Рішення

від 29.04.2024 по справі 341/1699/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1699/23

Номер провадження 2-о/341/20/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

присяжних: Оніщук Н., Кашуби І. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

заявник: ОСОБА_1 , представник в особі адвоката- Шевчук-Філімон Н. М.,

адвокат особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради (місцезнаходження: м. Бурштин, вул. С. Стрільців, 4) про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в :

07.08.2023 ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шевчук-Філімон Н. М. звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуном недієздатної ОСОБА_3 . заявника ОСОБА_1 .

Як підставу зазначено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник та його бабуся спільно проживають за однією адресою у АДРЕСА_2. ОСОБА_3 є особою похилого віку, за станом здоров`я потребує постійного догляду, так як хворіє і нездатна до самообслуговування. ОСОБА_3 через стан здоров`я має необхідність у сторонньому догляді, так як за рівнем життєдіяльності обмежена у здатності до орієнтації, здатності до спілкування, контролювання своєї поведінки та потребує постійного стороннього догляду. Через хворобу не здатна у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Медичними документами ОСОБА_3 підтверджено, що остання дійсно хворіє та потребує стороннього догляду. Заявник вважає, що відсутні жодні обставини, які виключають можливість призначення його опікуном бабусі.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву, просили задовольнити.

Заявник пояснив, що з 2023 року проживає разом з бабусею. В аспірантурі, де він навчається, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я бабусі, взяв академвідпустку, оскільки ніхто з членів їх сім`ї не має можливості і бажання дбати про бабусю.

Представник заінтересованої особи: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, проти задоволення заяви не заперечують.

Адвокат особи, щодо якої розглядається заява не заперечувала щодо визнання недієздатною ОСОБА_3 та призначення її опікуном ОСОБА_1 . Пояснила, що відвідувала бабусю, яка є лежачою та неадекватно сприймає оточення.

У судовому засіданні представник заявника підтримала заявлені вимоги з підстав, які викладені у заяві, наполягала на їх задоволенні. Зазначила, що ОСОБА_3 проживає в с. Тенетники спільно з онуком ОСОБА_1 , який дбає про неї. ОСОБА_3 надала перевагу онуку, оскільки довіряє йому.

Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, проти задоволення заяви не заперечували. У разі підтвердження судово-психіатричної експертизи незадовільного стану ОСОБА_3 не заперечували щодо призначення опікуном ОСОБА_3 її онука ОСОБА_1 .

Адвокат особи, щодо якої розглядається заява в судовому засіданні не заперечувала щодо визнання недієздатною ОСОБА_3 та призначення її опікуном ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 до суду не з`явилась, яку недоцільно транспортувати з огляду на погіршення стану її здоров`я, що підтверджується довідкою від 05.04.2024.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частині 1, пункту 1 частини 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Положеннями частини 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.06.1995, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а. с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.08.1970 батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 /а. с. 17/.

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а. с. 27).

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим 28.08.1964 підтверджено, що ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 28.08.1964 /а. с. 18/.

Згідно свідоцтву про шлюб № НОМЕР_5 ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_6 , змінено прізвище на ОСОБА_3 (а. с. 28).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим в серпні 2013 року підтверджено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 20).

Лікар - психіатр КНП "Галицька лікарня" Бабій О.Й. підтвердила неусвідомлення своїх дій ОСОБА_3 під час прийому у лікарні.

Положеннями ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 41 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Положеннями статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина 1 статті 39, частина 1 статті 40 ЦК України).

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

З наведеного вбачається, що хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті). який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Існує презумпція психічного здоров`я, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

У постанові Верховного Суду України від 19жовтня 2016року у справі N6-384цс16 зроблено висновок, що «за положеннями ч. 1 ст. 39ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною 2 статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (в постанові покликання на статті ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення такої). Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений".

Тобто, згідно дослідженому у судовому засіданні висновку судово-психіатричного експерта № 364/2023 від 19.10.2023, ОСОБА_3 страждає психічним розладом - деменцією змішаного генезу, унаслідок чого не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними /а. с.67-70/.

Отже судом встановлено, що через хворобу ОСОБА_3 нездатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а отже потребує опіки.

Рішенням виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 26.10.2023 затверджено подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над бабусею ОСОБА_3 .

Згідно поданню ОСОБА_3 потребує догляду, який здійснює її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено актами обстеження матеріально- побутових умов проживання від 14.06.2023, 27.06.2023, 05.03.2024 № 6, з липня 2023 року заявник проживає спільно з бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по АДРЕСА_2 (а. с. 12). При обстеженні встановлено, що ОСОБА_3 дійсно потребує постійного стороннього догляду у зв`язку із проблемами опорно-рухового апарату. Акт засвідчено сусідами. (а. с. 13). Опікунська рада, розглянувши матеріали, з`ясувавши обставини встановила, що осіб, які виявили бажання бути опікунами, крім ОСОБА_1 немає.

До матеріалів справи представником міської ради долучено протокол № 15 засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради від 18.10.2023, у якому зазначено, що присутні слухали про розгляд ухвали суду від 11.10.2023 № 341/1699/23, щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , де було підтримано пропозицію голосуванням «за - 8 осіб» (а. с. 89).

Копією висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 зазначено, що особа здорова та може надавати соціальні послуги (а. с. 11).

Згідно характеристиці з місця проживання, скарг від жителів міста та сусідів на ОСОБА_1 до міської ради не поступало.

Відповідно до змісту Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості» ОСОБА_1 станом на 12.06.2023, незнятої чи непогашеної судимості не має.

Письмовою заявою ОСОБА_14 (сина ОСОБА_3 ) підтверджено, що він не має змоги здійснювати догляд за матір`ю. За довідкою військової частини № НОМЕР_7 працює у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії.

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви від 11.03.2024, ОСОБА_5 (донька ОСОБА_3 ) просить не включати її до переліку осіб, які можуть здійснювати опіку за ОСОБА_3 . Не заперечує щодо здійснення опіки сином ОСОБА_1 .

При ухваленні рішення про визнання особи недієздатною слід вирішити питання про встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна недієздатній особі переслідує перш за все найважливішу ціль - не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. (ч. 1 ст. 295, ч. 3 ст. 296 ЦПК України).

Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Враховуючи наведене вище, судом встановлено правові підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 247, 293 - 296, 299, 300 ЦПК України, ст. 39 - 41, 58, 60 ЦК України,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна- задовольнити.

Визнати недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_2, встановивши над нею опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2, опікуном.

Встановити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатною строком на два роки, з часу проголошення рішення суду.

Судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, віднести на рахунок держави.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА

Присяжні: Оніщук Н.

Кашуба І. І.