Постанова

від 30.04.2024 по справі 587/2288/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Суми

Справа №587/2288/23

Номер провадження 22-ц/816/458/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 листопада 2023 року, в складі судді Черних О.М., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, яким заповідала сертифікат на право на земельну частку (пай) СМ № 0221246, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (син) в рівних частинах. За життя ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) СМ № 0221246, отримала державні акти на право приватної власності на землю серії Р2 № 645499 та Р2 № 675306. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 шляхом спільного проживання.

При зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_1. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих право власності на вказану земельну частку (пай). Оскільки іншим шляхом він позбавлений можливості прийняти спадкове майно просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельних ділянок кадастровий номер 5924781500:04:002:0044 площею 1,2942 га, та площею 3,34 га.

Інший спадкоємець - ОСОБА_2 , в зустрічному позові до ОСОБА_1 , посилаючись на ті ж обставини та прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 у порядку ч. 2 ст. 1268 УК України шляхом фактичного проживання, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину земельних ділянок кадастровий номер 5924781500:04:002:0044 площею 1,2942 га, та площею 3,34 га (а.с. 20).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02 листопада 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення права власності відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення права власності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають істотне значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість висновків суду, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Вказує, що її чоловік ОСОБА_4 за життя набув право власності на частину спірних земельних ділянок у порядку спадкування за заповітом після смерті метрі - ОСОБА_3 , однак ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер і не встиг оформити свої спадкові права на це нерухоме майно. Зазначає, що згідно з положеннями ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, але через відсутність у чоловіка ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на земельні ділянки, вона як єдиний його спадкоємець, не може оформити свої спадкові права. Вважає, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , що виразилося в його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використання).

Доводить, що на час відкриття спадщини ОСОБА_4 вона постійно проживала із чоловіком та вважається такою, що прийняла спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Факт спільного проживання із спадкодавцем підтверджується інформацією з Управління «Центр надання адміністративних послуг Сумської міської ради» м. Суми від 22 листопада 2023 року №14.03-08/276112 та №14.03-08/276104.

Враховуючи, що спадщина відумерлою не визнавалася, відповідач ОСОБА_1 чи інші спадкоємці не претендують на її частку у спадщині, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , є законними та обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем ОСОБА_1 не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , її представника - адвоката Петрищева О.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8)

ОСОБА_3 склала заповіт від 31 липня 2001 року, посвідчений секретарем Битицької сільської ради Сумського району Сумської області за реєстром № 42, яким заповіла сертифікат на право на земельну частку (пай) СМ № 0221246, в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 5)

За життя ОСОБА_3 , за сертифікатом на право власності на земельну частку (пай) СМ № 0221246, отримала державні акти на право приватної власності на землю серії Р2 № 645499, серії Р2 № 675306, видані 27 вересня 2002 року головою Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 397, №396 (а.с. 6, 7).

29 червня 2017 року у м. Суми помер ОСОБА_4 і спадщину після нього прийняла дружина ОСОБА_2 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (а.с. 5зв., 24).

Постановою від 06 червня 2023 року № 74/02-31 приватний нотаріус Нанка Т.І. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на майно вказане у заповіті (а.с. 14).

За інформацією приватного нотаріуса Нанка Т.І. від 20 жовтня 2023 року № 102/01-16, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , не заводилася, з заявами про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось ( а.с. 45).

Вказані факти правильно встановлено судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що всупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами того, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 з нею проживали та були зареєстровані особи, які прийняти спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а тому її чоловік ОСОБА_4 за життя пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини після смерті матері.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 заявляє вимоги про визнання права власності в порядку спадкування законом після смерті ОСОБА_3 , спадщина якої відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була матір`ю її чоловіка ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і за життя не оформив свої спадкові права на частину земельної ділянки.

Згідно з роз`ясненням п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За встановлених обставин та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що посилаючись на прийняття ОСОБА_4 у порядку ст. 1268 ЦК України спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (зберігав копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпоряджався їх цільовим використанням) ОСОБА_2 не надала суду доказів його постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 чи звернення у визначений ч. 1 ст. 1070 ЦК України шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

На підтвердження доводів апеляційної скарги про фактичне управління та розпорядження ОСОБА_4 спадковим майном після смерті матері ОСОБА_3 , апелянтом не надано будь-яких доказів. Зокрема, нею не надано копії правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки про зберігання яких її померлим чоловіком доводить в апеляційній скарзі.

Право на спадкування ОСОБА_2 1/2 частини земельних ділянок, право на які входило до спадкової маси ОСОБА_3 , є похідним від прав на це майно її померлого чоловіка ОСОБА_5 , як спадкоємця після смерті матері.

Додані до апеляційної скарги, як докази, довідки Управління «Центр надання адміністративних послуг Сумської міської ради» м. Суми від 22 листопада 2023 року №14.03-08/276112 та №14.03-08/276104 (а.с. 63, 64) не можуть бути прийняті апеляційним судом, так як останні подані без дотримання вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України.

Із викладеного вбачається, що оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не доведено факту прийняття спадщини її чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, відповідно, не доведено виникнення у неї права власності на спадкування на спадкове майно ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 листопада 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов