Рішення

від 25.04.2024 по справі 908/41/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/30/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 Справа № 908/41/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Красніковій С.І.

За участю представників учасників справи:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/41/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Місто Комфорту" (Хортицьке шосе, буд. 14, кв. 116, м. Запоріжжя, 69123)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69035)

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

02.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 29.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Місто Комфорту" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", згідно якого просив:

1) Розірвати договір управління з ТОВ "Місто для людей Запоріжжя";

2) Зобов`язати ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" передати за актом приймання-передачі технічну документацію на багатоквартирний будинок № 3 по вулиці Маршала Судця міста Запоріжжя.

На виконання ухвали суду позивачем було уточнено (конкретизовано) позовні вимоги щодо договору та технічної документації. Предметом позовних вимог визначено:

1) Розірвання договору від 06.09.2017 № 06/09/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, розташованого за адресою: АДРЕСА_1);

2) Зобов`язання ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" передати за актом приймання-передачі технічну документацію на багатоквартирний будинок № 3 по вулиці Маршала Судця міста Запоріжжя, а саме: оригінал інвентарної справи, оригінал технічного паспорту, оригінал схеми прибудинкової території, оригінал акту перевірки вентиляційних каналів, оригінал схеми розподілу мереж ХВП, ГВП, ЦО водовідведення, копію однолінійної схеми електропостачання, оригінал витягу, реєстраційне посвідчення або право власності на будинок, оригінал акту весняних та осінніх оглядів, оригінал дефектної відомості, оригінал паспорту та готовності до опалювального періоду.

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Маршала Судця, 3, було прийнято рішення від 15.10.2021 про розірвання договору управління з ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" та укладення договору управління з ТОВ "Будівельна компанія "Місто Комфорту". Відповідно до актів приймання-передачі будівельних робіт, з 01.10.2021 фактично послуги з управління будинком здійснює позивач. Власники будинку відповідно до заяв неодноразово звертались до відповідача з проханням розірвати договір управління та передати технічну документацію, проте відповіді були негативні. Відповідач, як колишній балансоутримувач, у порушення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відмовляється передавати зазначену документацію позивачу.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

07.02.2024 надійшов відзив. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що співвласники будинку відмовились від відповідача, розірвали спірний договір та уповноважили б на це особу від співвласників. Не надано доказів того, що відповідач порушив права позивача. Позивач не звертався до відповідача щодо даних питань, не надав необхідних документів для розірвання договору та передачі технічної документації на будинок. Протокол від 15.10.2021 складено з недоліками, не відповідає встановленій законодавством формі, містить недостовірну інформацію. Відповідач продовжує виконувати зобов`язання за спірним договором та співвласники здійснюють оплату за надані послуги на рахунок відповідача. Звернень від громадян (співвласників) будинку до відповідача з приводу розірвання договору № 06/09/17-324 не надходило. Просив не брати до уваги надані позивачем докази: заяви від співвласників будинку. Не доведено, що позивач є належним позивачем, оскільки в протоколі йшлося про ТОВ "Місто Комфорту", а не про ТОВ "Будівельна компанія "Місто Комфорту". Копія договору від 01.08.2023 № 5 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки відсутні докази на уповноваження ОСОБА_1 на його підписання. Надання послуг позивачем будинку не спростовує факту того, що відповідач на сьогоднішній день також надає послуги з управління. На сьогоднішній день співвласники багатоквартирного будинку № 3 по вулиці Маршала Судця міста Запоріжжя не створили юридичну особу - ОСББ.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/41/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 08.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

24.01.2024 до суду від позивача надійшла заява вих. № б/н від 17.01.2024 про усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду позивачем уточнено (конкретизовано) позовні вимоги щодо договору та технічної документації.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/41/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024, у зв`язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача, підготовче засідання відкладено на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті 25.04.2024.

У судове засідання 25.04.2024 з розгляду справи по суті представники сторін не з`явилися.

25.04.2024 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача (адвоката Шлецера А.А.) про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні через сімейні обставини.

Причини неявки представника відповідача суду невідомі.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про судове засідання, а саме: шляхом доставлення ухвали до електронних кабінетів сторін та під розписку. Суд враховує, що представником позивача не надано будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неможливості явки в судове засідання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У судовому засіданні 25.04.2024 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1), від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М (замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (управитель) укладено договір № 06/09/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого (п. 1 договору) управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Згідно п. 2 договору, загальні відомості про об`єкт зазначаються в додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно п. 3, в управління передається майно об`єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності.

У відповідності до п. 9 договору, замовник має право вимагати повернення майна об`єкта після закінчення дії договору, крім об`єкта, відчуженого за його згодою.

Згідно п. 10 договору, управитель зобов`язаний прийняти протягом місяця об`єкт в управління та необхідну достовірну документацію в повному обсязі з оформленням акта прийняття-передачі об`єкта (додаток 1).

Відповідно п. 18 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.

У разі припинення дії цього договору, об`єкт передається замовникові з складенням акту прийняття-передачі (п. 24).

Згідно протоколу від 15.10.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: вул. Маршала Судця, вирішено: відкликати управителя ТОВ "Місто для людей Запоріжжя"; обрати уповноваженою особою на розірвання договору управління № 06/09/17-512 від 06.09.2017 з ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" та укладення договору управління з ТОВ «Місто комфорту» співвласника ОСОБА_1 ; визначития управителем ТОВ «Місто комфорту» і укласти договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

У листі від 24.12.2021 «Про розгляд звернення», адресованого ОСОБА_1 щодо її звернення про розірвання договору про надання послуг з управління будинком, відповідачем зазначено про невідповідність наданого протоколу загальних зборів співвласників законодавству, вказано про продовження надання послуг відповідно до договору № 06/09/17-324.

29.05.2023 листом з описом вкладення на адресу відповідача, за підписом уповноваженої особи ОСОБА_1 , було надіслано повідомлення від 29.05.2023 про розірвання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком через два місяці після отримання управителем цього повідомлення, але не пізніше ніж з 01.08.2023.

Вказане повідомлення було отримано представником відповідача за довіреністю 30.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Аналогічне повідомлення було вручено Департаменту управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради.

01.08.2023 між співвласниками багатоквартирного будинку № 3 (п. 3-4), що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, в особі уповноваженого ОСОБА_1 (споживач), та ТОВ «БК «Місто комфорту» (управитель) укладено договір № 5 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, згідно якого управитель зобов`язався надавати споживачу послуги управління багатоквартирним будинком (п. 3-4) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей (п. 1.1).

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 3 ст. 45 ГПК України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи з наведеного, на момент звернення з тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов, вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору й захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як зазначено в позові, 06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М (замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (управитель) було укладено договір № 06/09/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який позивач просив розірвати.

Позивач вважає, що його права та законні інтереси порушені внаслідок того, що фактично послуги з управління вказаним багатоквартирним будинком надаються саме ним, а не відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Доказів створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 3 по вул. Маршала Судця у м. Запоріжжі матеріали справи не містять. Представники сторін у судовому засіданні 26.03.2024 заявили, що таке об`єднання не створено.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком.

Згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Відтак, право співвласників будинку на односторонню відмову від послуг управителя прямо передбачено нормою абз. 4 ч. 5 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Порядок розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не залежить від будь-яких інших умов, крім наявності рішення співвласників будинку про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя та направлення існуючому управителю повідомлення, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У даному випадку позивач не є стороною договору № 06/09/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Отже, суд констатує, що позивач не обґрунтував його право на звернення до суду з вимогою розірвання договору, стороною якого він не є; не надав доказів, якими порушується його право відповідачем, відтак є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту в даному спорі.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок. Замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку: одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

Згідно наданого протоколу від 15.10.2021 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: вул. Маршала Судця, 3, прийнято рішення про обрання уповноваженої особи на розірвання договору управління № 06/09/17-512 від 06.09.2017 з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», тоді як в підставу позову покладено інший договір № 06/09/17-324.

У даному випадку, як вказано відповідачем, ним до теперішнього часу виконуються умови договору № 06/09/17-324, надходить плата за договором від співвласників будинку, які звертаються до його служби в разі необхідності усунення несправностей щодо будинку.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він є уповноваженою особою від імені співвласників будинку № 3 по вул. Маршала Судця на отримання від відповідача, як управителя, документації на будинок.

Крім того, договір № 06/09/17-324 укладено від імені співвласників будинку АДРЕСА_1 , тоді як позивач просив зобов`язати відповідача передати йому технічну документацію в цілому на будинок.

Верховний Суд зазначив, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Отже, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Відтак, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову, оскільки є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у цьому спорі.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 06 травня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко