Постанова

від 01.05.2024 по справі 808/489/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 808/489/17

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю представників: відповідача Куранова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 в адміністративній справі №808/489/17 за позовом Приватного підприємства-фірми "Дарьял" до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма «Дарьял» (далі іменується позивач) звернулось із адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.09.2016 №0001558261400 по збільшенню грошового зобов`язання на 149 310 грн., в тому числі по податку на додану вартість в сумі 99 540 грн., штрафних (фінансових) санкціях в сумі 49 970 грн.;

скасувати податкове повідомлення рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.09.2016 р. №0001568261400 по зменшенню розміру відємного значення суми податку на додану вартість за травень 2016 року в сумі 140 083 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення підприємством вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не ґрунтуються на фактичних обставинах господарських операцій з контрагентами ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» і ТОВ «Сіріус Павер» та спростовуються наявними доказами. Зокрема, зазначає, що договори між позивачем та вищевказаними контрагентами не визнані в установленому законом порядку недійсними, а відтак відсутні підстави вважати, що первинні бухгалтерські документи, складені на їх виконання, не мають юридичної сили. Стверджує, що документи, які посвідчують якість придбаного товару надавались перевіряючим під час перевірки, а відтак посилання на їх відсутність не відповідає дійсності. Вказує, що позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за відсутність у контрагентів зареєстрованого нерухомого майна, неподання звітності тощо, оскільки це суперечить положенням як чинного законодавства, так і практиці Європейського суду з прав людини. З огляду на викладене вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені без встановлених на те законних підстав, необґрунтовано, а відтак їх слід визнати протиправними та скасувати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства-фірми «Дарьял», та скасовано податкові повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області: від 27.09.2016 р. № 0001558261400 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 149 310 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 99 540 грн., штрафних (фінансових) санкціях в сумі 49 970 грн.; і від 27.09.2016 р. № 0001568261400 по зменшенню розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2016 року в сумі 140 083 грн., а також присуджено на користь Приватного підприємства-фірми «Дарьял» (код 20496109) 4 340 (чотири тисячі триста сорок) грн. 90 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем в апеляційному порядку з підстав порушення норм матеріального права в частині застосування п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та норм процесуального права, а саме положень ст.ст.11, 86, 159 КАСУ, оскільки судом неповно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення, яке просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки та проігноровано обставини завищення позивачем в перевіряємий період податкового кредиту за рахунок контрагентів постачальників ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД» та ТОВ «Сіріус Павер» на загальну суму 239 623,00 грн., внаслідок чого було знижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 99 540,00 грн. та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту в розмірі 140 083,00 грн., що підтверджено долученим до матеріалів справи доказами та встановленими під час перевірки фактами не реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД» і ТОВ «Сіріус Павер», а також відсутність у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, хоча саме встановлення вказаних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.10.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сукупність наданих позивачем доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій Товариства з ТОВ «Сіріус Павер», ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД». Фіктивна та нелегальна діяльність зазначених контрагентів є несумісною з легальною підприємницькою діяльністю і, відповідно, всі оформлені вказаними контрагентами первинні документи по господарським операціям з позивачем, в тому числі і податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильність, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. Наполягає на реальності здійснення господарських операцій між ним і його контрагентами, зазначає, що господарські операції з наведеними вище контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про нереальність господарських операцій з підстав наявності кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагентів позивача з підстав відсутності вироків у цих кримінальних провадженнях та встановлених фактів фіктивності господарських взаємовідносин між позивачем і зазначеними вище контрагентами. Зауважує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку господарським операціям між позивачем та наведеними вище контрагентами, не з`ясовано зміст первинних документів, наданих на підтвердження вказаних господарських взаємовідносин. Скаржник доводить, що відсутність у контрагентів позивача належної кількості трудових ресурсів та основних засобів не може слугувати беззаперечним доказом нереальності господарських операцій, оскільки такі контрагенти мають право залучати інших суб`єктів господарювання для виконання своїх зобов`язань перед позивачем, з урахуванням того, що зазначені факти не перевірялися контролюючим органом під час здійснення перевірки.

Постановою Верховного Суду від 20 березня 2024 року по справі № 808/489/17 касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Дарьял" задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 скасовано, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2024 року, справу № 808/489/17 передано на розгляд колегії суддів: Олефіренко Н.А.,- суддя доповідач, судді Божко Л.А., Суховарова А.В..

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про заміну первісного відповідача Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Щодо правонаступництво Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146) від Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСу Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Відповідно до додатку до Постанови КМУ від 28.03.2018 р. № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» затверджено перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів служби, до Головного управління ДФС у Запорізькій області затверджено приєднання Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.

Відповідно до наказу ДФС України від 10.05.2018 р. № 284 наказано реорганізувати Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС у Запорізькій області та утворено комісії з реорганізації територіальних органів ДФС у Запорізькій області та призначено їх голів.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів Украйни від 28 березня 2018 року No 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», згідно із Положенням про Державну фіскальну службу Украйни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украйни від 21 травня 2014 року № 236 (зі змінами), наказом Державної фіскальної служби України від 01.02.2019 р. № 80 затверджено нову редакцію Положення про ГУ ДФС у Запорізькій області.

Щодо правонаступництва Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) від Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).

Відповідно до постанови КМУ № 537 від 19.06.2019 р. Про утворення територіальних органів Державної податкової служби територіальні органи ДФС України реорганізовані шляхом приєднання до територіальних органів ДПС України, правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області є Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до наказу № 10 від 29.08.2019 Головне управління ДПС у Запорізькій області розпочато виконання функцій та повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області, що припиняється.

31.07.2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Запорізькій області, про що до Єдиного державного реєстру внесено запис 1103 102 000004 7257.

08.02.2022 року Головне управління ДПС у Запорізькій області (43143945) ліквідовано.

Щодо правонаступництва Головного управління ДПС у Запорізькій області Відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118663) від Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945).

Постановою Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ43143945).

Відповідно до Наказу ДПС України № 529 від 30.09.2020 р. утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби - Головне управління ДПС у Запорізькій області яке створено 30.09.2020 року, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321.

Наказом Державної податкової служби України від 08.10.2020 №556 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС.

Згідно Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» визначено розпочати з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643 затверджено положення про територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, затвердженого Наказом ДПС України №643 від 12.11.2020 останнє є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Головне управління ДПС у Запорізькій області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Запорізької області і здійснює їх податкове супроводження.

Головне управління ДПС у Запорізькій області (44118663) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Запорізькій області (43143945) у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на викладене, наявні правові підстави для здійснення заміни відповідача Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Так матеріалами справи встановлено, що на підставі направлення від 01.09.2016 № 249, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Запорізької ОДПІ від 01.09.2016 № 472, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП-фірма «Дарьял» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Сіріус Павер» за період квітень 2016 року, з ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД» за період травень 2016 року, про що складено акт від 14.09.2016 № 83/08-29-14-01-05/20496109.

Перевіркою встановлено порушення ПП-фірма «Дарьял» вимог п. 198.2, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за квітень, травень 2016 року на загальну суму 239 623 грн., який сформований за рахунок контрагентів-постачальників ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД» та ТОВ «Сіріус Павер», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 99 540 грн., в т.ч. за квітень 2016 року на суму 99 540 грн.; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму 140 083 грн., в т.ч. за травень 2016 року на суму 140 083 грн.

27.09.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення № 0001558261400, яким ПП-фірма «Дарьял» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 149 310,00 грн., в т.ч. 99 540 грн. за основним платежем та 49 770 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001568261400, яким ПП-фірма «Дарьял» зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 140 083 грн. за травень 2016 року.

ПП-фірма «Дарьял» скористалось правом на адміністративне оскарження винесених податкових повідомлень-рішень від 27.09.2016, однак рішеннями ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.10.2016 № 3446/10/08-01-10-01-13 та ДФС України від 03.02.2017 № 1992/6/99-99-11-01-01-25 скарги підприємства залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 27.09.2016 № 0001558261400 № 0001568261400 ПП-фірма «Дарьял» звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з недоведеності контролюючим органом недобросовісності платника податку - ПП фірми «Дарьял» у взаємовідносинах з ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» та ТОВ «Сіріус Павер», та необґрунтованості доводів відповідача про формування позивачем регістрів бухгалтерського обліку і податкової звітності на підставі первинних документів, які не мають юридичної сили.

Висновки про доведеність позивачем реальності господарських операцій в перевіряємий період первинними бухгалтерськими документами, які відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту, і мають усі необхідні підписи та печатки, а також конкретно та чітко фіксують вчинені господарські операції, суд першої інстанції мотивує тим, що розрахунки за придбаний товар проведені ПП-фірма «Дарьял» у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок постачальників, і відсутністю заборгованості позивача перед ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» та ТОВ «Сіріус Павер», а також обґрунтовує долученими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме,

- по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Сіріус Павер»: договору № 01-11042016 від 11.04.2016 р, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язався прийняти й оплатити товар - кальцій металевий, в кількості 5,250 тн. за ціною 113 760,00 грн. за 1 тону на загальну суму 597 240,00 грн. (п. 1.2, 1.5 та 1.7 договору), з здійсненням постачання товару на умовах самостійного вивозу товару покупцем зі складу постачальника (п. 1.8 договору); видаткової накладної від 22.04.2016 № 223 та податкової накладної від 22.04.2016 № 223; укладеного між позивачем та ПП Компанія «Трансбуд інжиніринг» договору № 010115 від 05.01.2015 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТТН № 220403 від 22.04.2016 р., подорожнього листа вантажного автомобіля № 005956 від 21.04.2016 р. та посвідчення про відрядження за наказом № 82 від 20.04.2016 р.; копій актів здачі-приймання робіт та платіжних доручень на сплату послуг; виданого ТОВ «Сіріус Павер» паспорту якості на кальцій металевий від 21.04.2017 р.; бухгалтерської довідки ПП фірми «Дарьял» від 03.03.2017 р. про використання придбаного у ТОВ «Сіріус Павер» кальцію металевого у виробництві дроту з феррокальцієм, реалізовано ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» за накладними № 136 від 25.04.2016, № 155 від 01.05.2016; листа від 29.09.2016 за вих.№ 37 ТОВ «Сіріус Павер» на запит ПП фірми «Дарьял» від 26.09.2016 про те, що за вказаною господарською операцією податкове зобов`язання у сумі 99 540,00 грн. відображено у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року та зареєстровано податкову накладну № 223 від 22.04.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2016.

- по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Фортуна Трейд Лтд»: договорів від 18.04.2016 № 02-180416 та від 23.05.2016 № 1-230516, відповідно до умов яких постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цими договорами, зобов`язався прийняти та оплатити товар - кальцій металевий, загальною кількістю 6,000 тн. та 1,388 тн. відповідно за ціною 113 760,00 грн. за 1 тону та 113 789,63 грн. за одну тону відповідно (п. 1.2, 1.5 та 1.7 договорів), з здійсненням постачання на умовах самостійного вивозу товару покупцем зі складу постачальника (п. 1.8 договорів); виписаних ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» видаткових накладних № 3112 від 31.05.2016, № 3110 від 31.05.2016, № 3111 від 31.05.2016 та № 3113 від 31.05.2016, та податкових накладних № 3112 від 31.05.2016, № 3110 від 31.05.2016,№3111 від 31.05.2016 та № 3113 від 31.05.2016; укладеного між позивачем та ПП Компанія «Трансбуд інжиніринг» договору № 010115 від 05.01.2015 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, копій актів здачі-приймання робіт та платіжних доручень на сплату послуг; ТТН № 3105011 від 31.05.2016, подорожнього листа вантажного автомобіля № 001316 від 30.05.2016 та посвідчення про відрядження за наказом № 88 від 29.05.2016 з 30.05.2016 по 31.05.2016 маршрутом Запоріжжя-Київ-Запоріжжя; ксерокопій витягів з сертифікатів якості від 31.05.2016 на 35 та 8 бочок; бухгалтерської довідки ПП фірми «Дарьял» від 03.03.2017 р. про використання позивачем придбаного у ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» кальцію металевого у виробництві дроту з феррокальцієм, який реалізовано ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за накладною № 224 від 16.06.2016, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за накладною № 232 від 21.06.2016, ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» за накладною № 233 від 23.06.2016; листа від 29.07.2016 ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» на запит ПП -фірма «Дарьял» про те, що виписані на адресу підприємства податкові накладні від 31.05.2016 № 3110, № 3111, № 3113, № 3112 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2016 та відображено податкові зобов`язання в сумі 113 760,00 грн. та 26 323,33 грн. у податковій декларації з ПДВ за травень 2016 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Як було встановлено, позивач (покупець) мав господарські взаємовідносини з постачальниками: ТОВ «Сіріус Павер» за договором від 11.04.2016 №01-11042016, предметом якого є придбання товару, а саме, кальцію металевого, за ціною 113760,00 грн за 1 тону на загальну суму 597240,00 грн; ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» за договорами від 18.04.2016 №02-180416, від 23.05.2016 №1-230516, предметом якого є придбання товару, а саме, кальцію металевого, загальною кількістю 6,000 тон та 1,388 тон, відповідно, за ціною 113760,00 грн за 1 тону та 113789,63 грн за одну тону, відповідно.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, укладений між позивачем та ПП Компанія «Трансбуд інжиніринг» договір від 05.01.2015 №010115 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, посвідчення про відрядження, акти здачі-приймання робіт, платіжні доручення, паспорти якості на кальцій металевий, бухгалтерські довідки про використання придбаного кальцію металевого у виробництві дроту з феррокальцієм, який у подальшому реалізовано ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за відповідними накладними, листи контрагентів про те, що за вказаними господарськими операціями з позивачем всі податкові зобов`язання відображено контрагентом у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Контролюючим органом не доведено в установленому ст. 71 КАС України порядку, недобросовісність платника податку ПП-фірми «Дарьял» у взаємовідносинах з ТОВ «Фортуна Трейд Лтд» та ТОВ «Сіріус Павер». Тому, доводи контролюючого органу про те, що товариство формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі первинних документів, які не мають юридичної силу є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання контролюючого органу на окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України.

Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих тощо не віднесені до такого переліку.

В даному випадку, відповідачем у справі не надано навіть і протоколів допиту директорів підприємств контрагентів, які б спростовували свою причетність до діяльності таких суб`єктів господарювання. Натомість, матеріали справи містять письмові відповіді як ТОВ «Сіріус Павер» (від 29.09.2016), так і ТОВ «Фортуна Трейд ЛТД» (від 29.07.2016), якими останні підтверджують здійснення господарських операцій з ПП-фірма «Дарьял» у квітні-травні 2016 року.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних матеріально-технічних засобів для здійснення фінансово-господарської діяльності суд вважає за необхідне зазначити наступне. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Суд визнає, що недоліки в окремих документах первинного обліку або відсутність деяких первинних документів не може слугувати підставою для визнання таких операцій нереальними, водночас суди повинні встановити фактичні обставини у справі відносно взаємовідносин позивача з наведеними контрагентами, надати відповідну оцінку таким відносинам з урахуванням аналізу дійсного економічного змісту первинних і бухгалтерських документів, висновків акту перевірки та інших доказів і доводів, які містяться у матеріалах справи.

Суд повинен встановити фактичні обставини щодо виконання умов договору, дослідити рух активів, наявність змін у майновому стані платника податків, наявність документів первинної звітності та бухгалтерського обліку, докази використання у господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей та інші докази в підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі податкового органу діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 в адміністративній справі №808/489/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 01 травня 2024 року, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 02 травня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров