Ухвала

від 02.05.2024 по справі 554/928/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.05.2024Справа № 554/928/23 Провадження № 1-кп/554/659/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«02» травня 2024року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначення застави обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до; не відлучатись з Полтавської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

Клопотання обґрунтовано тим, що на теперішній час строк дії обов`язків, визначених ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.09.2022 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спливає, розглянути кримінальне провадження до спливу строку дії обов`язків, покладених судом, неможливо, тому по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у продовженні обов`язків в рамках запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Також у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень корисливого спрямування на території м. Полтави та Полтавської області, наразі обвинувачується у вчиненні умисних корисливих особливо тяжких кримінальних правопорушень, які вчинив у складі організованої групи, з метою заволодіння чужим майном у великих та особливо великих розмірах, з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 переховувався від органу досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді триманні під вартою. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, на думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 484 480 грн.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти продовження обов?язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу просив відмовити, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави до мінімального.

Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, які вказані прокурором у клопотанні не підтверджені жодним чином. Він не має наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження. Крім того, він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, проживає з матерію похилого віку, має цивільну дружину, рідного брата, на утриманні в нього знаходиться малолітній син. В розшук його оголосили незаконно, від органу досудового розслідування він не переховувався.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_8 у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу просила відмовити, підтримала клопотання свого підзахисного про зміну запобіжного заходу на більш м?який або зменшення розміру застави до мінімального. Зазначила, що ризики, які вказані прокурором у клопотанні не підтверджені, обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, має на утриманні малолітнього сина, має мати похилого віку, цивільну дружину. Крім того, при визначенні розміру застави не врахований майновий стан обвинуваченого, а тому він повинен бути зменшений до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, вислухавши доводи клопотання прокурора, доводи клопотання обвинуваченого, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

З вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.

Так,під часрозгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходівдля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок продовження тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Порядок розгляду клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу визначений ст. 201 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 10.05.2024 року та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 грн.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, які вчинювались організованою групою, в умовах воєнного стану, були поєднані з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища, у великих та особливо великих розмірах, що завдало значної шкоди потерпілим. За вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 ухилявся від явок до слідчого для допиту в якості підозрюваного, у зв?язку із чим ухвалою слідчого судді Октябського районного суду м. Полтави надавався дозвіл на затримання ОСОБА_3 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі якої ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування.

Доводи обвинуваченого про те, що він не переховувався, а виїхав на заробітки до Житомирської області не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Доказів наявності міцних соціальних зв?язків у обвинуваченого матеріали кримінального провадження також не містять, відсутні довідки про склад родини, проживання однією сім?єю з цивільною дружиною та малолітнім сином, перебування останнього на утриманні у батька. Наявність матері та рідного брата не свідчить про міцність соціальних зв`язків з їх родинами.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, з метою уникнення можливого покарання за вчинені злочини, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Також наявні ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, анкетні дані яких йому відомі, що унеможливить об?єктивний судовий розгляд провадження. Так, судовий розгляді кримінального провадження, за клопотанням обвинувачених, розпочнеться з початку, потерпілі та свідки ще будуть допитуватись, а отже останній, з метою зміни показів потерпілими та свідками, може вдатися до відповідних дій.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає таким, що також може справдитись, адже, обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже в нього відсутні постійні джерела доходу та законні засоби до існування. Крім того, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 наявне ще одне кримінальне провадження за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, проте, вказане не завадило останньому вчинити особливо тяжкі кримінальні правопорушення проти власності, у яких він наразі обвинувачується.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор, суд вважає необґрунтованим, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженню завершено, всі речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження органом досудового розслідування зібрані, обвинувачений позбавлений можливості знищити, спотворити чи сховати їх, а тому такий ризик, на сьогодні, втратив свою актуальність.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то прокурор не обґрунтував, яким саме чином ОСОБА_3 може перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадження та вважає лише його припущенням.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, винити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Щодо доводів обвинуваченого про можливість зміни йому запобіжного заходу на більш м?який, то суд зазначає, що наявність у останнього постійного місця проживання, пристарілої матері та малолітньої дитини, суд не ігнорує, проте в даному конкретному випадку доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у кримінальному провадженні, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню.

Стороною захисту не було доведено нових обставин, які б свідчили про зменшення або взагалі відсутність встановлених ризиків по кримінального провадженню, які б могли вплинути на можливість застосування до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вказане не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо вплине на дотримання розумних строків судового розгляду.

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме умисні, особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, у великих та особливо великих розмірах, свідчать про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що зважаючи на ведення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії рф, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, значно збільшується, а застосування більш м?якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилення від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,178, 183,194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , обставинам вчинення ним вказаних злочинів, вагомості наявних доказів по кримінальному провадженню, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання його винуватими у кримінальних правопорушеннях, особі обвинуваченого, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчиненню інших кримінальних правопорушень, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.

Отже,для досягненнямети застосуваннязапобіжного заходу,яка вказанау ст.177КПК України,тобто забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього обов`язків,а такожзапобігання ризикам,визначених уч.1вказаної статті,відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з раніше визначеним розміром застави та раніше визначеними обов?язками на строк, у разі сплати застави, 2 /два/ місяці.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд виходить з наступного:

Судом встановлено, що 02.09.2022 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 200 (двухсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 496 200,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 02.09.2022 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 200 (двухсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 520 000 грн.

Вказаними ухвалами, у разі сплати застави, покладено на обвинувачених обов?язки, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; - не виїжджати за межі м. Полтави та Полтавської області без згоди слідчого, прокурора, суду; - не спілкуватись зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В подальшому обвинувачені були звільнені з-під варти, у зв?язку із сплатою застави.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим,покладених наних обов`язків, суд враховує, що покладення на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов?язків є обґрунтованим, співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинувачених, тяжкості кримінальних правопорушень та їх наслідкам, застосований до них саме такий запобіжний захід може як запобігти ймовірним ризикам, так і забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов?язків. До того жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше покладених на обвинувачених обов?язків відпала, судом не встановлено. Обвинувачені згодні з продовженням строку дії обов`язків, покладених на них судом, при застосуванні запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених судом на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , строком на два місяці.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії обов`язків, покладених на них судом при застосуванні запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії обов`язків, покладених на них ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.09.2022 року при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави, строком на 2 /два/ місяці, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до суду;

2) не відлучатись з Полтавської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по кримінальному провадженню.

Визначити строк дії ухвали в цій частині до 02 липня 2024 року, включно.

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 160 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 484 480 грн. задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 червня 2024 року, включно, з раніше визначеним розміром застави та раніше визначеними обов?язками на строк, у разі сплати застави, 2 /два/ місяці, тобто до 02 липня 2024 року.

Визначити строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 червня 2024 року, включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи визначення мінімальної розміру застави відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», для виконання.

На ухвалу в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1