Ухвала

від 06.05.2024 по справі 580/3572/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 травня 2024 року справа № 580/3572/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглядаючи у порядку письмового провадження в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі відповідач), в якому позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не продовження 6 паспортів прив`язки тимчасових споруд, належних на праві власності позивачці;

- зобов`язати відповідача продовжити строк дії паспортів прив`язки тимчасових споруд, належних позивачці, розташованих у місті Черкаси за адресами: вул. Самійла Кішки проспект Хіміків, площею 20 кв.м., паспорт прив`язки № НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 , площею 12 кв.м., паспорт прив`язки № НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 , площею 30 кв.м., паспорт прив`язки № НОМЕР_3 ; вул. Толстого-Іллєнка, площею 25 кв.м., паспорт прив`язки № НОМЕР_4 ; АДРЕСА_3 , паспорт прив`язки № НОМЕР_5 ; на розі вул. Припортова та вул. Гагаріна, площею 20 кв.м., паспорт прив`язки №644, строком на 5 років відповідно до пунктів 217 та 2.18 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у вищезазначених паспортах прив`язки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду надійшло клопотання від позивачки про здійснення подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, оскільки вважає, що вказана справа потребує детального розгляду по суті та з`ясування всіх обставин справи. Також зазначено, що оскільки позивачем оскаржується нормативно-правовий акт індивідуальної дії, тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 257 КАС України справа повинна бути розглянута виключного за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи подане позивачкою клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, тому проаналізувавши всі критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України та ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивачки та продовжити розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Стосовно клопотання позивачки в частині того, що нею оскаржується саме нормативно-правовий акт індивідуальної дії, то суд визнає його необґрунтованим, так як лист Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 05.03.2024, яким повідомлено позивачку про те, що для продовження строку дії паспортів прив`язки тимчасових споруд їй необхідно укласти/продовжити відповідні договори пайової участі в утриманні об`єкту пайової участі взагалі не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, тому посилання позивачки на п. 1 ч. 4 ст. 257 КАС України є безпідставним.

Керуючись статтями 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №580/3572/24 у порядку загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ