Ухвала

від 29.04.2024 по справі 160/10451/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року Справа № 160/10451/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою «Аякс Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою «Аякс Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 44118658; адреса: 49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А) від 15.12.2023 року № 0383240408.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що особливістю операцій із реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних є їх тривалість у часі, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення п.201.10 ст.201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, а не дата їх складання. Позивач просить звернути увагу суду щодо необґрунтованості позиції відповідача, викладеної у Повідомленні, адже наголошується на тому, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції, обґрунтовуючи п.201.10 ст.201 ПК України. Водночас зазначено, що камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі інформаційних баз даних ДПС, яка не передбачає додаткові джерела інформації, у тому числі протоколи руху документа/ звіту та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій. Однак така позиція відповідача не може доводити наявність винної поведінки з боку позивача щодо порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування (на зменшення) до податкових накладних. Аргумент відповідача щодо відсутності правового врегулювання податковим законодавством механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, складеного до податкової накладної, тому відповідно варто керуватись такими строками (при реєстрації розрахунків коригування на зменшення), що передбачені п.201.10 ст. 201 ПК України та п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, - позбавлено правового підґрунтя. Більш того, така позиція відповідача позбавляє належної уваги до значення направлених документів, а саме: протоколів руху документів/звітів та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій, разом з запереченнями позивача на акт перевірки, для встановлення наявності/ відсутності порушення податкової дисципліни позивачем. Крім того, надані документи позивачем разом із запереченнями на акт перевірки до відповідача, а саме: протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що свідчать про факт та час отримання розрахунків коригування на зменшення до податкових накладних позивачем, покупцем, від постачальників, а також час реєстрації таких розрахунків коригування не можна залишати поза увагою для встановлення порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, та слугують належним підтвердженням. До того ж, обов`язок доведення вини, згідно з Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Отже, оскільки відповідачем не з`ясовано та не взято до уваги релевантні документи, які є належним підтвердженням дати отримання та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, поданих позивачем разом з запереченнями на акт перевірки (до складання податкового повідомлення-рішення № 0383240408 та нарахування штрафу), а також виключають будь-яку винну поведінку з боку позивача в аспекті дотримання податкової дисципліни, то складане податкове повідомлення-рішення № 0383240408 та нарахований штраф є такими, що не відповідають законодавству (правомірності), а тому підлягають скасуванню у повному обсязі.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.04.2024 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою «Аякс Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 21 травня 2024 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- обґрунтований та вмотивований розрахунок податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 року № 0383240408;

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 року № 0383240408.

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 21 травня 2024 року.

Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачам їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник