Ухвала

від 03.05.2024 по справі 522/6733/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6733/24-Е

Провадження №2/522/4606/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 рокусуддя Приморського районного суду міста Одеси Суворова О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування арештів на майно,

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду 29.04.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування арештів на майно .

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить:

- скасувати арешт, накладений 29 березня 2007 року Постановою про накладення арешту на майно старшого слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції Горобець О.М. у рамках кримінальної справи № 05320060070 на майно, де б таке не перебувало, обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .;

-скасувати арешт, накладений 26 жовтня 2007 року Постановою про накладення арешту на майно слідчого у особливо важливих справах СОГ ГУ УМВС України капітана міліції Д.В. Шевченко, у рамках кримінальної справи №01200600123 на майно громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де б таке не знаходилося і в чому не виражалося, вклади у фінансових установах, цінності, об`єкти нерухомого майна, автомототранспорт.

Позовна заява обґрунтована наступним чином. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 19 березня 2024р. у справі №1/445/11-к, номер провадження: 1/521/9/24, яка набрала законної сили 04.04.2024р., частково задоволено клопотання підсудного ОСОБА_1 та вирішено: - звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.186; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.162; ч.3 ст.289; ч. 4 ст. 186; ч.2 ст.27, ч.2 ст.209; ч.2 ст.358; ч.ч.2,3 ст.27, ч.3 ст.358; ч.2 ст.194 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; -закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.186; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.162; ч.3 ст.289; ч. 4 ст. 186; ч.2 ст.27, ч.2 ст.209; ч.2 ст.358; ч.ч.2,3 ст.27, ч.3 ст.358; ч.2 ст.194 КК України, у зв`язку із звільненням підсудного від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності . Клопотання щодо скасування арешту, накладеного постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Горобця А.Н. від 29.03.2007 року у кримінальній справі №05320060070, на майно ОСОБА_1 , де б воно не знаходилося та скасування арешту, накладеного постановою слідчого з особливо важливих справ СОГ СУ ГУМВС України в Одеській області Шевченка Д.В. від 26.10.2007 року у кримінальній справі №01200600123, на майно ОСОБА_1 , де б воно не знаходилося і у чому б не виражалося: вклади у фінансових установах, цінності, об`єкти нерухомого майна, автомототранспорт залишено без розгляду, роз`яснено ОСОБА_1 його право на звернення з клопотанням про скасування арешту на майно в порядку цивільного судочинства.

Залишивши клопотання про скасування арештів без розгляду , Малиновський районний суд м.Одеси зазначив , що під час розгляду справи колегія суддів керується тим, що арешт на майно підсудного ОСОБА_1 був накладений під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Ст. 124 Конституції Українипередбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Україниустановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту дев`ятогорозділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 року, арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Дана норма узгоджується з вимогами частини першоїстатті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цьогоКодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на наведене, на правовідносини, пов`язані з вирішенням питання про скасування арешту майна, поширюються нормиКПК України 1960 року.

Частиною першою статті 409 КПК 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань,вирішуються судом, який постановив вирок.

У пункті 9 Перехідних положень КПК України 2012 року вказано, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, питання про скасування арешту майна, який накладений в межах кримінальної справи, що вирішена в порядку КПК 1960 року ухваленням вироку,повинно вирішуватися судом, що постановив цей вирок в порядку, визначеному ст.ст.409,411 КПК 1960 року, а не судом в порядку цивільного судочинства.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадженнясудом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1ст.174 КПК України 2012 року).

Таким чином, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, окремою формою судової діяльності відповідно доКПК України 2012 рокує судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першоїстатті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті173і174цьогоКодексу). Крім того, уКПК України 2012 рокунемає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цьогоКодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді заКПК України 2012 рокунакладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другоюстатті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

У п.35.2 вищенаведеної постанови вказано, що справу про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальній справі за правилами КПК України 1960 року та незнятого після закриття кримінальної справи постановою слідчого від 24 грудня 2010 року, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Вирішення порушеного позивачем питання про звільнення майна з-під арешту в порядку кримінального судочинства потребувало би відновлення кримінального провадження (кримінальної справи), яке закрито постановою органу досудового слідства у зв`язку з відсутністю складу злочину. Для такого відновлення необхідним є скасування процесуальних рішень, якими держава в особі уповноважених органів відмовилася від кримінального переслідування позивача. Початок нового розслідування додатково зумовить правову невизначеність у зв`язку з повторенням ризиків офіційної констатації злочинності поведінки позивача і таким чином призведе до погіршення його правового становища. Означений спосіб розв`язання порушеного позивачем питання є недопустимим з точки зору досягнення мети захисту його прав та законних інтересів.

В даній ситуації, вирішення питання про скасування арешту на майно позивача, який мав статус обвинуваченого (засудженого), не потребує відновлення кримінальної справи, тобто відновлення його кримінального переслідування, адже ця справа була вже розглянута по суті і всі питання стосовно подальшого виконання вироку суду повинні вирішуватися судом в межах кримінального судочинства, адже буде вивчатися питання того, чи виконав позивач вирок суду в частині сплати моральної шкоди та витрат за проведення експертизи.

Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 5ст. 186 ЦПК України).

Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за зазначеним позовом на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, оскільки питання про зняття арешту, накладено в кримінальному провадженні за правиламиКПК України 1960 року, слід розглядати за правилами кримінального судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,55 Конституції України, ст.ст.19,186,353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування арештів на майно - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що питання про зняття арешту, накладеного в кримінальному провадженні за правиламиКПК України 2012 року, слід розглядати за правилами кримінального судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя О.В.Суворова