Ухвала

від 22.05.2024 по справі 240/8658/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

справа №240/8658/23

адміністративне провадження № К/990/19400/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

21 березня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, задоволено частково. Продовжено Головному управлінню ДПС у Житомирській області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року.

Іншою ухвалою від 22 квітня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року залишив без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Копії ухвал суду від 22 квітня 2024 року апелянтом отримано 22 квітня 2024 року , тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 2 травня 2024 року.

29 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява від відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на неотримання до моменту надсилання апеляційної скарги, копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2024 року Головному управлінню ДПС у Житомирській області відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №240/8658/23.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що відповідно до відомостей з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року доставлено в «Електронний кабінет» Головного управління ДПС у Житомирській області 19 січня 2024 року о 18.51, враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, є 19 лютого 2024 року. Тому, враховуючи зазначене, а також положення статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції критично оцінив доводи Головного управління ДПС у Житомирській області щодо своєчасного первинного звернення з апеляційною скаргою, протягом строку, визначеного статтею 295 КАС України, оскільки вказані аргументи податкового органу спростовуються викладеними вище обставинами щодо неотримання ним копії оскаржуваного рішення.

17 травня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Верховним Судом витребувано з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду адміністративну справу №240/8658/23 та на підставі дослідження матеріалів електронної справи встановлено, що оскаржуване рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Житомирській області 19 січня 2024 року о 18.51. Отже моментом отримання відповідачем оскаржуваного рішення в Електронний кабінет є саме 19 січня 2024 року о 18:51, оскільки підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача.

За змістом приписів частини першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною третьої цієї ж статті Кодексу строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Поряд з цим загальний порядок вручення судом судових рішень учасникам справи врегульований нормами статті 251 КАС України. Так, у силу положень частин п`ятої, шостої зазначеної статті Кодексу (у редакції, яка діяла на дату ухвалення рішення суду першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У частині першій статті 18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 зазначеного Кодексу).

Згідно з частиною четвертою статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 18 КАС України).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Наведені процесуальні норми були враховані та правильно застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом при вирішенні клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Наведений підхід узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду щодо тлумачення норм статті 44 КАС України та кореспондується із правовою позицією, що приписами вказаної статті чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Відповідно податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен забезпечувати неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, дотримання встановленого строку її подання, й вчинити для цього залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Таким чином, Сьомий апеляційний адміністративний суд обґрунтовано ухвалою від 3 травня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх