Рішення
від 15.04.2024 по справі 911/3079/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3079/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 44, оф. 132)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, к. 302)

про визнання розірваним договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. та стягнення 67950,00 грн. штрафу

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, к. 302)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 44, оф. 132)

про стягнення 48789,86 грн. неоплаченої вартості металоконструкцій, поставлених за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р.,

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Цибіков О.О. (ордер на надання правової допомоги серії АО № 1101743 від 28.09.2023 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2155 від 22.06.2019 р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" про розірвання договору будівельного підряду № 10012 від 27.09.2021 р. та стягнення заборгованості у розмірі 373316,96 грн., у тому числі - 271800,00 грн. авансу, 85856,78 грн. інфляційних втрат, 15660,15 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "КРІСТАЛБУД" зобов`язань відповідно до договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. в частині виконання робіт, у зв`язку з чим позивач просив суд розірвати договір будівельного підряду № 10012 від 27.09.2021 р. та стягнути заборгованість у розмірі 373316,96 грн., у тому числі - 271800,00 грн. авансу, 85856,78 грн. інфляційних втрат, 15660,15 грн. 3% річних, а також судові витрати. Поряд з цим, за змістом прохальної частини позовної заяви, серед іншого, позивач просив суд в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України до моменту виконання рішення на суму основного боргу нараховувати 3% річних за кожен день прострочення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2023 р.

16.11.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 03/11 від 03.11.2023 р. (вх. № 21589/23 від 16.11.2023 р.), згідно з яким останній, серед іншого, зазначав, що вимога позивача про розірвання договору є незаконною, оскільки несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором підряду є наслідком невиконання договору позивачем, а саме: позивач, в порушення п.п. 2.1, 2.3 договору, не оплатив авансовий платіж у визначений договором строк - 29.09.2021 р.; позивач, в порушення п. 6.1.2 договору, несвоєчасно передав відповідачу роботи. Окрім цього, договір № 10012 від 27.09.2021 р. не передбачає права позивача на одностороннє розірвання договору без згоди відповідача.

Відповідач стверджує, що внаслідок перенесення позивачем дати перерахування авансу та дати передачі фронту робіт, завезення до будівельного майданчику металоконструкцій співпало з часом погіршення погодних умов в листопаді 2021 р., у зв`язку з чим виконання робіт відкладалось. Відповідач також зазначав, що продовження строків виконання робіт та дії договору підряду до кінця лютого 2022 р. було усно погоджено з керівництвом ТОВ "КРІСТАЛБУД", у зв`язку з чим працівники ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" 17.02.2022 р. виконали фінальне фарбування і готувалися до монтажу профлисту. Водночас, з 24.02.2022 р. відповідач опинився під дією форс-мажорних обставин та припинив всі роботи за спірним договором. У подальшому, ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" намагалося врегулювати взаємовідносини з ТОВ "КРІСТАЛБУД" шляхом зарахування зустрічних вимог листом від 10.04.2023 р. № 27/02.

У судовому засіданні 20.11.2023 р. представник позивача зазначав про неотримання позивачем відзиву. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Підготовче засідання відкладалось.

23.11.2023 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів № 17/11 від 17.11.2023 р. (вх. № 21935/23 від 23.11.2023 р.), відповідно до якого останній просив суд витребувати у ТОВ «КРІСТАЛБУД» та в Головного управління Державної податкової служби у Київській області інформацію, зазначену в даному клопотанні, а саме - чи працював в 2021-2023 р.р. у ТОВ «КРІСТАЛБУД» (код 41649514) ОСОБА_1 (як за трудовим так і, можливо, за цивільно-правовим договором), і чи виплачувались йому Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛБУД» в цей період доходи? Якщо так, то який у ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН)?; витребувати у ТОВ «КРІСТАЛБУД» та в Головного управління Державної податкової служби у Київській області письмові докази - копії звітів форми 1-ДФ - Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджених наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, за 2021-2023 р.р.

12.12.2023 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру майнових вимог та зміну предмету позову б/н від 08.12.2023 р. (вх. № 22945/23 від 12.12.2023 р.), відповідно до якої останній заявляв про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову у зв`язку із встановленням нових фактичних обставин справи, що склалися між сторонами, а саме: відбулося часткове виконання умов договору підряду № 10012, про що стало відомо після подання позову. Відповідно, за даною заявою позивач просив суд розірвати договір підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладений між ТОВ «КРІСТАЛБУД» та ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД»; стягнути з ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" 67950,00 грн. штрафу, передбаченого договором підряду. Поряд з цим, позивач просив суд у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ «КРІСТАЛБУД» судовий збір у розмірі 5599,75 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 5035 від 06.10.2023 р. Водночас, позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача про витребування доказів, зокрема, з огляду на те, що факт поставки товарів відповідачем позивачеві не заперечується останнім.

12.12.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 08.12.2023 р. (вх. № 22949/23 від 12.12.2023 р.), відповідно до якої останній заперечує щодо обґрунтування відповідачем причин неналежного виконання умов договору № 10012, заявлених у відзиві.

Так, позивач зазначає, що у зв`язку із запровадженням 24.02.2022 р. на всій території України воєнного стану ТОВ «КРІСТАЛБУД», як і ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», зазнало негативних наслідків. Водночас, предметом спірного договору є виконання підрядником (відповідачем) на свій ризик робіт по улаштуванню відповідних конструкцій та поставки огороджень, від виконання яких (робіт) відповідач відмовився. Роботи за договором підряду мали бути виконані у строк до 24.11.2021 р. (40 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником). Поряд з цим, підрядник, в порушення п.п. 3.3 та 3.7 договору, не надав заявки на зарахування йому авансового платежу в розмірі 271800,00 грн., акту приймання-передачі фронту робіт та технологічної картки, а відтак, саме внаслідок бездіяльності підрядника авансовий платіж було зараховано пізніше, а саме - 28.10.2021 р. Окрім того, відповідачем не надано доказів звернення до позивача щодо ненадання останнім фронту робіт за договором під час строку дії останнього та протягом строку, встановленого договором для виконання робіт. При цьому, надані відповідачем копії листів про перенесення строків виконання робіт у зв`язку з погіршенням погодних умов не містять дати їх складення, вхідного номеру як доказу про отримання їх замовником або доказів їх надсилання, а тому не є належними доказами. Позивач також зазначає, що на підтвердження настання обставин непереборної сили (запровадження воєнного стану) відповідачем не надано доказів звернення до позивача у будь-якій можливій формі із обґрунтуванням неможливості виконання умов договору. При цьому, у п. 6.2.2 договору замовник зазначив свою електронну адресу для обміну листами, на яку листи про настання форс-мажорних обставин від підрядника не надходили, як і листи щодо перенесення виконання строків виконання робіт. Таким чином, відповідач з власної ініціативи систематично порушував умови договору та відмовився від виконання своїх зобов`язань щодо виконання робіт, що, в свою чергу, надає право замовнику розірвати договір в односторонньому порядку в силу приписів ст. 849 Цивільного кодексу України. Поряд з цим, посилання відповідача на лист від 10.04.2023 р. № 27/02, яким підрядник намагався врегулювати невиконання своїх зобов`язань за договором, не може братися судом до уваги, оскільки відсутні докази (опис вкладення) на підтвердження того, що саме цей лист було направлено замовнику, в той час як ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» не отримувало зазначеного листа. Твердження відповідача про те, що сторони, з урахуванням суми сплаченого авансу та поставленої частини конструкцій, фактично можуть здійснити зарахування зустрічних вимог, є необґрунтованими, адже підрядник мав здійснити монтаж усіх поставлених конструкцій, а 2 огородження вартістю 9200,00 грн. так і не були поставлені підрядником.

15.12.2023 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення № 15/12 від 15.12.2023 р. (вх. № 23121/23 віз 15.12.2023 р.), згідно з якими останній, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру майнових вимог та зміну предмету позову, заперечує проти задоволення змінених позовних вимог.

Окрім того, 15.12.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 15.12.2023 р. (вх. № 1775/23 від 15.12.2023 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" про стягнення 48789,86 грн. неоплаченої вартості металоконструкцій, поставлених за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача за зустрічним позовом ТОВ «КРІСТАЛБУД» за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р. існує невиконане зобов`язання перед ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» оплатити в повному обсязі вартість поставлених металоконструкцій у розмірі 48789,86 грн. (різниця між вартістю поставлених зустрічним позивачем металоконструкцій та сумою сплаченого зустрічним відповідачем авансу).

У судовому засіданні 18.12.2023 р. представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, підтримував заяву про зменшення розміру майнових вимог та зміну предмету позову, а також зазначав про неотримання позивачем заперечення відповідача ні в електронному кабінеті, ні на юридичну адресу. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Дослідивши мотиви клопотання відповідача про витребування доказів № 17/11 від 17.11.2023 р. (вх. № 21935/23 від 23.11.2023 р.), заслухавши позицію представника позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення вказаного клопотання без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі суду від 18.12.2023 р.

Поряд з цим, у судовому засіданні 18.12.2023 р. без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення розміру майнових вимог та зміну предмету позову б/н від 08.12.2023 р. (вх. № 22945/23 від 12.12.2023 р.), у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється за вимогами позивача про розірвання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладеного між ТОВ «КРІСТАЛБУД» та ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», та стягнення з ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" 67950,00 грн. штрафу.

19.12.2023 р. до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 15.12.2023 р. (вх. № 1775/23 від 19.12.2023 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" про стягнення 48789,86 грн. неоплаченої вартості металоконструкцій, поставлених за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р., у паперовому вигляді.

Дослідивши матеріали справи, зустрічну позовну заяву ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД", подану у встановлений процесуальним законодавством строк (з урахуванням прийняття судом 18.12.2023 р. заяви первісного позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог) та у відповідності з приписами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обидва позови взаємопов`язані, виникають з одного договору і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки як первісні, так і зустрічні позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на договорі підряду № 10012 від 27.09.2021 р., та обґрунтовані неналежним виконанням кожною із сторін своїх обов`язків за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2023 р. було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" б/н від 15.12.2023 р. до ТОВ "КРІСТАЛБУД" про стягнення 48789,86 грн. неоплаченої вартості металоконструкцій, поставлених за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р., до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічною позовною заявою ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" об`єднано в одне провадження з первісним позовом у даній справі № 911/3079/23, підготовче засідання в якій відкладено на 11.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2023 р. було повернуто ТОВ "КРІСТАЛБУД" судовий збір у сумі 2915,75 грн., сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно з платіжною інструкцією № 5035 від 06.10.2023 р.

09.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 08.01.2024 р. (вх. № 168/24 від 09.01.2024 р.), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог, мотивуючи це, зокрема, тим, що ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» не довело суду обставин, на які воно посилається як на підставу своїх зустрічних позовних вимог.

Так, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" поставило частину металоконструкцій неналежної якості та без проведення передбаченого умовами договору їх монтажу. На підтвердження факту поставки ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» посилається на накладні № 102 від 29.11.2021 р. та № 6 від 18.02.2022 р., які не є належними первинними документами відповідно до умов договору для підтвердження виконання робіт. Окрім того, належним чином замовнику такі накладні для підпису не надавались, а Барановський О.А., чиї підписи містяться на накладних, не має повноважень на прийняття товару від імені замовника або ж на визначення готовності виконання робіт повністю або частково. Водночас, за умовами договору роботи приймаються в порядку, встановленому п. 7.1 договору. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом стверджує, що накладні, на які ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» посилається як на єдину підставу для стягнення коштів, не можуть підтвердити неоплачену вартість металоконструкцій в сумі 48789,89 грн. Окрім того, враховуючи умови договору підряду, сплачений ТОВ «КРІСТАЛБУД» аванс в сумі 271800,00 грн., та поставлені, але не змонтовані: 1 навіс пандусу (непофарбований), вартість якого сторони визначили із його монтажем, фарбуванням та влаштуванням у сумі 286500,00 грн., огородження сходів у кількості 6 шт. загальною вартістю 34090,00 грн., що разом становить суму 320590,00 грн., до якої входять витрати на матеріали для монтажу та оплата послуг з монтажу таких конструкцій, заявлені зустрічні вимоги ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» на суму 48789,86 грн. є необґрунтованими. Між тим, підставою для розрахунків є договір та документи, передбачені п. 7.1 цього договору (п. 3.4 договору), а у разі поетапного виконання робіт - прийом-передача робіт та розрахунки після кожного етапу здійснюються на підставі документів, передбачених п.п. 7.1.1-7.1.3 договору. Отже, ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» достатньо було б надати замовнику підписаний акт приймання-передачі робіт (послуг) за формою КБ-2в, а ТОВ «КРІСТАЛБУД» зобов`язане було б поетапно прийняти роботи та сплатити різницю вартості за надані послуги, однак, підрядник такого не зробив, оскільки взятого на себе за договором обов`язку не виконав, чим підтвердив, що послуги за договором підряду надані не в повному обсязі на неповну вартість, передбачену умовами договору, а тому заявлена до стягнення підрядником сума різниці між авансом та вартістю конструкцій без виконання монтажу свідчить про відсутність проведення виконання належним чином і, відповідно, про безпідставність заявлених вимог. Крім того, без виконання підрядником умов п.п. 3.4 та 7.1 договору, обов`язок зі сплати замовником коштів на користь підрядника не настав. Поряд з цим, ТОВ «КРІСТАЛБУД» заперечує щодо заявлених ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» витрат на правову допомогу.

09.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну предмету позову б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 299 від 09.01.2024 р.), відповідно до якої останній, серед іншого, заявляє про те, що підрядник визнав та підтвердив неналежне виконання умов договору підряду № 10012, зокрема, листом від 10.04.2023 р., долученим до матеріалів справи, та наданими поясненнями. Водночас, на час звернення ТОВ «КРІСТАЛБУД» із позовом у цій справі договір підряду № 10012 є розірваним внаслідок його одностороннього розірвання з боку замовника, мотивованого неналежним виконанням умов договору підрядником. У зв`язку із наведеним, позивач за первісним позовом просить суд: 1) визнати розірваним договір підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАП ЛТД»; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКАП ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛБУД» грошові кошти за договором підряду № 10012 від 16.07.2021 р. в сумі 67950,00 грн. штрафу.

09.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 197/24 від 09.01.2024 р.) про залишення заяви без розгляду, згідно з яким останній просить суд залишити без розгляду заперечення на відповідь на відзив відповідача за первісним позовом, оскільки ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД", в порушення процесуальних вимог, передбачених чинним законодавством, не надіслало копію заперечення від 15.12.2023 р. з доданими до них доказами ані на юридичну адресу ТОВ «КРІСТАЛБУД», ані на електронну адресу товариства, що вказана в позовній заяві, а також не додало до заперечення інших доказів їх направлення стороні.

11.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву № 10/01 від 11.01.2024 р. (вх. № 311/24 від 11.01.2024 р.), відповідно до якої останній заперечує проти викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву доводів та просить суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. Зокрема, позивач за зустрічним позовом зазначає, що доводи позивача за первісним позовом щодо неналежної якості поставлених ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» металоконструкцій та щодо нездійснення монтажу таких металоконструкцій є частково неправдивими, оскільки ТОВ "КРІСТАЛБУД" не заявляло ані в первісному позові, ані в інших своїх процесуальних заявах по суті спору, в чому конкретно виражається неналежна якість металоконструкцій, а що стосується монтажу металоконструкцій, то завезені 18.02.2022 р. огородження сходів підрядник дійсно не встиг змонтувати саме через початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Поряд з цим, позивач за первісним позовом стверджує, що працівник ТОВ «КРІСТАЛБУД» Барановський О.А. не мав повноважень приймати товар від імені замовника та визначати виконання робіт, однак, дане твердження суперечить попереднім заявам позивача за первісним позовом, в яких він визнав факт постачання навісу пандусу та огородження сходів, і на цій підставі заперечував проти клопотання відповідача за первісним позовом про витребування документів на підтвердження працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ «КРІСТАЛБУД». Твердження ТОВ «КРІСТАЛБУД» щодо того, що поставлений ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» навіс пандусу не коштує 286500,00 грн., а 6 шт. огородження сходів не коштують 34089,86 грн., оскільки ці металоконструкції не пофарбовані і не змонтовані, також є помилковим, так як основна вартість договору полягає в виготовленні та транспортуванні металоконструкцій (320589,86 грн.), а фарбування та монтаж металоконструкцій становлять мізерну частину (9200,14 грн.) від загальної вартості договору (329790,0 грн.).

Поряд з цим, позивач за зустрічним позовом просив суд розглянути зустрічний позов без участі представника ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД".

11.01.2024 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву № 10/01 від 10.01.2024 р. (вх. № 464/24 від 11.01.2024 р.), яка за змістом є ідентичною відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву № 10/01 від 11.01.2024 р. (вх. № 311/24 від 11.01.2024 р.), надісланій через систему «Електронний суд».

У судовому засіданні 11.01.2024 р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримував заяву про зміну предмету первісного позову та заперечував проти задоволення зустрічного позову. Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Дослідивши мотиви заяви позивача за первісним позовом про зміну предмету позову б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 299 від 09.01.2024 р.), суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви, з мотивів, викладених в ухвалі суду від 11.01.2024 р., у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється за вимогами позивача за первісним позовом про визнання розірваним договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладеного між ТОВ «КРІСТАЛБУД» та ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», та про стягнення з ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" 67950,00 грн. штрафу.

17.01.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 17.01.2024 р. (вх. № 560/24 від 17.01.2024 р.), за змістом яких останній заперечує проти доводів позивача за зустрічним позовом, викладених у відповіді на відзив. По-перше, всупереч умов договору навіс пандусу так і залишився непофарбований та не змонтований підрядником з дати його поставки (30.11.2021 р.), як це було передбачено умовами договору. Крім того, ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» з посиланням на фотографії доведено лише можливий частковий монтаж частини конструкції, яка має тримати навіс пандусу, однак доказів поставки та монтажу усієї металоконструкції підрядником взагалі не надано, як і не надано доказів фарбування останньої. По-друге, навіть якщо допустити необхідність проведення оплати за умови неналежного виконання умов договору (неповної поставки конструкцій без проведення їх монтажу), то в такому випадку замовник має право на затримання виплати в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої п. 9.5.1 договору. По-третє, посилання підрядника на надуману вартість монтажу та фарбування не відповідає ані умовам договору, ані фактичним обставинам у справі. Водночас, якщо б ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» виконало умови договору підряду в такому обсязі, як зазначає про це у зустрічному позові, то йому достатньо було б надати замовнику підписаний акт приймання-передачі послуг за формою КБ-2в, а ТОВ «КРІСТАЛБУД» зобов`язане було б поетапно прийняти роботи та сплатити різницю вартості за надані послуги, чого підрядником зроблено не було.

У судовому засіданні 22.02.2024 р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримував зазначене вище клопотання б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 197/24 від 09.01.2024 р.) про залишення заяви відповідача за первісним позовом без розгляду, зазначив, що має намір подати до суду докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а також заявив про подання всіх наявних у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) доказів, що мають значення для вирішення спору, та про наявність підстав для закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті; представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання усі учасники були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Дослідивши мотиви клопотання позивача за первісним позовом б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 197/24 від 09.01.2024 р.) про залишення заяви без розгляду, а саме - заперечення № 15/12 від 15.12.2023 р. (вх. № 23121/23 від 15.12.2023 р.), суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення вказаного клопотання з мотивів, викладених в ухвалі суду від 22.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024 р.

11.03.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшла заява б/н від 09.03.2024 р. (вх. № 2530/24 від 11.03.2024 р.) щодо надіслання заперечень, відповідно до якої останній зазначає, що заперечує проти залишення судом за клопотанням позивача за первісним позовом б/н від 09.01.2024 р. (вх. № 197/24 від 09.01.2024 р.) без розгляду заперечень ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на відповідь на відзив на первісний позов, оскільки електронна пошта ТОВ "КРІСТАЛБУД", на яку ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" надсилало заперечення на відповідь на відзив відповідача за первісним позовом, є загальновідомою електронною поштою товариства, яка, зокрема, зазначається і безпосередньо в договорі підряду № 10012 від 27.09.2021 р, а, відтак, ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" дотрималося вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України щодо надіслання заперечень на відповідь на відзив, у зв`язку з чим відповідач за первісним позовом просить суд прийняти дану заяву, розглянути і врахувати при прийнятті рішення заперечення на відповідь на відзив відповідача за первісним позовом від 15.12.2023 р.

Поряд з цим, відповідач за первісним позовом просив суд розглянути справу № 911/3079/23 без участі його представника.

22.03.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 22.03.2024 р. (вх. № 3113/24 від 22.03.2024 р.), які за своїм змістом є заявою про розподіл судових витрат, за якою останній просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, понесених ТОВ "КРІСТАЛБУД", у розмірі 20000,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні 25.03.2024 р. заяву відповідача за первісним позовом б/н від 09.03.2024 р. (вх. № 2530/24 від 11.03.2024 р.) щодо надіслання заперечень та мотиви заявника, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви, у зв`язку з чим розгляд справи по суті здійснювався з урахуванням усіх поданих учасниками процесу заяв про суті спору.

У судовому засіданні 25.03.2024 р. судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово присутнього представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), розпочато з`ясування обставин справи та дослідження доказів у відповідності до ст.ст. 208-210 Господарського процесуального кодексу України. Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2024 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.04.2024 р.

15.04.2024 р. до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про долучення доказів б/н від 15.04.2024 р. (вх. № 4908/24 від 15.04.2024 р.), відповідно до якої ТОВ «КРІСТАЛБУД» просить суд долучити до матеріалів справи копію договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р.

15.04.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення б/н від 15.04.2024 р. (вх. № 4011/24 від 15.04.2024 р.), які за своїм змістом є заявою про долучення доказів, яка є ідентичною заяві б/н від 15.04.2024 р. (вх. № 4908/24 від 15.04.2024 р.), надісланій засобами поштового зв`язку.

У судовому засіданні 15.04.2024 р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував. Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи були повідомлені в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У судовому засіданні 15.04.2024 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРІСТАЛБУД" (далі - ТОВ «КРІСТАЛБУД», замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" (далі - ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», підрядник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір підряду № 10012, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на умовах та у строк, передбачений договором, на свій ризик виконати роботи по улаштуванню навісу пандусу та огорожі сходів (детальний перелік робіт зазначений в даному пункті договору) за адресою: вул. Оксамитова, 9а паркінг, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., а замовник зобов`язується прийняти й оплатити вказані роботи на умовах та у строк, передбачений договором. Склад та обсяги робіт, які доручаються до виконання підряднику, визначаються додатком № 1 до цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору датою початку робіт за договором є 29.09.2021 р.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що підрядник починає виконувати роботи лише після того, як надасть замовнику підписаний акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт.

Сторони дійшли згоди, що роботи за чинним договором мають бути виконані у строк до 24.11.2021 р. (40 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником підряднику) (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 вартість робіт складає 329790,00 грн., в тому числі - ПДВ 54965,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, укладаючи останній, підрядник стверджує, що перелік матеріалів, робіт і їх ціна, зазначені в додатку № 1 до цього договору, є остаточними і необхідними для повного завершення робіт такого типу. Будь-які додаткові матеріали і роботи, що не були передбачені в додатку № 1 до цього договору, але є необхідними для завершення робіт, передбачених даним договором відповідно до державних норм та стандартів, а також для робіт такого типу, оплачуються і проводяться за рахунок підрядника.

Умовами п. 3.3 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються в обумовленій сторонами формі, яка забезпечує передачу (сплату) грошових коштів для виконавця (уповноважених представників виконавця), підтвердженням чого є відповідний документ, форма якого залежить від способу здійснення розрахунків (платіжне доручення, квитанція, акт приймання-передачі, розписка тощо) в такому порядку: 1) авансовий платіж 271800,00 грн. (в т.ч. - ПДВ 45300,00 грн.) на роботи оплачується шляхом перерахування грошових коштів замовником підряднику протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником; 2) поетапна оплата протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт; 3) остаточна оплата протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що підставою для розрахунків є чинний договір та документи, передбачені п. 7.1 цього договору (двосторонній акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, двосторонній акт приймання виконаних прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання)).

Оплата здійснюється за фактично виконані роботи з урахуванням штрафних санкцій за виконання неякісних робіт, та інших штрафних санкцій у випадку наявності таких (п. 3.6 договору).

Сторони погодили, що для отримання авансового платежу перед початком виконання робіт підряднику необхідно надати акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та надати технологічну картку (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 6.1.2 договору замовник зобов`язаний, зокрема, забезпечити своєчасне фінансування робіт, забезпечити прийняття виконаних робіт та передати підряднику фронти робіт в стані будівельної готовності, а відповідно до п. 6.2.2 договору підрядник зобов`язаний, зокрема, виконати передбачені в п.п. 1.1, 1.2 договору роботи на вказаних умовах, а також дотримуватись усіх інших, передбачених даним договором, зобов`язань та забезпечити постачання матеріалів.

Розділом 7 договору встановлено порядок прийому-передачі робіт, зокрема:

- прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється наступними документами: двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт (складається за примірною формою КБ-2в "акт приймання виконаних будівельних робіт" згідно додатку Т ДСТУ Б Д. 1.1-1:201.3 "Правила визначення вартості будівництва"); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (складається за примірною формою КБ-3 "довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" згідно додатку Т ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"); двостороннім актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (в разі виконання прихованих робіт) (п. 7.1 договору);

- у разі поетапного виконання робіт, прийом-передача робіт та розрахунки після кожного етапу здійснюються на підставі документів, передбачених п. 7.1 договору (п. 7.2 договору);

- документи, передбачені п. 7.1 цього договору (двосторонній акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3), мають бути предані замовнику протягом 10 робочих днів з моменту виконання всього обсягу робіт або етапу робіт (у разі поетапного виконання робіт) (п. 7.3 договору);

- виявлені в ході проведення прийому-передачі робіт недоліки зазначаються у двосторонньому дефектному акті (п. 7.5 договору);

- лише після усунення всіх недоліків та прийому-передачі виконаних робіт здійснюється повний розрахунок між сторонами (п. 7.6 договору);

- етапність закриття актів виконаних робіт: 1) виконання кожного наступного етапу робіт підрядник починає тільки після передачі замовнику документально підтвердженого попереднього етапу; 2) формування актів виконаних робіт здійснюється тільки за повністю завершений цикл робіт на пілставі раніше підписаних нарядів (п. 7.8 договору).

За невиконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного договору та законодавства України. Застосування санкцій, передбачених даним договором не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язання в натурі (п. 9.1).

Умовами п. 9.4 договору передбачено, що у випадку дострокового розірвання підрядником цього договору, а також відмови підрядника від виконання даного договору, підрядник повертає замовнику невикористану суму авансового платежу з урахуванням штрафних санкцій за виконання неякісних робіт у випадку наявності таких, а також сплачує замовнику 25% штрафних санкцій від вартості робіт, зазначеної в п. 3.1 цього договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 24.11.2021 р. (п. 12.1 договору). Протягом строку дії договору відносини сторін в частині, не врегульованій договором, регулюються чинним законодавством України (п. 12.2 договору). Після виконання робіт, зазначених в п. 1.1 договору, підрядник подає замовнику на опрацювання акти виконаних робіт. На останньому акті виконаних робіт підрядник зазначає, що роботи завершені та пропонує закрити цей договір (п. 12.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2021 р. замовником було здійснено авансовий платіж у сумі 271800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2834 від 28.10.2021 р.

Таким чином, встановлений умовами п. 2.3 договору строк виконання робіт (40 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу) починається 29.10.2021 р. та закінчується 23.12.2021 р.

Згідно з додатком № 1 до договору, яким є комерційна пропозиція, підрядник мав виконати роботи по улаштуванню навісу пандуса з профнастилу вартістю 286500,00 грн., огорожі сходів ОГС-01 (3 шт.) вартістю 16620,00 грн., огорожі сходів ОГС-02 (2 шт.) вартістю 9200,00 грн., огорожі сходів ОГС-03 (1 шт.) вартістю 6470,00 грн., огорожі сходів ОГС-04 (2 шт.) вартістю 11000,00 грн.

У відповідності з п. 2.2 договору підрядник починає виконувати роботи лише після того, як надасть замовнику підписаний акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт. Однак, матеріали справи не містять доказів виконання підрядником обов`язку, передбаченого п. 2.2. договору.

Як слідує з матеріалів справи, в листопаді 2021 р. та в лютому 2022 р. підрядник передав позивачу за первісним позовом навіс пандусу (1 шт. вартістю 286500,00 грн.), огородження сходів ОГС-01 (3 шт. вартістю 16619,98 грн.), огородження сходів ОГС-03 (1 шт. вартістю 6469,94 грн.), огородження сходів ОГС-04 (2 шт. вартістю 10999,94 грн.).

11.10.2022 р. у зв`язку з невиконанням підрядником робіт за договором, ТОВ «КРІСТАЛБУД» направило на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» претензію б/н від 07.10.2022 р. з повідомленням про розірвання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та вимогою про повернення авансового платежу за договором в загальній сумі 271800,00 грн. та сплату штрафних санкцій в сумі 144000,00 грн., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 11.10.2022 р., поштової накладної № 0813000458709 від 11.10.2022 р., фіскального чеку від 11.10.2022 р. Однак, рекомендоване поштове відправлення № 0813000458709 27.10.2022 р. повернулося відправникові.

Отже, оскільки ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» не виконало роботи за договором, що є істотним порушеннм останнього, ТОВ «КРІСТАЛБУД» і звернулось до суду з первісним позовом про визнання розірваним договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладеного між ТОВ «КРІСТАЛБУД» та ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», та про стягнення з ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" 67950,00 грн. штрафу (первісні позовні вимоги в останній редакції з урахуванням заяв ТОВ «КРІСТАЛБУД» про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову).

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Поряд з цим, порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення первісного позову у даній справі, з огляду на таке.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, зокрема, що вимога позивача за первісним позовом про розірвання договору є незаконною, оскільки несвоєчасне виконання підрядником робіт за договором є прямим наслідком невиконання договору замовником, а саме: замовник, в порушення п.п. 2.1, 2.3 договору, не оплатив авансовий платіж у визначений договором строк - 29.09.2021 р.; замовник, в порушення п. 6.1.2 договору, несвоєчасно передав підряднику роботи. Окрім цього, договір № 10012 від 27.09.2021 р. не передбачає права замовника на одностороннє розірвання договору без згоди підрядника.

Як було зазначено вище, згідно з п. 3.3 договору авансовий платіж в сумі 271800,00 грн. оплачується протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником, а згідно з п. 3.7 договору для отримання авансового платежу перед початком виконання робіт підряднику необхідно надати акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та надати технологічну картку.

Разом з тим, первісний позивач наголошував, що підрядник, в порушення п.п. 3.3 та 3.7 договору, не надав заявки на зарахування йому авансового платежу в розмірі 271800,00 грн., акту приймання-передачі фронту робіт та технологічної картки, у зв`язку з чим авансовий платіж було сплачено замовником лише 28.10.2021 р.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, строк виконання робіт за договором (40 робочих днів) відраховується з 29.10.2021 р. (з наступного дня після сплати авансового платежу у порядку ст. 253 Цивільного кодексу України) по 23.12.2021 р. включно.

При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача за первісним позовом щодо порушення ТОВ «КРІСТАЛБУД» п. 6.1.2 договору, оскільки умовами договору не передбачено, що замовник повинен передати фронт робіт саме за актом приймання-передачі, укладеним із підрядником. Водночас, відповідно до згадуваного вище п. 2.2 договору, підрядник починає виконувати роботи лише після того, як надасть замовнику підписаний акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт. Втім, підписаного акту прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт, як і доказів звернення підрядника до замовника щодо ненадання останнім фронту робіт за договором протягом строку його дії та протягом строку, встановленого договором для виконання робіт, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи надано не було.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору підрядник привіз до будівельного майданчику навіс пандусу (1 шт. вартістю 286500,00 грн.), огородження сходів ОГС-01 (3 шт. вартістю 16619,98 грн.), огородження сходів ОГС-03 (1 шт. вартістю 6469,94 грн.), огородження сходів ОГС-04 (2 шт. вартістю 10999,94 грн.), що підтверджується накладними № 102 від 29.11.2021 р. та № 6 від 18.02.2022 р. Зазначена обставина замовником не заперечується. Окрім того, підрядником було частково змонтовано металоконструкцію, обумовлену договором, що також не заперечується сторонами.

Водночас, доказів передачі замовнику 2-х огороджень вартістю 9200,00 грн. та доказів виконання підрядником решти передбачених договором робіт по улаштуванню навісу пандусу та огорожі сходів матеріали справи не містять.

Як стверджує відповідач за первісним позовом, у подальшому, через погіршення погодних умов, ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» листами № 08/12-24 без дати, № 08/12-25 без дати повідомило ТОВ «КРІСТАЛБУД» про те, що строк виконання робіт за договором може збільшитись на 10-15 днів, а листом № 01-12/2 від 15.12.2021 р. ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» просило ТОВ «КРІСТАЛБУД» продовжити строк дії договору № 10012 від 27.09.2021 р. до 28.02.2022 р. в частині виконання робіт по улаштуванню навісу пандусу та огорожі сходів за адресою: вул. Оксамитова, 9а, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., у зв`язку з погіршенням погодних умов. Водночас, доказів направлення зазначених листів на поштову адресу чи електронну адресу ТОВ «КРІСТАЛБУД», яку останнім було зазначено в п. 6.2.2 договору (pod1111@ukr.net), до матеріалів справи не надано.

11.04.2023 р. ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» направило на адресу ТОВ «КРІСТАЛБУД» лист № 27/02 від 10.04.2023 р., в якому було зазначено, що підрядник з низки причин, у тому числі - введення на всій території України з 24.02.2022 р. воєнного стану, не зміг виконати у повному обсязі будівельно-монтажні роботи, передбачені умовами договору, однак, враховуючи, що загальна вартість вже поставлених замовнику навісу пандусу та огороджень сходів становить 320589,86 грн., а перерахована сума авансу становить 271800,00 грн., підрядник запропонував замовнику вважати договір частково виконаним, а заборгованість за договором - відсутньою, що підтверджується копією поштової накладної № 6117233199814 від 11.04.2023 р. Водночас, до матеріалів справи не надано як опису вкладення до поштового відправлення № 6117233199814 для підтвердження того, що саме лист № 27/02 від 10.04.2023 р. було направлено замовнику, так і доказів отримання/неотримання ТОВ «КРІСТАЛБУД» зазначеного листа.

Факт отримання вказаного листа позивач за первісним позовом заперечує.

Між тим, у зазначеному листі № 27/2 від 10.04.2023 р. ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» визнало невиконання робіт за договором, що є істотним порушенням останнього.

Щодо посилань відповідача за первісним позовом на настання 24.02.2022 р. форс-мажорних обставин, які призвели до неможливості виконання умов договору, суд зазначає таке.

Слід зазначити, що строк виконання робіт за договором закінчився до введення на всій території України воєнного стану, а належних і допустимих доказів узгодження сторонами продовження строку виконання робіт до матеріалів справи не надано.

Листом-роз`ясненням Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 ТПП України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 р. № 40(3) (з наступними змінами).

За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).

13.05.2022 р. ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014 р., за кожним зобов`язанням окремо.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Керуючись наведеними правовими висновками суду касаційної інстанції, при розгляді питань щодо форс-мажору наразі (як і раніше) суди виходять з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Суд констатує, що матеріали справи не містять ані повідомлення ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» ТОВ «КРІСТАЛБУД» про настання форс-мажорних обставин, ані відповідного сертифіката ТПП України, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором, який би підтверджував неможливість виконання підрядником умов договору, у зв`язку з чим суд вбачає, що відповідні посилання відповідача за первісним позовом у даній справі є необґрунтованими та безпідставними.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до п.п. 7.1.1, 7.1.2, 7.1.3 п. 7.1 договору, прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3; двостороннім актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання). Відповідно до п.п. 12.3, 12.4 договору, обов`язок подання актів замовнику покладено на підрядника.

Позивач за первісним позовом зазначає, що, отримавши аванс, відповідач за первісним позовом ще до початку введення воєнного стану на всій території України систематично порушував умови договору та відмовився від виконання повного обсягу робіт за договором; будь-яких доказів виконання робіт у повному обсязі, складення актів та подання їх замовнику матеріали справи не містять. У зв`язку з наведеним ТОВ «КРІСТАЛБУД» заявлено позовну вимогу про стягнення з ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» 67950,00 грн. передбаченого договором штрафу за відмову від виконання робіт.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких, зокрема, віднесено штраф (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як було зазначено вище, згідно з п. 9.4 договору у випадку дострокового розірвання підрядником цього договору, а також відмови підрядника від виконання даного договору, підрядник повертає замовнику невикористану суму авансового платежу з урахуванням штрафних санкцій за виконання неякісних робіт у випадку наявності таких, а також сплачує замовнику 25% штрафних санкцій від вартості робіт, зазначеної в п. 3.1 цього договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що роботи по улаштуванню навісу пандусу та огорожі сходів згідно умов договору не були виконані підрядником у повному обсязі, а також що підрядник відмовився від виконання договору, що слідує з листа останнього № 27/2 від 10.04.2023 р., позивачем за первісним позовом правомірно заявлено до стягнення штраф на підставі п. 9.4 договору.

Враховуючи, що розмір штрафу є арифметично вірним, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ "ІНТЕРКАП ЛТД" на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" 67950,00 грн. штрафу є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги ТОВ "КРІСТАЛБУД" про визнання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. розірваним, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Положеннями ч.ч. 2-4 ст. 849, ч. 2 ст. 852, ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду.

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).

Відповідач за первісним позовом зазначає, що спірним договором не передбачено права замовника на одностороннє розірвання договору без згоди підрядника, а враховуючи, що порушення умов договору, на переконання ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД», було допущено саме замовником, ст. 651 Цивільного кодексу України не може бути застосована до правовідносин сторін у даній справі.

Як зазначалося вище, ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» частково виконало умови договору підряду, передавши ТОВ «КРІСТАЛБУД» у листопаді 2021 р. та в лютому 2022 р. навіс пандусу і огородження сходів у кількості 6 шт., та частково здійснивши монтаж металоконструкції. Воднас, у подальшому ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» припинило виконання решти робіт.

11.10.2022 р. ТОВ «КРІСТАЛБУД» направило на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» претензію б/н від 07.10.2022 р. з повідомленням про розірвання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач за первісним позовом скористався наданим йому Цивільним кодексом України правом на відмову від договору у ситуації, коли відповідач за первісним позовом, як виконавець робіт, прострочив їх виконання, а у подальшому відмовився від виконання решти робіт.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, оскільки ТОВ «КРІСТАЛБУД» правомірно відмовилося від договору та надіслало ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» претензію б/н від 07.10.2022 р. з повідомленням про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, то договір підряду № 10012 від 27.09.2021 р. станом на момент звернення ТОВ «КРІСТАЛБУД» до суду є розірваним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 р. у справі № 922/3079/18.

Враховуючи зазначене, вимога ТОВ "КРІСТАЛБУД" про визнання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. розірваним є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню.

Поряд з цим, ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» заявлено у даній справі зустрічний позов про стягнення 48789,86 грн. неоплаченої вартості металоконструкцій, поставлених за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р.

Оцінюючи подані сторонами за зустрічним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у відповідача за зустрічним позовом ТОВ «КРІСТАЛБУД» за договором підряду № 10012 від 27.09.2021 р. існує невиконане зобов`язання перед ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» оплатити в повному обсязі вартість поставлених металоконструкцій у розмірі 48789,86 грн. (різниця між вартістю поставлених зустрічним позивачем металоконструкцій та сумою сплаченого зустрічним відповідачем авансу).

Як було зазначено вище, предметом договору підряду є виконання підрядником на свій ризик робіт по улаштуванню навісу пандусу (1 шт.) та огорожі сходів (8 шт.) за адресою: вул. Оксамитова, 9а паркінг, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл. Строк виконання робіт, з урахуванням встановлених судом обставин справи, розпочався 29.10.2021 р. і закінчився 23.12.2021 р.

На виконання умов договору ТОВ «КРІСТАЛБУД» було сплачено аванс в сумі 271800,00 грн., а ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» було передано замовнику в листопаді 2021 р. та в лютому 2022 р. навіс пандусу (1 шт. вартістю 286500,00 грн.), огородження сходів ОГС-01 (3 шт. вартістю 16619,98 грн.), огородження сходів ОГС-03 (1 шт. вартістю 6469,94 грн.), огородження сходів ОГС-04 (2 шт. вартістю 10999,94 грн.) та частково здійснено монтаж металоконструкцій.

У зв`язку з відмовою ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» від виконання решти робіт за договором, 11.10.2022 р. ТОВ «КРІСТАЛБУД» направило на адресу ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» претензію б/н від 07.10.2022 р. з повідомленням про розірвання договору, у зв`язку з чим, за висновком суду, договір підряду № 10012 від 27.09.2021 р. є розірваним на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Як зазначалося вище, згідно з п. 3.4 договору підставою для розрахунків є чинний договір та документи, передбачені п. 7.1 цього договору (двосторонній акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, двосторонній акт приймання виконаних прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання)).

Суд відзначає, що умовами п. 1.1 договору передбачено обов`язок замовника прийняти та оплатити роботи по улаштуванню навісу пандусу та огорожі сходів, а не здійснити оплату поставлених підрядником металоконструкцій, які не були змонтовані останнім. Водночас, згідно з п. 3.6 договору оплата здійснюється за фактично виконані роботи, у зв`язку з чим твердження ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» про те, що у замовника існує невиконане договірне зобов`язання перед підрядником з оплати вартості поставлених металоконструкцій є безпідставним.

При цьому, посилання ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» на накладні № 102 від 29.11.2021 р. та № 6 від 18.02.2022 р., відхиляються судом, оскільки останні не підтверджують прийняття замовником робіт, в той час як роботи приймаються в порядку, встановленому договором, і в разі поетапного виконання робіт - прийом-передача робіт та розрахунки після кожного етапу здійснюються на підставі документів, передбачених п.п. 7.1.1-7.1.3 договору. Без виконання умов зазначених вище пунктів 3.4 та 7.1 договору, обов`язок зі сплати замовником коштів на користь підрядника на підставі договору не настає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги у даній справі є недоведеними і необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п. 29).

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення первісного позову та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі суд зазначає наступне.

Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Поряд з цим, як було зазначено вище, 22.03.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 22.03.2024 р. (вх. № 3113/24 від 22.03.2024 р.), які за своїм змістом є заявою про розподіл судових витрат, за якою останній просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, понесених ТОВ "КРІСТАЛБУД", у розмірі 20000,00 грн.

Заперечень чи письмових пояснень щодо заяви первісного позивача про розподіл судових витрат ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» подано не було.

Розглянувши заяву ТОВ "КРІСТАЛБУД" про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До матеріалів справи та заяви про понесені ТОВ "КРІСТАЛБУД" судові витрати було долучено: копію договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію додаткової угоди № 2 від 25.09.2023 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 22.03.2024 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію ордеру серії АО № 1101743 на надання правничої (правової) допомоги, виданого на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2155 від 22.06.2019 р.

Як встановлено судом, 25.09.2023 р. між адвокатом Цибіковим О.О. та ТОВ "КРІСТАЛБУД" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення в порядку та строки, обумовлені сторонами. Загальний перелік повноважень адвоката визначений пунктом 1.2 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену п. 1.2 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатковою угодою до даного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 4.1 договору розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додаткових угодах до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді предоплати або авансу.

25.09.2023 р. адвокатом Цибіковим О.О. та ТОВ "КРІСТАЛБУД" було підписано додаткову угоду № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди, що на підставі даного договору адвокат надає клієнту послуги, необхідні для захисту прав та інтересів останнього, зокрема, правовідносин клієнта згідно договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладеного із ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» шляхом підготовки та пред`явлення документів, пов`язаних із виконанням умов договору, підготовки та подання процесуальних документів і документів по суті спору до суду та іншими способами, визначеними адвокатом на власний розсуд згідно встановленим обставинам.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено перелік послуг, які надаються адвокатом клієнту.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди розмір гонорару за надання адвокатом правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті справи, становить фіксовану суму, незалежно від обсягу виконаних робіт та витраченого часу в розмірі 20000,00 грн.

Згідно з п. 4 додаткової угоди оплата всієї суми гонорару адвоката здійснюється протягом 10 робочих днів з дати набрання рішенням у справі за позовом клієнта до ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» на підставі договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. законної сили, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок адвоката з урахуванням підписаного сторонами акту прийому-передачі послуг.

22.03.2024 р. адвокатом Цибіковим О.О. та ТОВ "КРІСТАЛБУД" було підписано акт прийому-передачі послуг, відповідно до п. 1 якого адвокат надав послуги, передбачені умовами договору від 25.09.2023 р. та додаткової угоди № 2, а клієнт прийняв такі послуги.

У п. 2 акту зазначено, що згідно з останнім адвокатом надані належним чином та прийняті клієнтом послуги, вартість яких становить фіксовану суму в розмірі 20000,00 грн., незалежно від обсягу виконаних робіт та витраченого адвокатом часу в частині наступних послуг: 1) надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань стосовно захисту прав клієнта, стосовно провадження в суді, виконавчого провадження, та захисту прав клієнта, формування правової позиції, аналіз судової практики та забезпечення обрання ефективного способу захисту прав клієнта; 2) правовий супровід клієнта у суді першої інстанції до отримання рішення суду та набрання ним законної сили із супроводженням виконавчого провадження до його закінчення; 3) підготовка, подання та направлення в суд/учасникам/контрагенту документів: позовна заява про розірвання договору підряду № 10012 від 27.09.2021 р. із зібраними та проаналізованими копіями доказів; заява від 23.11.2024 р. про ознайомлення із матеріалами справи № 911-3079-23; відповідь на відзив у справі № 911/3079/23; заява про зменшення розміру позовних вимог № 911/3079/23; відзив на зустрічну позовну заяву № 911/3079/23; заява про зміну предмету позову № 911/3079/23; заява від 09.01.2024 р. про залишення заперечення без розгляду; 8) заперечення від 17.01.2024 р. на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву; 4) одна поїздка в суд для подачі позову та одна для ознайомлення із матеріалам у справі, участь адвоката в 4-х підготовчих засіданнях та у судових засіданнях по суті в межах захисту інтересів клієнта та розгляду справи № 911/3079/23.

Підписанням акта сторони підтвердили, що клієнт не має претензій до адвоката щодо наданих послуг за договором від 25.09.2023 р. та додатковою угодою № 2 від 25.09.2023 р. (п. 3 акту).

Оплата здійснюється протягом 10 робочих днів з дати набрання рішенням у справі № 911/3079/23 законної сили (п. 4 акту).

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі винагороди адвоката в сумі 20000,00 грн.

Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалося вище, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано, зокрема, копію договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію додаткової угоди № 2 від 25.09.2023 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р., копію акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 22.03.2024 р. до договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 25.09.2023 р.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодекску України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що в даному випадку в п. 3 додаткової угоди № 2 від 25.09.2023 р. сума гонорару адвоката була встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач за первісним позовом своїх заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу до суду не надав.

Водночас, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у cправі № 911/2652/17 (911/3581/20).

Таких доказів або підтверджених документально обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, відповідач за первісним позовом до справи не надав, у зв`язку з чим суд констатує, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат ТОВ "КРІСТАЛБУД" на оплату правничої допомоги адвоката, встановлених у фіксованому розмірі.

При цьому, суд відзначає, що відсутність доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу не впливає на результат розгляду заяви позивача за первісним позовом б/н від 22.03.2024 р. (вх. № 3113/24 від 22.03.2024 р.) про розподіл судових витрат у справі № 911/3079/23, оскільки судова практика Верховного Суду, за наслідком аналізу приписів ч.ч. 2, 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, виходить із можливості стягнення на користь сторони суми судових витрат на професійну правничу допомогу у разі, якщо умовами договору передбачено, що оплата адвокатського гонорару буде здійснена в майбутньому. Відповідно, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви позивача за первісним позовом б/н від 22.03.2024 р. (вх. № 3113/24 від 22.03.2024 р.) про розподіл судових витрат у справі № 911/3079/23 шляхом стягнення з відповідача ТОВ «ІНТЕРКАП ЛТД» на користь ТОВ "КРІСТАЛБУД" витрат на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати розірваним договір підряду № 10012 від 27.09.2021 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛБУД» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 44, оф. 132) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, к. 302)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКАП ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, к. 302, код 38774134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛБУД» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 44, оф. 132, код 41649514) 67950 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.05.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	15.04.2024
Оприлюднено	07.05.2024
Номер документу	118836549
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) підряду будівельного підряду

Бабкіна В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.04.2024 по справі 911/3079/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/3079/23

Рішення від 15.04.2024

Рішення
від 15.04.2024 по справі 911/3079/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ