Постанова

від 04.12.2007 по справі 13/1521

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/1521

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2007 р.                                                                                    № 13/1521  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                Головуючого судді                                   Удовиченко О.С.

                суддів:                                                        Мамонтової О.М.

                                                                                    Хандуріна М.І.  

За участю представників :

від позивача арбітражний керуючий-ліквідатор Назаренко С. А.          

від відповідача Городиський О. І. (дов. № 487 від 19.11.07р.)

від третьої особи не з'явилися  

розглянувши касаційну скаргу Кам'янського районного споживчого товариства на рішення господарського суду Черкаської області від 19.04.07р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.07р.

у справі  №  13/1521

за позовом Хлібокомбінату Кам'янського районного споживчого товариства, м. Кам'янка

до  Кам'янського районного споживчого товариства, м. Кам'янка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Солодовнікова Людмила Андріївна, м. Кам'янка

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

                                       В С Т А Н О В И В  :

         Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.04.07р. у справі № 13/1521 (суддя Скиба Г.М.) задоволено позовні вимоги Хлібокомбінату Кам'янського районного споживчого товариства до Кам'янського районного споживчого товариства про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.07р. (головуючий Мостова Г.І., судді Писана Т.О., Фаловська І.М.) вказане рішення залишено без змін.

         Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Кам'янське районне споживче товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 19.04.07р. та постанову від 03.07.07р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського кодексу України.

          Клопотання Кам'янського районного споживчого товариства № 490 від 19.11.07р. про відкладення розгляду касаційної скарги, в зв'язку з  витребуванням додаткових доказів по справі колегією відхилено, оскільки касаційна інстанція не має права збирати нові докази (ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України).

 В судовому засіданні 20.11.07р. була оголошена перерва. 04.12.07р. засідання поновлено.

          Ознайомившись з матеріалами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.

18.01.02р. між Хлібокомбінатом Кам'янського районного споживчого товариства (Продавець) та Кам'янським районним споживчим товариством (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майна, а саме: частини приміщення збудованого для розміщення банку площею 261 кв. м., що розташоване за адресою: Черкаська обл., м. Кам'янка, вул. Ватутіна, 2а. Пунктом 3.1 договору визначена вартість майна в розмірі 20 000 грн., яку покупець зобов'язався сплатити до 01.04.02р.  

Згідно акту прийняття-передачі приміщення банку від 18.01.02р. вказане нерухоме майно було передано відповідачеві, а грошові кошти в сумі 20 000 грн., були перераховані на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується банківськими витягами від 22.01.02р., 30.01.02р., 15.02.02р., 01.03.02р., 11.03.02р., 15.03.02р., 19.03.02р., 20.03.02р., 22.03.02р.

Постановою господарського суду Черкаської області від 26.08.04р. у справі № 14/2387 Хлібокомбінат Кам'янського районного споживчого товариства визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кам'янську МДПІ.

Ухвалою від 04.05.06р. Кам'янську МДПІ звільнено від виконання обовязків ліквідатора та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Назаренка С.А.

Відповідно постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 22.01.07р. у справі № 1-23 директору хлібокомбінату Канюці Л. М. було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки законним інтересам окремої юридичної особи.

Канюка Л. М., без рішення загальних зборів членів Кам'янського РАйСТ, уклала від імені Хлібокомбінату Кам'янського РАйСТ договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.02р. Вину в пред'явленому обвинуваченні Канюка Л. М. визнала повністю.     

19.03.07р. ліквідатор Хлібокомбінату Кам'янського районного споживчого товариства звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Кам'янського районного споживчого товариства про визнання договору купівлі–продажу від 18.01.02р. недійсним.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 19.04.07р. у справі № 13/1521 відновив позивачеві строк позовної давності та визнав вказаний договір купівлі-продажу недійсним на підставі ст. 48 Цивільного кодексу України.

         Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.06.07р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Солодовнікову Людмилу Андріївну, яка є власником нежитлового приміщення банку "А" площею 320, 2 кв. м., що знаходиться в м. Кам'янка, вул. Ватутіна, 2а згідно договору купівлі-продажу від 25.11.05р., посвідченого приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 4022 (правочин № 988698, Витяг з Державного реєстру правочинів від 25.11.05р.).

         Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.07р. рішення господарського суду Черкаської області у даній справі залишено без змін.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій відносно того, що –оспорюваний договір суперечить вимогам ст. 8 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до п. "а" п.п. 8.6.1 якого, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює  вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають   письмовому   узгодженню   з податковим органом, зокрема - продажу,  інших  видів  відчуження  або  оренди  (лізингу) нерухомого та рухомого майна,  майнових  чи  немайнових  прав, з наступних підстав.   

Судом першої інстанції взагалі не було досліджено та встановлено дату повідомлення хлібокомбінату Кам'янського РАйСТ Кам'янською МДПІ про заборону на вчинення дій по відчуженню майна.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що податкова застава була зареєстрована 17.04.00р., при цьому помилково послався на Розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№ 12861153). На думку колегії, судом апеляційної інстанції також не з'ясовано дату реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав (нерухомого майна), як-то передбачено п. 8.3 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ.

Статтею 48 ЦК УРСР визначено, що  недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою,  а  при   неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

Згідно ч. 1 ст. 63 ЦК УРСР  угода,  укладена  від  імені  другої особи    особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням  повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки  для  особи, яку представляють, лише  в  разі  подальшого  схвалення  угоди  цією особою.

Тому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що підписання особою (органом юридичної особи) угоди з порушенням наданих їй повноважень є згідно ст. 48 ЦК УРСР підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Судами правильно взято до уваги обвинувальний висновок та постанову Кам'янського районного суду від 22.01.07р., оскільки, згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

         На підставі викладеного, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що підстави для скасування оскарженого рішення та постанови відсутні.

 Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   П О С Т А Н О В И В:    

         Касаційну скаргу Кам'янського районного споживчого товариства залишити без задоволення.  

         Рішення господарського суду Черкаської області від 19.04.07р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.07р. у справі № 13/1521 залишити без змін.

         Справу № 13/1521 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                           О.С. Удовиченко

Судді:                                                                                 О.М. Мамонтова

                                                                                            М.І. Хандурін