Постанова

від 01.05.2024 по справі 183/32/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1371/24 Справа № 183/32/22 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року в цивільній справі номер 183/32/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

У січні2022року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 30.08.2013 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 11.10.2021 року у справі №199/5683/21. У шлюбі з відповідачем народилися спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент звернення до суду з позовом вона проживала за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок належить на праві власності її матері. Під час розірвання шлюбу вони з відповідачем домовилися, що діти будуть проживати з позивачкою, а відповідач буде забирати дітей із закладу дошкільної освіти та школи і спілкуватися з ними. Однак, після розірвання шлюбу відповідач порушив домовленість і став на свій розсуд без її згоди на це, забирати дітей із ясла-садка та школи, ігноруючи записи до лікарів або інші заплановані події.

Вважає, що діти, після розірвання шлюбу, повинні проживати з позивачкою, оскільки рідні брати не повинні бути розлученими між собою. Позивачка має житло у м. Новомосковську, створила своїм дітям належні умови для їх проживання, має стабільний дохід та може забезпечити дітей матеріально. За місцем роботи позивачки встановлений гнучкий режим роботи, тому вона може приділяти увагу малолітнім дітям. Вона також має добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає і на обліку у психоневрологічному або у наркологічному

диспансері не перебуває.

ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з нею, за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки його щомісячного доходу, але не менше як 50% прожиткового мінімуму встановленого в України для дітей віком до 18 років, на кожну дитину, починаючи з дня подачі цього позову і до досягнення дітьми віку повноліття.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу сторони погодили, що діти проживатимуть з позивачкою/відповідачкою за зустрічним позовом (надалі за текстом позивач) у АДРЕСА_1 . Відповідач/позивач за зустрічним позовом (надалі за текстом відповідач) фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство «Радуга Р». За місцем мешкання відповідач характеризується із позитивного боку, із сусідами не конфліктує, веде здоровий спосіб життя, піклується про своїх дітей, діти проживають з батьком. Батько створив всі умови для проживання та розвитку дітей. Будинок, у якому вони проживають, належить сестрі позивача ОСОБА_6 . Діти, проживаючи з батьком, отримують медичне обслуговування, відвідують заняття у вчителя-логопеда. Батько піклується про здоров`я та фізичний розвиток дітей. Діти відвідували КЗДО №22 ДМР протягом 2016-2021, але у лютому 2021 мати дітей написала заяву на вибуття дітей у зв`язку зі зміною місця проживання. Проте, до іншого навчального закладу дітей не було зараховано, що на думку відповідача свідчить про неналежне виконання матір`ю своїх обов`язків. Відповідач є здоровою людиною, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався. Має стабільний заробіток, проте офіційно не працевлаштований. Має у власності об`єкти нерухомості та отримує прибуток від здачі їх в оренду. Стосовно позивачки складалися протоколи про адміністративні правопорушення, виносилися термінові заборонні приписи, що свідчить про її агресивну поведінку.

ОСОБА_2 у зустрічному позові просив суд визначити місце проживання дітей разом з батьком, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 кожен непарний тиждень року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_2 кожен парний тиждень року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Покладено зобов`язання на ОСОБА_1 передавати дітей батькові ОСОБА_2 із місця проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , о 18:00 годині кожної непарної неділі року.

Покладено зобов`язання на ОСОБА_2 передавати дітей матері ОСОБА_1 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство «Радуга-Р», о 18:00 годині кожної парної неділі року.

Із вказаним рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі, у зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду обставинам, що мають значення, не відповідають.

Судом неправильно застосовано поняття визначення місця проживання дітей та обов`язків батьків щодо виховання дітей, їх матеріального забезпечення, навчання та піклування, оскільки вищезазначені висновки суду першої інстанції є неприйнятними та суперечать правовим позиціям Верховного Суду (постанова від 18.03.2021 року у справі №288/39/20) стосовно того, що навіть проживання батьків за однією адресою не є підставою для відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини (дітей) разом з одним із них.

Всі діти, будучи заслуханими в судовому засіданні, висловили своє бажання проживати саме разом з матір`ю. Висновками органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради №12/11-6 від жовтня 2022 року та органу опіки виконкому Новомосковської міської ради Дніпровської області №1486/0/2-22 від 24.11.2022 року вирішено доцільним визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за місцем її проживання та місцем реєстрації дітей. Проте, суд першої інстанції проігнорував висловлену думку дітей та обидва висновки органів опіки та піклування і прийняв суперечливе рішення всупереч інтересам дітей.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан, тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Проте, суд першої інстанції, розглядаючи майже два роки цю справу так і не зміг визначитися з ким саме повинні залишитися проживати діти, для забезпечення їх найкращих інтересів.

Суд першої інстанції не врахував, що саме для матері створювалися перешкоди в спілкуванні з дітьми, що було підставою для її неодноразового звернення до суду з заявою про забезпечення позову шляхом надання можливості на зустрічі з дітьми, відповідно до норм цивільного-процесуального законодавства.

Обраний судом першої інстанції порядок визначення місця проживання дітей і з матір`ю, і з батьком одночасно почергово, може завадити праву дітей на належний рівень життя та унеможливлює звернення будь-кого з батьків до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей.

Для малолітньоговіку дитинивкрай необхіднийконтакт зматір`юнезалежно відстаті. В даному віці діти найбільш прив`язані до матері.

Виходячи з обставин справи, враховуючи думку дітей, суд першої інстанції, визнаючи місце проживання малолітніх дітей і з матір`ю, і з батьком одночасно - почергово, не врахував, що такий спосіб проживання та постійна зміна місця проживання дітей, їх оточення, зміна звичних соціальних стосунків не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини в розумінні сталої практики ЄСПЛ.

Від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Шерекіна А.О., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

В апеляційнійскарзі апелянтпосилається на постанови Верховного Суду, в яких зроблено правові висновки, що стосуються зовсім інших правовідносин, аніж в даній справі, а саме: що виникли між юридичними особами, які розглядаються, зокрема, у господарському суді, а тому не можуть бути застосовані до спору, що виникає із сімейних правовідносин, тим паче, спору, що стосується інтересів дітей.

В судовому засіданні 27.10.2023 року в присутності представника органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради малолітні діти висловили суду першої інстанції свої думки, що «вони хочуть проживати як з мамою, так і з татом». Зазначене має бути враховано першочергово, так як це відповідає інтересам дітей.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції проігнорував висновки органів опіки та піклування, якими вирішено за доцільне визначити місце проживання дітей разом із матір`ю. Проте, суд першої інстанції чітко зазначив, що в обох висновках відсутня оцінка доводів зустрічного позову та не зазначено чому орган опіки та піклування не вважає за доцільне визначити місце проживання дітей з батьком, який заявив відповідні позовні вимоги.

Посилання апелянта на неможливість суду першої інстанції визначити з ким саме повинні проживати діти для забезпечення їх найкращих інтересів, є необґрунтованим, так як знову ж таки суд першої інстанції чітко обґрунтував своє рішення щодо доцільності та необхідності в якнайкращих інтересах дітей проживання їх як з батьком так і з матір`ю, посилаючись на норми матеріального права та судову практику національного законодавства так і на судову практику Європейського суду з прав людини.

Доводи апеляційної скарги про незрозумілість висновків суду першої інстанції щодо часу, який витрачається на переміщення дітей між місцями проживання батьків не заслуговують на увагу, так як дана інформація є загальнодоступною завдяки мережі Інтернет та застосунку «Гугл-карта», в якому можна приблизно визначити відстань між населеними пунктами та конкретними адресами. Як апелянт так і ОСОБА_2 мають водійські посвідчення та власні транспортні засоби, а тому обидва мають можливість долати відстань в 20 км і більше без будь-яких проблем чи перешкод, тим паче в інтересах своїх дітей.

Попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_2 очікує понести, у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції становить: 16000,00 грн. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду після прийняття рішення (постанови) в 5-ти денний термін відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Олійник О.А. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення первісних позовних вимог та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Шерекіна А.О. апеляційну скаргу не визнали, просили в її відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Воднєва Н.В. в судовому засіданні апеляційного суду підтримала висновок органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради щодо визначення місця проживання дітей та апеляційну скаргу позивачки, просила ухвалити судове рішення відповідно до закону в найкращих інтересах малолітніх дітей.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України (а.с. 163, том 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю третьої особи.

Заслухавши суддю доповідача, сторони та їх представників, представника третьої особи, думку дитини ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 10, 11, 15, том 1).

Батьки дітей перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 2013 року. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 16, 9, том 1).

Відповідно до договору дарування від 05.10.2022 року позивачка ОСОБА_1 має на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 72-78, том 2).

Власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , Садове Товариство «Радуга-Р», у якому проживає відповідач ОСОБА_2 , є ОСОБА_6 , яка склала нотаріально посвідчену заяву про те, що не заперечує проти проживання у будинку ОСОБА_2 та його дітей, а також не заперечує проти відвідання дітей за цією адресою їх матір`ю ОСОБА_1 . Також відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належать житловий будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 161, 163, 164-165, том 2).

Діти після розлучення батьків залишилися проживати з матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за місцем реєстрації матері, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14,18,19, том 1; а.с. 80, том 2).

Після розірвання шлюбу місце проживання дітей неодноразово змінювалося, діти проживали: з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , Садове Товариство «Радуга-Р».

Так, 11.07.2022 року обстежено місце проживання позивачки ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, та встановлено, що діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто матері, але за місцем реєстрації не проживають, проживають у батька по АДРЕСА_4 . Разом з тим, для виховання та розвитку дітей створені всі умови, є окремі ліжка, місця для навчання, місця для ігор, комісією встановлено, що створені належні умови для проживання дітей з матір`ю (а.с. 151, том 1).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.03.2022 року обстежено житло відповідача ОСОБА_2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; встановлено, що для виховання та розвитку створені всі умови, є окремі ліжка, місця для навчання, ігор, в наявності одяг, взуття за сезоном, іграшки, книги; діти відвідують логопеда. На момент обстеження діти проживали з батьком, а ОСОБА_7 з матір`ю. Аналогічні відомості про умови проживання дітей зазначені в акті обстеження за місцем проживання батька в акті від 08.07.2022 року; на момент виходу всі діти були за даною адресою (а.с. 222, 223 том 1).

Характеристикою від 04.07.2022 року на учня 2 класу Гімназії №14 міста Новомосковська ОСОБА_8 надано оцінку вмінням та навичкам дитини, знанням, рисам характеру; зазначено, що мати бере більшу участь у навчанні дитини, так як він проживає з нею та ходить до місцевої школи; батько проявляв інтерес до навчання декілька разів, однак проживає в іншому місті, тому приділяє навчанню дитини недостатньо часу. Часто ОСОБА_7 говорить, щ9о не зробив уроки, бо був у батька (а.с. 152, том 1).

Відповідно до повідомлення Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №5 «Веселка» Новомосковської міської ради від 04.07.2022 року ОСОБА_4 є вихованцем цього закладу, проживає разом с мамою ОСОБА_1 та братами за адресою: АДРЕСА_1 , надано оцінку психологічних якостей дитини, здатності до навчання; до закладу хлопчика приводили та забирали як мама, так і тато; дитина завжди була доглянута, охайна; ОСОБА_9 любить обох батьків, прихильності до одного з них не спостерігалося. Мама і тато брали активну участь у житті та вихованні, співпрацювали з вихователем, цікавилися емоційним станом дитини (а.с. 23, 24 том 2).

Згідно з повідомленням Комунального закладу «Середня загальноосвітня школа №63» Дніпровської міської ради від 01.12.2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчаються в цьому закладі з 06.09.2022 року; надано оцінку вмінням і навичкам дітей, ставленню до навчального процесу. Батьки цікавляться організацією виховної роботи, навчанням та успіхами дітей (а.с. 23,24, том 3).

Згідно з висновком від 06.10.2022 року орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради вважав доцільним визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ., як таке, що відповідає інтересам малолітніх дітей (а.с. 139-140 , том 2).

Відповідно до висновку від 24.11.2022 року орган опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради вважає за доцільне визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з їх матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 196-198, том 2).

З 06 серпня 2023 року діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , і цього не заперечують сторони.

З наданих сторонами звернень до правоохоронних органів, відповідей, копій протоколів, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, висновків судово-медичних експертів вбачається, що між сторонами існує тривалий конфлікт, протиправні дії по відношенню один до одного вчиняли як позивачка так і відповідач (а.с. 70-75, 92,93, 224-226, том 1; а.с. 35-41, 43-44, 92-103, 224, том 2; а.с. 21, 22, 205-220, том 3).

Задовольняючи частково позов та зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що найкращим інтересам дітей відповідатиме проживання однаковий час з матір`ю та з батьком та спільна опіка з почерговим проживанням дітей у помешканні кожного із батьків за відповідним графіком (тиждень з матір`ю, тиждень з батьком).

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України (згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України). Також регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 7, 8 ст. 7 СК України).

У статті141СК Українивстановлено, що мати, батькомають рівніправа таобов`язки щододитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою.Розірвання шлюбуміж батьками,проживання їхокремо віддитини невпливає наобсяг їхніхправ іне звільняєвід обов`язківщодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормамиКонституції Українита законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Судом встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Батьки дітей перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 2013 року. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до договору дарування від 05.10.2022 року позивачка ОСОБА_1 має на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає в теперішній час з дітьми.

Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , Садове Товариство «Радуга-Р», власником цього будинку є ОСОБА_6 , яка склала нотаріально посвідчену заяву про те, що не заперечує проти проживання у будинку ОСОБА_2 та його дітей, а також не заперечує проти відвідання дітей за цією адресою їх матір`ю ОСОБА_1 . Також відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належать житловий будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Діти після розлучення батьків залишилися проживати з матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та там же зареєстровані.

Проте, пізніше, місце проживання дітей неодноразово змінювалося, діти проживали з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , Садове Товариство «Радуга-Р».

Так, 11.07.2022 року обстежено місце проживання позивачки ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, та встановлено, що діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто матері, але за місцем реєстрації не проживають, проживають у батька по АДРЕСА_4 , Садове товариство «Радуга». Разом з тим, для виховання та розвитку дітей створені всі умови, є окремі ліжка, місця для навчання, місця для ігор, комісією встановлено, що створені належні умови для проживання дітей з матір`ю.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.03.2022 року обстежено житло відповідача ОСОБА_2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; встановлено, що для виховання та розвитку створені всі умови, є окремі ліжка, місця для навчання, ігор, в наявності одяг, взуття за сезоном, іграшки, книги; діти відвідують логопеда. На момент обстеження діти проживали з батьком, а ОСОБА_7 з матір`ю. Аналогічні відомості про умови проживання дітей зазначені в акті обстеження за місцем проживання батька в акті від 08.07.2022 року; на момент виходу всі діти були за даною адресою.

Характеристикою від 04.07.2022 року на учня 2 класу Гімназії №14 міста Новомосковська ОСОБА_8 надано оцінку вмінням та навичкам дитини, знанням, рисам характеру; зазначено, що мати бере більшу участь у навчанні дитини, так як він проживає з нею та ходить до місцевої школи; батько проявляв інтерес до навчання декілька разів, однак проживає в іншому місті, тому приділяє навчанню дитини недостатньо часу. Часто ОСОБА_7 говорить, щ9о не зробив уроки, бо був у батька.

Відповідно до повідомлення Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №5 «Веселка» Новомосковської міської ради від 04.07.2022 року ОСОБА_4 є вихованцем цього закладу, проживає разом с мамою ОСОБА_1 та братами за адресою: АДРЕСА_1 , надано оцінку психологічних якостей дитини, здатності до навчання; до закладу хлопчика приводили та забирали як мама, так і тато; дитина завжди була доглянута, охайна; ОСОБА_9 любить обох батьків, прихильності до одного з них не спостерігалося. Мама і тато брали активну участь у житті та вихованні, співпрацювали з вихователем, цікавилися емоційним станом дитини.

Згідно з повідомленням Комунального закладу «Середня загальноосвітня школа №63» Дніпровської міської ради від 01.12.2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчались в цьому закладі з 06.09.2022 року; надано оцінку вмінням і навичкам дітей, ставленню до навчального процесу. Батьки цікавляться організацією виховної роботи, навчанням та успіхами дітей.

Згідно з висновком від 06.10.2022 року орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради вважав доцільним визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , за місцем її проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ., як таке, що відповідає інтересам малолітніх дітей.

Відповідно до висновку від 24.11.2022 року орган опіки та піклування виконкому Новомосковської міської ради вважає за доцільне визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з їх матір`ю ОСОБА_1 .

З 06 серпня 2023 року діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , і цього не заперечують сторони.

З наданих сторонами звернень до правоохоронних органів, відповідей, копій протоколів, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, висновків судово-медичних експертів вбачається, що між сторонами існує тривалий конфлікт, протиправні дії по відношенню один до одного вчиняли як позивачка так і відповідач.

В судовому засіданні апеляційного суду опитана в присутності психолога ОСОБА_10 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу особистої прихильності дитини до кожного з батьків та з`ясовано, що ОСОБА_7 проявляє прив`язаність до обох батьків, але бажає проживати з мамою ОСОБА_1 та братами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання матері в м. Новомосковську.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визначивши місце проживання малолітніх дітей кожен тиждень по черзі з батьком та матір`ю, без урахування висновків органів опіки та піклування щодо доцільності проживання малолітніх дітей з матір`ю, оскільки батьки, сторони у справі, проживають в різних містах (міста Новомосковськ та Дніпро), між містами існують в теперішній час тимчасові споруди (блокпости), все це може бути за певних обставин небезпекою для дітей. Діти мають право на безпечне, спокійне та стійке середовище, особливо в теперішній час через агресію російської федерації проти України.

Апеляційний судтакож враховуєвідповідно доч.4ст.263ЦПК Україниправовий висновок,висловлений ВеликоюПалатою ВерховногоСуду усправі №61-327цс18у постановівід 17жовтня 2018року щодо застосування статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

За таких обставин, апеляційний суд з урахуванням обставин справи, висновків органів опіки та піклування, пояснень малолітнього сина ОСОБА_7 , який на теперішній час досяг 10 років, вважає, що для забезпечення прав та найкращих інтересів дітей вони мають проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Наведені в апеляційній скарзі доводи, заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, апеляційний суд виходить з наступного.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дітей не досягнуто, а, отже, аліменти підлягають стягненню в порядку ст.181 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст. 183,184 СК України.

За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов`язання щодо утримання.

Відповідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з наведеного вище, апеляційний суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 мають бути стягнуті аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 січня 2022 року і до повноліття дітей.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не повному обсязі встановив обставини справи, не перевірив доводи і заперечення сторін, не дав їм належної правової оцінки та ухвалив рішення, яке не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України вказані обставини є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П ОС ТА НО ВИ В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від27жовтня 2023року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05 січня 2022 року і до повноліття дітей.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року.

Суддя: