Рішення

від 17.04.2024 по справі 607/6266/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2024 Справа №607/6266/24 Провадження №2/607/1839/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису №НМК 342306, зареєстрованого в реєстрі за №17371, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгеном Михайловичем 28.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року в сумі 91389, 73 гривень на підставі Кредитного договору № Р20.00211.003860674 від 17 квітня 2018 року, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 30599,25 гривень.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки заборгованість не є безспірною. Крім того, на сьогоднішній день, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, що в даному випадку зроблено не було. А тому, оскільки виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, він є таким, що не підлягає виконанню. Оскільки Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, відповідно і стягнення за виконавчим написом нотаріуса з Позивача є протиправним, а тому кошти в сумі 30 599,25 гривень підлягають поверненню Позивачу, як безпідставно набуті Відповідачем під час примусового виконання оспорюваного виконавчого напису. З цих підстав просить позов задовольнити.

11.04.2024 судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, який мотивований тим, що 17.04.2018 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Р20.00211.003860674 (надалі то тексту - Кредитний договір). Оскільки ОСОБА_1 як Позичальник згідно Кредитного договору, власних зобов`язань не виконувала, станом на 10.08.2020 р. заборгованість за Кредитним договором становила 89489,73 гривень, з яких: Строковий основний борг - 57850,18 грн.; Прострочений основний борг - 6927,1 1 грн.; Прострочені проценти - 4947,56грн.; Строкові проценти - 635,9грн.; Строкова плата за обслуговування кредиту - 1988,85грн.; Прострочена плата за обслуговування кредиту-16831,83 грн.; Пеня- 308,3 грн. Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. На підставі положень чинного законодавства АТ «Ідея Банк» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису та стягнення з ОСОБА_1 боргу за Кредитним договором та витрат на його вчинення. Зазначає, що АТ «Ідея Банк» надіслало Позивачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 10.08.2020, за допомогою якої Позивач був повідомлений про те, що в нього наявна заборгованість за Кредитним договором, вказано розмір боргу, а також з чого вона складається. Попереджено також про можливість стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір Відповідача у випадку її непогашення в тридцятиденний строк з дня надіслання відповідної вимоги. Додатком до вище вказаної вимоги було долучено також довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, що містила інформацію про загальний розмір боргу, а також кожну його складову. Разом з тим, після надіслання АТ «Ідея Банк» Позивачу відповідної вимоги, Позивач жодним чином не висловила заперечень щодо її змісту. Викладене свідчить про те, що Позивач погодилась з вимогами АТ «Ідея Банк», проте, на даний час намагається відтермінувати момент повернення боргу, що свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань. Відтак, все вище наведене підтверджує той факт, що спірний виконавчий напис, вчинений 28.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за №17371 відповідає всім вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку та Переліку вчинення нотаріальних дій, а відтак є законним та підлягає виконанню.

Щодо стягнення з Відповідача стягнутих за виконавчим написом коштів, які заявлено Позивачем, представник відповідача зазначає, що АТ «Ідея Банк» належним чином виконало зобов`язання передбачені Кредитним договором. Натомість, Позивачем було порушено договірні зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість, що станом на 10.08.2020 становила 89489,73 гривень. У зв`язку з вищевказаним, в цілях захисту свого порушеного права, АТ «Ідея Банк» було ініційовано вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису № 17371 від 28.09.2020, який згодом Кредитором було пред`явлено до примусового виконання. Таким чином, із Боржника на користь Кредитора було стягнено кредитну заборгованість на підставі Виконавчого напису та в межах виконавчого провадження №63368989. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним. Стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена припинена або була відсутня взагалі. Дивними є твердження Позивача в частині застосування ст. 1212 ЦК України, оскільки стягнення з Позивача коштів і перерахування таких Відповідачу мало на меті погасити заборгованість Позивача за Кредитним договором. Отриманні в межах виконавчого провадження № 63368989 кошти були направленні на погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором (зменшено заборгованість Позивача за Кредитним договором перед Відповідачем), і зобов`язання за яким залишаються не припиненими, оскільки зобов`язання Позивача за такими залишаються невиконаними і порушеними. Позивачем зворотного не доведено, а тому підстави на яких були отриманні такі кошти не відпали. З підстав вищенаведеного, представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 20.03.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак разом із відзивом на позовну заяву, подав суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Попередньо про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Представник Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Попередньо про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис №НМК 342306, зареєстрований в реєстрі за №17371, про стягнення з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ішків Козівського району Тернопільської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», 79008, м. Львів, вулиця Валова, буд.11, код ЄДРПОУ 19390819, МФО 336310, р/р НОМЕР_2 , невиплачених в строк грошових коштів за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року в сумі 91389,73 грн. на підставі Кредитного Договору № Р20.00211.003860674 від 17 квітня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу якого настав 17 квітня 2020 року.

Як вбачається зі змісту вказаного виконавчого напису, сума заборгованості в розмірі 91389,73 грн. складається із: 57850,18 грн. - строковий основний борг; 6927,11 грн. - прострочений основний борг; 4947,56 грн. - прострочені проценти; 635,90 грн. - строкові проценти; 1988,85 грн. - строкова плата за обслуговування кредиту; 16831,83 грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту; 308,30 грн. - пеня; 1900,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Вказаний виконавчий напис звернуто до виконання.

На даний момент за згаданим виконавчим написом нотаріуса, старшим державним виконавцем Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Яциною М.М. відкрито виконавче провадження №63368989.

12 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Яциною М.М. у виконавчому провадженні №63368989 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Натепер виконавче провадження №63368989 перебуває на виконанні у Бережанському відділі державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Окрім цього, 14 березня 2024 року начальником Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривенем І.С. винесено постанову у виконавчому провадженні №63368989 про арешт коштів боржника.

Відповідно до інформації №8224 від 12.02.2024 Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надісланої у відповідь на адвокатський запит адвоката Молень Ірини Йосифівни, станом на 12.02.2024 заборгованість згідно виконавчого провадження №63368989 з виконання виконавчого напису №НМК 342306, зареєстрованого в реєстрі за № 17371, вчиненого 28 вересня 2020 року, сплачено кошти в сумі 30 599, 25 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.1ЗаконуУкраїнивід 2вересня1993року№3425-XII«Пронотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Положеннями статті 87ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» та пунктом 1 глави16Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями- не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 1, 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання абомісцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від29червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, апідтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону«Пронотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Процедура стягнення боргу за договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18)

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку або позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Отже, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати стягнену виконавчим написом нотаріуса заборгованість безспірною.

Окремо суд зауважує, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений в цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.09.2022, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подання стягувачем не нотаріально засвідченого договору є незаконним.

Зазначені обставини в сукупності вказують на недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вимог законодавства України під час вчинення виконавчого напису від 28.09.2022, а тому виконавчий напис №НМК 342306, зареєстрованого в реєстрі за № 17371, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 28 вересня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року в сумі 91389,73 грн. на підставі Кредитного Договору № Р20.00211.003860674 від 17 квітня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 30599, 25 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

При цьому, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що суд прийшов до переконання про те, що виконавчий напис за №НМК 342306, зареєстрований в реєстрі за № 17371, вчинений 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., є таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 січня 2020 року в справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року в справі № 910/1531/18.

Враховуючи вище викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача в її користь грошових коштів в розмірі 30599,25 грн підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з АТ «Ідея Банк» в користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею при подачі позову та заяви про забезпечення судовий збір в сумі 1816, 80 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 263, 265, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ЗУ «Про нотаріат», суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис №НМК 342306, зареєстрований в реєстрі за № 17371, вчинений 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року в сумі 91389,73 грн. на підставі Кредитного Договору № Р20.00211.003860674 від 17 квітня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» в користь ОСОБА_1 30599, 25 гривень, в порядку повернення стягнутих коштів за виконавчим написом №НМК 342306, зареєстрованим в реєстрі за № 17371, вчиненим 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816, 80 гривень.

Копію рішення суду направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», вул.Валова, 11, м.Львів, код ЄДРПОУ 19390819.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вул. Мала Житомирська, 6/5, м.Київ.

Третя особа: Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул.Банкова, 6, м.Бережани, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 45114869.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич