Постанова

від 23.01.2025 по справі 314/3782/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.01.2025 Справа № 314/3782/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 314/3782/23 Пр. № 22-ц/807/27/25 Головуючий у 1 інстанції: Мануйлова Н.Ю. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР МІТ ГРУП» (надалі ТОВ «УКР МІТ ГРУП») про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні2023року ОСОБА_1 звернувся досуду звищезазначеним позовом(а.с.1-3),який вподальшому уточнив(а.с.83-85)та вякому просивстягнути звідповідачана свою користь заборгованість на загальну суму 54021,84 грн., з якої: сума заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати 17122,94 грн.; сума середнього заробітку у зв`язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні 36898,90 грн., та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, а також допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за 1 місяць.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що у період з 08.12.2020 по 31.05.2023 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «УКР МІТ ГРУП». 08.12.2020 року позивача прийнято на роботу за переводом з ТОВ «Козацька Ферма» представником торговельного відділу прямих продажів, на момент звільнення працював на посаді представника торговельного відділу прямих продажів на підставі наказу № 31/01/18/к-гр від 31.01.2022 року, та був звільнений з 31.05.2023 року згідно зі ст. 38 КЗпП за власним бажанням. ТОВ «УКР МІТ ГРУП» на день звільнення позивача нарахувало грошову компенсацію за невикористані ним 60 днів щорічної основної відпустки за період роботи з 08.12.2020 року по 31.05.2023 року, грошову компенсацію за невикористані ним 10 днів щорічної відпустки за період роботи з 15.07.2020 року по 08.12.2020 року в ТОВ «Козацька Ферма» та 34 дні в ТОВ «ПЖК - Запоріжжя». У наказі № 31/05/181-к-тр не зазначено жодної суми до виплати, разом з тим, у касі позивачу надали для підпису вставний аркуш до додатка № 165 на суму 20 222,60 грн., а після підпису зазначеного документа видатковий касовий ордер від 31.05.2023 року на загальну суму 3099,60 грн., та у підсумку видали на руки готівкою 3099,60 грн. З дня звільнення по день подачі позову до суду, крім зазначеної суми у розмірі 3099,60 грн., жодної виплати належним позивачу при звільненні сум не відбулося. На заяву ОСОБА_1 про видачу копій документів від 10.07.2023 року надано відповідь з додатками, відповідно до якої сума, яка належала позивачу при звільненні, складає 27247,52 грн., яка складається з: окладу 7380,00 грн.; оплати відпустки 10 днів 1407,54грн.; оплати відпустки 34 дні 4385,20 грн.; компенсації відпустки 60 днів 14074,78 грн. Однак в день звільнення позивача 31.05.2023 року відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів всупереч вимогам ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Позивач вважає, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить загальну суму 46928,98 грн., з якої: сума заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у розмірі 24147,92 грн. (27247,52 грн. сума нарахованої заробітної плати, 3099,60грн. фактично виплаченої суми готівкою при звільненні 31.05.2023 року); сума середнього заробітку у зв`язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 22781,06 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Мануйлову Н.Ю. (а.с. 23). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 24-25) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областівід 28березня 2024року (а.с. 108-114) у задоволенні позовних вимог позивача у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 117-119) просив рішення судупершої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі..

В автоматизованомупорядку 26.04.2024року длярозгляду цієїсправи визначеноколегію суддівЗапорізького апеляційногосуду:головуючого суддю(суддю-доповідача)Гончар М.С.,суддів КочетковуІ.В.та ПодліяновуГ.С.(а.с.124).Ухвлою апеляційногосуду від26.04.2024року витребуваносправу усуду першоїінстанції (а.с.125-127),остання буланадана апеляційномусуду 06.05.2024року (а.с.128).Ухвалою апеляційногосуду від07.05.2024року вищезазначенуапеляційну скаргупозивача залишенобез руху,надано строкдля усуненнянедоліків (а.с.129-131),апелянт усунувостанні вустановлений апеляційнимсудом строк29.05.2024року (а.с.132-133).В автоматизованомупорядку 03.06.2024року суддеюОнищенко Е.А.у ційсправі заміненосуддю КочетковуІ.В.у зв`язкуз тривалоювідпусткою останньої(а.с.134-135).Ухвалою апеляційногосуду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 03.06.2024 року (а.с. 136), справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадженняза правиламиспрощеного позовногопровадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с. 137).

Оскільки, згідно зі ст. 368 ч. 1 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціноюпозову меншеста розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідач (а.с.140) не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесятиднів іздня постановленняухвали провідкриття апеляційногопровадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, перебування судді-доповідача у відпустці у період з 01 липня 2024 року по 09 серпня 2024 року включно (довідка а.с. 142) та відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скаргапозивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силувимогст.367ч.1ЦПКУкраїнисуд апеляційноїінстанціїпереглядаєсправу занаявнимивній ідодатковоподанимидоказами таперевіряєзаконністьі обґрунтованістьрішеннясудупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 12,76,78, 81, 89, 95,259, 263-265ЦПКУкраїнита виходив із недоведеності і необґрунтованості позовних вимог позивача у цій справі, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким він обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

Апеляційний судпогоджуєтьсяізтаким висновкомсудупершоїінстанції,вважаєйогоправильним,арішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що наказом № 07/12/95-к/тр від 07.12.2020 ОСОБА_1 по переводу з ТОВ «Козацька Ферма» на постійне місце роботи на посаду представника торговельного відділу прямих продажів з 08.12.2020 на умовах повного робочого дня (40 годин на тиждень 1 ставка, з неділі по четвер) з окладом відповідно до штатного розпису 5450,00 грн. (а.с.46).

Наказом № 08/11/239/к-тр від 08.11.2021 ОСОБА_1 представника торговельного відділу прямих продажів з 08.11.2021 переведено на посаду начальника відділу прямих продажів на умовах повного робочого дня (40 годин на тиждень -1 ставка, з понеділка по п`ятницю) з окладом відповідно до штатного розпису 7320,00 грн. (а.с.49).

Наказом № 31/01/18/к-тр від 31.01.2022 ОСОБА_1 , начальника відділу прямих продажів, з 01.02.2022 на посаду представника торговельного відділу прямих продажів на умовах повного робочого дня (40 годин на тиждень 1 ставка, з неділі по четвер) з окладом відповідно д штатного розпису 6920,00 грн. (а.с.50).

Наказом № 01/01/27/к-тр від 01.01.2023, ОСОБА_1 , представнику торговельному відділу прямих продажів, відпусту без збереження заробітної плати у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР з урахуванням ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, т тривалістю 31 календарний день з 01.01.2023 (а.с.52 - 53).

Наказом № 31/05/181/к-тр від 31.05.2023 ОСОБА_1 , представника торговельного відділу прямих продажів, з 31.05.2023 звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (а.с.61).

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України, № 148 від 29.12.2017, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа. Касир зобов`язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці за видатковими відомостями здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю. Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення випад, зазначених у видатковій відомості. Бухгалтер (відповідальна особа установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) має право здійснювати реєстрацію касових ордерів і видаткових відомостей за допомогою комп`ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування відповідних касових документів. У документі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів», який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується формування даних для обліку руху коштів.

Згідно з реєстром №24 від 22.05.2023 перерахування на рахунки отримувачів згідно угоди № 294383670 ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 перераховано заробітну плату за першу половину травня 2023 року у розмірні 2841,30 грн.(а.с.64-66).

Згідно з видатковим касовим ордером від 31.05.2023, відомістю на виплату готівки №165 за травень 2023 року, вставним аркушем до додатка № 165 ОСОБА_1 виплачено 20222,60 грн. (а.с.15).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу вимог ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги фотокопію видаткового касового ордеру від 31.05.2023 на суму 3099,60 грн., на яку посилається позивач у цій справі, оскільки його оригінал не наданий жодною зі сторін, проте відповідачем копія зазначеного ордеру ставиться під сумнів через неможливість встановлення джерела його походження та виконання.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача до відповідача у цій справі, оскільки позивачем не було надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким він обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

Доводи апеляційноїскаргипозивача ОСОБА_1 дублюють доводи його позову у цій справі у суді першої інстанції, яким останній вже надав належну оцінку, з якоюпогоджується апеляційнийсуд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, яку він вважає такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Спірні відносини сторін мали місце у 2023 році, інформація ПФУ України (форма ОК-7) із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відносно позивача, і якій остання інформація має місце лише за 2022 рік, та яка була додана суду першої інстанції позивачем у цій справі ще до його вищезазначеного позову (а.с.17-17 зворот), сама пособі не може свідчити в обґрунтування позову позивача у цій справі у підтвердження відсутності будь-яких виплат з боку відповідача на користь позивача при звільненні останнього 31.05.2023 року. Оскільки, ця довідка форми ОК-7 не містить «відкритої» дати її формування та формується ПФУ України в силу вимог закону із запізненням після здачі відповідачем, як юридичною особою, відповідної звітності у встановлені законом строки.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема позивачем апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Також, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6, 13 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 23.01.2025 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Онищенко Е.А.Подліянова Г.С.