Постанова

від 29.04.2024 по справі 904/156/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/156/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 (про відмову у забезпеченні позову) у справі №904/156/24 (суддя Золотарьова Я.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна"

до Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіни Олександрівни

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіни Олександрівни про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 417 850,68 грн. та судові витрати.

16.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" повторно подав до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову і просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти у розмірі 417 850,68 грн (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 68 коп.), що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Фізичної особи - підприємця Бойко Альбіни Олександрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), у банківських установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в банківській установі: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", р/р НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі № 904/156/24 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з посиланням на правовий висновок, викладений в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18, виходив з того, що лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням та не підтверджене доказами .

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву позивача про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 417 850, 68 грн (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 68 коп), що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Фізичної особи - підприємця Бойко Альбіни Олександрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), у банківських установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в банківській установі: АТ "Універсал Банк", р/р НОМЕР_3 /

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що на виконання умов даного Договору, Позивачем - ТОВ «КРАТОС Україна» було проведено часткову оплату на підставі виставлених рахунків Відповідачем (додано до позовної заяви) та перераховано грошові кошти у розмірі 417 850,68 гривень (платіжне доручення №629 від 23 листопада 2023 року на суму 104 220, 27 гривень, платіжне доручення №639 від 24 листопада 2023 року на суму 104 238,28 гривень, платіжне доручення №661 від 29 листопада 2023 року на суму 104 298,70 гривень та платіжне доручення №678 від 01 грудня 2023 року на суму 105 093,43 грн) на розрахунковий рахунок Відповідача - р/р НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ФОП Бойко Альбіни Олександрівни. В додатках до позову було додано копію договору, рахунків та платіжних документів про перерахування коштів.

Однак станом на дату звернення до суду, як і на час звернення до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, Відповідачем послуг за Договором не було надано, незважаючи на неодноразові усні та письмові вимоги, перераховані грошові кошти також не були повернуті, що свідчить про недобросовісність дій даного суб`єкта господарської діяльності. В матеріалах справи міститься листування Скаржника та Відповідача, щодо врегулювання даного питання.

Таким чином, ФОП Бойко А.О. за укладеним Договором отримала від ТОВ «Кратос Україна» грошові кошти у розмірі 417 850,68 грн та розпорядилися даними коштами на власний розсуд (при цьому послуг, не було надано). Як вбачається, данні грошові кошти в повному обсязі були перераховані Скаржником на розрахунковий рахунок Відповідача - р/р НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Мотиви відмови у задоволені заяви про забезпечення позову наведені за змістом оскаржуваної ухвали, свідчать про застосування судом першої інстанції саме завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування.

Як на переконання Скаржника, суд першої інстанції саме формально підійшов до розгляду заяви про забезпечення позову, безпідставно та без належного обґрунтування відхилив заяву про забезпечення позову.

Заявник акцентує увагу суду, що можливість Відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі, якщо таке рішення за результатами апеляційного перегляду, ініційованого Відповідачем, не буде скасоване, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Скаржник вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі 417 850,68 гривень, що знаходяться на рахунку р/р НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (на який було перераховано Заявником грошові кошти) та також що знаходяться на всіх інших банківських та розрахункових рахунках Відповідача, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Слід зазначити, що запропонований захід забезпечення позову: безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається; відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися майном та(або) грошовими коштами, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна та(або) грошових коштів; є ефективним, оскільки спрямований запобігти виведенню грошових коштів з рахунків Відповідача з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи; не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні Відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 08.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/156/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/156/24.

13.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/156/24.

Ухвалою суду від 14.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 (про відмову у забезпеченні позову) у справі №904/156/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.04.2024 об 09:30 год.

16.04.2024 у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Дарміна М.О. у відпустці, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 17.04.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.04.2024 о 12:00 годин.

29.04.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

16.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" повторно подав до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову і просить суд:

Заява обґрунтована тим, що заявник від недобросовісних дій відповідача опинився у складній економічний ситуації, оскільки сума перерахованих та отриманих грошових коштів відповідачем значна, при цьому послуг не було надано. Вже на даний час перед ТОВ "Кратос України" стоїть питання щодо скорочення штату працівників та є труднощі по розрахункам з іншими контрагентами.

Заявник зазначає, що він не має можливості надати до суду доказів того, що відповідач намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду або, що у разі задоволення позову, відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення.

Заявник вказує про те, що за вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищено або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Заявник також наголошує, що на його письмову вимогу, відповідачем грошові кошти не були повернуті, що свідчить про недобросовісність дій даного суб`єкта господарської діяльності. В зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору, представниками заявника було здійснено моніторинг статусу відповідача та наявності зареєстрованого за даною особою майна. Згідно інформаційної довідки № 359765718 від 24.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що за відповідачем не зареєстроване жодне нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення в порядку примусового виконання рішення у випадку задоволення позову.

На думку заявника, відсутність у відповідача зареєстрованого на праві приватної власності нерухомого майна дає також вагомі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" зазначає, що вже три місяці відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання після отримання грошових коштів у розмірі 417 850,68 гривень, незважаючи на усі законні вимоги позивача щодо виконання умов Договору або повернення грошових коштів. Заявник вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі 417 850,68 гривень, що знаходяться на рахунку р/р НОМЕР_2 В АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (на який було перераховано заявником грошові кошти) та також що знаходяться на всіх інших банківських та розрахункових рахунках відповідача, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник зазначає, що запропонований захід забезпечення позову: безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається; відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися майном та(або) грошовими коштами, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна та(або) грошових коштів; є ефективним, оскільки спрямований запобігти виведенню грошових коштів з рахунків відповідача з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи; не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Крім того, заявник наголошує, що неповернення відповідачем отриманих грошових коштів за першою вимогою підтверджує недобросовісність відповідача та викликає обґрунтовані сумніви щодо належного виконання ним зобов`язання, яке не виконується вже протягом тривалого часу.

Заявник додатково зазначає, що єдиним джерелом погашення існуючої заборгованості є грошові кошти на рахунках відповідача, якими він на даний час, має можливість розпоряджатись безперешкодно, та у разі задоволення позову, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунку відповідача, а витрачання наявних у нього грошових коштів для здійснення розрахунків з іншими контрагентами та з іншою метою, може ускладнити чи зробити неможливим взагалі виконання рішення суду по даній справі.

Заявник переконаний, що відповідач отримав грошові кошти без мети надання послуг, відтак існує ризик перерахування відповідачем чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Як зазначає скаржник в апеляційній скарзі, та не заперечується відповідачем, «… на виконання умов Договору, Позивачем - ТОВ «КРАТОС Україна» було проведено часткову оплату на підставі виставлених рахунків Відповідачем (додано до позовної заяви) та перераховано грошові кошти у розмірі 417 850,68 гривень (платіжне доручення №629 від 23 листопада 2023 року на суму 104 220, 27 гривень, платіжне доручення №639 від 24 листопада 2023 року на суму 104 238,28 гривень, платіжне доручення №661 від 29 листопада 2023 року на суму 104 298,70 гривень та платіжне доручення №678 від 01 грудня 2023 року на суму 105 093,43 грн) на розрахунковий рахунок Відповідача - р/р НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ФОП Бойко Альбіни Олександрівни. В додатках до позову було додано копію договору, рахунків та платіжних документів про перерахування коштів…».

Враховуючи вищевикладені обставини щодо наявності спору між сторонами, звернення до суду позивача з заявою про забезпечення позову є обґрунтованою підставою для висновку про наявність підстав для вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення.

При цьому колегія суддів зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Водночас ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом цього спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" до Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіни Олександрівни про стягнення заборгованості у розмірі 417 850,68 грн за договором на транспортне обслуговування №09112023/1 від 09.11.2023.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" до Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіни Олександрівни про стягнення заборгованості у розмірі 417 850,68 грн за договором на транспортне обслуговування №09112023/1 від 09.11.2023 у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому на думку колегії суддів, застосування заходу забезпечення позову, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАТОС Україна" по даній справі, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Вищенаведене спростовує висновки суду першої інстанції про те, що «… Позивач просить накласти арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіни Олександрівни. Разом з цим, позивачем не надано доказів того, що відповідач намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Щодо доводів позивача про те, що відповідач є боржником, суд зазначає, що ця обставина сама по собі не свідчить про намір відповідача ухилитися від виконання судового рішення.

В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням та не підтверджене доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.04.2019 у справі №918/702/18).

Отже, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та відсутністю у матеріалах справи доказів, необхідних для встановлення судом наявності підстав для вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях.

Заявник зазначає, що він не має можливості надати суду доказів того, що відповідач намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду або, що у разі задоволення позову, відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення.

Заявник вказує про те, що за вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищено або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Суд зазначає, що можливість і право відповідача розпорядитись своїм майном дійсно нічим не обмежена. Проте, ця обставина й не підлягає доведенню. Водночас, у разі подання заяви про забезпечення позову заявник повинен довести не цю обставину, а те, що відповідач буде або вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання майбутнього судового рішення.

Таких доказів позивач не надав.

В іншому випадку, кожен позов, який подається до суду мав би забезпечуватися, оскільки у кожного відповідача є право на розпорядження власним майном.

Сам по собі факт звернення позивача до суду не доводить, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. При цьому обґрунтованість позовних вимог при розгляді заяви про забезпечення позову судом не розглядається, а тому зробити висновок про неправомірність бездіяльності відповідача (неповернення грошових коштів) на цій стадії судового процесу є неможливим. …».

Колегія суддів вважає, що встановлені апеляційним господарським судом та наведені вище обставини справи є достатніми для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України є нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №904/156/24 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат:

Розподіл сум судового збору, за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у цій справі, здійснити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 140, 253-255, 269, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі №904/156/24- задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАТОС Україна» задовольнити у повному обсязі.

Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 417 850,68 грн, що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Фізичної особи - підприємця Бойко Альбіни Олександрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), у банківських установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в банківській установі: АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», р/р НОМЕР_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Дана постанова відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" (ідентифікаційний код 44830793, юридична адреса: 02155, м.Київ, вул.Регенераторна, буд.4, квартира 12-165).

Боржник: Фізичної особи-підприємця Бойко Альбіна Олександрівна (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 29.04.2027.

Повний текст постанови складено 06.05.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус