Ухвала

від 06.05.2024 по справі 910/5211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.05.2024Справа № 910/5211/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗ Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Проект"

про стягнення 115 074,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗ Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Проект" про стягнення заборгованості за договором підряду від 17.02.2021 № 17022021_пж, в частині повноти та своєчасності оплати виконаних позивачем за договором робіт у розмірі 115 074,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, також суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при подані заяви, виходячи з наступного.

Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, про стягнення 115 074,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання даної позовної заяви, становить 3 028,00 грн.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказів сплати судового збору додано квитанцію до платіжної інструкції № 0.0.3072505571.1 від 29.06.2023 на суму 2 684,00 грн.

Таким чином, сума недоплаченого судового збору складає 344,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За змістом ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що суперечить вказаним вище вимогам законодавства та є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» необхідно зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та надати відомості про наявність Електронного кабінету до суду.

Також, згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у позивача та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.

Крім того, позивачем у позові не вказано розрахунку суми основного боргу, що стягується, зокрема із зазначенням дат, в які відповідачем мали бути здійснені оплати за Договором з посиланням на відповідні, підписані між сторонами акти виконаних робіт.

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗ Буд" посилається на підписання між сторонами актів виконаних робіт, разом з тим, до позовної заяви останнім не долучено будь-яких копій відповідних актів, що підтверджують виконання позивачем робіт.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання ст. 6, 162 ГПК України, відповідно позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом надання відомостей про реєстрацію електронного кабінету сторін в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та належних доказів доплати судового збору.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати оригінали доказів оплати у встановленому законом порядку судового збору на суму 344,00 грн;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

- обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, зокрема, із зазначенням дат, в які відповідачем мали бути здійснені оплати за договором з посиланням на підписані між сторонами акти виконаних робіт;

- копій актів виконаних робіт, що були підписані між сторонами на виконання договору та додаткових угод до нього, на підставі яких виникла спірна заборгованість;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали 06.05.2024

Суддя І.О. Андреїшина