Ухвала

від 03.05.2024 по справі 240/8658/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 240/8658/23

03 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 рокувідмовлено та визнано неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року.

Також, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2024 залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що копії ухвал суду апелянтом отримано 22.04.2024, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 02.05.2024.

29.04.2024 на адресу суду надійшла заява від відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на неотримання до моменту надсилання апеляційної скарги, копії оскаржуваного рішення.

Також, апелянт зазначає, що п. 17 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України визначено, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій форму. Згідно ч. 11 ст. 251 КАС України, що діяла на момент відкриття провадження у справі у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, на думку апелянта, системний аналіз норм процесуального права дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистеми (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Крім того, матеріали справи не містять заяв (клопотань) відповідача про надсилання копії рішення на електрону пошту zt.official@tax.gov.ua

Апелянт також вказав, що Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП ЦСС №74-00 від 22.09.2021 передбачено, що у розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача розміщуються повідомлення про надходження документів, до яких Користувач має доступ.

Однак у зазначеному розділі «Повідомлення» відсутня інформація про надходження рішення по справі №240/8658/23, що підтверджується скрин-шотом розділу «Повідомлення» Кабінету Користувача.

Враховуючи вказане, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарженні та поновити пропущений строк.

Досліджуючи дану заяву колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 18.01.2024 в порядку письмового провадження.

Відповідно до відомостей з КП "Діловодство спеціалізованого суду" копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 доставлено в "Електронний кабінет" Головного управління ДПС у Житомирській області 19.01.2024 о 18.51.

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2024, є 19.02.2024.

Апеляційна скарга подана до суду через систему "Електронний суд" 07.03.2024. Тобто, з пропуском строку на її подання.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

В заяві від 29.04.2024 апелянт зазначає, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, на думку апелянта, системний аналіз норм процесуального права дає підстави для висновку що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистеми (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Крім того, апелянт вказує, що Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» передбачено, що у розділі «Повідомлення» кабінету Користувача розміщуються повідомлення про надходження документів. Однак, у зазначеному розділі «повідомлення» відсутня інформація про надходження рішення у справі по справі №240/8658/23, що підтверджується відповідним скрін-шотом.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам апелянта в даній частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, наведеною нормою процесуального права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення. При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі №380/18227/21 та від 27 грудня 2023 року у справі №400/3633/23.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС користувач це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Пунктом 17 Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 251 КАС України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 522/8812/22 та від 21.12.2023 у справі №420/2871/23.

Згідно абзацами першим-другим пункту 37 наведеного Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (абзац четвертий пункту 37 Положення).

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 Положення).

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 «Опис інтерфейсу Кабінету Користувача» Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ЦСС» №74-ОД від 22 вересня 2021 року (розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua; далі - Інструкція «Електронний кабінет»), незалежно від типу Кабінету Користувача, з лівої сторони розміщена навігаційна панель меню з розділами «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик», «Відеозв`язок», «Залучення фахівців».

У розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача розміщуються повідомлення про надходження документів, до яких Користувач має доступ. Реєстр повідомлень у розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача представлено у табличному вигляді. Перша колонка необхідна для встановлення відмітки, друга - заголовок повідомлення, третя - дата надходження повідомлення (підпункти 5.3-5.5 пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет»).

При цьому підпункт 5.7.2 підпункту 5.7 пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет» містить застереження, що функціонал «Повідомлення» Кабінету Користувача носить виключно інформативну функцію та з дати отримання повідомлення не ведеться відлік будь-яких процесуальних строків.

Аналогічні норми містяться у підпунктах 5.1.1-5.1.3, 5.1.7 підпункту 5.1 пункту 5 «Опис інтерфейсу Кабінету Користувача» Інструкції з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Підпункт 2.25 пункту 2 Інструкції «Електронний суд» також передбачає, що в разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Підпунктом 13.12 пункту 13 «Взаємодія ЕС та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Інструкції «Електронний суд» унормовано питання друку довідки про доставку документа в Кабінет користувача ЕС.

Поряд з наведеним підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 «Документи у справі» пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет» передбачає, що у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача у реєстрі присутні колонки: - номер документа; - дата; - ДНЗС (дата набрання законної сили); - назва; - суд.

При натисканні на строфу з документом над колонками у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача відкривається розширена інформація про документ, попередній перегляд документу та додаткові функціональні кнопки та піктограми: Кнопка «Оскаржити» - доступна тільки при перегляді процесуальних документів (рішення, постанова, ухвала, судовий наказ); «Картка руху документу» - для можливості перегляду додаткової інформації, а саме: стан документу; - дата створення (доставки в кабінет); дата останнього коригування (оновлення); дата підпису; дата відправки до суду; дата реєстрації в суді; дата набрання законної сили (ДНЗС).

З аналізу наведених вище норм слідує, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.

Повідомлення, яке також автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції «Електронний кабінет». З вимогами зазначеної Інструкції користувач має право ознайомитись як перед реєстрацією в ЄСІТС, так і в ході використання ним підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет». Відповідно, посилання особи на час і дату отримання нею повідомлення про надходження документів у розділ «Повідомлення» Кабінету Користувача як на обставину, що підтверджує пропуск встановленого строку для усунення недоліків за обставин, що не залежали від неї, є помилковим і таким, що суперечить вимогам КАС України. Отримавши відповідне повідомлення, користувач має можливість з`ясувати дійсні час і дату доставлення документа в його Електронний кабінет шляхом звернення до розділу «Мої справи» та використання функціональної кнопки «Картка руху документу» (підпункт 5.12.1 підпункту 5.12 «Документи у справі» пункту 5 Інструкції «Електронний кабінет»).

Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 18.01.2024 в порядку письмового провадження.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції витребував з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду адміністративну справу №240/8658/23 та на підставі дослідження матеріалів електронної справи встановив, що оскаржуване рішення суду доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Житомирській області 19.01.2024 о 18.51.

Тобто, враховуючи зазначене, а також положення ст. 251 КАС України, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянт щодо первинного звернення з апеляційною скаргою в межах строку, визначеного ст. 295 КАС України, оскільки вказані аргументи податкового органу спростовуються викладеними вище обставинами щодо отримання копії оскаржуваного рішення в "Електронний кабінет" саме 19.01.2024 о 18.51.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відсутність роздрукованої судом першої інстанції довідки про доставку документа не змінює моменту отримання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 в Електронний кабінет саме 19.01.2024 о 18:51, оскільки, як зазначалось судом вище підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача.

Щодо наданого апелянтом скрін-шоту розділу «Повідомлення» Електронного кабінету по справі №240/8658/23, колегія суддів зазначає, що повідомлення, яке автоматично надсилається користувачу Електронного кабінету, носить суто інформативний характер та від зазначеної у ньому дати не ведеться відліку жодних процесуальних строків, про що прямо вказано в Інструкції «Електронний кабінет». Доказів відсутності судового рішення у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача заявником до суду не надано.

Колегія суддів наголошує, що викладені вище положення чинного законодавства, які підлягають застосуванню при вирішенні питання щодо моменту отримання судового рішення в Електронний кабінет відповідача, спростовують доводи апелянта щодо неможливості вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства України дій з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а тому аргументи скаржника про направлення копії судового рішення лише в паперовій формі рекомендованим листом із повідомлення є необґрунтованими.

Крім того, Головним управлінням ДПС в Житомирській області не заперечується факт реєстрації в підсистемі Електронний суд, у зв`язку з чим надсилання копій процесуальних документів здійснюється на офіційну електронну адресу за допомогою засобів ЄСІТС.

Також, згідно вимог підпункту 2.25 пункту 2 Інструкції «Електронний суд» в разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

В свою чергу, матеріали справи не містять відомостей (повідомлення) про відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету, що також спростовує аргументи в даній частині.

Інших належних та допустимих доказів в розумінні ст. 73, 74 КАС України скаржником до заяв не надано.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року необхідно відмовити.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 03.05.2024 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.