Рішення

від 06.12.2007 по справі 25/194-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/194-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.07р.

Справа № 25/194-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-ивробниче підприємство "Агропромкомплект", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр "Восток",

м. Дніпропетровськ 

про стягнення 24682,40 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Ісаєв В.Ю. - дов. №33/1 від 31.12.06р.

від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача та просить суд стягнути з останнього суму боргу за договором від 08.12.2006р. № 129 у розмірі 8000 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 407,40 грн., суму відсотків за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 134,64 грн., суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 379,44 грн., суму пені за прострочення платежів у розмірі 760,92 грн., суму компенсації матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 10 000,00 грн., суму компенсації моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., а всього 24682,40 грн.

          Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за договором від 08.12.2006р. № 129, тому позивач має право на повернення здійсненої оплати за цим договором з урахуванням індексу інфляції, нарахування відсотків на заборгованість та пені,  відшкодування збитків відповідно до вимог ст.ст. 193, 198, 216, 218, 220, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 8, 22, 23, 525, 526, 598, 610-42. 618, 621, 623, 625, 628, 837, 846, 849, 852, 906, 1048, 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, належне повідомлення судом відповідача про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, докази про, що знаходяться в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -                                                                             

                                                                           ВСТАНОВИВ:          

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агропромкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний центр "Восток" 08.12.2006 року було укладено договір № 129 (далі за текстом - Договір), згідно з яким Позивач доручив, а Відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо надання Позивачу юридичної допомоги з метою здійснення відводу земельної ділянки за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Автотранспортна, 2 відповідно до чинного земельного законодавства України, а саме: Відповідач зобов'язався консультувати Позивача про порядок виконання дій щодо відводу зазначеної земельної ділянки та брати безпосередню участь у виконанні таких дій від імені і за рахунок Позивача, для чого останній зобов'язався видати уповноваженим особам Відповідача довіреності на представництво інтересів Позивача у відповідних органах державної влади у межах і обсязі, передбачених чинним-законодавством України і Договором. Позивач також зобов'язався надати Відповідачу документи та інформацію, необхідні для виконання останнім своїх зобов'язань за Договором.

Вартість послуг і робіт Відповідача за Договором, відповідно до пункту 4.1. Договору, складає 8000 грн. (вісім тисяч гривень нуль копійок) і враховує всі витрати Відповідача, необхідні для виконання ним своїх зобов'язань за Договором, у тому числі витрати щодо сплати всіх обов'язкових зборів і платежів.

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата за Договором здійснюється у порядку 100% передоплати у день підписання Договору. На виконання зазначеної умови Договору така оплата була здійснена Позивачем 08.12.2006 року, тобто у строк, передбачений Договором. Факт оплати Позивачем за Договором підтверджується платіжним дорученням від 08.12.2006 року № 1489.

Відповідно до пункту 6.2. Договору Відповідач зобов'язався надати послуги і здійснити роботи за Договором у повному обсязі протягом шести місяців з моменту здійснення Позивачем передоплати за Договором та надання Позивачем вищезазначених довіреностей і документів.

Враховуючи, що передоплата була здійснена, а довіреності надані Позивачем Відповідачу, на виконання пунктів 3.1. і 4.1. Договору 08.12.2006 року, а також те що необхідні документи й інформація були надані Позивачем Відповідачу 10.12.2006 року, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 10.12.2006 року, то слід вважати, що строк виконання Відповідачем зобов'язань за Договором закінчився 11.06.2007 року.

Проте, Відповідач й по сьогодні не виконав жодного свого зобов'язання за Договором (доказів не надано).

Відповідно до розділу 7 Договору приймання-передача послуг і робіт здійснюється Сторонами за актом приймання-передачі. а послуги і роботи вважаються наданими з моменту підписання такого акту.

Між тим, Відповідач й по сьогодні не надав Позивачу, а ні проекту акту приймання-передачі послуг і робіт за Договором, а ні будь-яких документальних, матеріальних чи інформаційних результатів виконання таких послуг і робіт, ані інших доказів виконання своїх зобов'язань за Договором. Відповідач також не надав будь-яких письмових пояснень щодо причин невиконання своїх зобов'язань за Договором та не повернув суму передоплати за Договором.

Також,  виходячи зі змісту та суті Договору, Позивачем було укладено Договір саме з метою отримання земельної ділянки за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Автотранспортна, 2 у користування у визначений у Договорі строк, про що знав і що розумів Відповідач, укладаючи договір,  а тому  зобов'язання   Відповідача  за договором  слід вважати виконаними тільки після надання ним Позивачеві  всіх документів необхідних для укладення відповідного договору оренди земельної ділянки за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Автотранспортна. 2 й укладення такого договору оренди з Позивачем.

Внаслідок прострочення Відповідачем виконання зобов'язання за Договором Позивач втратив інтерес до результатів виконання таких зобов'язань саме Відповідачем.

 Тому, 10.07.2007 року Позивачем було направлено до Відповідача листа № 933 з проханням адати: документальні результати виконання зобов'язань за Договором, проект акту приймання-передачі послуг і робіт за Договором, письмові пояснення щодо причин невиконання зобов'язань за Договором у передбачений ним строк та повернути суму передоплати за невиконані у передбачений Договором строк зобов'язання або ж повернути суму передоплати за Договором у повному обсязі, що свідчить про відмову Позивача від зобов'язання та прийняття виконання за договором.

Однак Відповідач ніяким чином не відреагував на таке прохання Позивача, не надав жодного з перелічених документів й не повернув суму передоплати за Договором.

Згідно з ст. 615 ЦК України, у  разі  порушення  зобов'язання  однією  стороною   друга сторона  має  право  частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання  не  звільняє  вину сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання  або воно припиняється.

Одностороння відмова від зобов'язання за договором про надання послуг передбачена ст. 907 ЦК України.

Отже, внаслідок відмови позивача від зобов'язання, що відбулося шляхом направлення відповідачу листа від 10.07.2007р. у відповідача відпали правові підстави для набуття майна позивача у вигляді отриманої по договору передоплати у сумі 8000,00грн. саме з 10.07.2007р.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Зазначені положення застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8000,00грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 407,40грн., але а ні ст. 1214, а ні ст. 536 ЦК України не передбачено нарахування індексу інфляції на грошові кошти у разі їх безпідставного одержання чи збереження.

Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 407,40грн. є безпідставними, неправомірними та не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми відсотків за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 134,64 грн., суми відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 379,44 грн., суми пені за прострочення платежів у розмірі 760,92 грн., оскільки позивачем безпідставно здійснювалося їх нарахування за період з 08.12.2007р. по 30.07.2007р., між тим право на повернення сплаченої позивачем передоплати у сумі 8000,00грн. виникло у останнього лише після відмови від зобов'язання, тобто з 11.07.2007р.   

Відсутні у суду, з огляду на нижченаведене, і підстави для стягнення з відповідача майнової та не майнової шкоди.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідачем же не надано суду доказів понесення будь-яких реальних збитків внаслідок невиконання відповідачем умов договору, а позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа

зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  4)  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

Отже стосовно юридичної особи моральна шкода може бути заподіяна шляхом приниження ділової  репутації юридичної особи.

Наведені позивачем обставини щодо не можливості налагодження нормальних відносин з податковими органами, а також господарських відносин з потенційними покупцями нерухомого майна, яке належить Позивачеві і знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Автотранспортна, 2 щодо купілі-продажу такого майна є необґрунтованими та взагалі, з огляду на обставини справи, не можуть мати відношення до приниження ділової  репутації позивача.

Враховуючи усе викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у сумі 8000,00грн., а в решті позову є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.  

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 526, 530, 536, 615, 625, 907, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

           ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридичний центр „Восток” (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 14, к. 305, п/р 26003050500668 у у ЗАТ КБ „ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 33612574)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Агропромкомплект” (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-а, п/р № 26007050301874 у ЗАТ КБ „ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299,  ЄДРПОУ 33339135) заборгованість у сумі 8000,00грн., судові витрати по сплаті держмита у сумі 80,00грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 18,35грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано