Рішення
від 06.05.2024 по справі 420/8983/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8983/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Гудзікевич Я.А.,

за участю

представника позивача Осипенко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19.07.2023 від Верховного Суду надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до Головного управління ДПС в Одеській області предметом якого, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 24 вересня 2020 року, є заявлені до Головного управління ДПС в Одеській області вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0011063307, 0011073307, 011053307 від 07 травня 2020 року та податкових повідомлень-рішень № № 001746502, 001749502, 001751502, 001753502 від 28 серпня 2020 року, прийнятих на підставі акта документальної планової виїзної перевірки №369/15-32-05-02/19058491 від 19 березня 2020 року з урахуванням рішення ДПС України №6107/6/99-00-06-02-01-06 від 21 серпня 2020 року.

17 грудня 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суд позов задоволено.

07 липня 2021 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позову, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2020 року №001746502 на суму 29695738,50 грн, №001749502, №001751502, №001753502. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.07.2023 частково задоволено касаційну скаргу відповідача. Ухвалено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №420/8983/20 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.07.2023 справу №420/8938/20 передано для розгляду головуючому судді Скупінській О.В.

24.07.2023 суддя ухвалив прийняти до розгляду адміністративну справу №420/8983/20; розпочати розгляд справи №420/8983/20 спочатку зі стадії відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

16.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

29.10.2020 (вх.№45556/20) та 16.08.2023 (вх.№27964/23) до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що продовження строків проведення перевірки можливе за рішенням керівника, що й мало місце у спірних правовідносинах та чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих, як його нечинність або недійсність

Щодо порушень з податку на прибуток податковий орган зазначає, що до складу задекларованих доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 33330 грн, що встановлено аналізом наданих до перевірки первинних документів та аналітичних регістрів по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОРЕСУРС-А». По взаємовідносинам платника податків з ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» вказує, що за результатами зібраної податкової інформації встановлено, що контрагентами постачальника товар не придбавався, більш того, до перевірки не надано первинних документів, а саме актів списання комбікормів, запасних частин та супорта амортизатора, придбаних у даного постачальника на об`єкти господарського призначення. По взаємовідносинам позивача з ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» відповідач вказує, що перевіркою неможливо встановити факт придбання товару «підшипники», оскільки постачальником такий товар не було придбано, крім того не надано актів списання вказаного товару на об`єкти господарського призначення. Щодо використання добрив відповідач підкреслює, що перевіркою актів списання товарів встановлено відсутність даних щодо об`єкту (номенклатури, зазначення послуг, місця виконання, посівних площ гектарів, дефектних відомостей по транспортним засобам), а відтак позивач безпідставно включив вказані витрати до показника Собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). При цьому, перевіркою актів виконаних робіт, наданих замовникам, встановлено відсутність кількісних та вартісних показників щодо фактично витраченого обсягу палива, запасних частин. Щодо господарських операції з ТОВ «СКС» та ТОВ «КАСТАР» зазначає, що до перевірки не надано сертифікатів якості виробника, товарно-транспортних накладних на перевезення товару, у ході перевірки відсутня можливість підтвердження походження товару та його виробництва власними силами або із залученням сторонніх організацій, що свідчить про нереальність господарських операцій, а перевіркою актів списання цих товарі встановлено відсутність показників щодо гектарів площ відповідних сільгоспкультур, на які витрачено мінеральні добрива. До р.2180 звіту про фінансові результати «Інші операційні витрати» за ІІ півріччя 2017 року включено суму непідтвердженого ПДВ на суму 199659,90 грн.

Щодо встановлених порушень з податку на додану вартість, податковий орган вказує, що позивачем не здійснено нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на вартість придбаних товарів, що використано в операціях, які не є господарською діяльністю платника у зв`язку з неналежним складанням та заповненням первинних документів щодо списання та включення до витрат товарів, придбаних для надання сільськогосподарських послуг. Враховуючи викладені порушення, перевіркою встановлено порушення реєстрації податкових накладних. Крім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 920,59 грн за серпень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ «ГРАНТ СЕРВІС ЛТД» у зв`язку з тим, що позивач не зменшив податковий кредит по розрахунку коригування, виписаному постачальником.

Щодо порушень с податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, податковий орган вказує, що товариством перераховано грошові кошти за харчування працівників, при цьому зазначені податки не нараховано та не сплачено.

02.11.2020 (вх.№ЕП/19439/20) та 13.10.2023 (вх.№35162/23) до суду від ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» надійшла відповідь на відзив у якій позивач на задоволенні позовних вимог наполягає та вказує, що перевірка проведена з суттєвими порушеннями, оскільки направлення з відміткою про продовження перевірки надані платнику податків не були, що є окремою підставою для скасування спірних рішень. Стосовно безнадійної заборгованості вказує, що вона не є безнадійною у розумінні ст.257 ЦК України та п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. По взаємовідносинам платника податків з ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» та ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» вказує, що висновок перевіряючих про те, що не було факту здійснення господарських операцій є хибним, а відображення у акті перевірки взаємовідносин за 2016 рік є порушенням вимог чинного законодавства. Більш того, відповідач повинен був витребувати копії документів, що були вилучені, у правоохоронних органів, а термін проведення перевірки до дати отримання документів зупинити. Стосовно використання добрив зазначає, що надані до перевірки акти списання повністю підтверджують використання добрив у господарській діяльності, оскільки посівні площі містять у звітах, які є у розпорядженні перевіряючих. Щодо господарських операції з ТОВ «СКС» та ТОВ «КАСТАР» зазначає, що до перевірки надані усі необхідні документи, пов`язані з виконанням укладених договорів оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем. А відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою ставити під сумнів господарську операцію.

15.12.2020 до суду (вх.№П/24475/20) від Головного управління ДПС в Одеській області надішли письмові пояснення у яких відповідач зазначає, що декларація з податку на прибуток за 2017 рік (від 29.08.2017) включає показники за період з 01.07.2016 по 30.06.2017, тобто показники формування витрат за ІІ півріччя 2016 року входять до перевіряємого періоду поточної перевірки, а відтак посилання позивача на проведення перевірки поза межами періоду є безпідставними. Зазначає, що позивач не спростував порушення висновків акту перевірки стосовно податку на доходи з фізичних осіб та військового збору. Щодо актів списання, вказує, що їх зміст не розкриває суть та внутрішню сторону господарських операцій. Підкреслює, що інші операційні витрати завищені за рахунок включення до них суми податку на додану вартість, не підтверджену попереднім актом перевірки.

19.10.2023 (вх.№35886/23) до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надішли заперечення у яких відповідач наголошує, що податкова інформація може слугувати підставою для встановлення висновків. Повторює, що з наданих позивачем документів не можливо встановити, яким чином відповідні «Акти списання» зумовили списання та включення до собівартості палива, запасних частин та ін. у тому звітному періоді, у якому відбулась реалізація товару замовникам та отримання доходу.

07.11.2023 (вх.№38752/23) до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надішли письмові пояснення у яких відповідач зазначає, що до перевірки не надано первинних документів на суму 324595 грн по взаємовідносинам з ТОВ «КАСТАР». Щодо взаємовідносин з ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» та ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» зазначає, що вказані у Акті перевірки порушення не вплинули на визначення загальної суми податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період, оскільки податковий кредит було включено в попередньому перевіряємому періоді та зменшено актом перевірки від 26.10.2017.

05.01.2024 (вх.№ЕС/730/24, ЕС/739/24) від позивача надійшли додаткові пояснення у справі у яких заявник підтримує свої вимоги та надає деталізацію спірних податкових повідомлень-рішень (т.18 а.с.152-154).

04.04.2024 (вх.№ЕС/13943/24) до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надішли додаткові письмові пояснення у справі щодо посилання позивача на відсутність підстав для продовження терміну перевірки.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, пояснення сторін та всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2 а.с.175-182), ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якої є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. З 16.08.1997 зареєстроване платником податку на додану вартість (т.2 а.с.183).

Матеріали справи містять, складений посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області акт від 26.10.2017 №1548/15-32-14-03/19058491 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», код ЄДРПОУ 19058491, податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016» (т.5 а.с.126-236), заперечення до нього (т.5 а.с.237-244), результати розгляду заперечень (т.6 а.с.1-17, т.16 а.с.201-240).

Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка, за наслідками якої складено акт від 19.03.2020 №369/15-32-05-02/19058491 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», код ЄДРПОУ 19058491, податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019» (т.1 а.с.89-251, т.2 а.с.1-23) (далі Акт перевірки).

Відповідно до вступної частини Акту перевірки, перевірка проведена 8 посадовими особами податкового органу на підставі направлень від 19.02.2020.

Інформація про попередню документальну планову перевірку (документальну планову перевірку з усіх питань) платника податків та про перевірки, результати яких вплинули на проведення та висновки цієї перевірки, проведену контролюючими органами, та усунення виявлених недоліків: акт від 26.10.2017 №1548/15-32-14-09/19058491. Період, який перевірявся: з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Перевірка проводилась з 20.02.2020 по 04.03.2020. Термін проведення перевірки продовжувався з 05.03.2020 по 11.03.2020 на підставі наказу від 03.03.2020 №1041.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки (додаток 4 до акта перевірки та є його невід`ємною частиною) (п.2.6 Акту перевірки).

У Акті перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено порушення ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа»:

1. податку на прибуток

п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134. 1 ст .134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.8, п. 10, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п.7, п. 11, п. 15 П(С)БО 16 «Витрати) затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4 п.2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 35.06.1995 за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20721088 грн в тому числі в наступних податкових, періодах: 2017 рік на суму 1893255 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період 01.07.2016 по 30.06.2017; 2017 рік на сум у 8560717 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період 01.07.2017 по 31.12.2017; 2018 рік на суму 6289647 грн (Декларація за 2018 рік); 9 місяців 2019 року на суму 3977469 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

2. податок па додану вартість:

- п.п.187., ст.187, п.198.3, п.198.5, б) п. 192. 1.1. п. 192.3. ст . 192, п. 198.6 ст..198, п.199.1 ст.199, п.п. 201.4, п.п.201.5., п.п. 201.7., п.п. 201.10. ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12353269 грн, в тому числі в наступних податкових періодах:

-грудень 2017 року на суму 6488466 грн;

-червень 2018 року на суму 2360874 грн;

-вересень 2018 року на суму 34524 грн;

-жовтень 2018 року на суму 173899 грн;

-листопад 2018 року на суму 698354 грн;

-грудень 2018 року на суму 259152 грн;

-п.п. 187.1, ст.187, п.198.3, п.198.5, 6) п. 192.1.1. п. 192.3. ст.192, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, п.п. 201.4, п.п.201.5, п.п. 201.7, п.п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що переноситься на наступний звітний податковий період у сумі 3107803 грн, в тому числі за вересень 2019 року;

- п. 120'.2. ст. 120 розділу XIV Податкового кодексу України, не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні у сумі ПДВ 15460152 грн, в тому числі в наступних податкових періодах:

-серпень 2017 року на суму 32375 грн;

-вересень 2017 року на суму 129815 грн;

-за грудень 2017 року на суму 8926546 грн;

-вересень 2018 року на суму 565371 грн;

-жовтень 2018 року на суму 216319 грн;

-грудень 2018 року на суму 2662156 грн;

-січень 2019 року на суму 12333 грн;

-лютий 2019 року на суму 51З75 грн;

-вересень 2019 року на суму 2863860 грн.

3. податок на доходи фізичних осіб:

ст.163, підпункту «б» п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12636,76 грн.

ст.51, п.п. «б» п. 176.2 ст.176 п.119.2. ст.119 Податкового Кодексу України - в частині не відображенням у перевіряємому періоді відомостей про доходи громадян, виплачені па користь фізичних осіб за ознакою доходу « 126».

4. військовий збір:

- п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 162.1.1, ст. 162.1.2, п.п.162.1.3, п.162.1, ст.162, ст.163.1.1, пп. 163.1.2, п. 163.1, пп. 163.2.1, пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163 ст. 163, пп. 164.1.1, пп. 164.1.2 п.164.1, пп. 164.2.17 п.164.2, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України - донараховано військового збору у розмірі 863,51 грн.

Відповідно до п.1.1 Акту перевірки, перевіркою встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було надано в оренду техніку з екіпажем та послуги з перевезення покупцю ТОВ «КАСТАР» (код ЄДРПОУ 39790650) у періодах вересень грудень 2018 року та січень 2019 року на загальну суму 4031786 грн, ПДВ 806357 грн за умовами договору від 26.07.2018 №260/18 та від 01.12.2018 №0112/18.

За умовами договору від 01.12.2018 №0112/18 вказано, що Замовник зобов`язується надати Виконавцю за 3 дні до початку запланованої відправки вантажу необхідні для організації перевезення відомості та документи. Забезпечувати допуск кожного транспортного засобу Виконавця в пункт завантаження та пункт призначення зі здійсненням відмітки у ТТН, у подорожньому листі про час прибуття та відправки транспортного засобу. У разі нездійснення відмітки згідно цього пункту, час прибуття та відправки визначаються Виконавцем самостійно та будь-які заперечення відносно цього зі сторони Замовника не приймаються.

У Акті перевірки вказано, що до перевірки не надано жодного супровідного документу на перевезення техніки (доставку, рух), ТТН з відміткою пункт навантаження та пункт розвантаження, подорожні листи, а у договорі від 01.12.2018 №0112/18 не зазначено пункт призначення, у зв`язку з чим податковий орган зробив висновок, що не є можливим підтвердити реальність фактичного надання даних послуг позивачем на адресу ТОВ «КАСТАР».

При цьому в Акті перевірки зазначено, що згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено бухгалтерськими проводками, кредиторська (дебіторська) заборгованість відсутня.

Як висновок, податковий орган вказує, що, враховуючи аналіз «ймовірного» ланцюгу постачання, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказане порушення вплинуло на визначення загальної суми податку на додану вартість за перевіряємий період, оскільки перевіркою встановлено відсутність виписки та реєстрації в ЄРПН на реалізацію товару, послуг третім невідомим особам.

Відповідно до п.1.2. Акту перевірки, перевіркою встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» за період серпень-вересень 2017 року та лютий 2019 року, на підставі договору №У9/1408/2017 від 14.08.2017, було надано в оренду сільськогосподарську техніку з екіпажем ТОВ ВНФ «ЗЕЛЕНОГІРСЬКЕ» на суму обсягу 1067825,12 грн, ПДВ 213565,02 грн.

У Акті перевірки вказано, що до перевірки не надано жодного супровідного документу на перевезення техніки (доставку, рух), ТТН з відміткою пункт навантаження та пункт розвантаження, подорожні листи, а у договорі №У9/1408/2017 від 14.08.2017 не зазначено пункт призначення, у зв`язку з чим податковий орган зробив висновок, що не є можливим підтвердити реальність фактичного надання даних послуг позивачем на адресу ТОВ «ЗЕЛЕНОГІРСЬКЕ».

Як висновок, податковий орган вказує, що, враховуючи аналіз «ймовірного» ланцюгу постачання, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказане порушення вплинуло на визначення загальної суми податку на додану вартість за перевіряє мий період, оскільки перевіркою встановлено відсутність виписки та реєстрації в ЄРПН на реалізацію товару, послуг третім невідомим особам, оскільки обсяг послуг було надано на адресу невстановленим третім особам.

Надані ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» товари/послуги невідомим особам за 2017, 2018, 9 місяців 2019 року в розмірі обсягу 5099611 грн є дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства, який необхідно було відобразити у рядку 2000 Звіту про фінансові результати «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», в тому числі в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 810950 грн;

-2018 рік на суму 3970119 грн;

9 місяців 2019 року на суму 318542 грн.

Таким чином, на порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134. 1 ст .134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.8, п. 10, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», п.1 ст.1, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлено заниження ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» показника по рядку (код 01) Декларації з податку на прибуток підприємства «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», у зв`язку із безоплатним наданням товарів, робіт, послуг третім невідомим особам, що впливають на формування доходів, та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на суму 5099611 грн, в тому числі в наступних періодах:

-2017 рік на суму 810950 грн;

-2018 рік на суму 3970119 грн;

-9 місяців 2019 року на суму 318542 грн.

Відповідно до п.2 Акту перевірки, перевіркою встановлено, а саме аналізом наданих до перевірки первинних документів та аналітичних регістрів, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до складу задекларованих доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості на суму 33330,00 грн, а саме відповідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» у підприємства рахувалась станом на 01.01.2017 кредиторська заборгованість та залишилась непогашеною після закінчення строку позовної давності у т.ч.: ТОВ «АГРОРЕСУРС-А», згідно договору купівлі-продажу №1363/Н від 25.09.2015, чим порушено приписи п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134. 1 ст .134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.15 П(С)БО 15 «Дохід», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено заниження у сумі 115117154 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 10518082 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2016 по 30.06.2017;

-2017 рік на суму 47559537 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 34942484 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 22097052 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

В результаті порушень п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.5, 7, 8, 10, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п.1, 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, встановлено заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 5132940 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 810950 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 4003449 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 318542 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

В порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.7, 11, 15 П(С)БО 16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 у сумі 107880598 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 10518082 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2016 по 30.06.2017;

-2018 рік на суму 44644970 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 30939035 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 21778510 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

Так, перевіркою встановлено, що в порушення вищенаведеного законодавства встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» завищило собівартість на загальну суму обсягу 10518082 грн (показники за період 01.07.2016 по 30.06.2017, внаслідок порушень, встановлених та описаних в попередньому акті документальної планової виїзної перевірки.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було придбано товар (запасні частини, корма для тварин) у постачальника ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» (код ЄДРПОУ 39343529) згідно договору від 01.12.2016, від 05.12.2016, від 15.12.2016 на загальну суму 12069440,63 грн, в т.ч. ПДВ 2011573,44 грн.

Розрахунки здійснювались шляхом оплати грошовими коштами через розрахунковий рахунок, сума кредиторської заборгованості відсутня.

В ході попередньої перевірки встановлено списання в грудні 2016 року комбікорму гранульованого на суму 4814918,15 грн, запасних частин на суму 5163728,03 грн, супорту амортизатора на суму 79221,00 грн, всього на суму 10057867,19 грн та списання на витратний рахунок 90 «Собівартість».

Проаналізувавши податкову інформацію, отриману від ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.03.2017, податковий орган зробив висновок, що операції по ланцюгу постачання Постачальники ТОВ «ФАВОРИТ КАРТ» - Покупці спрямовані на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Крім того, до перевірки не надано первинних документів, а саме актів списання комбікормів, запасних частин та супорта амортизатора, придбаних у даного постачальника на об`єкти господарського призначення.

Перевіркою встановлено заниження ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» показника по рядку (код 02) Декларації з податку на прибуток підприємства «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у зв`язку із безпідставним списанням до витрат товарів у зв`язку з відсутністю придбання даних товарів та без підтвердження первинними документами щодо списання та включення до собівартості, що впливають на формування доходів, та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 10057867 грн, в т.ч. у 2017 році на суму 10057867 грн (Декларація за 2017 рік).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було придбано товар (запасні частини) постачальника ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» (код ЄДРПОУ 40640846) згідно договору від 01.12.2016 №01/12/01 на загальну суму 552258 грн, в т.ч. ПДВ 92043 грн.

В ході попередньої перевірки встановлено списання в грудні 2016 року запасних частин на суму 460215 грн та списання на витратний рахунок 90 «Собівартість».

Проаналізувавши податкову інформацію, отриману від ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2017, податковий орган зробив висновок, що операції по ланцюгу постачання Постачальники ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» - Покупці спрямовані на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

У Акті перевірки податковий орган підкреслює, що ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» є посередником, а не виробником товару.

Крім того, до перевірки не надано первинних документів, а саме актів списання запасних частин, придбаних у даного постачальника на об`єкти господарського призначення.

Перевіркою встановлено заниження ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» показника по рядку (код 02) Декларації з податку на прибуток підприємства «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у зв`язку із безпідставним списанням до витрат товарів у зв`язку з відсутністю придбання даних товарів та без підтвердження первинними документами щодо списання та включення до собівартості, що впливають на формування доходів, та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 460215 грн, в т.ч. у 2017 році на суму 460215 грн (Декларація за 2017 рік).

-2017 рік на суму 18783095 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 11967076 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 10132246 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року) внаслідок безпідставного включення до собівартості продукції та включення до р.2050 Звіту про фінансові результати «Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», без визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені в одному й тому ж податковому періоді.

Так, перевіркою актів виконаних робіт ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» наданих замовникам встановлено відсутність кількісних та вартісних показників щодо фактично витраченого обсягу палива, запасних частин, тощо. Перевіркою даних актів списання встановлено відсутність об`єкту, а саме номенклатури зазначення послуг, місця виконання, посівних площ гектарів, дефектних відомостей по транспортним засобам, на які саме списано запчастини. Не можливо визначити для якої конкретної послуги були витрачено пальне та запасні частини.

Відповідно до п.15 П(С)БО 16 «Витрати», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» безпідставно включено витрати до показника Собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), у зв`язку з неналежним складанням та заповненням підтверджуючих первинних документів щодо списання та включення до витрат, неможливістю співставлення обсягів витрат з доходом, для отримання якого вони придбані на загальну суму 40882417 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 18783095 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 11967076 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 10132246 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

Також, перевіркою актів списання товарів ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» встановлено відсутність зазначення показників щодо гектарів площ відповідних сільгоспкультур, на які витрачено мінеральні добрива (обсяги палива, запасних частин, тощо) на суму 56155530, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 25537280 грн;

-2018 рік на суму 18971959 грн;

-9 місяців 2019 року на суму 11646264 грн.

В тому числі, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було придбано мікродобрива від постачальника ТОВ «СКС» (код ЄДРПОУ 36088095) на суму 22325000 грн, проте до перевірки не надано сертифікати якості виробника та товарно-транспортні накладні на перевезення товару, а за податковою інформацію та аналізом «ймовірного» ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), встановлено, що товар не придбавався, а оплата за нього кваліфікується як факт перерахування платником коштів за документально оформленою операцією з поставки товару.

Крім того, по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «КАСТАР» (код ЄДРПОУ 39790650) не підтверджено взаємовідносини на суму 324595,50 грн, оскільки до перевірки не надано первинних документів (акт виконаних робіт (наданих послуг).

В порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п. 15 П(С)БО 16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 у сумі 2103616,44 грн, у т.ч. у 2017 році у сумі 2103616,44 грн, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження включених сум до рядка 2180 «Інші операційні витрати», що впливають на формування доходів та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 2103616 грн та включенням до цього рядка суми податку на додану вартість 2103616,44 грн, не підтверджену актом перевірки від 26.10.207 №1548/15-32-14-03/19058491.

В порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.7, 11, 15 П(С)БО 16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» завищило інші операційні витрати на загальну суму 199659,90 грн за 9 місяців 2019 року внаслідок безпідставного включення до інших операційних витрат та включення до рядка 2180 «Інші операційні витрати» сум запчастин на загальну суму 129600 грн та сільгоспробіт на суму 70059,90 грн без підтвердження первинними документами.

У п.3.1.1.6 Акту перевірки викладено висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток у якому зазначено, що за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» задекларовано податок на прибуток у сумі 730942 грн, в т.ч. за 2017 рік в сумі 104453 грн (період з 01.07.2016 по 30.06.2017), за 2017 рік (період з 01.07.2017 по 31.12.2017) в сумі 49750 грн, за 2018 рік в сумі 488674 грн, за 9 місяців 2019 року в сумі 88065 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено його заниження всього у сумі 20721088 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 1893255 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2016 по 30.06.2017;

-2017 рік на суму 8560717 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2018;

-2018 рік на суму 6289647 грн (Декларація за 2018 рік);

-9 місяців 2019 року на суму 3977469 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).

Пунктом 3.1.2 Акту перевірки визначено результати перевірки з податку на додану вартість у якому зазначено, що за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 57999329 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено їх заниження на суму ПДВ 15460152 грн, в тому числі в наступних податкових періодах:

-серпень 2017 року на суму 32375 грн;

-вересень 2017 року на суму 129815 грн;

-грудень 2017 року на суму 8926546 грн;

-вересень 2018 року на суму 565371 грн;

-жовтень 2018 року на суму 216319 грн;

-грудень 2018 року на суму 2662156 грн;

-січень 2019 року на суму 12333 грн;

-лютий 2019 року на суму 51375 грн;

-вересень 2019 року на суму 2863860 грн.

В результаті порушень, встановлених у розділі «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку» Акту перевірки, встановлено порушення п.п.187.1 ст.187, п.п.201.4, 201.5, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено податкові зобов`язання у зв`язку з не включенням до об`єкту оподаткування обсягів реалізації послуг третім особам на суму ПДВ 1019922 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-серпень 2017 року на суму 32375 грн;

-вересень 2017 року на суму 129815 грн;

-вересень 2018 року на суму 565371 грн;

-жовтень 2018 року на суму 216319 грн;

-грудень 2018 року на суму 12333 грн;

-січень 2019 року на суму 12333 грн;

-лютий 2019 року на суму 51375 грн.

ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до перевірки надано первинні документи акти виконаних робіт, видаткові накладні на реалізацію товару, послуг, перевіркою яких не можливо підтвердити факт надання послуг та отримання товарів наступними покупцями:

-ТОВ «КАСТАР» на суму обсягу 4031786 грн, ПДВ 806357 грн;

-ТОВ «ВНФ «ЗЕЛЕНОГІРСЬКЕ» на суму обсягу 1067825,12 грн, ПДВ 213565,02 грн.

У зв`язку із безоплатним наданням ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» товарів третім особам, що впливають на формування доходів та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на суму 5099611 грн, встановлено заниження податкових зобов`язань за перевіряємий період, оскільки перевіркою встановлено відсутність виписки та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на реалізацію товару, послуг третім особам, а саме з надання послуг третім особам.

В п.п.187.1 ст.187, п.п.201.4, 201.5, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено податкові зобов`язання у зв`язку з не включенням до об`єкту оподаткування обсягів придбання електроенергії та газу у постачальників, які підлягають перевиставленню на суму ПДВ 1019922 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» не здійснювало нарахування податкових зобов`язань виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу на вартість придбаних товарів (палива, мінеральних добрив, запасних частин, включених до витрат), що використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника на загальну сум ПДВ 14440230 грн, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість на суму ПДВ 14440230 грн в наступних податкових періодах:

-грудень 2017 року на суму 8926546 грн;

-грудень 2018 року на суму 2649823 грн;

-вересень 2019 року на суму 2863860 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено його завищення на суму 920,59 грн у серпні 2017 року, оскільки постачальником (ТОВ «ГРАНТ СЕРВІС ЛТД (код ЄДРПОУ 40933846) зменшено податкові зобов`язання в листопаді 2017 року за серпень 2017 року на суму 920,59 грн, додаток №5 від 01.12.2017, тобто необхідною умовою для отримання права на податковий кредит у покупця є наявність задекларованих податкових зобов`язань у постачальника.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість в результаті допущених порушень податкового законодавства встановлено завищення р.21 декларації у сумі 3107803 грн, в т.ч. за вересень 2019 року та заниження всього у сумі 12353269 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-грудень 2017 року на суму 6488466 грн;

-червень 2018 року на суму 2360874 грн;

-вересень 2018 року на суму 34524 грн;

-жовтень 2018 року на суму 173899 грн;

-листопад 2018 року на суму 698354 грн;

-грудень 2018 року на суму 2597152 грн.

Перевіркою встановлено відсутність виписки ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у зв`язку із безоплатним наданням ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» товарів третім особам, що впливають на формування доходів та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на суму ПДВ 15460152 грн.

У п.3.1.5.1. Акту перевірки викладено висновки щодо перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осі, де встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» у перевіряємому періоді перераховувало грошові кошти ТОВ «ЕНСЕРКО АГРО» (код ЄДРПОУ 37083810) у розмірі 13978,11 грн та СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» (код ЄДРПОУ 31333767) у розмірі 43589,39 грн за харчування працівників та, в порушення ст.163, підпункту «б» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України не нараховано доходів цим працівникам та не нараховано податок на доходи фізичних осіб у розмір 12636,76 грн.

В результаті цих порушень в частині оподаткування витрат на харчування працівників, підприємством не нараховано, не утримано та до бюджету не сплачено військовий збір у загальній сумі 863,51 грн.

Акт перевірки підписаний шістьма посадовими особами, що здійснювали перевірку та двоє не підписали з причин перебування на лікарняному.

Матеріали справи містять запити Головного управління ДПС в Одеській області про надання документів під час перевірки, відповіді на ці запити ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та акт від 19.03.2020 №368/15-32-05-02/19058491 про ненадання пояснень та їх документального підтвердження (т.15 а.с.157-168).

При цьому, відповідно до Додатку №4 до Акту перевірки (т.1 а.с.238-241) «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні виїзної перевірки ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», вбачається що суцільним порядком при перевірці були охоплені установчі документи, перевірка податку на рухоме майно, податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військовий збір, перевірка дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, перевірка з питань наявності безхазяйного майна та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

При перевірці щодо решти питань, документи перевірялись податковим органом вибірковим порядком.

ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» скерувало на адресу Головного управління ДПС в Одеській області заперечення від 23.04.2020 на Акт перевірки (т.2 а.с.39-55), на які податковий орган скерував лист від 05.05.2020 №8404/10/15-32-05-02-05 «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки» (т.2 а.с.58-73) у якому висновки за Актом перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011600502 (т.1 а.с.29, т.2 а.с.27), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3107803 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011590502 (т.1 а.с.30, т.2 а.с.26), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20721088 грн та 10360544 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011620502 (т.1 а.с.31, т.2 а.с.29), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 12353269 грн та 6176635 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011610502 (т.1 а.с.31, т.2 а.с.28), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 7730075 грн у зв`язку із відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 15460152 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011063307 (т.1 а.с.33, т.2 а.с.33), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12636,77 грн та 3159,19 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011073307 (т.1 а.с.34, т.2 а.с.34), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 863,51 грн та 215,88 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0011053307 (т.1 а.с.35, т.2 а.с.35), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 07.05.2020 року, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» звернулося до ДПС України зі скаргою від 05.06.2020 (т.2 а.с.79-95).

19.06.2020 ДПС України прийнято рішення №19607/6/99-00-06-02-01-06 (т.2 а.с.76-78) про залишення скарги без задоволення.

ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» звернулося до ДПС України зі скаргою від 25.06.2020 (т.2 а.с.97-122).

21.08.2020 ДПС України прийнято рішення № 26107/6/99-00-06-02-01-06 (т.2 а.с.125-150), згідно з яким ДПС України залишила без розгляду скаргу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» в частині оскарження протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2020 та скасувано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0011600502, № 0011590502, № 0011620502, № 0011610502 від 07.05.2020 в частинах встановлених перевіркою порушень щодо реалізації товарів та надання послуг скаржником по взаємовідносинах із ТОВ «Кастар» та ТОВ ВНФ «Зеленогірське» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції відповідно п. 123.1 ст. 123 та п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а в інших частинах зазначені рішення № 0011073307, № 0011053307, № 0011063307 залишила без змін.

Матеріали справи містять розрахунок штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (т.2 а.с.30, 36).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2020 №001746502 (т.1 а.с.36, т.2 а.с.151), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 19803158 грн та 9901579 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2020 №001749502 (т.1 а.с.37, т.2 а.с.154), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11397056 грн та 5698528 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2020 №001751502 (т.1 а.с.38, т.2 а.с.152), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3044094 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2020 №001753502 (т.1 а.с.39, т.2 а.с.153), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 7220150 грн у зв`язку із відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 14440230 грн.

Матеріали справи містять розрахунок штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (т.17 а.с.231, т.18 а.с.21) до податкових повідомлень-рішень на Акт перевірки, з урахуванням рішення ДПС України від 21.08.2020.

ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» прийняло накази, якими затвердило облікову політику підприємства на 2017-2019 роки (т.2 а.с.194-214).

Матеріали справи містять фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» за 2017 9 місяців 2019 років (т.2 а.с.215-223), податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 3 квартали 2019 року (т.2 а.с.224-255 т.3 а.с.1-142), податкові декларації з податку на додану вартість за 2017 вересень 2019 року (т.3 а.с.143-252, т.4 а.с.1-252, т.5 а.с.1-95), звіти про посівні площі сільськогосподарських культур: під урожай 2017 року (т.5 а.с.123-125), під урожай 2018 року (т.5 а.с.106-108), під урожай 2019 року (т.5 а.с.96-98); звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2017 (т.5 а.с.116-122), звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2018 (т.5 а.с.109-115), звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 (т.5 а.с.99-105).

Матеріали справи містять договір оренди приміщення №01/01-2020 від 01.01.2020 (т.2 а.с.190-193), укладений між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (Орендар), предметом якого є оренда окремого розташованого відособленого приміщення площею 13,3 кв.м, розташованого у м.Одесі.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» позивачем до суду надано договір поставки від 01.12.2016 №01/12/01 (т.6 а.с.18-20, т.16 а.с.152-153), специфікація №1 (т.6 а.с.21, т.16 а.с.154), рахунок-фактуру №1 від 02.12.2016 (т.6 а.с.22, т.16 а.с.156), виписку по рахунку у банку (т.6 а.с.23-24, т.16 а.с.155).

Матеріали справи містять ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 10.05.2017 у справі №161/5811/17 (т.6 а.с.25) та протокол тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення від 26.05.2017 (т.6 а.с.26-28), відповідно до яких у ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» вилучено документи по взаємовідносинам з ТОВ «ФАВОРИТ КАРТ» (код ЄДРПОУ 39343529) за період з 01.01.2014 по 01.03.2017.

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АГРОРЕСУРС - А» позивачем до суду надано договір купівлі - продажу від 25.09.2015 №1363-1/Н (т.6 а.с.29-33, т.16 а.с.157-159), специфікацію (т.6 а.с.34, т.16 а.с.160), акт приймання-передачі від 30.10.2015 №374 (т.6 а.с.35, т.16 а.с.161), виписку по рахунку у банку (т.6 а.с.36-40), акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2018 (т.16 а.с.162)

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «С К С» позивачем до суду надано договір купівлі продажу від 05.06.2017 №0506/17-1 (т.6 а.с.41-47, т.16 а.с.127-132), видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості (т.6 а.с.47-56, т.16 а.с.133-140).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «КАСТАР» позивачем до суду надано договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) від 26.07.2018 №2607/18 (т.6 а.с.62-71), договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2018 №0112/18 (т.6 а.с.85-88), акти надання послуг (т.6 а.с.72-84, 89-90).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ВНФ ЗЕЛЕНОГІРСЬКЕ» позивачем до суду надано договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 24.07.2017 №2407/17-2 (т.6 а.с.91-97), від 14.08.2017 №У9/1408/2017 (т.6 а.с.109-116), від 26.01.2019 №26/1-01 (т.6 а.с.128-131), акти надання послуг (т.6 а.с.98-108, 117-122), рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т.6 а.с.132-138).

Матеріали справи містять податкову накладну №11 від 23.08.2017 (т.16 а.с.150), постачальник ТОВ «ГРАНТ СЕРВІС ЛТД», покупець ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» на загальну суму 5523,52 грн, у т.ч. ПДВ 920,59 грн.

Матеріали справи містять акти списання товарів (т.6 а.с.139-250, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-117), у яких зазначено номер, дата, підстава, рахунок списання, аналітика (підрозділи, номенклатурні групи, статті витрат), найменування товару, кількість, одиниця виміру, ціна, сума, підпис директора підприємства та печатка щодо затвердження; акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, із додатковим зазначенням назви культури, площі, норми витрат та акти витрат насіння і садивного матеріалу.

Також, позивачем до суду надано відомості дефектів на ремонт машин (т.8 а.с.118-191), у яких зазначено: найменування транспортного засобу, вид ремонту, найменування деталей, описання дефекту та зносу, кількість деталей, що підлягають реставрації (заміні), кількість фактично поставлених на машину, дата постановки, вартість, підпис слюсаря та підпис директора з печаткою щодо затвердження.

Позивачем надано до суду облікові листи тракториста машиніста (т.8 а.с.192-250, т.9 а.с.1-249), у яких вказано: найменування культури та виконаної роботи, складу агрегату, кількість фактично виконаних робіт, витрати палива та ін. Листи підписані трактористом-машиністом, затверджені директором та скріплені печаткою.

Матеріали справи містять реєстри накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком ПрАТ Любашівський елеватор (т.9 а.с.250, т.10 а.с.1-8, 221, т.11 а.с.36-49), реєстр прийнятого вантажу (т.10 а.с.9), книгу руху зерна (т.10 а.с.10, т.11 а.с.50-51), книгу кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (т.10 а.с.222-224), подорожні листи та товарно-транспортні накладні (т.10 а.с.11-220, 231-250, т.11 а.с.1-35, 52-250, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-250, т.13 а.с.1-250, т.14 а.с.1-250, т.15 а.с.1-112) щодо транспортування зерна і насіння до ПрАТ Любашівський елеватор, ПраТ Роздільнянський елеватор, ТОВ «Елеваторна компанія «Кусто Агро», ТОВ «АДМ Трейдинг Україна», ТОВ «Олсідз Груп Україна», складські квитанції (т.10 а.с.225-226), картки аналізу зерна (т.10 а.с.227-230).

Так, не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДПС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо оскарження ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» податкових повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0011600502, № 0011590502, № 0011620502, № 0011610502 від 07.05.2020, суд зазначає таке.

Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги визначається приписами ст.60 Податкового кодексу України, відповідно до п.60.1 якої, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.6.1.3.). У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 21.08.2020 ДПС України прийнято рішення № 26107/6/99-00-06-02-01-06 (т.2 а.с.125-150), згідно з яким ДПС України залишила без розгляду скаргу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» в частині оскарження протоколу про адміністративне правопорушення від 05.05.2020 та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0011600502, № 0011590502, № 0011620502, № 0011610502 від 07.05.2020 в частинах встановлених перевіркою порушень щодо реалізації товарів та надання послуг скаржником по взаємовідносинах із ТОВ «Кастар» та ТОВ ВНФ «Зеленогірське» та у відповідній частині застосовані штрафні санкції відповідно п. 123.1 ст. 123 та п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а в інших частинах зазначені рішення № 0011073307, № 0011053307, № 0011063307 залишено без змін.

Також, судом встановлено, що податковим органом прийняті на скеровані на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020 №001751502, №001749502, №001753502, №001746502 за наслідками рішення ДПС України № 26107/6/99-00-06-02-01-06 від 21.08.2020.

Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0011600502, № 0011590502, № 0011620502, № 0011610502 від 07.05.2020, як на момент звернення до суду так й на момент розгляду справи є відкликаними, а відтак підстави для їх скасування відсутні, отже, суд відмовляє у задоволенні цій частині позовних вимог.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2020 №001746502, яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 19803158 грн та 9901579 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд виходить з такого.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань в розрізі приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У свою чергу, у відповідності до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як вбачається з матеріалів справи грошове зобов`язання за спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2020 №001746502 податковий орган визначив з підстав заниження ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» фінансового результату до оподаткування у розмірі 110017543 грн з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" (П(С)БО 11, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 № 290 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 15 вказаного П(С)БО 15 встановлено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Згідно п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість це, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Тобто, після того, як кредиторська заборгованість за отриманий, але не оплачений товар стане безнадійною, вона визнається безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу доходу платника податків, тобто, покупець має нарахувати доходи.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права, або особу, яка його порушила.

При цьому, частиною 1 статті 264 ЦК передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до п.п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 року, до дій, що свідчать про переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) та свідчать про визнання боргу належить, зокрема, підписаний уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №910/1389/18.

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу №1363/Н від 25.09.2015 станом на 31.12.2018 (т.16 а.с.162), підписаний ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та ТОВ «АГРОРЕСУРС-А».

Таким чином, підписання акту звіряння взаєморозрахунків свідчить про переривання строків позовної давності, з огляду на що доводи відповідача про безнадійність зазначеної заборгованості є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо заниження показника «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності», в порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.7, 11, 15 П(С)БО 16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у розмірі 10518082 грн по взаємовідносинам ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» з ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» та ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» (2017 рік на суму 10518082 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2016 по 30.06.2017), суд виходить з такого.

Перевіркою встановлено, що в порушення вищенаведеного законодавства встановлено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» завищило собівартість на загальну суму обсягу 10518082 грн (показники за період 01.07.2016 по 30.06.2017).

В ході попередньої перевірки встановлено списання в грудні 2016 року запасних частин на суму 460215 грн та списання на витратний рахунок 90 «Собівартість» (по взаємовідносинам з ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ»).

В першу чергу, суд зазначає, що відповідно до Акту перевірки, документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», зокрема податкового законодавства, здійснювалась за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.02.2020 №358.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України закріплено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 46.2 статті 46.2 Податкового кодексу України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 Податкового кодексу України).

В силу пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За приписами підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 49.19 статті 49 Податкового кодексу України визначено, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

За змістом пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (в редакції від 20.09.2015) податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п.137.4.1 п.137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Законом України від 24.12.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п.137.4.1 п.137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

У підпункті «б» пункту 137.5 статті 137 Податкового кодексу України закріплено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема, виробників сільськогосподарської продукції.

Аналіз положень пункту 137.5 статті 137 Податкового кодексу України свідчить, що внесені до вказаної норми зміни здійснено на виконання підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, які закріплюють право виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 Податкового кодексу України, обрати річний (звітний період).

З огляду на приписи підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137.4, підпункту «б» пункту 137.5 Податкового кодексу України суд доходить висновку, що законодавець передбачив наступні варіанти податкового (звітного) періоду для таких платників: квартал, півріччя, три квартали, рік; річний: з 01 липня минулого звітного року по 01 липня поточного звітного року.

При цьому головним критерієм для встановлення податкового (звітного) періоду для виробників сільськогосподарської продукції є визначення такого виробника сільськогосподарської продукції відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

У статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, станом на 01.01.2016) встановлено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до пункту 209.1. статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Проте, згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 Податкового кодексу України, яка регламентувала умови застосування спеціального режиму сільськогосподарським товаровиробникам.

Таким чином, спеціальний режим оподаткування сільськогосподарського товаровиробника мав місце у період з 01.01.2016 по 01.01.2017.

За таких обставин, починаючи з 01 січня 2017 року, у зв`язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування усі сільськогосподарські товаровиробники, які зареєстровані як суб`єкти спеціального режиму оподаткування, підлягають переведенню на загальну систему оподаткування, а ті, які не перебувають на спеціальному режимі, оподатковуються на загальній системі.

При цьому, положення пункту 137.5 статті 137 Податкового кодексу України розглядаються в сукупності з положеннями п.п.137.4.1 п.137.4 статті 137 Податкового кодексу України, а не є окремою нормою, що дає право на річний податковий (звітний) період.

З огляду на положення чинного законодавства виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, що починається з 01.07.2016, продовжують застосовувати такий звітний період до 30.06.2017 та обчислювати податок на прибуток у порядку, встановленому для таких сільськогосподарських виробників.

Аналіз перелічених норм Податкового кодексу України діє підстави стверджувати, що звітний (податковий) період період, за який платник податку зобов`язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Повертаючись до обставин спірних правовідносин, суд зазначає, що у даному випадку перевіряємий період діяльності платника податку (з 01.01.2017) не є тотожнім зі звітним (податковим) періодом (з 01.07.2016 по 30.06.2017).

Відповідно до Акту перевірки та наказу, на підставі якого її було проведено, перевірялось податкове законодавство за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, тобто за період діяльності саме з 01.01.2017.

На користь цього висновку виступають й приписи п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до яких у наказі про проведення перевірки зазначається, окрім іншого, саме період діяльності, який буде перевірятися.

Крім того, суд враховує, що дотримання норм податкового законодавства позивачем за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 вже перевірялось податковим органом, за наслідком чого складено акт від 26.10.2017 №1548/15-32-14-03/19058491.

На переконання суду, оцінка періоду діяльності ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до 01.01.2017 податковим органом при проведенні перевірки здійснена неправомірно, а відтак й висновки, що викладені у Акті перевірки за цей період не є правомірними також.

При цьому, на підтвердження факту реальності господарських операцій ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» з ТОВ «ГРАНДЮГТОГР» суду надано: договір поставки, специфікацію, рахунок фактуру, виписку по рахунку.

В свою чергу, первинні документи (договір поставки, рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, акт списання товарів, подорожні листи, ТТН, платіжні доручення), які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та ТОВ «Фаворит-Карт», вилучені у підприємства позивача на підставі ухвали слідчого судді від 10.05.2017 у справі № 161/5811/17.

Згідно положень пунктів 85.2, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

В даному випадку контролюючим органом не надано доказів звернення до правоохоронних органів з метою отримання доступу до перевірки вилучених документів, терміни проведення перевірки перенесені не були.

Як зазначено у Акті перевірки, в порушення п.44.2 ст.44, п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України, п.7, 11, 15 П(С)БО 16 «Витрати», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» завищило собівартість на загальну суму 40882417 грн, в т.ч. в наступних податкових періодах:

-2017 рік на суму 18783095 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період з 01.07.2017 по 31.12.2017;

-2018 рік на суму 11967076 грн (Декларація за 2018 рік);

-2017 рік на суму 25537280 грн;

-2018 рік на суму 18971959 грн;

-9 місяців 2019 року на суму 11646264 грн.

Щодо зазначених порушень, суд зазначає таке.

Згідно затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (П(С)БО16), собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Запаси» (п. 10).

Відповідно до п. 11, 14 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

В якості підстав для визнання протиправним визначення собівартості реалізованої продукції контролюючий орган посилався на відсутність в актах виконаних робіт наданих замовникам кількісних та вартісних показників щодо фактично витраченого обсягу палива, запасних частин, зазначення показників щодо гектарів площ відповідних сільськогосподарських культур, на які витрачено мінеральні добрива.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що у підтвердження понесених витрат позивач надав акти списання та використання товарно-матеріальних цінностей, з яких вбачається які саме товарно-матеріальні цінності були списані (використані), їх кількість, ціна, також вказана підстава для списання (використання). Також вказано номенклатурні групи (наприклад: посів ріпаку, соняшника) та статті витрат (паливо, мінеральні добрива) та ін.

Позивачем також були надані акти витрат насіння та садивного матеріалу, відомості дефектів на ремонт машини, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, облікові листи тракториста-машиніста.

Таким чином, у підтвердження задекларованих показників податкової звітності позивачем були надані всі необхідні документи, на підставі яких сформовано такі показники.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку стосовно того, що вказані документи оформлені належним чином, місять всі необхідні реквізити та є достатніми доказами на підтвердження правомірності дій позивача щодо включення до собівартості, витрат, пов`язаних з наданням сільськогосподарських послуг та посівом сільгоспкультур.

Також контролюючим органом встановлено, що по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «КАСТАР» не підтверджено взаємовідносини на суму обсягу 324595,50 грн, оскільки до перевірки не надано первинних документів.

Проте, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «КАСТАР» позивачем до суду надано договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) від 26.07.2018 №2607/18 (т.6 а.с.62-71), договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2018 №0112/18 (т.6 а.с.85-88), акти надання послуг (т.6 а.с.72-84, 89-90).

Суд звертає увагу на те, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника та інших учасників у сфері економіки, у зв`язку з чим презюмується економічна виправданість дій платника, спрямованих на одержання податкової вигоди, та достовірність відомостей його податкової та бухгалтерської звітності.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними. При цьому, податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

В даному випадку контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в поданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: судових рішень, вироків. Також, відповідачем не надано належних доказів у підтвердження невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та наміром одержати економічний ефект тощо.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Далі, у Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 у сумі 2103616,44 грн, у т.ч. у 2017 році у сумі 2103616,44 грн, у зв`язку з ненаданням документального підтвердження включених сум до рядка 2180 «Інші операційні витрати», що впливають на формування доходів та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 2103616 грн та включенням до цього рядка суми податку на додану вартість 2103616,44 грн, не підтверджену актом перевірки від 26.10.2017 №1548/15-32-14-03/19058491, а саме занижені податкові зобов`язання за рахунок включення податкових накладних, виданих ТОВ «ФАВОРИТ-КАРТ» та ТОВ «ГРАНДЮГТОРГ» за грудень 2016 року.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення інших операційних витрат на суму 2103616,44 грн, суд зазначає, що, по-перше, вказане включення, як вбачається з Акту перевірки, мало місце у 2016 році, що не охоплено періодом проведення перевірки, по-друге, позивачем надано пояснення з цього приводу у відповіді № 1303/2020-01 від 13.03.2020 на запит Головного управління ДПС в Одеській області щодо допущення методологічної помилка при перенесенні показника доходу.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 рядок 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» заповнюється довідково, у зв`язку із чим зазначена помилка не вплинула на розрахунок та на сплату податку на прибуток за 2017 рік, який був сплачений вчасно і в повному обсязі.

Протилежного відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

З огляду на все вищезазначене доходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2020 №001746502, яким визначено податкове зобов`язання позивача з податку на прибуток у розмірі 19803158 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 9901579 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується питання правомірності податкових повідомлень-рішень від 28.08.2020 №001751502, №001749502, №001753502, суд виходить з такого.

Так, вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податковий орган визначив зобов`язання позивача з податку на додану вартість.

Стаття 185. Визначення об`єкта оподаткування ПДВ

185.1. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, атою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Статтею 193 Податкового кодексу України визначено розміри ставок податку.

Так, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я".

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України).

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Статтею 123 Податкового кодексу України визначені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання

Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Так, у Акті перевірки податковий орган зазначив, що в результаті порушень, встановлених у розділі «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку» Акту перевірки, встановлено порушення п.п.187.1 ст.187, п.п.201.4, 201.5, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» занижено податкові зобов`язання у зв`язку з не включенням до об`єкту оподаткування обсягів реалізації послуг третім особам.

За наслідками таких висновків податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020:

№001749502 (т.1 а.с.37, т.2 а.с.154), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11397056 грн та 5698528 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№001751502 (т.1 а.с.38, т.2 а.с.152), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3044094 грн.

№001753502 (т.1 а.с.39, т.2 а.с.153), яким на підставі Акту перевірки товариству з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 7220150 грн у зв`язку із відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 14440230 грн.

Оскільки у цій справі судом не встановлено порушень позивачем у розділі «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку» Акту перевірки за перевіряємий період, суд відхиляє висновок податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань у зв`язку з не включенням до об`єкту оподаткування обсягів реалізації послуг третім особам та, відповідно, висновок щодо відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 14440230 грн.

Крім того, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено його завищення на суму 920,59 грн у серпні 2017 року, оскільки постачальником (ТОВ «ГРАНТ СЕРВІС ЛТД (код ЄДРПОУ 40933846) зменшено податкові зобов`язання в листопаді 2017 року за серпень 2017 року на суму 920,59 грн, додаток №5 від 01.12.2017, тобто, як зазначив податковий орган, необхідною умовою для отримання права на податковий кредит у покупця є наявність задекларованих податкових зобов`язань у постачальника.

Доводи податкового органу, що позивач не зменшив податковий кредит по розрахунку коригування, виписаному постачальником суд відхиляє, оскільки ані Акт перевірки, ані матеріали справи не містять доказів вчинення господарських операцій (повернення товару, грошових коштів) за наслідками яких позивач мусив здійснити коригування податку. Доказів щодо обізнаності позивача про коригування, що здійснено постачальником, матеріали справи не містять також.

Окремо суд зазначає, що доводи податкового органу відносно того, що ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство «Рідна природа» не було надано усіх первинних документів ані під час проведення перевірки, ані разом зі скаргами на спірні рішення суд оцінює критично, оскільки як вбачається з Акту перевірки (Додаток №4 до Акту перевірки (т.1 а.с.238-241) «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні виїзної перевірки ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», при перевірці питань, за наслідками яких прийняті спірні рішення, документи перевірялись податковим органом вибірковим, а не суцільним порядком.

Отже, суд приходить до переконання, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2020 №001749502, №001751502 та №001753502 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Що стосується питання правомірності податкових повідомлень-рішень № 0011063307, №0011073307, №011053307 від 07.05.2020, якими позивачу визначено податкові зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а також застосовано штрафні санкції відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

При перевірці оборотів по рахунку 31 «Рахунки у банках» та первинних документів аналітичного обліку з метою виявлення, надання працівникам та стороннім громадянам матеріальних та соціальних благ за рахунок ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство «Рідна природа» встановлено, що позивач перераховував кошти з розрахункового рахунка до ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО», податковий номер 37083810 у сумі 13978,11 грн, а саме, 31.10.2018 у сумі 2606,01 грн, (видаткова накладна №3964 від 31.10.2018) та 30.11.2018 у сумі 11372,10 грн, (видаткова накладна №4399 від 30.11.2018) за харчування працівників позивача.

В ході перевірки встановлено, що позивач перерахував кошти з розрахункового рахунка до СТОВ «Дружба - Нова», податковий номер 31333767 у сумі 43589,39 грн, а саме 31.10.2017 у сумі 29463,07 грн, (видаткова накладна №РП-00001178 від 31.10.2017), 29.09.2018 у сумі 4074,24 грн, (видаткова накладна №РП-00000967 від 29.09.2018), 30.09.2018 у сумі 2515,48 грн, (видаткова накладна №РП-00000968 від 30.09.2018), 31.10.2018 у сумі 5484,70 грн, 31.10.2018 у сумі 2051,90 грн за харчування працівників.

Контролюючий орган посилався на те, що відповідно до пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Податкового кодексу України та відповідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до абзацу «б» п. 176.2 ст.176 особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Контролюючий орган зазначив, що позивачем допущено порушення ст.163, підпункту «б» пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12636,76 грн.

Розділом IV Податкового кодексу України регламентовано порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб, визначено хто є платниками такого податку, що є об`єктами оподаткування.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктами оподаткування резидента, згідно ст. 163 Податкового кодексу України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Пунктами 164.3, 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При цьому, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (пп.14.1.71 ст.14 Податкового кодексу України).

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п.14.1.219 ст.14 Податкового кодексу України).

Положеннями підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За приписами п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

В ході розгляду справи встановлено, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивач у порушення вимог Податкового кодексу України не здійснив нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб як податковий агент з доходів платників податку, отриманих ними у негрошовій формі.

З цього приводу позивачем не надано жодних пояснень та не висловлено жодних заперечень.

Встановлене порушення підтверджується первинними документами, дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 12636,77 грн та вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3159,19 грн.

Враховуючи висновок суду про правомірність визначення контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, суд вважає вірним і визначення відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 ст.164, пункту 179.7 статті 179, пункту 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України України, податкового зобов`язання зі сплати військового збору в сумі 863,51 грн та штрафних санкцій в сумі 215,88 грн.

Згідно п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Зважаючи на встановлення факту порушення позивачем порядку сплати податку з доходів фізичних осіб та неподання податкової звітності з належним визначенням суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, сум утриманого з них податку, застосування контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 510 грн на підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України згідно податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020 № 0011053307 є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № № 0011063307, 0011073307, 011053307 від 07.05.2020 є правомірними та скасуванню не підлягають, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно доводів ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» щодо процедурних порушень під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Що стосується доводів позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, який не підписано всіма державними інспекторами контролюючого органу, які проводили перевірку (підписи двох інспекторів відсутні в акті перевірки через перебування їх на лікарняному), суд їх відхиляє з огляду на таке.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

У постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від раніше висловленої правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеної, зокрема у постанові від 3 грудня 2019 року № 1440/1965/18 та сформулювала такий правовий висновок: «Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Ураховуючи те, що працівник контролюючого органу, підпис якого відсутній в акті з наведених у ньому ж підстав, приймав участь у проведенні перевірки, підстави для висновку про порушення порядку її проведення відсутні».

Щодо відсутності направлень на перевірку, яку було продовжено, суд зазначає, що відповідно до п.77.6 ст.77 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Отже, платник податків, якщо вважав, що підстави для допуску перевіряючих після продовження строку перевірки відсутні, не був позбавлений можливості відмовити у такому допуску.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 21020,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 406 від 17.09.2020, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з урахуванням встановленої максимальної граничної суми удового збору, а відтак, стягненню на користь позивача підлягає ця сума за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частинами 3-5 зазначеної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 100000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх розмір позивачем надано договір про надання правової допомоги № 12 від 21.04.2020, замовлення на надання правової допомоги від 21.04.2020, розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 21.04.2020, згідно з якими загальна сума гонорару складає 100000,00 грн.

Дослідивши подані позивачем докази у підтвердження понесених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що розмір цих витрат не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, обсягом наданих послуг.

Також, на думку суду, не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи.

В свою чергу, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги завищеним та таким, що підлягає зменшенню до 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2020 №001746502, №001751502, №001749502, №001753502.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» суму сплаченого судового збору у розмірі 21020,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв.30, код ЄДРПОУ 19058491);

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65007, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення суду складений 06.05.2024.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	06.05.2024
Оприлюднено	08.05.2024
Номер документу	118844227
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Скупінська О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.05.2024 по справі 420/8983/20ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/8983/20

Рішення від 06.05.2024

Рішення
від 06.05.2024 по справі 420/8983/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД