Рішення

від 03.04.2024 по справі 760/8919/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/3566/24

В справі 760/8919/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

03 квітня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ІІ. Описова частина

В квітні 2023 року Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» з позовними вимогами про:

-стягнення з Відповідача на свою на користь заборгованості з заробітної плати за період з жовтня 2021 року по травень 2022 року в загальній сумі 55 756,78 грн, з якої підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі;

-стягнення з Відповідача на свою на користь розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 38995,20 грн;

-стягнення з Відповідача на свою на користь понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 26.04.2023 у справі було відкрите провадження.

Обгрунтовуючи свій позов Позивач вказує, що у період з 22 квітня 2015 року по 01 червня 2022 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ», що підтверджується записами у трудовій книжці.

Вказує, що на підставі наказу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» №43-К від 22.04.2015 його було прийнято на посаду інженера з комплектації та устаткування й матеріалів, а відповідно до наказу №13-К від 31.05.2022 його звільнено з займаної посади за угодою сторін.

Позивач зазначає, що в день звільнення йому не було виплачено усієї суми нарахованої заробітної плати, а крім того, не було повідомлено письмово про суми, які нараховані йому та не виплачені.

Зазначає, що 13.03.2023 його представником було направлено на адресу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» претензію щодо погашення заборгованості по заробітній платі в розмірі 55756,78 гривень, виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за шість місяців.

Позивач зазначає, що оскільки кошти Відповідачем добровільно не були виплачені, зазначену заборгованість він просить стягнути у примусовому порядку.

Крім того, посилаючись на ст. 117 КЗпП України ОСОБА_2 просить стягнути з Відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який він розрахував з суми середньоденного заробітку в розмірі 304,65 гривень - 38995,20 гривень.

03 квітня 2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» про застосування строку позовної давності до вимог Позивача, як, на думку сторони Відповідача пропущені.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав. Зазначив, що розмір заборгованості Відповідача з виплати заробітної плати підтверджується Відомостями про застраховану особи з Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування, наданими Пенсійним фондом України.

Представник Відповідача у судові засідання 19.09.2023 та 03.04.2024 до суду не з`являвся, подавав клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи тривалість перебування справи у провадженні суду, висловлену Відповідачем позицію щодо обгрунтованості вимог у заяві про застосування наслідків пропуску Позивачем строку позовної давності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника Відповідача на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини.

22.04.2015 на підставі наказу №43-к ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів в ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ».

Наказом №13-К від 31.05.2022 Позивача було звільнено з посади інженера з комплектації та устаткування й матеріалів.

Безспірним є той факт, що під час звільнення з Позивачем не було проведено повного розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

З пояснень Позивача, які Відповідачем не спростовані, встановлено, що ОСОБА_2 не отримував письмової довідки про суми заборгованості Відповідача по заробітній платі при звільненні. Таким чином, строк для подання позову про стягнення заборгованості Позивачем не пропущений.

Визначаючи розмір заборгованості, враховуючи відсутність відповідної довідки ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ», суд бере до уваги інформацію з довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5, згідно з якою на момент звільнення Позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 55756,78 гривень, з якої не сплачені страхові внески, зокрема:

- за жовтень 2021 року - 8360,89 грн;

- за листопад 2021 року 8360,89 грн;

- за грудень 2021 року 9100,00 грн;

- за січень 2022 року 9100,00 грн;

- за лютий 2022 року 7735,00 грн;

- за квітень 2022 року 6500,00 грн;

- за травень 2022 року 6600,00 грн.

У відповідь на претензію Позивача щодо виплати заборгованості із заробітної плати листом від 20.03.2023 №20 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» повідомило Позивача, що у зв`язку з воєнним станом підприємство втратило багато замовлень, практично не працює, проте зобов`язується погасити заборгованість до в строк до 01.07.2023.

Відповідно до ст. 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Враховуючи, що зобов`язання з виплати нарахованої заробітної плати Відповідачем, зі слів Позивача, не виконані, суд вважає вимоги ОСОБА_2 про стягнення такої заборгованості обгрунтованими. Відтак, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість з оплати праці в сумі 55756,78 гривень.

За змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу, що роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо оплати праці та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

У випадку порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Якщо вищезгадані обставини не доведено - роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.

Звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов`язання.

Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов`язана виконати всі свої зобов`язання перед іншою стороною.

Відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження настання обставини непереборної сили (форс-мажору) на дату звільнення Позивача з роботи як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язку, визначеного ст. 116 КЗпП України, а тому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

При вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України застосуванню підлягає Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), у редакції, яка існувала станом на день звільнення позивача, а також звернення із позовною заявою до суду.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, суд виходить із такого.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до приписів ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно з п.5 розділу ІV вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку).

Згідно з розрахунком Позивача, з яким погоджується і суд, за останні 2 календарних місяці роботи перед звільненням позивача його заробітна становила 13100,00 грн (6500,00 грн за квітень 2022 року та 6600,00 грн за травень 2022 року) за 43 відпрацьовані робочі дні.

Отже, середньоденна заробітна плата Позивача складає: 13100,00 / 43 = 304,65 (грн).

За даних обставин, середній заробіток позивача за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 6 місяців складає 38995,20 гривень (304, 65 грн * 128 робочих днів).

Згідно з ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи наявні копія договору про надання правової допомоги №15/цс від 08.03.2023, копія платіжної інструкції від 08.03.2023, копія квитанції від 05.04.2023, попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, копія платіжної інструкції від 06.04.2024, копія рахунку-фактури від №1123 від 03.04.2024.

Позивачем оплачено вартість послуг на загальну суму в розмірі 18000 гривень, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 137 суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення компенсації витрат на правничу допомогу.

Відтак, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають компенсації Відповідачем в повному обсязі.

Крім того, враховуючи, що Позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в розмірі 55756,78 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38 995,20 гривень, а всього - 94751,98 гривень.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ», адреса: 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 89, офіс 177; код юридичної особи 01128297.

Суддя: