Постанова

від 06.05.2024 по справі 120/10201/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10201/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

06 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2023 року ТОВ "Мега-Буд Україна" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №103285 від 10.08.2023; зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА-БУД УКРАЇНА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує її доводи, посилаючись на те, що специфіка деяких видів діяльності товариства полягає в неідентичності кодів товарів на «вході» кодам товару «на виході», оскільки одним із основних видів діяльності ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» є посередницька діяльність у торгівлі будівельними матеріалами та надання послуг з перевезення вантажним автомобільним транспортом. Як зазначає представник позивача, ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» здійснює посередницьку діяльність з продажу будівельних матеріалів зі складу постачальника на склад покупця, оскільки своїх складських приміщень підприємство не має. За домовленістю здійснюються послуги транспортного експедування продукції за допомогою орендованих транспортних засобів.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.02.2017 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області.

Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.08.2022 №103285 про відповідність ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі «податкова інформація» зазначено: «Виявлено ймовірний продаж товару/виконання послуг з номенклатурою - "послуги з перевезення, цегла тощо" суб`єктам господарювання, які використовують отриману суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок придбання номенклатури товару "послуги з перевезення, цегла тощо". Таким чином зазначені операції свідчать про ймовірні ознаки податкового ризику. Встановлено відносини з ризиковими контрагентами».

24.04.2023 позивач звернувся до ГУ ДПС у Вінницькій області із заявою, у якій просив вказати обставини, у зв`язку з якими ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» було віднесено до ризикових, з метою визначення вичерпного переліку документів і пояснень, які необхідно надати ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА», щоб спростувати висновок про ризиковий статус, а в разі відсутності таких обставин (підстав), виключити ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» з переліку ризикових платників.

Листом від 09.05.2023 №16442/6/02-3218-01-08 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило позивача, що документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

10.05.2023 ТОВ «МЕГА-БУД УКРАЇНА» повторно звернулось до відповідача з листом, у якому просило визначити вичерпний перелік конкретних документів, які необхідно надати для виключення товариства з переліку ризикових платників.

Листом від 16.05.2023 №17310/6/02-32-18-01-08 відповідач надав інформацію, аналогічну за змістом тій, що зазначена в листі ГУ ДПС у Вінницькій області від 09.05.2023 №16442/6/02-3218-01-08.

Не погоджуючись з рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.08.2022 №103285, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статі, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 - 5 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку

№ 1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, розшифровується, яка саме податкова інформація.

З аналізу зазначених норм убачається, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що зі змісту оскарженого рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку та такої накладної/розрахунку коригування, а таке рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. Крім того, зазначено, що виявлено ймовірний продаж товару/виконання послуг з номенклатурою - "послуги з перевезення, цегла тощо" суб`єктам господарювання, які використовують отриману суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок придбання номенклатури товару "послуги з перевезення, цегла тощо". Таким чином, зазначені операції свідчать про ймовірні ознаки податкового ризику. Встановлено відносини з ризиковими контрагентами.

Судом встановлено, що у спірному рішенні відповідача не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами, що ймовірно є ризикованими, брав участь позивач. Разом з тим, відповідач виходив з того, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідач, як до суду першої, так й апеляційної інстанції не надав доказів, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, як і доказів, які досліджувались та були підставою для прийняття оскарженого рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач не довів як суду першої, так і апеляційної інстанції, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Щодо покликань відповідача, що контрагенти позивача є ризиковими, суд першої інстанції вірно зазначив, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення №103285 від 10.08.2023 про відповідність платника податку ТОВ "МЕГА-БУД УКРАЇНА" критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.