Постанова

від 22.10.2010 по справі 2а-9284/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 р.                                                                                    № 2а-9284/10/1370  

15 год. 00 хв.          

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючий –суддя                                         Коморний О.І.,

секретар судового засідання                     Романчук Л.В.

з участю

представника позивача                               Лісогор А.Ю.

відповідача                                                  ОСОБА_2

перекладача                                                  ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України   

до

 ОСОБА_2   

про

 про примусове видворення за межі України ,

в с т а н о в и в:

Позивач, Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом про затримання та примусове видворення громадянина Грузії ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач затриманий за незаконне перетинання державного кордону поза пунктом пропуску через державний кордон і є достатні підстави вважати, що відповідач добровільно територію України не покине через відсутність необхідних документів та коштів.

За обґрунтованим клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 110 КАС України справа допущена до невідкладного розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач позов визнав в повному обсязі та не заперечив, що порушив порядок перетину державного кордону.

Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно і об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

Згідно з ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

З протоколу про адміністративне затримання від 07 жовтня 2010 року вбачається, що громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, затриманий 07 жовтня 2010 року о 01 год. 52 хв. працівниками Прикордонної Варти Республіки Польща в районі 647 прикордонного знаку на відстані 200 м. від ЛДК, територія суміжна Річківській сільській раді Жовківського району Львівської області, за незаконне перетинання державного кордону з України в Республіку Польща близько 01 год. 45 хв. в районі 647 прикордонного знаку без дозволу представників Державної Прикордонної служби України та поза пунктами пропуску через державний кордон.

Про факт незаконного перетинання відповідачем державного кордону з України в республіку Польща позивач повідомив посольство іноземної держави в Україні.

Жовківським районним судом Львівської області (постанова від 08.10.2010 р.) відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.204-1 ч.2, 203 ч.1 КпАП України і щодо нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на 15 діб.

Як передбачено ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04.02.1994 року (з наступними змінами та доповненнями), іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг у встановленому порядку іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте, встановленого законом порядку в‘їзду в Україну та перетину державного кордону України відповідач не дотримався, чим порушив вимоги ст. 25 та ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства».

Відповідно до положень ч. 5 ст. 32 даного Закону, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

З пояснень відповідача вбачається, що у нього відсутні кошти для повернення на Батьківщину, родинні зв’язки на території України, власне житло, постійні джерела для існування.

Разом з тим відповідачем не надано суду доказів звернення до компетентних органів для отримання статусу біженця, на який відповідач міг би претендувати у разі підтвердження обґрунтованості побоювань переслідування у країні походження. Неподання відповідної заяви компетентному органу відповідач не заперечує.

Тому суд вважає вимоги позивача про примусове видворення відповідача обґрунтованими.

З пояснень представника позивача вбачається, що у зв’язку із відсутністю у відповідача необхідних документів для виїзду, для організації виконання рішення про примусове видворення відповідача потрібно тривалий час.

Суд вважає, що з метою запобігання повторної спроби відповідача незаконно перетнути державний кордон України з країнами Євросоюзу (куди прямував відповідач у пошуках кращого життя), забезпечення його особистої безпеки, а також з метою виконання рішення про видворення, громадянина Грузії ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження слід затримати на строк до шести місяців з метою підготовки документів на примусове видворення.

Позовна вимога про допуск до негайного виконання постанови суду не може бути задоволена, оскільки для виконання рішення суду необхідний час з метою підготовки документів відповідача для його примусового видворення. Крім того, звернення постанови до негайного виконання у даній категорії справ може відбуватися виключно за ухвалою суду, яка приймається за результатами розгляду відповідної заяви у окремому судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Примусово видворити за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

3.          Затримати громадянина Грузії ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на термін, необхідний для видворення в примусовому порядку до шести місяців з метою підготовки документів на примусове видворення, з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

4.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.10.10 р. о 16 год. 00 хв.

Суддя                                                                                Коморний О.І.