Рішення

від 25.04.2024 по справі 906/348/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/348/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Невисевич М.В. - директор;

від відповідача: Слівінський А.О. - адвокат, ордер АМ №1077407 від 13.02.2024, Веселовська-Галєєва Ю.В., дов. від 07.09.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

до Фізичної особи - підприємця Веселовського Геннадія Павловича

про стягнення 80742,60 грн

Процесуальні дії по справі.

Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за торгівельні майданчики №№ 147, 148 у розмірі 80742,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначив на 21.05.2019.

17.05.2019 на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 21.05.2019 суд відклав розгляд справи по суті на 04.06.2019.

04.06.2019 представником відповідача подано письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 04.06.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.06.2019.

Ухвалою від 13.06.2019 суд призначив судове засідання на 01.07.2019.

01.07.2019на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 906/564/19.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 01.07.2019 оголошено перерву до 03.07.2019.

03.07.2019 відповідачем подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 03.07.2019 суд зупинив провадження у справі № 906/348/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 906/564/19 за позовом Фізичної особи - підприємця Веселовського Геннадія Павловича до Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" про визнання недійсним з моменту вчинення договору оренди №184 від 31.12.2013.

Ухвалою від 15.01.2024 суд поновив провадження у справі №906/348/19 та призначив судове засідання для подальшого розгляду справи по суті на 13.02.2024.

Ухвалою від 13.02.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 27.02.2024.

Протокольною ухвалою від 27.02.2024 оголосив у засіданні суду оголошено перерву до 01.03.2024.

У судовому засіданні від 01.03.2024 на стадії з`ясування обставин та дослідження доказів суд постановив ухвалу про перерву в судовому засіданні до 13.03.2024.

Протокольною ухвалою від 13.03.2024 суд оголосив перерву до 25.04.2024 та постановив витребувати для огляду справи №906/452/22, №906/564/19, №906/66/17.

У засіданні суду 25.04.2024 суд оглянув матеріали справ №906/452/22, №906/564/19, №906/66/17.

В судовому засіданні 25.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги,позивач зазначає, що 31.12.2013 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та Фізичною особою - підприємцем Веселовським Геннадієм Павловичем укладено договір оренди № 184 від 31.12.2013.

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати у оcтаннього утворилась заборгованість за період з 01.01.2016 по 28.03.2019, яка в загальній сумі складає 80742,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимогив повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.

Стверджує, що після закінчення строку дії договору у передбачений 7-денний строк об`єкти оренди було повернуто позивачу, доказом чого є акт демонтажу, підписаний іншими суб`єктами господарювання, депутатами міської ради та Коростишівським міським головою, а також акт наданих послуг з підрядником, який виконував роботи з демонтажу конструкцій з об`єктів оренди.

Відповідач заперечує існування між сторонами будь-яких орендних правовідносин та використання торгівельних майданчиків №№ 147, 148.

Також відповідач вказує, що акти приймання-передачі з оренди тав оренду майна сторонами не складались, оскількитакого зобов`язання не містить ні договір, ні норми ЦК та ГК України.

Відповідач стверджує, що позивач здійснює незаконну діяльність ринку, не маючи жодних правовідносин з громадою щодо користування ділянкою, не сплачуючи жодних орендних платежів та податкових зборів до місцевого бюджету, тому не має права на справляння орендної плати та інших платежів з суб`єктів господарювання за користування територією ринку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

31.12.2013 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець, позивач) та приватним підприємцем Веселовським Геннадієм Павловичем (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №184 (т.1 а.с.22), відповідно до п.1.1 якого, предметом договору є торгівельний майданчик №№ 147, 148 загальною площею 18; 18 кв.м, місцезнаходження якого зазначене на плані розміщення торговельних місць ринку.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 договору, об`єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності. Об`єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності. Сторони підтверджують, що вони мають правоздатність і дієздатність щодо укладення і виконання цього договору, а також щодо здійснення інших прав і обов`язків за ним.

За умовами п.2.1 договору, орендар набуває права користування об`єктом оренди з дати початку дії договору відповідно до п.6.

У п.3.1 договору сторони погодили, що орендна плата складає 1038 грн. 60 коп. на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

Права та обов`язки сторін визначено у розділі 4 договору.

Зокрема, орендодавець має право вимагати в орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.2.3); відмовитися від цього договору, якщо орендар систематично порушує умови договору або не вносить орендну плату протягом двох місяців підряд (п.4.2.4); у разі якщо орендар після припинення дії договору в семиденний термін не звільнить об`єкт оренди, орендодавець переміщає тимчасову споруду, що встановлена на орендованому торговельному місці, на штрафмайданчик ринку (п.4.2.5).

У свою чергу орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.3.3); у разі припинення або розірвання договору у 7-ми денний термін звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря (п.4.3.8).

Згідно з п.5.2 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Договір укладено на 1 рік, і діє з 01.01.2014 до 31.12.2014 включно (п.6.1 договору).

У п.6.3 договору передбачено, якщо орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умови відсутності в орендодавця заперечень договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє дію відповідно до п.6.1.

17.12.2014 сторони підписали додаткову угоду до договору оренди №184 від 31.12.2013, згідно з якою домовились пролонгувати вказаний договір на термін з 01.01.2015 по 31.12.2015 (т.1 а.с.23).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.12.2018 у справі №906/66/17 у задоволенні позову Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" до Фізичної особи-підприємця Веселовського Геннадія Павловича за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Коростишівської міської ради; 2) Комунального підприємства "Міський ринок" Коростишівської міської ради про стягнення 132940,80 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування торговим місцем, починаючи з 01.01.2016 р., відмовлено.

При розгляді справи №906/66/17 Господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що договір оренди №184 від 31.12.2013 продовжив свою дію на наступний термін з 01.01.2016 р. (т.1 а.с.11-15).

22.03.2019 позивач звернувся до відповідача листом № 64, у якому повідомив, що договір №184 від 31.12.2013 був пролонгований з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 01.04.2019. Вказав, що відмовляється від договору №184 від 31.12.2013 на підставі ст.782 ЦК України, запропонував виконати вимоги ч.1 ст.785 ЦК України та звільнити торгівельний майданчик №147; 148 та сплатити заборгованість з орендної плати (т.1 а.с.24).

03.04.2019 ФОП Веселовський Г.П. направив ПКР "Кооперативний ринок" лист, у якому повідомив, що договір оренди №184 від 31.12.2013 припинив свою дію 01.01.2016. Вказав, що об`єкти оренди було повернуто останньому у визначений договором 7-денний термін. Торгівельні конструкції переміщено на інше місце на належних Коростишівській міській раді та КП "Міський ринок" асфальтобетонному покритті та земельній ділянці органу місцевого самоврядування (т.1 а.с.25-27).

У зв`язку з несплатою заборгованості з орендної плати, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за торгівельні майданчики №№ 147, 148 за період з 01.01.2016 по 28.03.2019 у розмірі 80742,60 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди № 127 від 31.12.2013.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.12.2018 року у справі №906/66/17 за результатами розгляду позову Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" до Фізичної особи-підприємця Веселовського Геннадія Павловича про стягнення 132940,80 грн. неустойки, суд дійшов висновку про безпідставність заявлення вимог про стягнення неустойки за неповернення об`єкту оренди, оскільки позивачем не надано належних доказів надіслання листів відповідачу про припинення договору протягом місяця після закінчення строку договору.

Суд у даній справі дійшов висновку про те, що договір оренди №184 від 31.12.2013 продовжив свою дію після 31.12.2015р.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

У даному випадку, перевірка та визнання судом у справі №906/66/17 обставин продовження дії договору оренди після 31.12.2015р., не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України.

Позивач, посилаючись на встановлені рішенням суду у справі №906/66/17 обставини щодо продовження дії договору оренди №184 від 31.12.2013, просить стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за торгівельні майданчики №№ 147, 148 за період з 01.01.2016р. по 28.03.2019р. у розмірі 80742,60 грн.

Суд зауважує, що продовження дії договору оренди не є тотожним продовженню оренди та не являється беззаперечним доказом користування об`єктом оренди.

Так, відповідно до Акта демонтажу від 04.01.2016, комісія у складі семи чоловік: ОСОБА_2 ,, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участі власника торгівельної конструкції ФОП Веселовського Г.П. та керівника ПР "Кооперативний ринок" Невисевича О.М., засвідчила фактичний демонтаж торгівельної тимчасової конструкції ФОП Веселовського Г.П., що розміщувалась на території ринку в АДРЕСА_1 на підставі договору оренди №184 від 31.12.2013 (з урахуванням додаткової угоди від 28.01.2015) на торгівельних майданчиках №147, 148, загальною площею 18; 18 кв.м. Торгівельні майданчики №148,149 звільнено. Тимчасову торгівельну конструкцію переміщено в інше місце на території ринку.

Акт демонтажу підписано членами комісії та ФОП Веселовським Г.П., при цьому на місці підпису ПР "Кооперативний ринок" Невисевич О.М. рукописом зазначено "від підпису відмовився".

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.01.2016 роботи з демонтажу конструкції проводились ФОП Маринюком О.Л. (т. 1, а. с. 119).

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.01.2016, який складений між ОСОБА_1 (замовник) та ФОП Маринюком О.Л. (виконавець).

Згідно вказаного акта, відповідно до усного договору підряду виконавець передав, а замовник прийняв роботи з демонтажу торгівельної тимчасової конструкції на території ринку в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.45).

ФОП Маринюк О.Л. у заяві свідка від 19.07.2019, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 253 т. 1) засвідчив, що 04.01.2016 відбулось переставлення кіосків з використьанням спецтехніки, їх було переміщено на нше місце за територію ринку.

Жодних перешкод в таких діях зі сторони адміністрації та охорони ринку не відбулось, крім того, під час переміщення були присутніми представники Коростишівської міської ради, депутати та інші підприємці.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 від 02.07.2019р., який займав посаду міського голови м. Коростишева, 04.01.2016 він був у складі комісії з демонтажу металевих конструкцій, які належали ОСОБА_1 та знаходились на ПР "Кооперативний ринок" за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Шевченка 40. Конструкції було демонтовано з покрівельних майданчиків №148,149 та встановлено в іншому місці на асфальто-бетонному покритті (т.1 а.с.210).

Наведеними доказами відповідач доводить суду факт невикористання орендованого майна з 04.01.2016 року.

У рішенні від 17.12.2018 у справі №906/66/17 судом не прийнято до уваги наданий відповідачем акт про демонтаж торгівельної конструкції ФОП Веселовського Г.П., що розміщувалась на території ринку в м. Коростишеві за адресою: вул. Шевченко, 40, в якості належного доказу звільнення орендованого приміщення, оскільки він складений в односторонньому порядку.

Водночас вказаний висновок суду не є преюдиційним, оскільки преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом

Судом в межах справи №906/66/17 була надана правова оцінка акту про демонтаж, який був єдиним доказом перенесення належних відповідачу конструкцій з торгівельних місць.

До матеріалів справи №906/348/19 відповідачем надано акт демонтажу від 04.01.2016р., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.01.2016р., заяву свідка, який був членом комісії, що підписувала акт про демонтаж та заяву свідка, який безпосередньо переміщав споруду.

Дослідивши вказані докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт демонтажу 04.01.2016р. торгівельних конструкцій з торгівельних майданчиків №147, 148 і як наслідок, факт їх невикористання.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом встановлено, що між сторонами протягом тривалого часу існують суперечності відносно обставин користування торгівельними майданчиками та дійсності договору оренди №127 від 31.12.2013р., які розглядалися судами в межах справ №№906/66/17, 906/564/19, 906/452/22.

Зокрема, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №906/452/22 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 15.02.2023 у справі №906/452/22, яким було ухвалено Фізичній особі - підприємцю Веселовському Г.П. звільнити торгові місця №147 і №148 площею 18 кв.м, які зазначені на плані розміщення торгових місць на ринку, шляхом демонтажу металевих конструкцій та вивезення їх за межі Підприємства Коростишівської райспожив спілки "Кооперативний ринок", стягнуто з Фізичної особи - підприємця Веселовського Г.П. 186948 грн. неустойки, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.

У вказаній постанові суд встановив преюдиційні факти, що позивач, починаючи з 18.12.2018 (прийняття на баланс міської ради земельної ділянки за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40 із асфальто-бетонним покриттям), не мав будь-яких речових прав на вказану земельну ділянку, в тому числі користування та розпорядження.

Тому вимога про стягнення з відповідача орендної плати за період з 18.02.2018р. по 28.03.2019р. у справі №906/348/19 є безпідставною, в тому числі, і з вищевказаних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем на противагу доказам, наданим відповідачем, не надано доказів в підтвердження знаходження, належних відповідачу торгівельних тимчасових конструкцій, на торгівельних майданчиках №147 і №148.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд звертає увагу, що обов`язок доведення правомірності позовних вимог покладається саме на позивача.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.05.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу

- позивачу (через Електронний суд)

2 - відповідачу (рек. з повід.);