Рішення

від 15.04.2024 по справі 908/3678/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/250/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 Справа № 908/3678/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38), представник позивача адвокат Дергачов Віктор Сергійович, (61058, м. Харків, вул. Юри Зойфера, буд. 6, офіс 50)

до відповідача Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення 148934,69 грн.

за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38)

про стягнення 248214,95 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Дергачов В.С., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1008496 від 12.12.2023, (в режимі відеоконференції);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Верба В.В., на підставі довіреності № 18-19 від 26.12.2023 (адвокат);

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 13.12.2023, (вх. № 4048/08-07/23 від 13.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», м. Харків до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення 148934,69 грн. заборгованості за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021, в тому числі 124107,47 грн. основного боргу за виконані роботи, 19155,67 грн. інфляційних втрат та 5671,55 грн. 3 % річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 справу № 908/3678/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2023 після усунення недоліків позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3678/23 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/250/23, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.01.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», м. Харків про стягнення 248214,95 грн. штрафу на підставі п. 7.2 договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2024 зустрічну позовну заяву у справі № 908/3678/23 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2024 зустрічну позовну заяву прийнято судом до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/3678/23, ухвалено перейти до розгляду справи № 908/3678/23 за правилами загального позовного провадження, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні 19.02.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/3678/23 та призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2024 розгляд справи відкладався до 15.04.2024.

В судове засідання 15.04.2023 з`явилися представники сторін, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 15.04.2024 приєднався представник позивача (відповідача за зустрічним позовом). Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) приймав участь в судовому засіданні 15.04.2024 безпосередньо в залі господарського суду Запорізької області.

В судовому засіданні 15.04.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позовні вимоги за первісною позовною вимогою ґрунтуються на приписах ст., ст. 526, 550, 552, 559, 610, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 193, 222 ГК України та мотивовані неналежним виконанням Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного та повного розрахунку за виконання роботи за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що 03.11.2021 між сторонами у справі укладений договір на розробку проектно-кошторисної документації № 641, за умовами якого позивач зобов`язався за дорученням відповідача виконати роботи: Розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту «Цех № 4. Капітальний ремонт розливної машини № 2 з установкою гуркоту попереднього розсіву на АТ «ЗФЗ», м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11». Договір підписувався у сервісі «Вчасно». Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт становить 1 241 074,73 грн., ПДВ не передбачений. Умовами п. 4.1 договору встановлено, що оплата за розробку проектної документації здійснюється поетапно на підставі рахунку, за фактом виконаних робіт протягом 60 календарних днів на підставі підписаного обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт: 124107,47 грн. за фактом надання Замовнику звіту про обстеження та результатів інженерних вишукувань; 496429,89 грн. за фактом надання Замовнику проектної документації стадії робочий проект; - 620537,37 грн. за фактом надання Замовнику позитивного висновку комплексної експертизи проектної документації. При цьому, п. 6.4 договору передбачено якщо Замовник впродовж 10 днів з моменту отримання акуту прийому-передачі виконаних робіт не направляє Виконавцеві підписаний акт або мотивоване заперечення, то виконані роботи вважаються прийнятими. Як стверджує позивач за первісним позовом 20.05.22022 через сервіс «Вчасно» ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» направлено АТ «Запорізький завод феросплавів» Акт № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт щодо виконання робіт з розробки Звіту з обстеження та результатів інженерних вишукувань (І етап робіт по розробленню проектно-кошторисної документації за об`єктом «Цех № 4. Капітальний ремонт розливної машини № 2 з установкою гуркоту попереднього розсіву на АТ «ЗФЗ», м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11). АТ «Запорізький завод феросплавів» Акт № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт отриманий 24.05.2022 в сервісі «Вчасно», проте у встановлений в договорі строк не підписано, так само і не надано зауважень щодо акту. Отже, враховуючи умови п. 6.4 договору Акт № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт вважається підписаним Замовником. Через порушення відповідачем за первісним позовом умов договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 та положень чинного законодавства в частині повної оплати за виконані роботи згідно Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт у відповідача за первісним позовом утворилася заборгованість в розмірі 124107,47 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» робіт, позивачем за первісним позовом на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховані АТ «Запорізький завод феросплавів» інфляційні втрати в сумі 19155,67 грн. і 3 % річних в сумі 5671,55 грн. Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь 148934,69 грн. заборгованості за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021, в тому числі 124107,47 грн. основного боргу за виконані роботи, 19155,67 грн. інфляційних втрат та 5671,55 грн. 3 % річних. Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на первісну позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 30.01.2024, (вх. № 2247/08-08/24 від 30.01.2024). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що дійсно 18.01.2022 через сервіс «Вчасно» сторонами у справі укладений договір на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021. Згідно п. 3.1 договору термін виконання робіт за першим етапом «Збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт з обстеження, інженерні вишукування» становить 20 календарних днів від дати підписання договору. Таким чином, ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» мало виконати перший етап робіт у граничний строк до 07.02.2022. Проте, сам позивач за первісним позовом зазначає, що Акт № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт за першим етапом робіт направлений Замовнику лише 20.05.2022 через сервіс «Вчасно». Згідно п. 3.3 договору термін виконання робіт може передивлятися за погодженням сторін за наявності: - обставин непереборної сили; - зупинки робіт не звини виконавця; - порушення порядку розрахунків та платежів. Між сторонами відсутні будь-які додаткові угоди до договору про перенесення або продовження строків виконання робіт Виконавцем по договору, як і порушення порядку розрахунків, оскільки розрахунки за договором проводяться після поетапного виконання робіт. Крім того, згідно пункту 5.1.3 договору Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов`язань (розірвати договір) i вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не почав роботи a6o виконує настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений договором підряду, стає неможливим, про що Замовник повідомив Виконавця своїм листом від 03.08.2022 за вих. № 9-65. Таким чином, зволікання Виконавця з виконанням своїх обов`язків по І етапу договору є простроченням боржника та підпадає під юрисдикцію ст. 612 ЦК України. Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. З урахуванням викладених обставин, відповідач за первісним позовом не вбачає підстав для задоволення первісних позовних вимог та просить суд в первісному позові відмовити повністю.

Позивач за первісним позовом на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.02.2024, (вх. № 2682/08-08/24 від 05.02.2024), в якій підтримав заявлені первісні позовні вимоги з раніше наведених у первісному позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Також позивач за первісним позовом просить суд зауважити, що відповідно до п. 6.4 договору якщо Замовник впродовж 10 днів з моменту отримання акуту прийому-передачі виконаних робіт не направляє Виконавцеві підписаний акт або мотивоване заперечення, то виконані роботи вважаються прийнятими. Відповідач за первісним позовом у встановлений строк жодних мотивованих заперечень не надав, чим фактично підтвердив прийняття робіт за першим етапом згідно Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт. Натомість позивач за первісним позовом отримав лист № 9-65 від 03.08.2022, у якому АТ «Запорізький завод феросплавів» підтвердило отримання документації (зокрема, Акту № 8877/1) як в електронній формі 20.05.2022, так і паперовій 27.06.2022. В цьому ж листі відповідач за первісним позовом зазначив про повільне виконання договору та про одностороннє розірвання договору з моменту отримання вказаного листа. Тобто, жодних мотивованих заперечень на Акту № 8877/1 АТ «Запорізький завод феросплавів» надано не було, факт отримання робіт підтверджено, строки надання мотивованих заперечень проігноровані. З урахуванням наведених доводів позивач за первісним позовом просить суд первісний позов задовольнити.

Відповідач за первісним позовом правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги викладені в зустрічній позовній заяві та ґрунтуються на приписах ст., ст. 526, 530, 549-551, 610, 612, 629, 712 ЦК України, ст., ст. 193, 198, 216-18, 230, 231, 265 ГК України та заявлено з підстав порушення ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» строків виконання робіт за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що виходячи з умов п. 3.1 договору граничний термін виконання робіт за першим етапом «Збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт з обстеження, інженерні вишукування» становить 07.02.2022. Проте, Акт № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт за першим етапом робіт направлений Замовнику лише 20.05.2022 через сервіс «Вчасно». Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання і (або) неналежного, невчасного виконання зобов`язань по цьому договору (порушення гарантійних обов`язків, календарного плану робіт, обсягів та якості виконуваних робіт) Виконавець платить Замовнику штраф у розмірі 20 % від суми даного договору. Приймаючи до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом І етап робіт виконано з порушенням строків, передбачених договором, наявні підстави для стягнення з ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» 248214,95 грн. штрафу на підставі п. 7.2 договору. Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом просить суд зустрічний позов задовольнити повністю. Також позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь витрати зі сплати судового збору.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на зустрічну позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 25.01.2024, (вх. № 1921/08-08/24 від 25.01.2024). Заперечуючи проти заявлених зустрічних вимог про стягнення 248214,95 грн. штрафу на підставі п. 7.2 договору № 641 від 03.11.2021, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що позивачем за зустрічним позовом пропущений строк позовної давності в 1 (один) рік, який встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для подібних відносин. Жодних посилань на поважність пропущення строку давності або відповідних клопотань зустрічний позов не містить. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову та просить суд в зустрічному позові відмовити повністю.

Позивач за зустрічним позовом на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 31.01.2024, (вх. № 2445/08-08/24 від 01.02.2024), в якій із посиланням на Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зазначив, що державою було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Отже, в даному випадку строк позовної давності не пропущений, а тому наявні всі підстави для задоволення зустрічного позову.

Відповідачем за зустрічним позовом на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив вих. № б/н, сформовані в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.02.2024, (вх. № 2688/08-08/24 від 05.02.2024), в яких відповідач за зустрічним позовом із посиланням на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України вважає, що позивачем за зустрічним позовом був пропущений строк у 6 місяців, передбачений ст. 232 ГК України, а тому вимога про стягнення штрафних санкцій є неправомірною. Жодних посилань на поважність пропущення строку давності або відповідних клопотань зустрічний позов не містить. На підставі зазначеного, відповідач за зустрічним позовом просить суд в зустрічному позові відмовити повністю.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

03.11.2021 Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів», (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», (Виконавець) укладено Договір на розробку проектно-кошторисної документації № 641 (далі за текстом Договір), відповідно до умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов`язується виконати роботи: Розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту «Цех № 4. Капітальний ремонт розливної машини № 2 з установкою гуркоту попереднього розсіву на АТ «ЗФЗ», м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11». (п. 1.1)

Як встановлено судом в ході вирішення спору, Договір підписувався сторонами у сервісі «Вчасно». Накладення електронного підпису і електронної печатки ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» на Договір відбулося 18.01.2022.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму

До матеріалів справи, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Договір на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021, протокол створення та перевірки електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Сторонами у справі не надано заперечень щодо факту укладення між ними Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 та додатків до нього шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів і печаток.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Договір на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 є укладеним, чинним, дійсним та підлягає виконанню сторонами відповідно до його умов.

Відповідно до п. 1.2 Договору склад робіт визначається на підставі підписаного сторонами Технічного завдання на проектування (додаток № 1). Вартість робіт визначається на підстав затвердженого Кошторису на проектні роботи (додаток № 2) та Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 7). Графік виконання робіт визначається Календарним планом робіт (додаток № 6). Всі вище зазначені додатки є невід`ємними частинами Договору.

Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість робіт становить 1 241 074,73 грн., ПДВ не передбачений. Договірна ціна на об`єми робіт, що зазначені в додатку № 1, є твердою і перегляду у бік збільшення або зменшення не підлягає впродовж усього терміну дії Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторонами обумовлені терміни виконання робіт:

Етап І збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт по обстеженню, інженерним вишукуванням не більше 20 календарних днів від дати підписання Договору, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6);

Етап ІІ розробка проектної документації стадія робочий проект не більше 70 календарних днів від дати отримання Замовником звіту по обстеженню етап І, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6);

Етап ІІІ комплексна експертиза. Надання Замовнику позитивного висновку не більше 30 календарних днів від дати узгодження Замовником документації стадії робочий проект етап ІІ, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6).

Згідно п. 3.3 Договору термін виконання робіт може передивлятися за погодженням сторін за наявності: - обставин непереборної сили; - зупинки робіт не звини виконавця; - порушення порядку розрахунків та платежів.

Умовами п. 4.1 Договору встановлено, що оплата за розробку проектної документації здійснюється поетапно на підставі рахунку, за фактом виконаних робіт протягом 60 календарних днів на підставі підписаного обома сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт:

- 124107,47 грн. за фактом надання Замовнику звіту про обстеження та результатів інженерних вишукувань;

- 496429,89 грн. за фактом надання Замовнику проектної документації стадії робочий проект;

- 620537,37 грн. за фактом надання Замовнику позитивного висновку комплексної експертизи проектної документації.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Виконавець одночасно з виконаною у встановленому порядку проектною документацією направляє Замовникові два екземпляри підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт (поетапно згідно Календарного плану). Замовник у 10-денний строк з моменту одержання акту здачі-приймання виконаних робіт підписує його та направляє на адресу Виконавця.

При наявності зауважень до виконаної проектної документації Замовник у 10-денний строк направляє Виконавцеві перелік зауважень із вказівкою строків їхнього усунення. Акт здачі-приймання виконаних робіт, у цьому випадку, оформлюється та направляється Виконавцем Замовнику у 10-денний строк після усунення зауважень. (п. 6.3 Договору)

При цьому, згідно п. 6.4 Договору якщо Замовник впродовж 10 днів з моменту отримання акуту прийому-передачі виконаних робіт не направляє Виконавцеві підписаний акт або мотивоване заперечення, то виконані роботи вважаються прийнятими.

Згідно з п. 5.1.1 Договору Замовник має право отримати проектну документацію у порядку та у термін, передбачений Календарним планом робіт (додаток № 6) на умовах даного Договору.

Замовник зобов`язаний прийняти та сплатити Виконавцеві встановлену вартість робіт після завершення чергового етапу робіт відповідно Календарного плану робіт (додаток № 6) на умовах п. 4.1 Договору. (п. 5.2.1 Договору)

В свою чергу, у відповідності до п. 5.3.1 Договору Виконавець зобов`язується виконувати роботи відповідно до Технічного завдання на проектування (додаток № 1) та до вихідних даних для розробки проектної документації.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а у частині зобов`язань до повного виконання.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання умов Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» здійснені роботи за етапом І збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт по обстеженню, інженерним вишукуванням щодо розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Цех № 4. Капітальний ремонт розливної машини № 2 з установкою гуркоту попереднього розсіву на АТ «ЗФЗ», м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11».

За результатами виконаних робіт ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» складений Акт № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 на загальну вартість 124107,47 грн., який 20.05.2022 був направлений АТ «Запорізький завод феросплавів» через сервіс «Вчасно» та отриманий останнім 24.05.2022, про що свідчить наявна в матеріалах справи електронна квитанція.

АТ «Запорізький завод феросплавів» факт отримання від ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» 24.05.2022 через сервіс «Вчасно» Акту № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України.

Як свідчать фактичні обставини справи, у строки, визначені п., п. 6.2, 6.3 Договору, Замовник (АТ «Запорізький завод феросплавів») ані підписаного зі свого боку Акту № 8877/1 на адресу Виконавця на направив, ані надав своїх зауважень щодо виконаних робіт.

За таких обставин, приймаючи до уваги умови п. 6.4 Договору, виконані ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» роботи за Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 на загальну вартість 124107,47 грн. вважаються прийнятими Замовником.

АТ «Запорізький завод феросплавів» у визначені Договором строки оплату виконаних робіт за Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт не здійснило.

Отже, спір за первісним позовом виник у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом вважає наявним факт порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» до суду з первісним позовом у даній справі про стягнення з АТ «Запорізький завод феросплавів» 124107,47 грн. основного боргу за виконані роботи, 19155,67 грн. інфляційних втрат та 5671,55 грн. 3 % річних.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст., ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст., ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір доручення № 21-09 від 21.09.2021 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін у справі взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою Договір № 641 від 03.11.2021є договором є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Обов`язок підрядника, зокрема: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (ст. 890 ЦК України)

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ст. 889 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 ЦК України)

За приписами ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Матеріалами справи, зокрема, Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021, підтверджується, що ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» були виконані на замовлення АТ «Запорізький завод феросплавів» роботи по І етапу Договору на загальну вартість 124107,47 грн.

При цьому, АТ «Запорізький завод феросплавів» не заперечило факт отримання 24.05.2022 через сервіс «Вчасно» від Виконавця Акту № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт.

Отже, відповідно до умов п., п. 6.3, 6.4 Договору Замовник повинен був у строк до 03.06.2022 або підписати зі свого боку Акт № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт та направити його Виконавцеві, або надати свої мотивовані зауваження щодо виконаних ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» робіт.

Оскільки відповідач за первісним позовом не надав суду доказів підписання зі свого боку Акту № 8877/1 або надання Виконавцеві зауважень щодо виконаних робіт, суд погоджується з доводами позивача за первісним позовом, що приймаючи до уваги умови п. 6.4 Договору, виконані ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» роботи за Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 на загальну вартість 124107,47 грн. вважаються прийнятими Замовником.

Згідно з умовами п. 4.1 Договору оплата за розробку проектної документації здійснюється поетапно на підставі рахунку, за фактом виконаних робіт протягом 60 календарних днів на підставі підписаного обома сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) виконаних ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» робіт за Договором по Акту 8877/1 здачі приймання виконаних робіт є таким, що настав.

Таким чином, за І етапом робіт по Договору в розмірі 124107,47 грн. оплата мала бути здійсненна Замовником за фактом виконаних робіт протягом 60 календарних днів від дати, з якої роботи за Актом № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт вважаються прийнятим, тобто до 02.08.2022 включно.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) оплату виконаних позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) робіт у загальному розмірі 124107,47 грн. не здійснив.

При цьому, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 в частині своєчасної і повної оплати за виконані роботи належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

За приписами ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги про стягнення з АТ «Запорізький завод феросплавів» 124107,47 грн. основного боргу за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) також заявлені вимоги про стягнення з АТ «Запорізький завод феросплавів» 19155,67 грн. інфляційних втрат та 5671,55 грн. 3 % річних.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) грошових зобов`язань з оплати виконаних ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» робіт згідно Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021, вимоги про стягнення з нього 3 % річних і інфляційних втрат заявлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) обґрунтовано.

З наданого позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) розрахунку вбачається, що ним нараховані 3 % річних за прострочення виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) грошових зобов`язань за Договором в розмірі 5671,55 грн., які розраховані за період з 24.05.2022 по 30.11.2023.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, та встановлено, що даний розрахунок виконаний не правильно, оскільки позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) не враховані умови п. 4.1 Договору, за якими оплата здійснюється поетапно за фактом виконаних робіт протягом 60 календарних днів на підставі підписаного обома сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Приймаючи до уваги встановлений судом факт, що з 03.06.2022 роботи за Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором № 641 від 03.11.2021 вважаються прийнятими Замовником, то оплату виконаних робіт Замовник мав здійснити у строк до 02.08.2022 включно.

Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунків за Договором № 641 від 03.11.2021 по Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт стягненню з відповідача за первісними позовом (позивача за зустрічним позовом) підлягають 3 % річних в загальному розмірі 1224,07 грн., які розраховані за період з 03.08.2022 по 30.11.2023.

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню судом у розмірі 1224,07 грн. В іншій частині первісних вимог про стягнення 3 % річних суд відмовляє в задоволенні первісного позову.

Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) заявлена вимога про стягнення 19155,67 грн. інфляційних втрат, які розраховані за період з 24.05.2022 по 30.11.2023.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, та встановлено, що даний розрахунок виконаний не правильно, оскільки як зазначено судом раніше в силу умов п., п. 4.1, 64 Договору № 641 від 03.11.2021 оплату виконаних робіт Замовник мав здійснити у строк до 02.08.2022 включно.

Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунків за Договором № 641 від 03.11.2021 по Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт стягненню з відповідача за первісними позовом (позивача за зустрічним позовом) підлягають інфляційні втрати в загальному розмірі 7862,95 грн., які розраховані за період з серпня 2022 року по листопад 2023 року.

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню судом у розмірі 7862,95 грн. В іншій частині первісних вимог про стягнення інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні первісного позову.

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) контррозрахунок суми заборгованості та нарахованих річних відсотків і інфляційних нарахувань, заявлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до стягнення, суду не наданий.

Заперечуючи проти первісного позову відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що згідно пункту 5.1.3 Договору Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов`язань (розірвати договір) i вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не почав роботи a6o виконує настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений договором підряду, стає неможливим. АТ «Запорізький завод феросплавів» скористалося таким правом та повідомило про це Виконавця листом від 03.08.2022 за вих. № 9-65. Отже, у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відсутній обов`язок щодо оплати виконаних робіт.

Судом такі доводи відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки до моменту отримання від Виконавця Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт Замовник не заявляв про втрату інтересу до виконання Договору № 641 від 03.11.2021 через недотримання Виконавцем строків виконання робіт. Крім того, після отримання від ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» Акту № 8877/1 здачі-приймання виконаних робіт АТ «Запорізький завод феросплавів» у встановлений Договором строк не надало своїх мотивних заперечень від його підписання.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що з урахуванням умов п. 6.4 Договору з 03.06.2022 роботи за Актом № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором № 641 від 03.11.2021 вважаються прийнятими Замовником, а тому підлягають оплаті.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом частково, в частині стягнення з АТ «Запорізький завод феросплавів» на користь ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» 124107,47 грн. основного боргу за виконані роботи, 7862,95 грн. інфляційних втрат та 1224,07 грн. 3 % річних. В іншій частині в задоволені первісного позову судом відмовляється.

У даній справі судом також розглядаються зустрічні позовні вимоги АТ «Запорізький завод феросплавів» до ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» про стягнення 248214,95 грн. штрафу на підставі п. 7.2 Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021.

Так, пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі у разі невиконання і (або) неналежного, невчасного виконання зобов`язань по цьому договору (порушення гарантійних обов`язків, календарного плану робіт, обсягів та якості виконуваних робіт) Виконавець платить Замовнику штраф у розмірі 20 % від суми даного договору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) І етап робіт виконано з порушенням строків, передбачених Договором, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) вважає наявними підстави для стягнення з ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» 248214,95 грн. штрафу.

Як вже зазначалося судом раніше, п. 3.1 Договору сторонами обумовлені терміни виконання робіт:

Етап І збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт по обстеженню, інженерним вишукуванням не більше 20 календарних днів від дати підписання Договору, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6);

Етап ІІ розробка проектної документації стадія робочий проект не більше 70 календарних днів від дати отримання Замовником звіту по обстеженню етап І, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6);

Етап ІІІ комплексна експертиза. Надання Замовнику позитивного висновку не більше 30 календарних днів від дати узгодження Замовником документації стадії робочий проект етап ІІ, згідно узгодженого Календарного плану робіт (додаток № 6).

Отже, приймаючи до уваги, що Договір в сервісі «Вчасно» підписаний сторонами і скріплений печатками 18.01.2022, граничним строком виконання робіт за І етапом є 07.02.2022.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) здійсненні роботи за етапом І збір вихідних даних, обмірні роботи, звіт по обстеженню, інженерним вишукуванням щодо розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Цех № 4. Капітальний ремонт розливної машини № 2 з установкою гуркоту попереднього розсіву на АТ «ЗФЗ», м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11».

За результатами виконаних робіт ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» складений Акт № 8877/1 здачі приймання виконаних робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 на загальну вартість 124107,47 грн., який 20.05.2022 був направлений АТ «Запорізький завод феросплавів» через сервіс «Вчасно» та отриманий останнім 24.05.2022, про що свідчить наявна в матеріалах справи електронна квитанція.

Отже, факт прострочення виконання ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» робіт за першим Етапом Договору є доведеним.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) правомірно заявлено вимоги про нарахування визначених Договором (п. 7.2 Договору) штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 20 % від суми Договору за порушення строків виконання зобов`язань.

За розрахунком позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) за порушення ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» строків виконання І етапу робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 стягненню з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) підлягає 248214,95 грн. штрафу у розмірі 20 % суми Договору (1241074,73 грн. х 20 % = 248214,95 грн.).

Вказаний розрахунок штрафу, зроблений позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом), перевірений судом та визнається судом таким, що виконаний правильно.

Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) посилається на відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на пропуск строків позовної давності.

Стосовно доводів відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Згідно з положеннями ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, відповідно до Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» Цивільний кодекс України доповнено п. 12 Прикінцевих та перехідних положень відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 безперервно продовжувався до 30.06.2023 (постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії (п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, враховуючи зміни, внесені Законом України 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).

З урахуванням вище викладено, суд відхиляє доводи відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) стосовно пропуску позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) строку позовної давності щодо вимог про стягнення 248214,95 грн. штрафу за порушення строків виконання І Етапу робіт за Договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021.

Щодо доводів відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) про недотримання позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) вимог ч. 6 ст. 232 ГК України при нарахування штрафних санкцій, то судом такі доводи відхиляються як необґрунтовані та безпідставні.

Як вже вказувалося судом раніше, нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, положення ч. 6 ст. 232 ГК України, на які посилається відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом), стосуються вимог щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає наявними підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ «НВП КОМУНТЕХ» 248214,95 грн. штрафу на підставі п. 7.2 Договору на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021., а тому суд зустрічний позов задовольняє повністю.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення від 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «ДомбоБегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати на оплату судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених судом первісних вимог, а судові витрати по сплаті судового збору за зустрічною позовною заявою покладаються на відповідача за зустрічною позовною заявою.

Щодо заявлених позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку), то з цього приводу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У первісному позові зазначено лише, що попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) очікує понести на правничу допомогу, складає 20000,00 грн.

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) до матеріалів справи не надано відповідних документів.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України відповідачем не надано суду розрахунку витрат на правничу допомогу і з визначенням остаточної суми таких витрат, не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості, також відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», м. Харків до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя про стягнення 148934,69 грн. заборгованості за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11 ідентифікаційний код юридичної особи 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38, ідентифікаційний код юридичної особи38384370) 124 107 (сто двадцять чотири тисячі сто сім) грн. 47 коп. основного боргу, 1 224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн. 07 коп. 3 % річних, 7 862 (сім тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 95 коп. інфляційних втрат та 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 34 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічний позов Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», м. Харків про стягнення 248214,95 грн. штрафу за договором на розробку проектно-кошторисної документації № 641 від 03.11.2021 задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП КОМУНТЕХ», (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 38, ідентифікаційний код юридичної особи38384370) на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11 ідентифікаційний код юридичної особи 00186542) 248 214 (двісті сорок всім тисяч твісті чотирнадцять) грн. 95 коп. штрафу та 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 23 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 03» травня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.