УХВАЛА
06 травня 2024 року
м. Київ
справа №300/6577/23
адміністративне провадження №Зі/990/44/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. у справі №300/6577/23 за позовом ОСОБА_1 до Снятинського районного суду Івано-Франківської області, Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду про скасування постанов,
В С Т А Н О В И В :
03 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №300/6577/23.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2024 року визначено колегію суддів у складі: Загороднюка А.Г. (головуючого судді), суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №300/6577/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Снятинського районного суду Івано-Франківської області, Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду про скасування постанов - залишено без руху.
02 травня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03 травня 2024 року заяву про відвід суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. передано на розгляд судді Кашпур О.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У заяві про відвід колегії суддів заявник зазначає, що в ухвалі від 12 квітня 2024 року колегія суддів вказала на пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», але в цьому пункту не вказано, що він стосується особи із інвалідністю внаслідок війни, при цьому колегія суддів проігнорувала пункт 2 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Заявник зазначає про некомпетентність, незнання законів, Конституції України суддями та лінивство вивчити матеріали справи.
Також зазначає, що судді повністю задовольнили його касаційну скаргу від 29 березня 2024 року, клопотання від 31 липня 2023 року, апеляційну скаргу від 28 серпня 2023 року, клопотання від 28 серпня 2023 року, клопотання від 31 липня 2023 року та від 02 серпня 2023 року, повністю задовольнили адміністративний позов від 19 вересня 2023 року та скасували постанову Іменем України Святошинського районного суду у справі №351/405/22, провадження №3/351/324/22 від 18 травня 2022 року за підписом судді Василя Собка, скасували постанову Іменем України у справі №351/405/22, провадження №33/4808/651/23 від 07 вересня 2023 року Івано-Франківського апеляційного суду, скасували ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/6577/23 від 03 жовтня 2023 року, скасували постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 05 серпня 2022 року, постанову про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_1 від 05 серпня 2022 року, постанову про арешт коштів боржника ВП НОМЕР_1 від 08 вересня 2022 року, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №300/6577/23, провадження №А/857/20329/23, скасували ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, скасували ухвалу Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі №300/6577/23, адміністративне провадження №К/990/12821/24.
Вказані обставини, на думку скаржника, унеможливлюють участь суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. у розгляді його касаційної скарги.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6577/23, Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід суддям Загороднюку А.Г., Єресько Л.О., Соколову В.М. у справі №300/6577/23, вважаю, що вони зводяться до незгоди з постановленою Верховним Судом 12 квітня 2024 року ухвалою про залишення касаційної скарги без руху, а саме мотивами, якими Суд керувався, відмовляючи у звільненні від сплати судового збору.
Проте, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, Суд вважає, що заявником не наведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів об`єктивність суддів при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про їх пряму чи опосередковану зацікавленість у результаті розгляду справи або про упередженість суддів.
З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. у справі №300/6577/23 за позовом ОСОБА_1 до Снятинського районного суду Івано-Франківської області, Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду про скасування постанов - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2024 |
Оприлюднено | 07.05.2024 |
Номер документу | 118846863 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні