Ухвала

від 01.05.2024 по справі 915/11/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 травня 2024 року Справа № 915/11/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви позивача про заміну боржника правонаступником у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 42; ідентифікаційний код 04013962)

про: стягнення основного боргу та відповідних нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 27365303 грн. 33 коп. за договором від 16.01.2012 № 2,

заінтересована особа: Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21; ідентифікаційний код 35989356)

В С Т А НО ВИ В:

17.04.2024 до Господарського суду Миколаївської області від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла заява б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником, в якій позивач просить суд:

- прийняти цю заяву до розгляду;

- замінити у наказах Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2017 № 915/11/17 про стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв. вул. велика Морська, 42, ідентифікаційний код 04013962) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 13179304 (тринадцять мільйонів сто сімдесят дев`ять тисяч триста чотири) грн., 3% річних у сумі 1153729 (один мільйон сто п`ятдесят три тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн. 24 коп., інфляційні втрати у сумі 13032270 (тринадцять мільйонів тридцять дві тисячі двісті сімдесят) грн. 09 коп. та 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. судового збору за подання позовної заяви та про стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 227370 (двісті двадцять сім тисяч триста сімдесят) грн. судового збору за подання апеляційної скарги, старого Боржника: Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв. вул. велика Морська, 42, ідентифікаційний код 04013962) на нового Боржника: Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21; код ЄДРПОУ 35989356).

При цьому, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 15.04.2024 по 23.04.23024, вказану заяву передано на розгляд судді у перший день після завершення тимчасової непрацездатності 24.04.2024.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Ухвалою суду від 24.04.2024 судове засідання у справі № 915/11/17 для розгляду заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником було призначено на 01 травня 2024 року о 10:00.

24.04.2024 до суду від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшло клопотання б/н від 24.04.2024 (вх. № 4907/24) про приєднання до матеріалів справ доказів.

26.04.2024 до суду від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшла заява б/н від 25.04.2024 (вх. № 5015/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 29.04.2024.

01.05.2024 до суду від Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації надійшло клопотання б/н від 30.04.2024 (вх. № 5185/24) про перенесення засідання по справі на 30 календарних днів, у зв`язку із тим, що департаменту необхідний додатковий час для підготовки зауважень і пояснень по суті.

Станом на момент проведення засідання інших заяв щодо процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

01.05.2024 в судове засідання з`явилася повноважний представник заявника, яку суд заслухав. Інші учасники своїх представників в засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Суд розглянув клопотання Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про перенесення засідання та вважає за необхідне зауважити, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником була доставлена до електронного кабінету Департаменту 17.04.2024 о 12:24, а, отже, незважаючи на призначення вказаної заяви до розгляду судом 24.04.2024, у Департаменту саме з 17.04.2024 була можливість сформувати свою правову позицію щодо порушеного у заяві питання та надати суду відповідні письмові пояснення, якою Департамент не скористався.

При цьому, суд наголошує, що приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України встановлений десятиденний строк для розгляду відповідної заяви.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2019 по справі № 910/12842/17, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного вище, суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання про перенесення засідання та вважав за можливе провести розгляд заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником за участю заявника та за відсутності представників інших учасників справи.

В судовому засіданні 01.05.2024 представник Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підтвердила актуальність заявлених вимог, відповіла на запитання суду.

01.05.2024 за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником, суд на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши подану заяву і додані до неї докази, проаналізувавши викладені в ній обставини в сукупності з нормами процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 у справі № 915/11/17 у задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення основного боргу та відповідних нарахувань на підставі ст.625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 27365303,33 грн за договором від 16.01.2012 р. № 2 було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 915/11/17 рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 по справі № 915/11/17 було скасовано; позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 13179304,00 грн, 3% річних у сумі 1153729,24 грн, інфляційні втрати у сумі 13032270,09 грн та 206700,00 грн судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з відповідача на користь позивача 227370,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 915/11/17 набрала законної сили 29.06.2017.

На виконання вказаної постанови 10.07.2017 судом було видано стягувачу відповідні накази.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2021 Миколаївською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 106-р «Про припинення юридичної особи публічного права управління капітального будівництва облдержадміністрації», зі змісту якого вбачається, що з метою оптимізації структури обласної державної адміністрації вирішено припинити юридичну особу публічного права управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 04013962) у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації. Визначити департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації правонаступником прав, обов`язків та майна управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.03.2021 № 124-р «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 05 березня 2021 року № 106-р Про припинення юридичної особи публічного права управління капітального будівництва облдержадміністрації», відповідно до якого до розпорядження від 05.03.2021 № 106-р були внесені зміни в частині призначенні іншої особи головою комісії з припинення.

На підставі вищевикладеного, з посиланням на приписи ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до приписів ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Виходячи зі змісту вказаної статті процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (стаття 327 ГПК України).

Відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Між тим процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Отже, для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

При цьому, процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 ЦК України визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом взято до уваги те, що станом на час розгляду заяви Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 04013962), як юридична особа, не припинене, хоча і перебуває у стані припинення, про що 05.03.2021 до реєстру внесено відповідний запис: «В стані припинення, 05.03.2021, 1005221270019004587, Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації».

Разом із тим, судом також враховано, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню до Реєстру запису про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.02.2024 у справі № 914/3985/21, від 15.04.2024 у справі № 911/568/21.

Крім того, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась.

Зважаючи на викладене та те, що положеннями статей 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, ухваленій у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду), що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.

Слід також зауважити публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19).

Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акта або розподільчого балансу.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19).

Як уже було наведено вище, розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 106-р від 05.03.2021 «Про припинення юридичної особи публічного права управління капітального будівництва облдержадміністрації» було вирішено припинити юридичну особу публічного права управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 04013962) у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації; визначено департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації правонаступником прав, обов`язків та майна управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду, дійшов висновку, про їх достатність для встановлення факту, що Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації є правонаступником Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення у господарській справі, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України, вирішується у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 334 ГПК України).

Станом на час розгляду даної заяви постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 915/11/17 щодо стягнення з боржника відповідних грошових коштів залишається невиконаною, що вбачається з наданого заявником листування з Головним управлінням Державної казначейської служби у Миколаївській області (т. 3 а.с. 7-9, 24-36).

Водночас, Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з положеннями статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Наведені процесуальні та матеріальні норми законодавства надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на стадії виконання судового рішення може здійснити заміну сторони її правонаступником.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни боржника Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 42; ідентифікаційний код 04013962) його правонаступником Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21; ідентифікаційний код 35989356) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказів Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2017 у справі № 915/11/17, виданих на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 915/11/17, а, отже заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником у справі № 915/11/17 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 52, 73, 74, 75, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» б/н від 17.04.2024 (вх. № 4650/24) про заміну боржника правонаступником у справі № 915/11/17 задовольнити.

2. Здійснити процесуальне правонаступництво у справі № 915/11/17, замінивши відповідача (боржника) Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 42; ідентифікаційний код 04013962) його правонаступником Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 21; ідентифікаційний код 35989356) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні:

- наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2017 у справі № 915/11/17, виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 915/11/17 щодо стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв. вул. велика Морська, 42, ідентифікаційний код 04013962) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основного боргу у сумі 13179304 (тринадцять мільйонів сто сімдесят дев`ять тисяч триста чотири) грн., 3% річних у сумі 1153729 (один мільйон сто п`ятдесят три тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн. 24 коп., інфляційних втрат у сумі 13032270 (тринадцять мільйонів тридцять дві тисячі двісті сімдесят) грн. 09 коп. та 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. судового збору за подання позовної заяви;

- наказу Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2017 у справі № 915/11/17, виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 915/11/17 щодо стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 227370 (двісті двадцять сім тисяч триста сімдесят) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано судом 06.05.2024.

Суддя О.Г. Смородінова