Постанова

від 15.04.2024 по справі 904/2327/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа№ 904/2327/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023

у справі № 904/2327/23 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега"

до 1) Дніпропетровської обласної державної адміністрації,

2) Акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа: Міністерство аграрної політики та продовольства України

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі - позивач; ТОВ «Омега») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач-1; Дніпровська ОДА) та Акціонерного товариства «Українська залізниця» (в подальшому - відповідач-2; АТ «Українська залізниця»; апелянт) про стягнення солідарно 2 274 284,02 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 матеріали справи № 904/2327/23 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

У процесі розгляду справи № 904/2327/23 в суді першої інстанції останнім до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - третя особа; Мінагрополітики).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» 2 274 284,02 грн. боргу, 34 114,26 грн. витрат по оплаті судового збору; у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпропетровської обласної державної адміністрації - відмовлено.

За висновками місцевого господарського суду з відповідача-2, як визначеного договором та нормативно-правовими актами платника за постачання товарів для задоволення нагальних потреб держави на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 2 274 284,02 грн. боргу.

Не погоджуючись частково з прийнятим рішенням, АТ «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23 щодо позовних вимог до АТ «Українська залізниця» та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Омега» до АТ «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована АТ «Укрзалізниця» незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення, ухваленого в результаті неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Також апелянт вважає висновки місцевого господарського суду такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. Крім того, судом першої інстанції неповно з`ясовано усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано належну оцінку доказам по справі.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено характер спірних правовідносин, не враховано, що здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема, щодо придбання необхідних продовольчих товарів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185, відбувається виключно на умовах тристоронніх договорів. Крім того, місцевим господарським судом безпідставно та необґрунтовано відхилено доводи АТ «Укрзалізниця», що замовником та постачальником недотримано умов Договорів щодо порядку поставки та розрахунків, що звільняє платника від будь-якої відповідальності, та, враховуючи безпідставне, всупереч умовам Договору, прийняття замовником товару ставить питання оплати за такий товар виключно у взаємовідносини між замовником та постачальником, оскільки жодних обов`язків за Договорами у платника в даних спірних правовідносинах не виникає, відповідно і жодні права позивача платником не порушені.

Апелянт звертає увагу, що положення пункту 6.7. Договору передбачають, що у разі неодержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2 цього Договору, платник не несе жодної відповідальності за неоплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару.

Так, АТ «Укрзалізниця» наголошує, що ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції цілком безпідставно проігноровано невиконання Дніпропетровською ОВА та ТОВ «Омега» своїх зобов`язань за укладеними Договорами, що повністю звільняє АТ «Укрзалізниця» від відповідальності за неоплату товару.

Підсумовуючи викладені в апеляційній скарзі доводи відповідач-2 зазначає, що АТ «Укрзалізниця», як платник за спірними Договорами, не порушувало жодних прав позивача, звільнена відповідно до умов Договорів від жодної відповідальності за неоплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару, оскільки замовником та постачальником не виконано покладених на них умовами Договорів обов`язків щодо порядку поставки та розрахунків, зокрема, не здійснено належного погодження умов поставки (без попередньої оплати), рахунків на оплату (відсутнє погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України) та відповідно не направлено зазначені рахунки на адресу платника відповідно до умов Договорів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 апеляційна скарга апелянта у справі № 904/2327/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

26.01.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Омега» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За твердженнями ТОВ «Омега» не погодження Міністерством аграрної політики та продовольства України рахунків на оплату, не спростовує факту передачі постачальником товару та обов`язку здійснити оплату за одержаний товар.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23 призначено на 04.03.2024.

12.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Дніпровської ОДА надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Відповідач-1 вказує, що оскільки Міністерством аграрної політики та продовольства заявки на поставку продукції ТОВ "Омега" не погоджені, ситуація стосовно неотримання постачальником грошових коштів за поставлені продовольчі товари в сумі 2 274 284,02 грн. виникла з підстав, що не залежали від Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Дніпровська ОДА зазначає, що враховуючи факт виконання позивачем обов`язку передати товар у власність держави й прийняття замовником товару за договором без зауважень, - відповідач-2, як визначений спірним договором платник, не вправі ухилятися від виконання зобов`язання на умовах цього договору, хоча іншим державним органом не було вчинено дій, що формально зумовлюють настання строку оплати.

В судовому засіданні 04.03.2024 судом оголошено перерву до 15.04.2024.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в частині до АТ «Укрзалізниця» в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача-1 проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Міністерство аграрної політики та продовольства України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» було повідомлено належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 24.01.2024 на адресу останнього.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника третьої особи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність від третьої особи обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи, яка належним чином повідомлена про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в абзаці 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 2 березня 2022 року «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» встановлено, що Акціонерне товариство Українська залізниця уповноважується виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, будівельних матеріалів для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна).

За підпунктом 3 пункту 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України за договорами, передбаченими абзацами третім і четвертим підпункту 1 пункту 1 цієї постанови, оплата здійснюється за погодженням в частині затвердження переліків продукції, постачальників, обсягів та цін на продукцію, що закуповується, розмірів та строків попередньої оплати: за продовольчу продукцію і пакувальні товари для їх фасування - з Міністерством аграрної політики та продовольства.

Фінансування видатків акціонерного товариства "Українська залізниця" для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється за рахунок власних коштів, коштів державного бюджету, інших залучених коштів незалежно від того, чи передбачені такі видатки, обсяги та джерела фінансування фінансовим планом зазначеного акціонерного товариства (п. 2).

Постановою від 03 травня 2022 року № 528 «Деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану» Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», які визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (далі - субвенція) за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Головним розпорядником субвенції є Мінінфраструктури. Розпорядники субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства (п. 2).

За п.п. 3-5 цієї постанови Кабінету Міністрів України використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих і санітарно-гігієнічних товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, укладених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (далі - договори), замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ "Українська залізниця" (надалі - Укрзалізниця).

Субвенція надається шляхом її перерахування Мінінфраструктури на рахунок Укрзалізниці, відкритий в державному банку, з подальшим спрямуванням Укрзалізницею на оплату грошових зобов`язань замовників перед постачальниками товарів (виконавцями робіт або надавачами послуг) відповідно до укладених договорів та рахунків постачальників товарів (виконавців робіт або надавачів послуг) за договорами.

Кошти, використані Укрзалізницею для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

З урахуванням зазначених постанов Кабінету Міністрів України між позивачем (постачальник), відповідачем-1 (замовник) та відповідачем-2 (платник) укладено договір на постачання продовольчих товарів (далі - Договір; Договір постачання).

Вказаний правочин укладено у формі договору приєднання у відповідності до ст. 634 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов п.п. 1.1., 2.1. Договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари і пакувальні товари для їх фасування, перелік, кількість, ціни та умови поставки яких зазначаються замовником у заявках, замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах договору.

Загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до умов п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. Договору постачання й оплата товару платником здійснюються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 2 березня 2022 року.

Зокрема, попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3-ох банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3-ох банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товарно-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.

Усі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії)/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у т.ч. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису.

Належним чином оформленим вважається рахунок, який за формою відповідає додатку 1 до договору, підписаний постачальником, скріплений печаткою (за наявності) та погоджений замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Постачальник зобов`язується погодити із замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідні рахунки (на попередню оплату та на остаточний розрахунок), які надаються ним платнику та замовнику відповідно до умов цього договору. Оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умови їх погодження замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України в межах наявних бюджетних коштів на поточних рахунках платника та відповідно до черговості надходження таких рахунків до платника.

Згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних №№: 1313612867 від 02 квітня 2022 року, 1313612871 від 03 квітня 2022 року, 1313613001 від 04 квітня 2022 року, 1313613035 від 05 квітня 2022 року, 1313613037 від 06 квітня 2022 року, 2933365 від 08 квітня 2022 року, 2933366 від 08 квітня 2022 року, рахунками на оплату №№: 1313612 від 02 квітня 2022 року, 1313613 від 03 квітня 2022 року, 1313614 від 04 квітня 2022 року, 1313615 від 05 квітня 2022 року, 1313616 від 06 квітня 2022 року, 2933365 та 2933366 від 08 квітня 2022 року вбачається, що позивач передав відповідачу-1 товар за Договором на загальну вартість 2 274 284,02 грн.

За висновками суду першої інстанції та обставина, що рахунки на оплату не погоджені Міністерством аграрної політики та продовольства України, не спростовує факту передачі товару, його ціни, асортименту та обов`язку оплатити одержаний товар.

Тому, враховуючи факт виконання позивачем обов`язку щодо передачі товару у власність держави, прийняття замовником товару за Договором без зауважень, відповідач-2, як платник, не вправі ухилятися від виконання зобов`язання на умовах цього договору, хоча іншим державним органом не було вчинено дій, що формально зумовлюють настання строку оплати.

Що стосується вимог позивача до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка не порушила прав позивача на одержання оплати за проданий товар, то суд першої інстанції вважає, що в цій частині у позову, відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, слід відмовити.

Проте, з висновками місцевого господарського суду в частині щодо АТ «Українська залізниця» колегія суддів погодитися не може та вважає їх необґрунтованими, з огляд на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

За ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, відповідно до умов п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2. Договору постачання оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 2 березня 2022 року.

Так, попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3-ох банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3-ох банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товарно-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником.

З урахуванням наведених нормативних приписів ЦК України та Договору в їх сукупності в частині встановленого Договором порядку оплати товару платником після його прийняття замовником (отримувачем), колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що платник за Договором постачання не отримував від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованих копій рахунків за формою згідно з додатком 1 до Договору, оформлених належним чином, погоджених замовником і Міністерством аграрної політики та продовольства України, для оплати вартості поставленого товару.

Пунктом 2.2.3. Договору встановлено, що всі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у тому числі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису.

Належним чином оформленим вважається рахунок, який за формою відповідає додатку 1 до цього Договору, підписаний постачальником, скріплений печаткою (за наявності) та погоджений замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Постачальник зобов`язується погодити із замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідні рахунки (на попередню оплату та на остаточний розрахунок), які надаються ним платнику та замовнику відповідно до умов цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що з матеріалів справи не вбачається доказів погодження виставлених позивачем рахунків на оплату на загальну суму 2 274 284,02 грн. Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Обставини чого, в свою чергу, позивачем не спростовані.

У той же час, за умовами Договору оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умови їх погодження замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Разом з цим, згідно п. 2.3. Договору визначені пунктом 2.2. цього договору документи (рахунок, акт прийому-передачі, накладна тощо) підлягають направленню на адреси платника за допомогою відповідних програмних комплексів (рішень).

Такою програмою комплексів (рішень) де військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади направляють вищезазначені документи платнику, здійснюють їх погодження та підписання, є IT-Enterprise.DMZ.232.

Згідно з наданої відповідачем-2 до матеріалів справи інформації з програми комплексів (рішень) IT-Enterprise.DMZ.232. за період з 01.03.22 по 20.06.23 між Дніпровською ОВА та ТОВ "Омега" мала місце поставка товарів, яка є повністю виконаною та оплаченою. При цьому, рахунків на оплату та видаткових накладних за контрагентом ТОВ "Омега" у програмі комплексів (рішень) IT-Enterprise.DMZ.232. немає, тобто вони не направлялись до платника у встановленому Договором порядку.

Протилежних доказів матеріали справи не містять.

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що у разі неодержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2 цього Договору, платник не несе жодної відповідальності за несплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару.

Слід зазначити, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Проте, відповідач-2 в даних правовідносинах не є покупцем товару, на якого покладається зобов`язання з оплати отриманого товару відразу після його прийняття, натомість, АТ «Українська залізниця» виконує функцію з розрахунків між замовником та постачальником товарів в силу постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 2 березня 2022 року.

Таким чином, з огляду на функції та роль відповідача-2 у спірних правовідносинах, зобов`язання з оплати виставлених рахунків у останнього виникає виключно після отримання від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Поряд із цим, як вже вказувалось колегією суддів, доказів погодження та направлення Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідних рахунків платнику матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів зазначає, що за фактичних обставин цієї справи у відповідача-2 наразі відсутні обумовлені Договором підстави для перерахування коштів позивачу за Договором згідно рахунків на оплату №№: 1313612 від 02 квітня 2022 року, 1313613 від 03 квітня 2022 року, 1313614 від 04 квітня 2022 року, 1313615 від 05 квітня 2022 року, 1313616 від 06 квітня 2022 року, 2933365 та 2933366 від 08 квітня 2022 року на загальну суму 2 274 284,02 грн., адже строк виконання зобов`язань зі сплати яких у відповідача-2, як платника, є таким, що не настав.

З огляду на наведене, враховуючи встановлений Договором порядок оплати товару платником, а також з урахуванням того, що за п. 6.7. Договору у разі неодержання платником відповідних рахунків (на попередню оплату та на остаточний розрахунок) у порядку відповідно до умов пункту 2.2 цього Договору, платник не несе жодної відповідальності за несплату чи несвоєчасну оплату поставленого товару, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині висновку про ухилення відповідача-2 від виконання зобов`язання з оплати товару за Договором з причин не вчинення Міністерством аграрної політики та продовольства України дій, що формально зумовлюють настання строку оплати.

З урахуванням вищенаведеного, знайшли своє підтвердження доводи апелянта щодо не виникнення у АТ «Українська залізниця» обов`язку для оплати товару за Договором, а відповідно і про необґрунтованість, зважаючи на підстави заявленого ТОВ «Омега» позову, висновків місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача-2 боргу в сумі 2 274 284,02 грн.

В свою чергу, викладені позивачем та відповідачем-1 у відзивах на апеляційну скаргу заперечення не спростовують зазначені апелянтом в апеляційній скарзі доводи та критично оцінюються апеляційним господарським судом.

В іншій частині позовних вимог ТОВ «Омега» до Дніпровської ОДА рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржується.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині вимог до АТ "Українська залізниця" з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", а апеляційна скарга, - задоволенню. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 904/2327/23 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (адреса: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, ідентифікаційний код - 30982361) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код - 40075815) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 51 171,39 грн. (п`ятдесят одна тисяча сто сімдесят одна гривня 39 копійок).

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 904/2327/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.05.2024 (з урахуванням часу перебування колегії суддів у відпустці).

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков