Постанова

від 01.05.2024 по справі 560/1127/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1127/21

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

01 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,

представника позивача: Романюка В.М.,

представника відповідача: Грень Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Акварелі на Таїрова" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ТОВ " Акварелі на Таїрова" до ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Акварелі на Таїрова" ( далі- позивач, товариство, апелянт) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми "В4" №0035930701 та форми "ПН" №0035920701 від 30 грудня 2020 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими. Позивач уважає, що відповідач за результатами документальної перевірки дійшов помилкового висновку про здійснення позивачем продажу об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого дохід, отриманий від такої діяльності, підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою. У той же час, докази фактичного постачання житла відсутні, так як об`єкти житлового фонду ще не створені, не здані в експлуатацію, не зареєстровані. Позивач указує на те, що у перевіреному періоді мали місце господарські операції з отримання оплати (авансових платежів) за майнові права, за результатами яких були складені та зареєстровані відповідні податкові накладні, однак безпосередньо майнові права не передавались. Також зазначає, що відповідач у порушення п. 198.5. статті 198 ПК України не визначив дату фактичного використання товарів/послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ (які використовувались для зменшення податкових зобов`язань та формування від`ємного значення) по товарах, послугах, які призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування. Ураховуючи це, операції з подальшої передачі позивачем прав на об`єкти житлової нерухомості звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, оскільки за своєю суттю вони вже не є операціями з першого постачання житла.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволені.

5.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "В4" №0035930701 та форми "ПН" №0035920701 від 30 грудня 2020 року. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції висновував, що доводи контролюючого органу є безпідставними та ним помилково застосовано в якості підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України, який не поширюється на спірні правовідносини, оскільки від`ємне значення з податку на додану вартість задекларовано виключно внаслідок господарських операцій з придбання у суб`єктів господарювання товарів/послуг, а не за рахунок передачі майна у власність.

7. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №560/1127/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Апелянт товариство, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким їх позовні вимоги задовольнити.

9. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми "В4" №0035930701 та форми "ПН" №0035920701 від 30 грудня 2020 року.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Акварелі на Таїрова» з питань дотримання вимог щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за жовтень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

11. Перевіркою встановлені порушення п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, абз. «б» п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого:

11.1. завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року на 8 527134 грн.;

11.2. не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі окремі зведені податкові накладні на загальну суму ПДВ 33 580 689 грн.;

11.3. не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, на загальну суму 52 293 717 грн. без ПДВ.

12. Судом встановлено, що позивач є замовником будівельних робіт щодо будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудинковими приміщеннями та паркінгом на 200 автомобілів за адресою Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Лиманка, масив 10, ж/м «Дружний», земельна ділянка 13.

13. Оскільки у ТОВ «Акварелі на Таїрова» відсутні виробничі потужності для будівництва житлових будинків власними силами, апелянт залучав сторонні підрядні організації з використанням будівельних матеріалів як підрядників, так і самостійно придбаних, що підтверджується договорами підряду укладеними з: ТОВ «ХАЙ-ТЕК-БУД» (ПН 37947213) від 3.06.2019№ 15, від 01.03.2019 № 12; ТОВ «УКР ІНТЕГРАЛ БУД» (ПН 43108298) №б/н від 23.06.2020; ТОВ «ОМЗЗ-МОНТАЖ» (ПН 33803139) Договір підряду №32 від 02.09.2019; ТOB «СТАР СТРОЙ ЮГ» (ПН 38438834) №27-07/2020 від 27.07.2020; ТОВ «ЕКСТЕ» (ПН 39518391) №08/10/2020 від 08.10.2020; TOB «РЕСТАН» (ПН 40846925) №011022019 від 27.05.2019; ТОВ «ЮГСТРОЙ МОНТАЖ» ( ПН 43148765) №10-08/2020 від 10.08.2020; TOB «РАДАР-ПІВДЕНЬ» (ПН 42655189) № М/14/10/20 від 14.10.2020, додаткова угода №1 від 19.02.2020; TOB "С-МОНТАЖ ГРУП" ( ПН 38847144).

14. Перевіркою встановлено, що позивачем укладались форвардні контракти за участі ТОВ «Компанія з управління активами «АКТИВ» щодо продажу житла у багатоквартирних житлових будинках. У період з 01.04.2018 по 31.10.2020 позивачем реалізовано майнових прав на загальну суму 150452293 грн., у т.ч. ПДВ - 25049761 грн.

15. Позивачем за результатами господарських операцій зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 150452293 грн., у т.ч. ПДВ - 25049761 грн., відображено в податкових зобов`язаннях у деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди. В той же час перевіркою встановлено, що в порушення п. 185.1 ст.185, п. 188.1, ст. 188, п. п. 197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України ТОВ «Акварелі на Таїрова» завищено податкові зобов`язання (р.1.1 Декларацій) на загальну суму 25 049 761 грн., оскільки замовник будівництва - ТОВ «Акварелі на Таїрова» самостійно не здійснював будівництво об`єктів житлової нерухомості, а залучав до будівництва підрядників, податковий орган дійшов висновку, що постачання підрядниками замовнику будівельних послуг із спорудження об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є операцією з першого постачання житла, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою ( відповідно до визначення, наведеного у ПКУ - постачання послуг, включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів із спорудження такого житла за рахунок замовника)

16. За результатами перевірки складений акт від 10.12.2020 №1526/22-01-07-01/41838737, на підставі якого сформовано податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0035930701 від 30.12.2020 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 0,00 грн. та форми «ПН» №0035920701 від 30.12.2020 про застосування штрафних санкцій в розмірі 74546,00 грн. Рішення отримані платником 25.01.2021 року.

17. У подальшому, у зв`язку з виявленою технічною помилкою в податковому повідомленні-рішенні №0035930701 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.01.2021 №0004470701 форми В4 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 8 527134 грн., яке в межах цієї справи не оскаржується.

18. Відповідно до видаткових накладних, актів виконаних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, відомостей про використані матеріали та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, у період з квітня 2018 по жовтень 2020 року позивачем відображено придбання будівельних матеріалів, будівельних робіт та послуг, пов`язаних із будівництвом жилих будинків на суму 167 937560 грн. (без ПДВ), при придбанні яких було сформовано податковий кредит в загальній сумі 33 580689 грн. (з урахуванням коригувань).

19. Операції з придбання товарів та будівельних послуг по даних бухгалтерського обліку відображені кореспонденцією рахунків:

- Д-т 205 «Будівельні матеріали» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» оприбутковано будівельні матеріали;

- Д-т 231 «Незавершене виробництво» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - послуги підряду;

- Д-т 641 «Розрахунки за податками» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображено податковий кредит;

- Д-т 231 «Незавершене виробництво» К-т 205 «Будівельні матеріали».

20. Податковий орган вважає, що оскільки замовник будівництва ТОВ «Акварелі на Таїрова» самостійно не здійснювало будівництво об`єктів житлової нерухомості, а залучало до будівництва підрядників, для цілей оподаткування ПДВ постачання підрядником замовнику будівельних послуг із спорудження таких об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є операцією з першого постачання житла, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

21. Відповідач також вважає, що у випадку, якщо спорудження житла здійснюється безпосередньо замовником ТОВ «Акварелі на Таїрова» без залучення підрядника (будівельної компанії), то для цілей оподаткування ПДВ операція забудовника з постачання в подальшому прав на таке житло є операцією з першого постачання житла, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою 20%. У випадку, якщо замовник житлового будівництва ТОВ «Акварелі на Таїрова» для виконання робіт з будівництва житла залучає будівельні організації, операції з постачання послуг із спорудження житла (об`єкта житлового фонду) цими будівельними організаціями є операціями з першої поставки житла.

22. На реалізацію майнових прав на об`єкти нерухомості ТОВ «Акварелі на Таїрова» було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 150452293 грн., в т.ч. ПДВ - 25049761 грн. та відображено в податкових зобов`язаннях у Деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди в р.1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: що оподатковуються за основною ставкою». Одночасно з цим, операції з подальшої передачі прав на об`єкт житлової нерухомості звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, а тому в порушення п. 185.1 ст.185, п. 1881, ст. 188 п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України ТОВ «Акварелі на Таїрова» завищено податкові зобов`язання (р.1.1 Декларацій) на загальну суму 25 049 761 грн.

23. Податковий орган вважає, щов порушення абз. «б» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Акварелі на Таїрова» занижено податкові зобов`язання у колонці «Б» рядка 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму 33580689 грн., за рахунок ненарахування податкових зобов`язань по товарах, будівельних роботах (послугах), придбаних для будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, оскільки подальші операції з реалізації майнових прав на об`єкт нерухомості є операціями звільненими від оподаткування згідно з пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу.

24. Таким чином, позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ (які використовувались для зменшення податкових зобов`язань та формування від`ємного значення) по товарах, послугах, які призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування. Враховуючи це, операції з подальшої передачі позивачем прав на об`єкти житлової нерухомості звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, оскільки за своєю суттю вони вже не є операціями з першого постачання житла.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

25. Апелянт зазначив, що відповідач за результатами документальної перевірки дійшов помилкового висновку про здійснення позивачем продажу об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого дохід, отриманий від такої діяльності, підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою. Також зазначав, що докази фактичного постачання житла відсутні, так як об`єкти житлового фонду ще не створені, не здані в експлуатацію, не зареєстровані. Позивач вказує на те, що у перевіреному періоді мали місце господарські операції з отримання оплати (авансових платежів) за майнові права, за результатами яких були складені та зареєстровані відповідні податкові накладні, однак безпосередньо майнові права не передавались.

26. Апелянт вважає, що відповідач в порушення п. 198.5. ст. 198 ПК України не визначив дату фактичного використання товарів/послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Висновки відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства мають характер припущень та не узгоджується з правовоюпозицією Верховного Суду, викладеноювпостановахвід 27 лютого2018 року справі№826/1513/17, від 10 грудня2019рокуусправі817/223/15.

26. Відповідач вказав, що позивачем занижені податкові зобов`язання на загальну суму 33580689 грн. Порушення полягає у ненарахуванні податкових зобов`язань по товарах, будівельних роботах (послугах), придбаних для будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, оскільки подальші операції з реалізації майнових прав на об`єкти нерухомості є операціями звільненими від оподаткування згідно з п. п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу. Перевіркою встановлено зменшення податкових зобов`язань та формування від`ємного значення по товарах, послугах, які призначаються для використання в операціях, звільнених від оподаткування.

27. Контролюючий орган вважає, що порушення платником вимог ПК України призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ в розмірі 8 527 134 грн., оскільки позивач був зобов`язаний відобразити у податковій декларації податкові зобов`язання по товарах і послугах, використання яких здійснювалось в межах операцій, звільнених від оподаткування, а також скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі окрему зведену податкову накладну.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

28. Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

29. Так, згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

30. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-11.3 статті 200-1-цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

31. Відповідно до пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

32. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

33. Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

34. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

35. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки (пункт 200.12 статті 200 ПК України).

36. Згідно з п. 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, платнику податку надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, платнику податку надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

37. Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла визначений підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

38. Так, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

39. У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника,

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

40. Разом з тим, операції з подальшого постачання житла (об`єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

42. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв правомірно, підстав для їх скасування відсутні.

43. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

44. Вирішуючи спір про правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. У разі якщо рішенням порушені права, свободи або законні інтереси особи, яка оскаржила до суду це рішення, суд визнає протиправним та скасовує індивідуальний акт чи окремі його положення, як це передбачено пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України. Суд не наділений повноваженнями вносити зміни до рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема визначити, яка сума податкового боргу підлягає стягненню, якщо сума податкового боргу в рішенні не вказана.

45. За приписами пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

46. Згідно з абзацом другим пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

47. З аналізу вищенаведених норми вбачається, що податкове повідомлення-рішення, яким контролюючий орган нараховує платнику податків штрафну (фінансову) санкцію повинно містити обов`язкову підставу для такого нарахування.

48. Суд звертає увагу, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

49. Колегія суддів також враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

50. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

51. У постанові від 5 лютого 2021 року у справі №815/6356/15 Верховний Суд зазначив, що відсутність у податковому повідомленні-рішенні посилання на законодавчий акт, на підставі якого відповідачем застосовано штрафні санкції та визначено їх розмір суттєво впливає на правомірність такого рішення, а суд позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

52. Оскаржуване у цій справі рішення ГУ ДПС від 30 грудня 2020 року, в якому зазначено про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 0,00 грн., не дає можливості суду встановити суму зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість.

53. У листі від 29 січня 2021 року № 462/6/22-01-07-08-13 ГУ ДПС повідомило ТОВ "Акварелі на Таїрова", що у зв`язку з виявленими помилками а ППР форми "В4" від 30 грудня 2020 року №0035930701, ГУ ДПС направляє ППР від 29 січня 2021 року №0004470701 винесене за результатами акту позапланової перевірки ТОВ Акварелі на Таїрова" від 10.12.2020 №1526/22-01-07-01/41838737 з питання дотримання податкового законодавства.

54. Тобто, податковим орган визнано, що ППР форми "В4" від 30 грудня 2020 року №0035930701 прийнято з помилками (дефектами).

55. Колегія суддів встановила, що дефектність ППР форми "В4" від 30 грудня 2020 року №0035930701 про зменшення суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 0,00 грн. порушує право платника податків.

56. Суд зазначає, що відсутність у рішенні ГУ ДПС вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

57. Судом першої інстанції також встановлено, що на протязі перевіреного періоду апелянт не здійснював реалізацію майнових прав (їх відчуження не здійснювалось), первинна реєстрація права власності на житлові та нежитлові приміщення не проводилась, податкові накладні виписувались на першу подію авансові платежі (попередня оплата). Однак, перехід права власності на майнові права (їх реалізація) можливий тільки після отримання 100% оплат на підставі акту приймання-передачі.

58. Таким чином, на думку колегії суддів, поставки (постачання) майнових прав не відбувалось.

59. Судом встановлено, що Товариство отримано дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.09.2020 №ІУ013200923787 на виконання будівельних робіт, в якому зазначено об`єкт будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинку з вбудовано-прибудинковим приміщеннями та паркінгом на 200 автомобілів». Цей дозвіл надано замовнику ТОВ «Акварелі на Таїрова».

Будівництво не завершено. Оформлення права власності (як первинна, так і похідна) не здійснювалось. Вбудовані прибудинкові приміщення та паркінг не є жилим фондом, тому їх наступний продаж не підпадає під норми п.п.197.1.14. п.197.1. ст.197 ПК України.

60. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не встановив обсяг операцій, пов`язаних з нежитловими

приміщеннями та паркінгом, та погодився з припущенням податкового органу щодо умовного продажу всього обсягу будівельних робіт (житлових та нежитлових приміщень).

61. Відповідно до пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України, перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

62. Тобто, операція з постачання послуг із спорудження житла (об`єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг - підрядника) є першою поставкою житла відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України. Такі операції є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

63. Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла покупцям - фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України.

64. Колегія суддів зазначає, що у випадку коли будівництво здійснює і продає готове житло безпосередньо будівельна компанія, тобто в одній особі співпадає і підрядник і замовник, то в такому випадку відсутній як факт замовлення, так і його сторони.

65. Доводи податкового органу про те, що першим постачанням житла є факт реєстрації даного житла на замовника, спростовується тим, що факт реєстрації житла в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно є результатом завершення господарської операції, яка відбувалась замовником та його контрагентами при здійсненні будівництва об`єкта житлової нерухомості.

66. Так, господарська операція - це дія двох або більше підприємств, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі цих підприємств, при цьому учасники спільної дії мають спільну мету - зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі цих підприємств.

67. Якщо житло реєструється на забудовника (замовника), то передача (продаж) такого житла здійснюється іншому власнику. В такому випадку не виконується вимога ПК України відносно першої передачі готового новозбудованого житла. В такому випадку забудовник не може бути покупцем по відношенню до побудованого ним же житла.

68. Крім цього, забудовник набуває право власності на збудований (в т.ч. із залученням підрядників) ним об`єкт не в силу передачі прав власності, а в силу того, що об`єкт будується ним же.

69. При реєстрації права власності (реєстрації речових прав на такий об`єкт) у забудовника (замовника) виникає право власності внаслідок його встановлення, а не внаслідок зміни власника.

70. Враховуючи наведене, саме продаж житла буде першою передачею готового новозбудованого житла, яке обкладається ПДВ, а якщо нерухомість реєструється на забудовника, то питання відносно першої передачі виникати не повинно.

71. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду 7 квітня 2021 року в справі № 460/3206/18 / провадження К/9901/26984/19.

72. Згідно приписів частин 2 та 3 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. Відповідно до п.п.197.1.14. п.197.1 ст.197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у

власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

73. Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об`єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд) Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

74. Згідно п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПК України, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

75. Згідно частин 2 та 3 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

76. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

77. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку (ч.2 ст.5 вищевказаного Закону).

78. Верховний Суд у своїй Постанові від 06.11.2020 року по справі №826/6329/16 (касаційне провадження №К/9901/28895/18) зазначив наступне:

" У випадку, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатись операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, в розумінні норм Податкового кодексу України, не буде вважатись операцією з першого постачання житла, а тому дана операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до статті 197 ПК."

79. Такий висновок щодо застосування норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК зробив Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.02.2018 у справі №826/1513/17, від 10 грудня 2019 року у справі №817/223/15, від 06 листопада 2020 року у справі №826/6329/16.

80. Аналіз змісту наведеної норми(п.п.197.1.14 ПК України) дає колегії суддів підстави для висновку, що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансуваннябудівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. У свою чергу операції з подальшого постачання житла (об`єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.

81. У свою чергу операції з подальшого постачання житла (об`єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.

82. Таким чином, у випадку, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатись операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, у розумінні норм Податкового кодексу України, не буде вважатися операцією з першого постачання житла, а тому дана операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.

83. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27 лютого 2018 року у справі №826/1513/17, від 10 грудня 2019 року у справі №817/223/15.

84. Отже, за відсутності юридичного факту з першого постачання житла (оформлення правовстановлюючих документів до першого власника), неможливо застосовувати норми підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, які врегульовують операції з подальшого постачання житла (об`єктів житлового фонду).

85. Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

86. У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

87. Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що операцією з першого постачання житла вважатимуться операції з:

а)передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об`єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства-замовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій;

б) передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на реконструйоване або капітально відремонтоване житло (об`єкт житлового фонду) особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання);

в)постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження нового житла чи реконструкції або капітального ремонту житла за рахунок замовника.

88. У пункті 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року по справі №522/1029/18 (провадження №14-270цс19) зазначено: майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

89. Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28 квітня 2020 року по справі №814/4831/13-а (касаційне провадження №К/9901/19546/18): « у випадку, коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника, як оплату вартості майнових прав, не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України. Крім того, майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.»

90. Колегія суддів зазначає, що саме по собі припущення контролюючого органу, викладене в акті податкової перевірки, не є достатнім та безсумнівним доказом існування конкретного податкового правопорушення (однотипних правопорушень).

91. Акт податкової перевірки не дає змоги дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування, а отже не є достатнім доказом податкового правопорушення в розумінні статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України.

92. Також колегія суддів зазначає, що з дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.09.2020 встановлено, що апелянт є замовником будівельних робіт щодо будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудинковими приміщеннями та паркінгом на 200 автомобілів за адресою АДРЕСА_1 .

93. Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно тощо.

94. Частиною 2 цієї статті передбачено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

95. Разом з тим, пільга по звільненню від оподаткування постачання доступного житла, передбачена підпунктом 197.1.14. пункту197.1. статті 197 ПК України, вказане положення закону містить спеціальну норму і роз`яснення, що саме законодавець вважає поставкою: передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця.

96. При цьому, зі змісту наведених правових позицій Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 817/223/15, від 31.07.2019 у справі № 808/2699/14 та від 28.04.2020 у справі № 814/4831/13-а, правовий режим першого постачання житла поширюється одночасно як на власне спорудження житлового будинку, так і на спорудження всіх об`єктів, які збудовані в результаті виконання відповідних робіт із будівництва житлового будинку.

97. Водночас обставини, на основі яких складено спірні податкові повідомлення-рішення форми "В4" №0035930701 та форми "ПН" №0035920701 від 30 грудня 2020 року, не вважаються операцією з першого постачання житла, адже в них не виконані всі умови, а саме: не відбулася передача права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на комплекс багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудинковими приміщеннями та паркінгом на 200 автомобілів особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання).

98. Отже, лише при передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на комплекс багатоквартирних житлових будинків з вбудовано - прибудинковими приміщеннями та паркінгом на 200 автомобілів особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання), особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання) виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

99. Крім того, майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла, тобто колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

100. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

101. Відповідно до ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

102. З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивач сплатив 2270,00 грн. та 3405,00 грн. судового збору відповідно, що підтверджується квитанціями від 29.01.2021 (а.с. 1) та від 22.06.2021 (а.с. 158).

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

103. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

104. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

105. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

106. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

107. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

108. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

109. Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі Ляшко проти України (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п.47.

110. Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах Лобо Мачадо проти Португалії (Lobo Machado v. Portugal) і Фермьойлєн проти Бєльгії (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі Нідерост-Губер проти Швейцарії (Nidero?stHuber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

111. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

112. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

113. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Акварелі на Таїрова" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Акварелі на Таїрова" до ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "В4" №0035930701 та форми "ПН" №0035920701 від 30 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29000, вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, ВП 44070171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акварелі на Таїрова" (29000, вул. М. Залізняка, 8/3, оф. 10, Хмельницький, Хмельницька область, 41838737) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5675 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 травня 2024 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.