Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/19784/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа №910/19784/23за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 121 929,03 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради (далі також - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі також - Позивач, ТОВ «Укр Газ Ресурс») про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022, укладені між Маловільшанською сільською радою (код ЄДРПОУ - 04358619) та ТОВ «Укр Газ Ресурс (код ЄДРПОУ - 41427817); стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ - 41427817) на користь Маловільшанської сільської ради (код ЄДРПОУ - 04358619) безпідставно надмірно сплачених коштів у розмірі 121 929,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач та Відповідач уклали оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни на електричну енергію без дотримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та збільшили ціну на електричну енергію більше ніж на 10 відсотків, що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів, адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялись між собою несуттєво. Внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод Позивач переплатив 121 929,03 грн, які прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача. Зміст спірних додаткових угод суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.02.2024.

17.01.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

До господарського суду 22.01.2021 від заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради надійшла відповідь на відзив Антимонопольного комітету України.

06.02.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2024.

В судовому засіданні 30.04.2024 прокурор підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Маловільшанської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ТОВ "Укр Газ Ресурс" заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

В судовому засіданні 30.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Через систему закупівель Prozorro Маловільшанською сільською радою опубліковано оголошення №UA-2021-10-22-003295-с про проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії із запланованим обсягом - 561 840 кВт*год, з терміном постачання від 01.01.2022 до 31.12.2022, з очікуваною вартістю 3 090 120,00 грн.

Участь у відкритих торгах взяло п`ять учасників: Відповідач (цінова пропозиція - 2 914 574,40 грн; остаточна пропозиція 2 875 569,00 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (цінова пропозиція 2 574 611,57 грн; остаточна пропозиція - 2 478 874,04 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс-енерджі" (цінова пропозиція 2 574 611,57 грн; остаточна пропозиція 2 478 874,04 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейденерджи" (цінова пропозиція 3 073 264,80 грн; остаточна пропозиція 2 875 569,04 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (цінова пропозиція 3 090 120,00 грн; остаточна пропозиція 3 090 120,00 грн).

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій/ пропозицій №UA-2021-10-22-003295-с від 22.10.2021 Маловільшанською сільською радою встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ "Укр Газ Ресурс" відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації.

11.01.2022 між Маловільшанською сільською радою (Споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (Постачальник) укладено договір №1 (далі - Договір) про постачання електричної енергії споживачу, за змістом якого період постачання електричної енергії визначено з 01.01.2022 по 31.12.2022, обсягом 564 840 кВт*год, за ціною 5,11812793677 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, загальною вартістю 2 875 569,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з допущенням технічної помилки при заповненні договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2022 №1, 16.02.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, про виправлення пп. 5.2, п. 5 Договору, в наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії становить 5,090944 грн зі 1 кВт*год, з урахуванням ПДВ, ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах приймання-передачі електричної енергії за Договором, у тому числі у разі зміни. Ціна включає в себе також тариф на розподіл електричної енергії, згідно вимог чинного законодавства".

Згідно п. 5.3 Договору, ціна, зазначена в п. 5.2 Договору, не може змінюватися протягом дії Договору крім випадків передбачених п. 12.6 Договору.

Підпунктом 12.6.2 п. 12.6 Договору визначено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язання сторонами у повному обсязі, крім випадків, у тому числі, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків протягом дії договору, у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, та Постачальник в межах дії Договору надасть Замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для змін ціни за Договором, несе Постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у звичному розрахунковому періоді для цілей Договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт*год за даними НКРЕКП, у порівнянні з попереднім значенням та в межах дії Договору.

Протягом 2022 року до Договору від 11.01.2022 №1 вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод про зміну ціни на електричну енергію :

- додатковою угодою від 17.02.2022 №2 зазначено, що ціна електричної енергії з 11.01.2022 буде становити 5,309188 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою від 06.09.2022 №6 зазначено, що ціна електричної енергії з 20.08.2022 буде становити 5,692812 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою від 20.09.2022 №7 зазначено, що ціна електричної енергії з 15.09.2022 буде становити 6,114768 грн з ПДВ за 1 кВт*год;

- додатковою угодою від 04.10.2022 №9 зазначено, що ціна електричної енергії з 01.10.2022 буде становити 6,518472 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

У матеріалах справи також наявні листи Відповідача, адресовані Маловільшанській сільській раді, в яких зазначалося про необхідність зміни договірної ціни у зв`язку з коливанням ціни на електричну енергію в бік збільшення, та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, надані на підтвердження цього.

Також відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі електроенергії та платіжних доручень протягом строку дії договору (з 01.01.2022 - 31.12.2023) Маловільшанська сільська рада отримала від Відповідача електричну енергію в загальному обсязі 213 913 кВт/год, сплативши за неї 1 210 948,13 грн., в той час, як первісна ціна за Договором становила 5,090944 грн з ПДВ за 1 кВт*год, і сума до сплати мала бути у розмірі 1 089 929,03 грн.

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради з позовом про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» на користь Маловільшанської сільської ради безпідставно надмірно сплачених коштів у розмірі 121 929,03 грн, оскільки вважає, що Відповідач, послідовним збільшенням вартості електроенергії перевищив ціну на електричну енергію більше ніж на 10% від тієї ціни, яка була визначена сторонами в Договорі за результатами процедури закупів, що призвело збитків, у вигляді надмірно сплачених грошових коштів державного бюджету у розмірі 121 929,03 грн.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

За доводами Відповідача, він звертався до Маловільшанської сільської ради з пропозиціями внести зміни до договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару електричної енергії на ринку. Відповідач повідомляв споживача про те, що у випадку незгоди зі змінами умов договору, викладеними у додаткових угодах, споживач має право розірвати договір без застосування штрафних санкцій до нього. Звертаючись з пропозиціями внести зміни до договору Відповідач надав Маловільшанській сільській раді документи, що підтверджують коливання цін за одиницю товару на ринку електричної енергії у бік збільшення.

Відповідач стверджує, що зміни до Договору внесені додатковими угодами за взаємною згодою сторін, та з підстав коливання цін на ринку електричної енергії в сторону збільшення, що не залежало від Відповідача та відповідало умовам Договору і вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", збільшення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоді не перевищувало 10%, що в сукупності свідчить про дотримання сторонами Договору, приписів ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положення ст. 632, 652 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ «Укр Газ Ресурс» грошових коштів у розмірі 121 929,03 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо представництва інтересів позивача прокурором.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з позовом до суду прокурор зазначає, що укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про пубічні закупівлі» є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принцип добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, позов зумовлений не тільки захистом державного, а й публічного інтересу який полягає у захисті прав великого числа громадян (територіальної громади).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, і тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

У справі, що розглядається, суд встановив, що на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави відповідні листи.

Білоцерківська окружна прокуратура листом від 20.10.2023 №50-10805 вих.23 зверталась до Маловільшанської селищної ради з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні закупівлі та проханням в максимально стислі строки вжити заходів реагування, зокрема: визнати недійсними додаткові угоди №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022 та стягнути з ТОВ "Укр газ ресурс" безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 121 929,03 грн.

13.11.2023 Маловільшанська селищна рада листом №1090/07-12 надала відповідь Білоцерківській окружній прокуратурі, в якій просила прокуратуру представляти інтереси в суді по справі за позовом до ТОВ "Укр газ ресурс" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022 та стягнення з ТОВ "Укр газ ресурс" коштів.

13.12.2023 листом №50-1259/вих.23 Білоцерківська окружна прокуратура повідомила Маловільшанську селищну раду, що заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури буде подано до господарського суду заяву в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради.

Враховуючи вказане, а також те, що Маловільшанська селищна рада є стороною спірних правочинів - замовником, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

При поданні даного позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави/територіальної громади, які в даному випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в даній справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу інтересів сторін та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу територіальної громади, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором дотримано встановленого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку щодо звернення до органу, уповноваженого на захист майнових інтересів держави/територіальної громади, яким у даній справі є Маловільшанська селищна рада, з повідомленням про виявлені порушення тендерного законодавства та надання розумного строку для реагування на стверджуване порушення. У зв`язку з отриманням прохання зазначеного компетентного органу про звернення до суду в їх інтересах, прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави (щодо дотримання законодавства у сфері публічних закупівель) та територіальної громади у даній справі.

Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Аналогічні умови містяться в пп. 12.6.2 п.12.6 Договору, згідно якого істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язання сторонами у повному обсязі, крім випадків, у тому числі, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків протягом дії договору, у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, та Постачальник в межах дії Договору надасть Замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке клопотання.

При укладенні додаткових угод сторони керувались положеннями п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації), що і визначено сторонам в пп. 12.6.2 п. 12.6 Договору.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

В будь-якому разі постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 18.06.21 № 927/491/19 та підтверджений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21).

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою від 17.02.2022 №2 сторони домовились внести зміни до Договору від 11.01.2022 №1 та встановити ціну електричної енергії у розмірі 5,309188 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

За доводами Відповідача таке збільшення ціни було зумовлено новим тарифом на послуги з передачі електричної енергії, введеним у дію постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік".

Листом від 22.07.2022 №1474/Ю2 Відповідач повідомив Споживача про зміну ціни електричної енергії по Договору у бік збільшення у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку та надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 21.07.2022 №21, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, становили: за 1 декаду червня (01.06-10.06) 2022 року - 2 255,72 грн/МВт.год, за 1 декаду липня (01.07-10.07) 2022 року - 2 522,11 грн/ МВт.год, відсоток зміни ціни склав +11,81%.

На підставі вказаних документів між Споживачем та Постачальником укладено Додаткову угоду №6 від 06.09.2022, якою змінено умови договору в частині встановлення ціни на електричну енергію у розмірі 5,692812 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Суд звертає увагу, що цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 21.07.2022 №21 відображає спад ціни на електричну енергію в 1 декаді липня 2022 року в порівнянні з 1 декадою червня 2022 року, а тому така довідка не може слугувати підставою для зміни ціни у бік підвищення через коливання ціни на ринку, оскільки таке коливання відбулось на спад, а не на зростання.

Листом від 13.09.2022 №1537/Ю2 Відповідач повідомив Споживача про зміну ціни електричної енергії по Договору у бік збільшення у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку та надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.09.2022 №627-1/22, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, становили: за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2022 року - 2 949,10 грн/МВт.год, за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року - 3 303,39 грн/ МВт.год, відсоток зміни ціни склав +12,01%.

На підставі вказаних документів між Споживачем та Постачальником укладено Додаткову угоду №7 від 20.09.2022, якою змінено умови договору в частині встановлення ціни на електричну енергію у розмірі 6,114768 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Листом від 23.09.2022 №1547/Ю2 Відповідач повідомив Споживача про зміну ціни електричної енергії по Договору у бік збільшення у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку та надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 23.09.2022 №692-2/22, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, становили: за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року - 3 303,39 грн/МВт.год, за 2 декаду вересня (11.09-20.09) 2022 року - 3 590,50 грн/ МВт.год, відсоток зміни ціни склав +8,69%.

На підставі вказаних документів між Споживачем та Постачальником укладено Додаткову угоду №9 від 04.10.2022, якою змінено умови договору в частині встановлення ціни на електричну енергію у розмірі 6,518472 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Прокурор стверджує, що інформаційні довідки Харківської торгово-промислової палати містять інформацію про вартість електроенергії за довільно визначені відповідачем періоди за вигідним для нього принципом (коли коливання ціни відбувалося в бік збільшення), в довідках не проведено дослідження коливання ціни упродовж всього періоду (з моменту укладення основного договору до дати звернення), а констатовано ціни на електричну енергію на певні дати. Окрім того, для укладення додаткових угод відповідачем використано довідки, датовані одним днем.

Як зазначалось вище, підпунктом 12.6.2 п. 12.6 Договору визначено, що істотні умови Договору можуть змінюватися після його підписання у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, якщо Постачальник в межах дії Договору надасть Замовнику на розгляд обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).

Таким чином, лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до Договору в частині визначення ціни. В свою чергу довідки інформативного характеру до таких не відносяться.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Разом з тим, аналізуючи надані Відповідачем копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати суд встановив, що вони не містять діючої ринкової ціни на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення - тобто відсутні дані коливань.

Окрім того, що стосується доводів Відповідача стосовно того, що норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, то суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 №922/2321/22.

Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 5,090944 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,518472 грн за 1 кВт/год з ПДВ, що становить 28 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, в той час як відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022 є недійсними та не породжують правових наслідків, то правовідносини між Маловільшанською сільською радою та Відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №1 від 11.01.2022, мали регулюватись додатковою угодою №1 від 16.02.2023, згідно якої ціна за одиницю електричної енергії складає 5,090944 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

За договором №1 від 11.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу Відповідачем було поставлено 213 913 кВт/год електричної енергії за ціною 5,090944 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1 089 929,03 грн. Проте Маловільшанська сільська рада за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатила Відповідачу 1 210 948,13 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 121 929,03 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути Маловільшанській сільській раді, що відповідає приписам ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради - задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 17.02.2022, №6 від 06.09.2022, №7 від 20.09.2022, №9 від 04.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1 від 11.01.2022, укладені між Маловільшанською сільською радою (код ЄДРПОУ - 04358619) та ТОВ «Укр Газ Ресурс (код ЄДРПОУ - 41427817).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, б. 25, літ. Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Маловільшанської сільської ради (09175, с. Мала Вільшанка, Білоцерківського району Київської області, вул. Перемоги, б. 24, код ЄДРПОУ 04358619) безпідставно надмірно сплачені кошти у розмірі 121 929 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот двадцять дев`ять) грн 03 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, б. 25, літ. Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UА028201720343190001000015641) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.05.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна