Рішення

від 02.05.2024 по справі 922/5370/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024м. ХарківСправа № 922/5370/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м.Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазаль ТОВ" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 11, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 38632972) про стягнення 31392,13 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції 20.12.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазаль ТОВ" про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафних санкцій за невчасне виконання умов договору у розмірі 31392,13 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору № 444 від 27.06.2023 та приписів чинного законодавства, не виконав зобов`язання з надання послуг з проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. "В" управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за адресою: Троїцька площа, 2-А, місто Дніпро.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 позовну заяву Департаменту патрульної поліції залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 позовну заяву було повернуто Департаменту патрульної поліції у зв`язку з невиконанням ухвали Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/5370/23 скасовано, а матеріали справи № 922/5370/23 направлено до Господарського суду Харківської області для вирішення питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви Департаменту патрульної поліції, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазаль ТОВ", м.Харків, про стягнення суми штрафних санкцій за невчасне виконання умов договору у розмірі 31392,13 грн.

12.03.2024 матеріали справи № 922/5370/23 були повернуті до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 позовну заяву Департаменту патрульної поліції до розгляду; відкрито провадження у справі №922/5370/23; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду справи відбудеться 09.04.2024 о 14:20.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.04.2024, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на ряд об`єктивних обставин, через які він не зміг вчасно виконати роботи у визначений Договором строк. Зокрема, відповідач зазначив, що за період липень-серпень 2023 року у м. Дніпрі було 265 повітряних тривог. При цьому, переважна їх більшість припадала на робочі дні та період часу з 12.00. по 18.00. Крім того, зафіксовано 1040 загроз артилерійського обстрілу. У зв`язку з цим, Товариство не могло піддавати небезпеці своїх працівників, примушуючи їх працювати під час повітряних тривог і не йти до укриття, чи порушувати їх права змушуючи працювати у неробочий час, вночі чи у вихідні. У той же час Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області є режимним об`єктом, правоохоронним органом, який у будь-який момент може бути ціллю обстрілу. Крім того, на час повітряних тривог доступ до державних установ, якою є Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, обмежений і сторонні особи видаляються. Водночас, за вказаних обставин, позивач мав можливість повністю вчасно виконати роботи лише на об`єкті за ідентичним Договором № 445 від 27.06.2023 по вул. Монастирський острів, 38. На підтвердження існування форс-мажорних обставин, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Також відповідач звернув увагу суду, що на випадок невиконання, неналежного, не повного виконання умов Договору, Розділом 12 Договору було передбачено забезпечення виконання цього Договору у формі банківської гарантії, в розмірі 5% від ціни цього Договору, що складає 682 032,11 грн, тобто на суму 34 101,61 грн (682 032,11 * 5% = 34 101,61 грн). Ця сума перевищує ціну позову. Тобто сторони заздалегідь передбачили можливість, обговорили та узгодили порядок дій у згаданих випадках. Отже, для отримання штрафних санкцій, які не перевищують 34 101,61 грн, через не виконання або неналежне виконання умов Договору № 444 від 27.06.2023 позивач мав діяти у встановленому цим же договором та Гарантією порядку і звертатись до Банка як Гаранта.

24.04.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач не погодився з доводами відповідача. Зокрема, позивач зазначив, що невиконання умов Договору № 444 не може ставитись в залежність від виконання умов ідентичного Договору № 445 та не може звільнити відповідача від передбаченої відповідальності. Також позивач вказав, що відповідач не звертався до позивача, відповідно п. 8.3 Договору, з повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин як протягом трьох календарних днів, так і в подальшому. Відповідачем взагалі не надано будь-яких належних доказів того, що саме форс-мажорні обставини зробили неможливим виконання зобов`язання за договором. Щодо посилання відповідача на розділ 12 Договору "Забезпечення виконання договору", позивач зазначив, що неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними.

У судове засідання, яке відбулося 02.05.2024, представники сторін не з`явилися; про причину неявки суд не повідомили; про час та місце судового засідання були повідомлені через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача і відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.06.2023 між Департаментом патрульної поліції (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мазаль ТОВ" (виконавець, відповідач у справі) було укладено Договір № 444 про надання послуг з проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. "В" управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за адресою: Троїцька площа, 2-А, місто Дніпро.

Вказаний Договір укладено за результатом проведення публічної закупівлі ДПП з переможцем процедури закупівлі - ТОВ "Мазаль ТОВ".

Тобто учасникам закупівлі за UA-2023-06- 01-013788-а, зокрема, і ТОВ "Мазаль ТОВ", на момент подання документів для участі в проведенні закупівлі достеменно відомі предмет закупівлі, ціна закупівлі, строки та порядок надання послуг, строк дії договору, проєкт договору тощо.

Ця інформація є в тендерній документації, яка оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу (відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Так, у пункті 4.4 тендерної документації закупівлі за № UA-2023-03-29- 013788-а визначено, що строк надання послуг згідно з предметом закупівлі - до 04.09.2023.

Укладаючи Договір, виконавець погодив строки його виконання. Так, відповідно до пункту 2.1 Договору, послуги повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 04.09.2023. Приймання-передавання наданих послуг оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В (далі - Акт) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка) згідно з пунктом 2.2 Договору.

Договір підписаний відповідачем без зауважень та заперечень. Підписуючи Договір з визначеними строками, відповідач враховував та усвідомлював його умови, об`єктивно оцінював можливість виконання такого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.

Пунктом 5.1.1 Договору, визначено, що виконавець зобов`язується надати послуги якісно і своєчасно, відповідно до умов Договору, локального кошторису, будівельних норм і правил.

Згідно з пунктом 5.4.2 Договору, замовник має право контролювати надання послуг виконавцем у строки, встановлені Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, у строк, встановлений Договором, послуги з проведення поточного ремонту адміністративної будівлі літ. "В" управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за адресою: Троїцька площа, 2-А, місто Дніпро відповідачем надані не були.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У пункті 9.1 Договору № 444 визначено, що розірвання договору можливе у випадку, передбаченому пунктом 5.4.6 договору. Відповідно до пункту 5.4.6 Договору № 444, замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, письмово повідомивши про це його у строк не менш ніж за 20 календарних днів до дати фактичного розірвання договору.

На підставі частини третьої статті 651, статті 907 Цивільного кодексу України та пунктів 5.4.6 та 9.1 Договору № 444, у зв`язку з невиконанням ТОВ "Мазаль ТОВ" зобов`язань за договором, позивач розірвав Договір № 444 в односторонньому порядку з 16.10.2023, про що повідомив ТОВ "Мазаль ТОВ" листом від 22.09.2023 №16887/41/3/05-2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, в разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 ГК України, є штрафні санкції.

Так, пунктом 7.1 Договору встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання сторонами договору своїх зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором.

Пунктом 7.3 Договору, визначено, що у разі порушення строку надання послуг у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості послуг за Договором за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Вартість послуг за Договором, згідно з пунктом 3.1 становить 682 032, 11 грн, без ПДВ. Станом на 05.09.2023 облікова ставка Національного банку України становила 22% річних, з 15.09.2023 - 20%.

Отже, за розрахунком позивача, розмір пені, починаючи з 05.09.2023, становить 822,18 грн (без ПДВ), а з 15.09.2023 - 747,43 грн (без ПДВ) за кожен день прострочення надання послуг.

Загальна сума пені з 05.09.2023 до 15.10.2023 - 31392,13 грн (без ПДВ).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 27.06.2023 між Департаментом патрульної поліції та ТОВ "Мазаль ТОВ" було укладено ще одну угоду - Договір № 445 від 27.06.2023 про надання послуг з проведення поточного ремонту нежитлового вбудованого приміщення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Монастирський острів, 38, місто Дніпро.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 445, послуги також повинні бути надані в повному обсязі у строк, не пізніше 04.09.2023.

При цьому, як вказує відповідач, тексти Договору № 444 від 27.06.2023 та Договору № 445 від 27.06.2023 є майже ідентичними за своїм змістом, крім об`єктів виконання робіт та сум. Також однаковими є і терміни виконання робіт за цими двома договорами.

Договір № 445 від 27.06.2023 був повністю виконаний відповідачем та виконані за ним роботи оплачені позивачем.

Акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний Департаментом патрульної поліції 25.09.2023 без жодних зауважень, хоча строк виконання робіт був 04.09.2023.

Проте, вчасно виконати роботи у визначений Договором № 444 від 27.06.2023 строк відповідач не зміг.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Отже, невиконання умов Договору № 444 не може ставитись в залежність від виконання умов іншого, хоча й ідентичного, договору № 445 та не може звільнити відповідача від передбаченої цим договором відповідальності.

Заперечуючи проти позову, відповідач, крім іншого, посилається на існування форс-мажорних обставин як на підставу невиконання умов Договору.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжував свою дію в момент виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований "Всім кого це стосується".

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

ТПП України листом від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Водночас, лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання (у цьому випадку - за Договором № 444 від 27.06.2023).

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 ЦК України).

Відповідно до п. 8.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (далі - форс-мажорні обставини).

Водночас згідно з п. 8.3 Договору, сторона, яка потрапила під дію форс-мажорних обставин та виявилася внаслідок цього неспроможною виконувати зобов`язання за договором, зобов`язана не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні з моменту їх виникнення в письмовій формі проінформувати про це іншу сторону. Несвоєчасне інформування про форс-мажорні обставини позбавляє відповідну сторону права посилатися на ці обставини.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не звертався до позивача відповідно п. 8.3 Договору з повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин як протягом трьох календарних днів, так і в подальшому.

Відповідачем взагалі не надано будь-яких належних доказів того, що саме такі форс-мажорні обставини, як то знищення приміщення, відсутність повного доступу до приміщення, відсутність можливості зберігати майно тощо, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, зробили неможливим виконання зобов`язання за договором, а не лише є такими, що викликали складнощі, або є економічно невигідними.

Також не може свідчити про існування форс-мажорних обставин долучена відповідачем статистика повітряних тривог в Україні, яка не є офіційною та стосується всієї Дніпропетровщини, а не міста Дніпро, у зв`язку з чим суд не може вважати такий доказ належним відповідно до статті 76 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент укладення між сторонами Договору (27.06.2023) в Україні вже понад рік діяв правовий режим воєнного стану.

При цьому, договір укладено за результатом проведення публічної закупівлі.

Тобто на момент подання документів для участі в проведенні закупівлі відповідачу достеменно були відомі предмет закупівлі, ціна закупівлі, строки та порядок надання послуг, строк дії договору, проєкт договору тощо.

Ця інформація є в тендерній документації, яка оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу (відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Так, у пункті 4.4 тендерної документації закупівлі за № UA-2023-03-29-013788-а встановлено, що строк надання послуг згідно з предметом закупівлі до 04.09.2023.

Таким чином, відповідач повинен був самостійно врахувати визначені Договором строки, об`єми робіт, наявність достатньої кількості кваліфікованих робітників та й загалом усвідомлювати всі ризики настання несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан в передбаченому Договором регіоні.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19, від 31.03.2021 у справі № 910/17881/19, від 08.12.2021 у справі № 910/5953/17, від 15.12.2021 у справі № 910/4908/21 тощо).

Також одним із принципів цивільного права є принцип заборони суперечливої поведінки. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п. 6 частини першої стаття 3 Цивільного кодексу України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

Добросовісність поведінки відповідача визначається у виконанні обов`язку, передбаченого договором, у вигляді здійснення поточного ремонту адміністративної будівлі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП та, у разі виникнення форс-мажорних обставин, належного повідомлення замовника про їх настання.

В розумінні ст. 617 ЦК України, сама по собі наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не звільняє особу, яка порушила зобов`язання, від відповідальності за таке порушення, якщо вона не доведе, що це порушення сталося саме внаслідок таких обставин непереборної сили (форс-мажору).

Отже, у даному випадку, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що несвоєчасне виконання зобов`язання було наслідком обставин непереборної сили (форс-мажору).

Також в обґрунтування заперечень проти позову, відповідач посилається на розділ 12 Договору "Забезпечення виконання договору" та зазначає, що для отримання яких-небудь сум штрафних санкцій через не виконання або неналежне виконання умов Договору ДПП мав звертатись до банка як гаранта.

Відповідно до п. 12.1 Договору, керуючись результатами проведення процедури закупівлі оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу ((Ідентифікатор закупівлі) оголошення № UA-2023-03-29-013788-а), виконавець не пізніше дати укладання цього Договору надає замовнику забезпечення виконання цього Договору у формі банківської гарантії, в розмірі 5% від ціни цього Договору, що складає 682 032,11 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У частині 2 статті 20 ГК України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Крім того, встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань.

Проте, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у справі № 908/7/18 від 01.04.2021.

Отже, доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту патрульної поліції є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазаль ТОВ" (вул. Георгія Тарасенка, буд. 11, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 38632972) на користь Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м.Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) - суму штрафних санкцій за невчасне виконання умов договору у розмірі 31 392,13 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "06" травня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар