Ухвала

від 07.05.2024 по справі 314/3782/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 07.05.2024 Справа № 314/3782/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 314/3782/23 Головуючий у 1 інстанції: Мануйлова Н.Ю.

Пр. № 22-ц/807/1208/24 Суддя-доповідач: Гончар М.С.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 травня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді - доповідача Гончар М.С.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР МІТ ГРУП»</a> (надалі - ТОВ «УКР МІТ ГРУП») про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, 26 квітня 2024 року, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду (вх. № 06408).

Ухвалою апеляційного суду від 26 квітня 2024 року вказану справу витребувано у суду першої інстанції. 06 травня 2024 року вищезазначена справа надійшла до апеляційного суду.

Відповідно до ст. 354 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення … зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Із матеріалів цієї справи встановлено, що повний текст вищезазначеного рішення було складено 02 квітня 2024 року (а.с. 108-114).

Відтак, 30-денний строк на подачу позивачем скарги на вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі, почав збігати з урахуванням вимог ст. 123 ЦПК України з наступного дня після 02 квітня 2024 року і збігав 02 травня 2024 року включно (четвер, робочий день).

За таких обставин, апеляційним судом встановлено, що вищезазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 26 квітня 2024 року з додержанням вимог ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Згідно зі ст. 274 ч. 2 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Згідно з ст. 368 ч. 1 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Даний спір підлягає під вказане визначення наведеної норми закону.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Проте, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга позивача у цій справі підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

«Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, що проводить виплату. У разі виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, останній правовий висновок якої є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, відступила від висновку об`єднаної палати КЦС ВС, викладеного в постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, вказавши щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення: - стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця; - на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється.

В силу вимог ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» в редакції закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Апеляційним судом встановлено, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги: за першу - позивач звільнений від сплати судового збору у цій справи на підставі ст. 5 ч. 1 п. 1 ЗУ «Про судовий збір», оскільки відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 1 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; за другу - позивачем не сплачено судовий збір.

Згідно із ст. 3 ч. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З 15 грудня 2017 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями від 03.10.2017 № 2147-VIII почали діяти нові ставки для сплати судового збору. Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою … ставки судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1073,60 грн. Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 6 Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду першої інстанції у цій справі позивачу необхідно сплатити 1610,40 грн. (розрахунок: судовий збір за подання позову у суді першої інстанції 1073,60 грн.*150%/100% = 1610,40 грн.).

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101; Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Відомча ознака: «80» Апеляційні суди.

При вищевикладених обставинах, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 354, 356-357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2024 року у цій справі залишити без руху.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції документа, що підтверджує сплату судового збору (квитанція тощо) у сумі 1610,40 грн. зі сплатою на вказані реквізити в межах строку, встановленого судом, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 357 ч. 2 ЦПК України.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач

Запорізького апеляційного суду М.С. Гончар