Рішення

від 25.04.2024 по справі 644/7398/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/7398/23

Провадження № 2/644/332/24

25.04.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

з участю секретаря - Лагір А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/7398/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Чугуївське управління державної Казначейської служби України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3400 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 17 травня 2023 року відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БАБ №157559 за ч.2 ст.126 КУпАП, капітаном поліції СРПП ВПД №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській бласті Деркачом А.В., якою передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Не погодовшись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. 26.07.2023 року Орджонікідзевський райсуд м. Харкова виніс рішення про скасування постанови серія БАБ №157559, за позовом ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити. Позивач вважає притягнення його до адміністративної відповідальності не законним, так як в подальшому зазначену постанову було скасовано в судовому порядку, а справу закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення. При цьому діями посадової особи були доставлені позивачу незручності, які полягали у розладі душевного здоров`я внаслідок притягнення його до адміністративного правопорушення, переживання, які він отримав під час судових розглядів, моральні страждання, які спричинені протиправною поведінкою посадової особи, в зборі доказів своєї невинуватості, втрати часу для оплати судових зборів та відправлення позовних скарг, втрата часу на прибуття до суду, так як знаходиться від місця проживання позивача більше ніж 70 км. Також зазначає, що якби позивач не звернувся за захистом свої прав, то на нього було б незаконне адміністративне стягнення у вигляді 3400 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

16.10.2023 року представник третьої особи - Чугуївського управління Державної казначейської служби України в Харківській області надав, через канцелрію суду, письмові пояснення, в яких просять відмовити в задовленні позову, розглянути справу без участі представника управління, посилаючись на те, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава України як учасник цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України). Куп`янське РВП ГУНП в Харківській області не має статусу юридичної особи, не має коду ЄДРПОУ, а є лише структурним підрозділом ГУНП в Хірківській області, тому є неналежним відповідачем. Отже позивач помилково визначив, що Держава в особі Управління є належним відповідачем у цій справі та несе відповідальність за шкоду завдану діями працівників поліції, які на думку позивача завдали йому сшкоду. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкові від 18.01.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволено. Замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, третя особа: Чугуївське управління державної казначейської служби України Харківської області про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди, завданої незаконними рішеннями службової особи органу державної влади неналежного відповідача Куп`янське РВП ГУНП в Харківській області належним - ГУНП в Харківській області.

02.02.2024, через систему «Електронний суд», від відповідача ГУНП в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що з матеріалів справи вбачається, що позивача було притягнуто поліцейським СРПП ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Так, при виявленні поліцейським адміністративного делікту він повинен його задокументувати, склавши на особу правопорушника постанову у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 644/3214/23 стосовно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.126 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Суд у постанові зазначив, що він не погоджується із доводами ОСОБА_1 щодо протиправності дій інспектора Деркача А.В. у вигляді не складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Тобто, суд відхилив доводи ОСОБА_1 щодо протиправності дій інспектора Деркача А.В. Закрито справу у зв`язку із відсутністю доказів вчинення адміністративного правопорушення. Отже, дії поліцейського були направлені на виконання вимог законодавства. Фактичною підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статті 1176 ЦК України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Отже, позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Представником позивача у позовній заяві зазначено, що позивачу завдано моральної шкоди внаслідок дій поліцейського, які полягають: «у розладі душевного здоров`я внаслідок притягнення його до адміністративного правопорушення, переживання, які він отримав, під час судових розглядів, моральні страждання, які спричинені протиправною поведінкою посадової особи, в зборі доказів своєї невинуватості, втрату свого часу для оплати судових зборів та відправлення позовних скарг, втрата часу прибуття до суду так, як суд знаходиться від місця проживання позивача більше ніж 70 км». Вважає, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається безспірних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ГУНП в Харківській області. Позивачем не надано доказів моральних страждань та не визначено чим обґрунтовується розмір моральної шкоди. Із позовної заяви вбачається, що моральна шкода визначається позивачем за розміром стягнутого штрафу. Між шкодою, на яку вказує позивач, та діями поліцейського по складанню постанови відсутній причинний зв`язок так як поліцейський виконував покладений на нього обов`язок, а позивач скористався своїм правом на оскарження складеної постанови у справі про адміністративні правопорушення. Реалізація позивачем права на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення і скасування постанови не вказує на вину поліцейського у завданні моральної шкоди. Також надали клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просять суд у випадку прийняття рішення про задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на правничу допомогу та не стягувати більше чим 500 гривень, що може бути співмірним з ціною позову та затраченими зусиллями на його підготовку та участь у судових засіданнях.

07.02.2024, через канцелярію суду, позивач надав відзив на позов, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відмовити у задоволенні клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що у справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відшкодування провадиться незалежно від того, чи застосовувались з боку держави будь0які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом. Вказані висновки викладені в постанові ВС від 10.10.2019 у справі №569/1799/16-ц, у постанові ВС від 29.09.2021 у спрві №166/1222/20 .

Представник позивача адвокат Стеганцов М.С. в поданій заяві, чере систему «Електронний суд», просив проводити розгляд справи за вісудності позивача та представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в поданій заяві, через систему «Електронний суд», просить проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача, позицію викладену у відзиві підтримує у повному обсязі.

Представник третьої особи в поданій заяві, через канцелярію суду, просить проводити розгляд справи за відсутності представника Управління.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2023 року позивача було притягнуто поліцейським СРПП ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Деркачом А.В. до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.07.2023 року, яке 08.08.2023 року набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Скасовано постанову серії БАБ №157559 від 17.05.2023 року, що винесена інспектором СРПП ВПД №1 Куп`янського РВП капітаном поліції Деркачем Андрієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.2ст.126 КУпАПта накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень, провадження по справі закрити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Загально-конституційні засади відносин між державою та громадянином, зокрема щодо відповідальності держави, закріплено: ст. 56 Конституції України; ст.ст. 1173-1176 ЦК України; Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи роз`яснення, викладенні у п. 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, стаття 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має залучити як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності необхідною умовою для відшкодування шкоди державою є неправомірні дії державного органу, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які повинен довести позивач.

Таким чином, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали вказане провадження.

У даній справі підставою для відшкодування шкоди є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності й закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 569/1799/16-ц від 10 жовтня 2019 року. Аналогічні висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 686/16847/17 (провадження № 61-11590св18), від 22 липня 2020 року у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 591/1001/17 (провадження № 61-39927св18), від 09 червня 2021 року у справі № 726/837/20 (провадження № 61-2647св21),від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21, від 26 січня 2022 року у справі № 607/25039/19, від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 522/10241/19 (провадження № 61-18178 св 21).

Разом з тим, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Так, відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження №61-19000сво18), здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке у подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження. Закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

За змістом статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана.

Посилання позивача на те що, діями посадової особи були доставлені позивачу незручності, які полягали у розладі душевного здоров`я внаслідок притягнення його до адміністративного правопорушення, переживання, які він отримав під час судових розглядів, моральні страждання, які спричинені протиправною поведінкою посадової особи, в зборі доказів своєї невинуватості, втрти часу для оплати судових зборів та відправлення позовних скарг, втрата часу на прибуття до суду, так як знаходиться від місця проживання позивача більше ніж 70 км, не приймаються судом.

Збір доказів по справі, оплата судового збору та час для цього, відправлення позову, проїзд до суду не є моральними стражданнями особи. Законом передбачаний процесуальний порядок компенсації судових витрат, перелік яких встановлений.

Всі інші доводи позивача, викладені в позовній заяві та відповіді на позов ніякими доказамии не підтверджені.

З огляду на те, що для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, а позивач не надав таких належних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та її розміру, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та моральною шкодою, порушення особистих немайнових прав позивача, завдання йому душевних страждань, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає недоведеними, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

На підставі ч.1, 2 п.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 76, 77, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.1174 ЦК України,суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа- Чугуївське управління державної Казначейської служби України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди в сумі 3400 грн., витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони та третіх осіб:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108599, місце знаходження. 61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 13.

Третя особа: Чугуївське управління державної Казначейської служби України в Харківській області, ЖДРПОУ 37792204, місцезнаходження Харківська область. мЧугуїв, вул.Старонікольська, 44.

Повний текст рішення виготовлений 06.05.2024 року.

Суддя О.А.Саркісян