Рішення

від 16.04.2024 по справі 916/1621/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1621/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від прокуроратури: Бондаревський О.М. за посвідченням;

від відповідачів: 1. Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області: не з`явився;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.»: Рибальченко С.Г.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) до відповідачів Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 05383649 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» (67794, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Миколаївка, вул. Центральна, 62, код ЄДРПОУ 38288174) про визнання незаконними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020р за №653 Про надання дозволу ТОВ «Миколаївка» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 6, (ферма), Миколаївська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

- визнати незаконним та скасувати рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022р за №915 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позовних вимог керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури посилається на те, що вказані рішення суперечать земельному законодавству.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 відкрито провадження у справі №916/1621/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2023 о 11:20.

10.05.2023 за вх.суду№15432/23 Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області надала до суду відзив на позовну заяву в якій заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

25.05.2023 за вх.суду№17268 прокурор надав до суду відповідь на відзив Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

В підготовчому засіданні від 13.06.2023 було оголошено перерву на 27.06.2023 о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 27.06.2023р було оголошено перерву на 01.08.2023 о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

13.07.2023 за вх.суду№21939/23 ТОВ «Миколаївка.» надало до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

21.07.2023 за вх.суду№21787/23 прокурор надав до суду відповідь на відзив ТОВ «Миколаївка.».

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. у відпустці з 03.07.2023 по 17.08.2023 включно, підготовче засідання 01.08.2023 о 12:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 15.08.2023 призначено підготовче засідання на 29.08.2023 о 12:10 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 29.08.2023 було оголошено про закриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/1621/23 призначено справу до розгляду по суті на 19.09.2023 о 11:40 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.09.2023, судове засідання 19.09.2023 о 11:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2023 призначено судове засідання на 24.10.2023 о 11:40.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.10.2023, судове засідання 24.10.2023 о 11:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 25.10.2023 призначено судове засідання на 21.11.2023 о 11:40.

В судовому засіданні від 21.11.2023 було оголошено перерву на 12.12.2023 о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

12.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року. Згідно наказу керівника апарату суду від 07.12.2023 з 08.12.2023 роботу суду відновлено, однак відновлювальні роботи по забезпеченню роботи функціонування залів судових засідань тривають. Розгляд судових справ у судових засіданнях розпочнеться з 15.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2023 призначено судове засідання на 23.01.2024 о 11:50 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 23.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 30.01.2024 призначено судове засідання на 15.02.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 13.02.2024, судове засідання 15.02.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.02.2024 призначено судове засідання на 07.03.2024 о 12:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 07.03.2024 було оголошено перерву на 11.03.2024 о 12:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

11.03.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 призначено судове засідання на 18.03.2024 о 12:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, судове засідання 18.03.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено судове засідання на 09.04.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 09.04.2024 було оголошено перерву на 16.04.2024 о 12:55, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 16.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1621/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує прокурор, Білгород-Дністровською окружною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у сфері земельних відносин під час розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області встановлені порушення вимог чинного законодавства. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що рішенням державного реєстратора КП «Білгород- Дністровське бюро технічної інвентаризації» Єремеєвою О.В. від 07.12.2016 №32775399 за ТОВ «Миколаївка.» за вищевказаною адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Сергіївська селищна рада, комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 3405,5кв.м. (0,34055га), на підставі свідоцтва про майновий пай (майновий сертифікат), серія та номер: БД-V-МИ №01, виданий 20.10.2015 Миколаївською сільською радою; акту-приймання-передачі майна, виділеного в натурі б/н від 07.10.2015. Відповідно до рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за №653-УІІ ТОВ «Миколаївка.» надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) загальною площею 10,010 га. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування ТОВ «Миколаївка.» виготовлено відповідний проект землеустрою, який 21.07.2021 зареєстровано у Державному земельному кадастрі Державним реєстратором відділу у Гайсинському районі Міжрайонного управління у Гайсинському та Іллінецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Прокурор зазначає, що Рішенням 35-ї чергової сесії VIII скликання Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за №915 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка.» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту)» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» (ТОВ «Миколаївка.») земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:002:0505, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н, Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) в оренду терміном на 1 рік. На підставі вказаного рішення 09.08.2022 між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та ТОВ «Миколаївка.» підписано договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,0107га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120885100:01:002:0505. Згідно пункту 4 вищезазначеного рішення сесії зобов`язано ТОВ «Миколаївка» здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за кадастровим номером 5120885100:01:002:0505) площею 10,0107га, відповідно до пунктів 27,28 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Прокурор вказує, що відповідно до інформації Білгород-Дністровської районної військової адміністрації вказаний договір на час подачі позовної заяви не зареєстровано. Встановлено, що рішення Миколаївської сільської ради від 06.03.2020 за №653-VII та Сергіївської селищної ради №915 від 03.08.2022 є такими, що суперечать земельному законодавству, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання рішень незаконним та їх скасування з наступних підстав.

Як зазначає прокурор, на час прийняття спірних рішень Сергіївською селищною радою на спірній земельній ділянці за кадастровим номером 5120885100:01:002:0505 розташовано комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н. загальною площею 3405,5кв.м, яка належить на праві власності ТОВ «Миколаївка.» на підставі свідоцтва про майновий пай (майновий сертифікат), серія та номер: БД-V-МИ №01, виданий 20.10.2015 Миколаївською сільською радою; акту-приймання-передачі майна, виділеного в натурі б/н від 07.10.2015. Спірними рішеннями Миколаївської сільської ради від 06.03.2020 за №653-VII первинно надано згоду на виготовлення проекту землеустрою та в подальшому затверджено вказаний проект щодо відведення земельної ділянки площею 10,0107га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходиться нерухоме майно площею 3405,5кв.м. Таким чином, площа земельної ділянки, яка надана Товариству в оренду, у більш ніж 33 рази перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване. Сергіївська селищна рада при відведенні частини земельної ділянки ТОВ «Миколаївка.» для розміщення комплексу будівель та споруд №6, буд. б/н вільної від забудови повинна була керуватись положеннями, передбаченими ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України. Зокрема, враховуючи наявність у ТОВ «Миколаївка.» права власності на об`єкт нерухомості площею 3405,5кв.м., який розташований на спірній земельній ділянці, Товариство могло набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування вказаного об`єкту нерухомості лише на підставі ст. 134 Земельного кодексу України. Також, при відведенні селищною радою земельної ділянки ТОВ «Миколаївка.» з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120885100:01:002:0505, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно площею 3405,5кв.м, відсутнє обґрунтування надання земельної ділянки площею саме 10,0107га, яка значно (більш ніж у 33 рази) перевищує площу нерухомого майна.

Прокурор наполягає на тому, що спірні рішення Миколаївської сільської ради від 06.03.2020 за №653-VII та Сергіївської селищної ради №915 від 03.08.2022 прийнятті в порушення зазначених вимог діючого законодавства, останні підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Як зазначає прокурор, відповідно до рішення Сергіївської селищної ради №915 від 03.08.2022 вищевказана земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що рішенням державного реєстратора КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» Єремеєвою О.В. від 07.12.2016 №32775399 за ТОВ «Миколаївка» за вищевказаною адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Сергіївська селищна рада, комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 3405,5кв.м. (0,34055га), на підставі свідоцтва про майновий пай (майновий сертифікат), серія та номер: БД-V-МИ №01, виданий 20.10.2015 Миколаївською сільською радою; акту-приймання-передачі майна, виділеного в натурі б/н від 07.10.2015. Таким чином, частина земельної ділянки, що є предметом договору оренди, зайнята нерухомим майном та не може використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому не могла бути переданою в користування Товариству за спрощеною процедурою (без проведення аукціону) на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». А сам договір оренди не буде спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: вирощування сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки країни в умовах воєнного стану. Тобто, при прийнятті вказаного рішення селищною радою не враховано той факт, що у власності ТОВ «Миколаївка.» перебуває об`єкт нерухомого майна площею 3405,5м.кв., і частина земельної ділянки, на якій він розташований, не зможе фактично використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, рішення Сергіївської селищної ради №915 від 03.08.2022 є таким, що суперечить земельному законодавству, в зв`язку з чим наявні підстави для визнання його незаконним та скасування.

Прокурор вказує, що відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» законопроект має на меті вдосконалення окремих питань, пов`язаних із спрощенням набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану з метою їх раціонального використання у 2022 році для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчої безпеки України. В умовах воєнного стану продовольча безпека держави набуває критичного значення, що вимагає як найповнішого та невідкладного використання у 2022 році усіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії та забезпечення інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Водночас, передача земельної ділянки в оренду, яка частково зайнята нерухомим майном такій меті не відповідає. За таких обставин, Сергіївська селищна рада незаконно прийняла рішення від 03.08.2022 №915 на підставі ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням розділу X Перехідні положення цього кодексу, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

В якості правових підстав звернення прокурора з позовом в якості самостійного позивача, прокурор зазначає, що Сергіївська селищна рада є органом місцевого самоврядування. Рада є юридичною особою, діє у межах наділених власних повноважень самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Відповідно до ст. 1 Регламенту роботи Сергіївської селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради VII скликання № 3 від 13.11.2020 зі змінами за рішенням селищної ради від 14.07.2021 № 321 (https://sergiivka- groinada.gov.ua/reglament-sergiivskoi-silskoi-racli-13-16-50-09-06-2021/) Сергіївська селищна рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє Сергіївську селищну об`єднану територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань (ст. 22 Регламенту). Таким чином, рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Незважаючи на вищевикладене, Сергіївська селищна рада не виконує належним чином повноваження щодо регулювання земельних відносин відповідно до вимог чинного законодавства України. Така ситуація створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері земельних відносин щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з зазначених питань, що безпосередньо стосуються інтересів мешканців об`єднаної територіальної громади. Таким чином, Сергіївська селищна рада як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправні дії щодо прийняття спірних рішень всупереч вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-ІХ. Таким чином, позивачем в даному позові виступає прокурор самостійно в інтересах держави, а відповідачем є Сергіївська селищна рада Білгород- Дністровського району Одеської області як представник територіальної громади, який реалізує свої повноваження як власника майна (земельної ділянки яка є комунальною власністю).

Прокурор вказує, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою Одеської області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 22.11.2022 скеровано запит до Сергіївської селищної ради про надання інформації чи вживались селищною радою заходи щодо зміни чи скасування рішення про передачу в оренду земельної ділянки, а також як наслідок розірвання договору оренди землі. Листом Сергіївської селищної ради №06-19/2602 від 30.11.2022 повідомлено окружну прокуратуру про те, що вказана земельна ділянка відповідно ст. 71 Земельного кодексу України є сформованою із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення та зазначений договір оренди станом на 22.11.2022 у Білгород-Дністровській районній державній адміністрації не реєструвався і не набув чинності. Таким чином, жодних заходів з цього приводу з боку селищною радою не вжито, що свідчить про її небажання самостійно усунути порушення земельного законодавства. Таким чином, нездійснення захисту державних інтересів у цьому випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці - бездіяльності Сергіївської селищної ради, яка допустила порушення законодавства та не вчиняє жодний дій, спрямованих на їх усунення, при цьому є уповноваженим органом по захисту відповідних інтересів у спірних правовідносинах. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо підстав представництва прокурора інтересів держави прокурор вказує наступне.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За правилами ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З огляду на викладене, прокурором згідно з наведеним вище нормативно-правовим обґрунтуванням та підтвердженням відповідними доказами, самостійно визначено, що прийняття протиправних рішень про надання згоди на укладання з ТОВ «Миколаївка.» договору оренди земельної ділянки комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без наявності передумов для реального настання правових наслідків за результатами виконання такого договору, порушення принципу співмірності при прийнятті вказаних рі шень, реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України, що склало передумови для виникнення порушень щодо можливості реалізувати своє право на отримання у користування даної земельної ділянки іншими громадянами за умови дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду вказаної земельної ділянки.

Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме, визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020р за №653 «Про надання дозволу ТОВ «Миколаївка.» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 6, (ферма), Миколаївська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту)», визнати незаконним та скасувати рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022р за №915 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

Відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що у 2015 році ТОВ «Миколаївка.» виділено в натурі майно Колективного сільськогосподарського підприємства «Миколаївка.». Зокрема, ТОВ «Миколаївка.» виділено будівлі і споруди тваринництва КСП «Миколаївка.», до якого входили: кормодробилка. дробилка, бак алюмінієвий, ваги, авто ваги, будівлі телятника, двох пташників, свинарника, голубятні, санпропускник, дім тваринників, дизельна, вагова, голубятня, огорожа пташника, екструдер (Акт приймання-передачі майна, виділеного в натурі, від 07.10.2015). Тобто, тваринництво КСП «Миколаївка.», що фактично являє собою ферму, що огороджена по периметру та має свою прохідну, при виділенні в натурі майна передано ТОВ «Миколаївка.». При цьому, земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди ферми, використовувалась для обслуговування цих будівель та споруд, а також для розміщення сільськогосподарської техніки, обладнання та механізмів, необхідних при веденні сільськогосподарського тваринництва, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ТОВ «Миколаївка.», отримавши шляхом виділення в натурі у приватну власність будівлі та споруди ферми, здійснило державну реєстрацію права власності ТОВ «Миколаївка.» на будівлі та споруди за адресою: Одеська область. Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада. Комплекс будівель та споруд №6. В подальшому. ТОВ «Миколаївка» звернулось до Миколаївської сільської ради для присвоєння цим будівлям та спорудам юридичної адреси, як єдиному майновому комплексу, та, як зазначено вище, рішенням виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2019 №27 вказаним будівлям та спорудам присвоєно адресу: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, Комплекс будівель та споруд №6, після чого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» виготовило Технічний паспорт на будівлі та споруди за цією адресою.

Відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області вказує, що низка законодавчих та інших нормативно-правових актів (зокрема, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України) використовує таку понятійну конструкцію як «єдиний майновий комплекс». Будівлі та споруди за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, Комплекс будівель та споруд № 6, є єдиним майновим комплексом, а земельна ділянка з кадастровим номером: 5120885100:01:002:0505, площею 10,0107га, необхідна ТОВ «Миколаївка.» для обслуговування цих будівель та споруд, а також для розміщення сільськогосподарської техніки, обладнання та механізмів, необхідних при веденні сільськогосподарського тваринництва, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як це було й при КСП «Миколаївка.», яке ці будівлі та споруди побудувало у такій конфігурації на земельній ділянці відповідної площі, обставивши її по периметру огорожею. Слід зазначити, що навіть у спірному рішенні Миколаївської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області № 653-VII від 06.03.2020 після словосполучення «комплекс будівель за споруд № 6» вказано «ферма». Тобто, відповідні будівлі та споруди на відповідній земельній ділянці являли собою тваринництво (ферму) КСП «Миколаївка», та ТОВ «Миколаївка.», отримавши у приватну власність вказані будівлі та споруди, зареєструвавши право власності на них, відповідно з метою їх належного використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й звернулось спочатку до Миколаївської сільської ради для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідної площі в оренду, а потім до Сергіївської селищної ради - для затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду. Прокурор у позовній заяві не спростував обставину надання в оренду ТОВ «Миколаївка.» земельної ділянки виключно з метою обслуговування та експлуатації належних TQB «Миколаївка.» на праві власності об`єктів нерухомого майна при веденні товарного сільськогосподарського виробництва, що зумовлює регулювання спірних правовідносин нормою аб. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України та виключає застосування конкурентних засад (проведення земельних торгів) для набуття права оренди спірної земельної ділянки.

Щодо доводів прокурора про правові підстави для визнання незаконними та скасування рішення Сергіївської селищної ради № 915 від 03.08.2022, у зв`язку з порушення.» вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області зазначає, що ТОВ «Миколаївка.» є сільськогосподарським товаровиробником. Зокрема, з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основний вид економічної діяльності ТОВ «Миколаївка.»: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Отже, зокрема, вагова, склад, телятник та свинарник, що належать ТОВ «Миколаївка.», як сільськогосподарському товаровиробнику, та розміщені на території відповідної земельної ділянки, як будівлі та споруди для обслуговування цих будівель та споруд, а також для розміщення сільськогосподарської техніки, обладнання та механізмів, необхідних при веденні сільськогосподарського тваринництва, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід зарахувати до підкласів 1271.1 «Будівлі для тваринництва», 1271.2 «Будівлі для птахівництва», 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші». В свою чергу, прокурор у позовній заяві зміст цільового призначення земельної ділянки «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» штучно звужує лише до вирощування сільськогосподарською продукції. Тобто, прокурор помилково вважає, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка має цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», має використовуватись лише для вирощування сільськогосподарською продукції.

Відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області вказує, що для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення можуть надаватись в оренду й несільськогосподарські угіддя, зокрема, землі, на яких розміщено будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, в тому числі, для обслуговування цих будівель та споруд, а також для розміщення сільськогосподарської техніки, обладнання та механізмів, необхідних при веденні сільськогосподарського тваринництва тощо. Тому, в даному випадку надання ТОВ «Миколаївка.» в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером: 5120885100:01:002:0505, площею 10,0107га, не суперечить чинному законодавству України. Навпаки, передача Сергіївською селищною радою в оренду вказаної земельної ділянки сільськогосподарському товаровиробнику ТОВ «Миколаївка.» лише сприяє здійсненню ним господарської діяльності з вирощування тварин, крупного рогатого скоту, чим досягається мета Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» та сприяє подоланню світової продовольчої кризи. Однак, фактично прокурор розцінює вільні частини спірної земельної ділянки колишнього тваринництва (ферми), які наразі також використовуються ТОВ «Миколаївка.» для обслуговування будівель споруд, для розміщення сільськогосподарської техніки, обладнання та механізмів, необхідних при веденні сільськогосподарського тваринництва, в якості рілля, але жодних доказів щодо функціональної можливості використання вільних від забудови частин вказаної земельної ділянки в якості рілля, до позовної заяви не надає.

Відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області посилається на сплив строку позовної давності на оскарження рішення Миколаївської сільської ради від 06.03.2020 за №653-VII. З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з даним позовом 13.03.2023, в той час коли оскаржуване рішення Миколаївської сільської ради №653-VII прийнято 06.03.2020. Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Таким чином, враховуючи подання прокурором позову з пропуском позовної давності, наявні правові підстави для застосування строку позовної давності, а. отже, й відмови у позові в цій частині.

Враховуючи викладене, відповідач Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області прокурор зазначає, що в Україні запроваджені конкурентні засади набуття права власності та інших речових прав на державні і комунальні землі покликані насамперед гарантувати прозорість механізмів їх продажу, надання в користування, а також забезпечити одержання державою і територіальними громадами максимального економічного ефекту від розпорядження та управління цими надзвичайно цінними й невідновлювальними ресурсами. В той же час, Сергіївською селищною радою (Миколаївською сільською радою) прийнято рішення якими надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та в подальшому прийнято рішення про передачу в оренду не на конкурентних засадах земельну ділянку площею 10,0107га, що більш ніж у 33 рази перевищує площу нерухомого майна 3405,5кв.м, яке на ній розташоване. При цьому, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки у будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. Відтак, обов`язковим у випадку передачі в оренду земельної ділянки у зв`язку з розташуванням на ньому нерухомого майна є з`ясування дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна.

Прокурор вказує, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, зокрема, Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360- 92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за №44, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 за №379/1404; Державних будівельних норм «Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 № 80, затверджених наказом Держбуду України від 28.09.2005 №175. Проте, ні органом місцевого самоврядування, ні ТОВ «Миколаївка» як потенційним орендарем, не було ініційовано клопотань про призначення експертизи щодо визначеності площі земельної ділянки необхідної для обслуговування будівель та споруд тракторної бригади площею 3405,5кв.м. З огляду на наведене, в проекті землеустрою відсутнє будь-яке обґрунтування (з урахуванням будівельних та санітарних норм) необхідності виділення земельної ділянки площею 10,0107га, відтак отримання в оренду земельної ділянки в розмірі, що значно перевищує площу належного ТОВ «Миколаївка.» нежитлового будівель внаслідок придбання, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у визначеному положеннями ст. ст. 134, 135 ЗК України порядку.

Прокурор зазначає, що прокуратура не погоджується з думкою відповідача, щодо законності прийняття Сергіївською селищною радою рішення від 03.08.2022 №915, оскільки в умовах сьогодення продовольча безпека держави набуває особливого значення, що потребує невідкладного і раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для проведення посівної кампанії та забезпечення інтенсивного сільськогосподарського виробництва.

Щодо строку позовної давності прокурор зазначає, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів. Таким чином, перебіг позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав слід рахувати з 30.11.2022 (дата коли окружній прокуратурі стало відомо про незаконні рішення Миколаївської сільської ради відповідно до листа № 06-19/2602 від Сергіївської селищної ради. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався, останній разі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №1423 до 30.04.2023. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Враховуючи вищевикладене, загальний строк позовної давності для звернення до суду прокурора з вказаною позовною заявою про визнання незаконними та скасування рішень, який закінчувався з 12.01.2021 по 25.09.2022 є продовженим на період дії карантину.

Відповідач ТОВ «Миколаївка.» проти позову заперечує посилаючись на те, що на земельній ділянці, за адресою: Одеська, область, Білгород-Дністровський район, Сергіївська селищна рада комплекс будівель та споруд №6, буд.б/н (за межами населеного пункту), розташовано будівлі та споруди загальною площею 3405,5кв.м., які належать на праві власності ТОВ «Миколаївка.». Фактично, на вказаній земельній ділянці розташована ферма та вагова. Прокурор за викладеними у позові доводами фактично вважає (стверджує), що розмір відведеної ділянки занадто більше площі будівель. Тобто на його думку площа земельної ділянки, яка має бути відведена, має дорівнювати площі будівель. Натомість дана будівля, використовується Товариством для зважування зерна, корму для тварин, які утримуються Товариством. Зменшення площі орендованої земельної ділянки для зважування зерна призведе до порушення діяльності Товариства, особливо під час збору врожаю. Відповідно до статуту ТОВ «Миколаївка.» основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідач ТОВ «Миколаївка.» вказує, що посилання прокурора на відсутність обґрунтування надання селищною радою земельної ділянки ТОВ «Миколаївка.» площею 10,0107га, яка значно перевищує площу нерухомого майна, є безпідставними, оскільки земельним законодавством не встановлено обов`язковості зазначення в рішенні органу влади при відведенні земельної ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, обґрунтованості щодо розміру земельної ділянки. Сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки наді площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв`язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України. Як зазначає відповідач ТОВ «Миколаївка.», оскільки чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), то самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об`єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна. Крім цього, прокурор, посилаючись в своєму позові на норми ДБН 3 60-92 від 17.04.1992р, №44, не прийняв до уваги той факт, що вказані ДБН втратили чинність з 01.10.2019р за наказом №100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Таким чином, рішення від 06.03.2020 № 653-VII прийняте Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області та рішення прийняте Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району від 03.08.2022 №915 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка.» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська, область, Білгород- Дністровський район, Сергіївська селищна рада комплекс будівель та споруд №6, буд.б/н загальною площею 10,0107га, у відповідності до норм чинного законодавства.

Як зазначає відповідач ТОВ «Миколаївка.», звертаючись з позовною заявою прокурором як не надано жодних доказів на підтвердження необхідності використання ТОВ «Миколаївка.» меншого розміру земельної ділянки для обслуговування об`єкту нерухомості, розташованого на відведеній земельній ділянці. Таким чином, прокурором не спростовано правомірність встановлення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування (експлуатації) об`єкту нерухомого майна саме в розмірі 3405,5кв.м., як підстави для передання Сергіївською селищною радою земельної ділянки ТОВ «Миколаївка.» у користування без проведення процедури земельних торгів. Прокурором не доведено порушення прав та інтересів держави, оскільки ТОВ «Миколаївка.» є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері сільського господарства, зокрема, вирощення зернових культур, що в свою чергу є досить важливим видом діяльності в умовах воєнного стану, так як надалі зерно підлягає продажу у відповідності до Чорноморської зернової ініціативи - угодою між Росією та Україною за участю Туреччини та Організації Об`єднаних Націй (ООН), укладеною під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Відповідач ТОВ «Миколаївка.» наполягає на тому, що Сергіївська селищна рада прийняла рішення від 03.08.2022 №915 у відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач ТОВ «Миколаївка.» просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор у відповіді на відзив відповідача ТОВ «Миколаївка.» посилається на ті ж самі обставини що й у відповіді на відзив відповідача Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У позовній заяві прокурор звернув увагу, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас прокурор зауважив, що нездійснення захисту державних інтересів у цьому випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці бездіяльності Сергіївської селищної ради, яка допустила порушення законодавства та не вчиняє жодний дій, спрямованих на їх усунення, при цьому є уповноваженим органом по захисту відповідних інтересів у спірних правовідносинах.

Вказаний випадок, як вказав прокурор, є виключним та передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно це Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області. Проте, в даному випадку сама Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області вчинила незаконні дії та є відповідачем у спорі, а отже не може захищати інтереси держави, тому це робить прокурор самостійно.

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке, на переконання прокурора, проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на підставі рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Єрошенка О.Б. від 27.02.2020 за ТОВ «Миколаївка.» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 3405,5кв.м за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, селищна рада Миколаївська, комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н; підстава виникнення права власності: свідоцтво про майновий пай (майновий сертифікат), серія та номер: БД-V-MИ №01, виданий 20.10.2015 Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області; акт-приймання-передачі майна, виділеного в натурі № б/н; рішення органу місцевого самоврядування № 27 від 27.11.2019.

10.02.2020 ТОВ «Миколаївка.» звернулося до Миколаївської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 10,0107га, за адресою: комплекс будівель та споруд №6 Миколаївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Відповідно до рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за №653-VII ТОВ «Миколаївка.» надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років, загальною площею 10,0107га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №6, Миколаївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).

У матеріалах справи наявний виготовлений інженером землевпорядником ФОП Ржепецьким С.О. на замовлення ТОВ «Миколаївка.» проєкт землеустрою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» до складу Сергіївської селищної територіальної громади увійшли Сергіївська селищна рада, Миколаївська сільська рада та Приморська сільська рада (с. Вільне, с. Чабанське, с. Косівка, с. Попаздра, с. Курортне, с. Приморське) Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішенням 35-ї чергової сесії VIII скликання Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за №915 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївка» (далі - ТОВ Миколаївка) земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:002:0505, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н, Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) в оренду терміном на 1 рік.

На підставі вказаного рішення 09.08.2022 між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та ТОВ «Миколаївка» підписано договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,0107га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120885100:01:002:0505.

Згідно пункту 4 вищезазначеного рішення сесії зобов`язано ТОВ «Миколаївка.» здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за кадастровим номером 5120885100:01:002:0505) площею 10,0107га, відповідно до пунктів 27, 28 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно з листом Сергіївської селищної ради від 30.11.2022 № 06-19/2602 державна реєстрація договору оренди, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5120885100:01:002:0505 станом на 22.11.2022 не відбулась.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за №653 «Про надання дозволу ТОВ «Миколаївка.» на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №6, Миколаївська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту)», а також визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за №915 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Миколаївка.» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

Як вже було зазначено, вказаними рішеннями органами місцевого самоврядування надано згоду ТОВ «Миколаївка.» на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 10,0107га за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), а також затверджено розроблений на замовлення ТОВ «Миколаївка.» проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5120885100:01:002:0505).

Крім того, ТОВ «Миколаївка.» вказує, що вказані будівлі та споруди на відповідній земельній ділянці являли собою ферму та вагову КСП Миколаївка, та ТОВ «Миколаївка.», отримавши у приватну власність вказані будівлі та споруди, зареєструвавши право власності на них, відповідно з метою їх належного використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й звернулось спочатку до Миколаївської сільської ради для надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідної площі в оренду, а потім до Сергіївської селищної ради - для затвердження проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України, тут і в подальшому в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, слід констатувати, що органом місцевого самоврядування цілком правомірно не проводилися земельні торги, так як на відведеній в оренду ТОВ «Миколаївка.» земельній ділянці, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд №6, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), в останнього у власності перебуває нерухоме майно.

Доводи прокурора про перевищення відведеної ТОВ «Миколаївка.» площі земельної ділянки порівняно з площею належного останньому нерухомого майна судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

При вирішенні спорів щодо площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, суд може брати до уваги площу земельної ділянки, яка надавалася попередньому власнику будівлі, але право на яку не перейшло до набувача вказаного нерухомого майна в порядку статті 120 Земельного кодексу України. В той же час це не виключає можливості землекористувача та відповідного органу визначати площу земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, шляхом розробки (затвердження, погодження) нового проєкту землеустрою чи технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідним обґрунтуванням необхідності збільшення чи зменшення її площі з урахуванням незмінності цільового та функціонального призначення.

Доведення обставин, пов`язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, у тому числі щодо розміру земельної ділянки, покладається на сторони у судовому процесі. При цьому відповідно до загальних засад господарського судочинства, врегульованих статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 ГПК України, позивач у справах зазначеної категорії повинен довести належними доказами, зокрема, але не виключно експертним висновком, ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проєкт землеустрою чи технічна документація із землеустрою, в яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки, необхідна орендарю для експлуатації та функціонування належної йому будівлі (ведення господарської діяльності). При цьому оцінка зазначених доказів повинна здійснюватися судами з дотриманням стандартів доказування, передбачених ГПК України щодо їх належності, допустимості, обґрунтованості та вірогідності.

Таким чином, сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв`язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України.

Відповідних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 по справі № 922/1323/20.

Також, прокурор вважає, що частина земельної ділянки, що є предметом договору оренди, зайнята нерухомим майном та не може використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому не могла бути переданою в користування товариству за спрощеною процедурою (без проведення аукціону).

Суд не погоджується з вказаними доводами, так як відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Крім того, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» будівлі та споруди охоплені класом 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507.

Цей клас включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

З огляду на вищезазначене, прокурором не доведено належними та допустимими доказами того, що нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.», яке розташоване на відведеній останньому в оренду земельній ділянці, не може бути ним використано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як і не наведено законодавчих приписів, які б забороняли Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» використовувати таке майно у сільськогосподарській діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що наведені прокурором у позовній заяві доводи не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що за змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (п. 5.5)). Тобто, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі N 310/11024/15-ц (п. 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (п. 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (п. 48), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (п. 14), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Так, суд вважає, що прокурором у даній справі обрано спосіб захисту інтересів держави, який не є ефективним у спірних правовідносинах.

Визнання незаконними та скасування спірних наказів жодним чином не відновлює права та інтереси держави, так як право оренди земельної ділянки виникає на підставі укладеного між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» договору оренди землі від 09.08.2022, який станом на час подачі позову не був зареєстрований у встановлений ЗК України спосіб, що учасниками справи не заперечувалося. У матеріалах справи також відсутні будь-які докази реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Миколаївка.».

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту у даній справі є неефективним, так як жодним чином не відновлює права держави у зв`язку з тим, що у ТОВ «Миколаївка.» станом на час розгляду справи не виникло право оренди відведеної йому земельної ділянки. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню і з тієї підстави, що суд дійшов висновку про неефективність обраного прокурором способу захисту.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до відповідачів Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020р за №653, визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022р за №915 задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39) до відповідачів Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 05383649) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївка.» (67794, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Миколаївка, вул. Центральна, 62, код ЄДРПОУ 38288174) про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020р за №653, визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022р за №915 відмовити.

2. Судові витрати покласти на Одеську обласну прокуратуру (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552).

Повне рішення складено 06 травня 2024 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова