Постанова

від 01.05.2024 по справі 905/1465/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Харків Справа № 905/1465/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.;

та представників учасників справи:

позивача М.С. Шипенко (в режимі відеоконференції);

відповідача Є.Ю. Отцевич (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (вх.№604Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2024 (суддя Т.О.Лобода, повний текст рішення складено 19.02.2024) у справі №905/1465/23

за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м. Краматорськ Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів", м. Слов`янськ Донецької області,

про стягнення 1 809 273,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у лютому-травні, грудні 2022 року, січні-вересні 2023 року за Договором розподілу природного газу №011т від 01.01.2019 в загальній сумі 1 809 273,77грн, з якої 1 140 293,88грн сума основного боргу, 494 657,78 грн пені, 40 834,67 грн 3% річних та 133 487,44 грн інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 (суддя Т.О.Лобода) в задоволенні позову відмовлено.

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повістю; прийняти та дослідити лист ТОВ Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-24-2076 від 12.02.2024 р. з додатками та доказами його отримання; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у відповідача існує обов`язок сплачувати послуги з розподілу природного газу у спірний період, оскільки у нього був наявний обсяг споживання природного газу за попередній по відношенню до 2022 року газовий рік (01.10.2020 по 30.09.2021) та по відношенню до 2023 року газовий рік (01.10.2021 по 30.09.2022), у спірному періоді відсутній факт механічного від`єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі, між сторонами наявний укладений договір розподілу природного газу, який не розірвано, споживачем не подавалась заява про остаточне припинення користування природним газом.

Апелянт зазначає, що згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача;

Вказує, що судом першої інстанції не враховано правові висновки щодо застосування норм права у побідних правовідносинах, викладені у постановах КГС ВС від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, від 15.11.2023 у справі №918/756/22, від 17.01.2024 у справі №911/1528/22;

Вважає, що послуга з розподілу природного газу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів, а включає також цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи; - наявність договору №146/2023 від 07.03.2023 щодо передачі будівель заводу третім особам не впливає на обов`язок відповідача сплачувати послуги розподілу природного газу;

Зазначає, що Кодексом ГРС закріплені права споживача, якими останній має можливість скористатися в умовах тимчасової відсутності у потребі отримання природного газу (подання уточненої заявки на величину річної замовленої потужності відповідно до пунктів 2, 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23. Встановлено відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржникам. Витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1465/23.

12.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1465/23.

13.03.2024 через підсистему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3691), в якому він просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 зокрема призначено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 до розгляду на "01" травня 2024 р. о 14:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" адвоката Євгена Юрійовича Отцевича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (вх.№4835 від 04.04.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" адвоката Євгена Юрійовича Отцевича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Від представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" адвоката Максима Сергійовича Шипенка надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (вх.№5896 від 25.04.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2024 задоволено клопотання представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" адвоката Максима Сергійовича Шипенка про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 01.05.2024 в режимі відеоконференції з`явився представник позивача, який підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Присутній також (в режимі відеоконференції) представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" (споживач, відповідач) укладено договір розподілу природного газу №011т з протоколом розбіжностей (надалі - договір) на підставі заяви-приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу №011т, яка є додатком №2 до договору. Вказаний договір укладений сторонами на умовах Типового договору розподілу природного газу, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п. 1.2 договору).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору цей Договір укладається на невизначений строк.

За умовами п. 12.2 договору якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Судами встановлено, що з моменту укладення між сторонами договору, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вносились зміни до Типового договору на розподіл природного газу. Доказів розірвання договору матеріали справи не містять, а тому суд враховує умови договору в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1.1 договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.3 договору За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 3.1 договору Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником.

Пунктом 3.2 За умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Розділом VI договору погоджено наступний порядок розрахунків.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 договору).

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. (п. 6.3 договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4 договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6 договору).

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8 договору).

Пунктами 8.1 та 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктами 9.1 та 9.3 договору Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі, зокрема, подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання. за ініціативою Споживача необхідно припинити газопостачання на об`єкт Споживача чи його окремі газові прилади для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, Споживач не пізніше ніж за п`ять робочих днів повинен письмово повідомити про це Оператора ГРМ та узгодити з ним дату припинення газопостачання, а Оператор ГРМ в узгоджену зі Споживачем дату зобов`язаний припинити газопостачання Споживачеві.

Судова колегія зазначає, що Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №011т від 01.01.2019 підписана директором ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів", містить дані щодо персонального EIC-коду споживача, назви та опису об`єкту, його адреси, параметрів вузла обліку. До заяви-приєднання сторонами підписано Плановий обсяг розподілу на 2019 рік, Перелік комерційних вузлів обліку газу та Перелік газоспоживаючого обладнання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2746 від 22.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Донецькоблгаз" установлено Приватному акціонерному товариству з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,18 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ).

Сторонами був підписаний приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021, в якому, зокрема, зазначено про надання Оператором ГРМ замовнику послуги розподілу природного газу в обсязі 139 762,30 куб.м., крім того нормовані витрати при транспортуванні 0,00 куб.м, при цьому замовлений обсяг послуги складає 206 592,79 куб.м В Акті також зазначено інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік, який складає 2 107 779,30 куб.м, величину річної потужності на поточний календарний рік 2 479 113,42 куб.м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році 206 592,79 куб.м; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році (за замовчуванням) 175 648,28 куб.м.

10.12.2021 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому вказував, що ТОВ «ВО СЗВІ» з жовтня 2021 скоротило обсяг виробництва та споживання природного газу, просило надіслати представника АТ «Донецькоблгаз» для тимчасового перекриття та пломбування запорної арматури на комерційному вузлі обліку на ГРП.

Згідно акту від 10.12.2021 у зв`язку з відсутністю відборів газу підприємством, припинено (обмежено) газопостачання ТОВ ВО «СЗВІ» та опломбовано шляхом встановлення заглушки на вхідній засувці вузла обліку газу (т.1 а.с. 101).

В подальшому 22.12.2021 працівниками позивача було здійснено обстеження ВОГ відповідача, про що складений акт від 22.12.2021 з відповідними додатками.

22.12.2021 також був складений акт №413 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури. В акті зазначено, що пломбування вхідної засувки здійснено у зв`язку із припиненням споживання природного газу згідно листа відповідача № 4-2/15-67 від 10.12.2021.

06.10.2022 позивач (відправник Слов`янське УГГ) направив на електронну адресу відповідача супровідний лист №622/11 від 04.10.2022 з інформаційним листом щодо розміру річної замовленої потужності на наступний 2023 календарний рік, який просив підписати та один екземпляр інформаційного листа повернути на його адресу.

20.10.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача підписаний керівником ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" інформаційний лист щодо розміру річної замовленої потужності на наступний 2023 календарний рік, з якого вбачається, що обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2021 30.09.2022) складає 135 878,00 куб.м, величина замовленої потужності, яка розрахована для щомісячної оплати Споживачем у 2023 році (за замовчуванням) складає 11 323,17 куб.м.

Позивачем нараховано відповідачу плату за надані ним послуги з розподілу природного газу на загальну суму 1 387 892,29 грн за період лютий-травень 2022 року, грудень 2022 року, січень-вересень 2023 року, в підтвердження чого ним додано до матеріалів справи акти та рахунки, а саме:

- акт №8/7 від 28.02.2022 на суму 248 717,96грн та рахунок №8/7 від 28.02.02.2022 на вказану суму;

- акт №8/2 від 31.03.2022 на суму 248 717,96грн та рахунок №8/4 від 31.03.02.2022 на вказану суму;

- акт №8/3 від 30.04.2022 на суму на суму 248 717,96грн та рахунок №8/5 від 30.04. 2022 на вказану суму;

- акт №8/4 від 31.05.2022 на суму на суму 248 717,96грн та рахунок №8/6 від 31.05.02.2022 на вказану суму;

- акт №8/5 від 31.12.2022 на суму на суму 248 717,96грн та рахунок №8/7 від 31.12.2022 на вказану суму;

- акт №8/1 від 31.01.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/1 від 31.01.2023 на вказану суму;

- акт №8/2 від 28.02.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/2 від 28.02.2023 на вказану суму;

- акт №8/3 від 31.03.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/3 від 31.03.2023 на вказану суму;

- акт №8/4 від 30.04.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/4 від 30.04.2023 на вказану суму;

- акт №8/5 від 31.05.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/5 від 31.05.2023 на вказану суму;

- акт №8/6 від 30.06.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/6 від 31.06.2023 на вказану суму;

- акт №8/7 від 31.07.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/7 від 31.07.2023 на вказану суму;

- акт №8/8 від 31.08.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/10 від 31.08.2023 на вказану суму;

- акт №8/10 від 30.09.2023 на суму на суму 16 033,61грн та рахунок №8/11 від 30.09.2023 на вказану суму.

Вказані акти та рахунки направлені на електронну адресу відповідача.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, нарахування вартості послуг з розподілу у період з червня по листопад 2022 року не здійснювався.

Так, до матеріалів справи позивачем надано листи Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи": №7106ВИХ-22-257 від 23.05.2022, в якому повідомлено, що станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи" розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф; №7106ВИХ-22-374 від 10.10.2022 в якому повідомлено, що станом на 10.10.2022 працівниками ТОВ "Оператор ГТС України" виконано ремонтно-відновлювальні роботи на магістральному газопроводі "Шебелинка-Слов`янськ". Протягом 11-12.10.2022 Краматорське ЛВУМГ готове виконати подачу природного газу до розподільчих мереж АТ "Донецькоблгаз" від ГРС м. Краматорськ з вихідним тиском не менш ніж 1,5 кгс/см2, в цей період також буде виконано сумісну перевірку приладів обліку газу; №7106ВИХ-22-375 від 10.10.2022, в якому повідомлено про те, що у зв`язку з закінченням ремонтних робіт на магістральних газопроводах Краматорське ЛВУМГ готове поновити подачу природного газу до розподільчих мереж АТ "Донецькоблгаз", зокрема, від ГРС у м. Слов`янськ.

У відповідь на лист №7106ВИХ-22-375 від 10.10.2022 позивач повідомив ТОВ "Оператор ГТС України" про готовність прийняття природного газу в газорозподільні мережі, які під`єднані до ГРС Слов`янськ 12.10.2022 починаючи з 13:00 год.

12.10.2022 на офіційному веб-сайті позивача було опубліковано оголошення про поетапний пуск природного газу до ГРМ.

У подальшому представниками Оператора ГТС та АТ "Донецькоблгаз" складено Акт калібрування та опломбування вимірювального комплексу від 12.10.2022, яким зафіксовано пуск газу до ГРС Слов`янськ 12.10.2022 о 13:30 год.

Згідно з факсограмою №275 від 20.12.2022 у зв`язку з повним наповненням газорозподільних мереж від вже працюючих повною мірою ГРС ТОВ "Оператор ГТС України" та здійснення доставки природного газу до межі балансової належності споживачів, здійснення нарахування за послугу розподілу природного газу поновлено з грудня 2022 року всім споживачам.

19.07.2022 позивач направив на електронну пошту відповідача лист вих.№534/11 від 14.07.2022, яким повідомив про наявність заборгованості станом на 01.06.2022 за послуги розподілу природного газу в сумі 747 272,85 грн та просив терміново вжити заходи щодо оплати боргу.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом вих.№4-2/15-18 від 19.07.2022 повідомив, що у зв`язку з тим, що промисловий майданчик ТОВ "ВО СЗВІ" знаходиться на території активних бойових дій у м. Слов`янськ Донецької області, ведення господарської діяльності підприємства після 24.02.2022 стало неможливим, а з початку квітня 2022 року на території підприємства повністю відсутній персонал заводу та не проводиться ніяких робіт, пов`язаних з використанням природного газу. Також повідомляє, що повне припинення промислово-господарської діяльності призвело до відсутності фінансової можливості з виконання своїх зобов`язань перед контрагентами, у тому числі по оплаті за послуги розподілу природного газу.

22.02.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача претензію про сплату заборгованості вих. №147/41 від 21.02.2022, в якій просив протягом 3 робочих днів сплатити заборгованість за договором розподілу природного газу в сумі 1 012 024,42 грн.

27.03.2023 позивач направив на електронну пошту відповідача супровідний лист вих.№331/41 від 24.03.2023 з Актом звірки №25 взаємних розрахунків за період з січня 2022 року по лютий 2023 року, в якому просило підписати акт та один екземпляр повернути на його адресу. Згідно Акту звірки №25 взаємних розрахунків за даними Слов`янського УГГ станом на 28.02.2023 заборгованість відповідача складала 1 028 058,01грн.

30.10.2023 позивач супровідним листом вих.№1112/1/4.1 від 27.10.2023 направив відповідачу Акт звірки №372 взаємних розрахунків за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року, акти та рахунки з лютого 2022 року по вересень 2023 року та просив прийняти міри до негайної сплати заборгованості в сумі 1 140 293,88 грн. Вказані супровідний лист з додатками були направлені 30.10.2023 на юридичну адресу відповідача засобами поштового зв`язку, а також на електронну пошту відповідача.

Відповіді на вказані вимоги позивачем не отримано, сума заборгованості не сплачена.

Невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу №011т від 01.01.2019 в частині оплати вартості наданих послуг в повному обсязі стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд вказав, що за змістом норм чинного законодавства, як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача, в той час як з матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідача газопостачання припинено, заяв про його відновлення подано не було, ЕІС-код відповідача заблоковано та на нього не заводилось номінацій, відсутність газопостачання за спірний період не заперечується позивачем, у зв`язку з чим розподіл природного газу до межі належності об`єкта споживача не здійснювався, а тому відсутні правові підстави для здійснення відповідачем оплати нарахованої позивачем за спірний період вартості послуг з розподілу природного газу, а також за прострочення такої оплати -пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з п. 4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі Кодекс ГРС) договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 01.01.2019 укладено договір розподілу природного газу №011т шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов. Вказаний договір станом на даний час є чинним, що не заперечується сторонами.

Пунктом 1 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання (п.7 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС).

Умовами спірного договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1 договору).

Як вбачається з наданих документів позивачем нараховано відповідачу вартість послуги розподілу природного газу за період з лютого по травень 2022 року, грудень 2022 року, з січня по вересень 2023 року в загальній сумі 1 387 892,29 грн, що підтверджується наданими актами та рахунками, підписаними з боку позивача. Вказані документи направлені відповідачу на його електронну адресу та юридичну адресу засобами поштового зв`язку.

Відповідачем була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу частково, а саме останні сплати були здійснені в березні 2022 року, як зазначив відповідач ним оплачені послуги до 24.02.2022 року. Позивачем отримані від відповідача кошти також зараховані в рахунок оплати послуг за лютий 2022 року, залишок заборгованості за лютий 2022 складає 1 118,95 грн, інші періоди не оплачені.

Відповідач зазначає, що надані за спірний період акти приймання-передачі й акти звірки взаємних розрахунків не підписані відповідачем з тих підстав, що були надіслані відповідачу в той час коли він вже не здійснював свою господарську діяльність, а трудові договори працівників були призупинені через активні воєнні дії, що унеможливило надати заперечення до актів, у зв`язку з чим вважає вказані документи неналежними доказами.

Умовами договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.8 договору).

Пунктом 10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

З матеріалів справи вбачається, що спірні акти направлені оператором ГРМ на електронну адресу відповідача, яка згідно зазначеної адреси є корпоративною. Позивачем отримувались відповіді від відповідача з вказаної електронної адреси, зокрема, в липні 2022 року відповідь на претензію, в жовтні 2022 інформаційний лист щодо замовленої потужності на 2023 рік, що свідчить про отримання електронних листів відповідачем за електронною адресою, на яку позивачем направлялись відповідні електронні листи.

Крім того, позивач направляв акти та рахунки за спірний період на юридичну адресу відповідача 30.10.2023, у зв`язку з чим суд вважає, що порядок направлення актів відповідає вимогам викладеним у п.10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС.

Неналежність, на яку посилається відповідач зводиться фактично до неможливості надання ним заперечень на акти, у зв`язку з обставинами, які виникли в діяльності заводу через повномасштабне вторгнення, однак ним не заперечується їх отримання, у зв`язку з чим підстави вважати надані акти неналежними відсутні.

Відповідач у поданому відзиві зазначає, що фактично відповідач не споживає газ з 08.12.2021, з 22.12.2021 за заявою відповідача газопостачання відповідача було припинене згідно положень п. 9.1 договору. Станом на теперішній час газопостачання не відновлене, постачальника природного газу у відповідача немає, ЕІС-код відповідача в інформаційній платформі Оператора ГТС заблоковано та з 01.03.2022 номінації на нього не заводились, у зв`язку з чим послуга розподілу природного газу не надавалась.

Позивач в свою чергу зазначає, що припинення газопостачання не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, оскільки послуга розподілу передбачає також цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи, діяльність позивача по підтриманню ГРС в належному стані, що підлягає оплаті. Позивач підтверджує, що з 22.12.2021 відповідачу припинено газопостачання, яке досі не відновлено. Одночасно договір не було розірвано, механічного від`єднання споживача від загальної системи не здійснювалось. Вказане позивач обґрунтовує нормами Кодексу ГРС та правовими позиціями Верховного Суду.

Як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджено припинення газопостачання відповідачу в грудні 2021 року, яке не відновлено до теперішнього часу.

Судами встановлено, що наказом ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" №26 від 28.02.2022 "Про припинення діяльності ТОВ "ВО СЗВІ" припинено діяльність ТОВ "ВО СЗВІ" з 01.03.2022 на термін дії воєнного стану в Україні та, зокрема, вирішено провести консервацію технологічного обладнання, випалювальних печей та сушильних агрегатів.

Наказом ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" № 27 від 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів з 25.03.2022 у зв`язку з воєнною агресією проти України до моменту припинення та відміни воєнного стану або до моменту відновлення основної діяльності товариства.

В підтвердження відсутності замовлених номінацій на постачання газу відповідачем також долучено до матеріалів справи лист ТОВ ВКФ "Теплобуд" №15/11-6 від 15.11.2023, в якому зазначено про блокування EIC-коду споживача в інформаційні платформі Оператора ГТС з 12.03.2022 та те, що номінації на нього не заводяться.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За умовами договору, укладеного між сторонами, послуга з розподілу природного газу це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Виходячи із зазначених положень як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи так і розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача.

З матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідача газопостачання припинено, заяв про його відновлення подано не було, відсутність газопостачання за спірний період не заперечується позивачем, у зв`язку з чим розподіл природного газу до межі належності об`єкта споживача не здійснювався.

Позивач наголошує на тому, що незалежно від припинення газопостачання послуга розподілу підлягає оплаті з огляду на забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, посилаючись на п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ за змістом яких, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Як було зазначено забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого припинено, що свідчить про відсутність необхідності в отриманні зазначеної частини послуги в умовах відсутності переміщення та доставки природного газу.

Вартість послуги розподілу нараховується виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та відповідно включає в себе як вартість забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта так і розподіл належного Споживачу природного газу, при цьому нарахування вартості за надання послуги розподілу природного газу включаючи забезпечення цілодобового доступу за відсутності самого розподілу за однією ціною не можна вважати співрозмірною справедливою ціною особливо в умовах воєнного стану.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що оскільки основна мета послуги розподілу є саме фізична доставка природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача розрахунок вказаної послуги без врахування обставин припинення газопостачання, наслідком якого є його розподіл та доставка до об`єкта споживача, зупинення господарської діяльності відповідача, фактичне відключення від мереж позивача, викликане такими об`єктивними обставинами як воєнний стан, не відповідає засадами цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.

Статтею 3 ЦК України, передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом цих категорій як суті права загалом. Через призму природних принципів справедливості, добросовісності і розумності має оцінюватися і тлумачитися все позитивне і природне право і наслідки його застосування.

Закріплений законодавцем принцип справедливості, добросовісності і розумності має визнаватися не сукупністю трьох принципів, а єдиним принципом, який проявляється в єдності взаємопов`язаних трьох складових, що є традиційним для європейського приватного права.

Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

Під добросовісністю слід розуміти суб`єктивні уявлення конкретної особи про добросовісність її дій та об`єктивну відповідність цих дій стандартам поведінки у відповідній сфері діяльності.

Отже за своїм змістом добросовісність має одну із функцій, за якою правило, обов`язкове для сторін не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості.

Таким чином, добросовісність може за даних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.

В цьому зв`язку всі правила, які створюються сторонами чи законом підпадають під контроль судів, для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів. Суди приймають рішення "contra legem" (тобто, всупереч формальному, державному закону), якщо дотримання норм закону призведе до явно несправедливого щодо сторін договору результату.

Таким чином, "концепція добросовісності може використовуватися в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила".

Верховний Суд неодноразово при розгляді спорів, які виникли з різного характеру та виду правовідносин наголошував на тому, що принципи цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (постанова Верховного суду від 07.03.2023 у справі №913/864/21 (п.7.40); постанова Верховного суду від 02.03.2023 у справі №909/595/21 (п.7.41); постанова Верховного суду від 28.09.2022 у справі №904/3614/20 (п.6.30); постанова Верховного суду від 31.08.2022 у справі №910/6870/21 (п.5.2).

Виходячи із зазначеного, аналізуючи умови договору, закону, чи підзаконного нормативно-правового акту, суд має при застосуванні відповідної норми, враховуючи обставини конкретної справи в контексті вказаних принципів надати оцінку спірним правовідносинам з огляду на справедливість наслідків для сторін.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Судова колегія зазначає, що як судове рішення, так і правозастосовний акт повинні бути не лише законними, але й справедливими. В нормативно-правових актах мають закріплюватися норми права, які є результатом узагальнення найбільш важливих повторювальних суспільних відносин, а також засобом подолання шкідливої суспільної практики. Одночасно, нормативний документ не може врегулювати абсолютно всі ситуації, які можуть виникнути.

У спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Кодексу газорозподільних систем, який затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за №1379/27824, отже вказаний Кодекс є підзаконним нормативним актом, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Кодекс газорозподільних систем не містить жодної норми, яка б врегульовувала взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу при настанні таких обставин, як ведення на території України воєнних дій, введення воєнного стану. Настання таких подій було непередбачуваним та неочікуваним, у зв`язку з чим більшість нормативних актів (законів та підзаконних нормативних актів) не містили норм щодо врегулювання взаємовідносин сторін під час настання таких подій (воєнні дії на певній території, постійні масовані обстріли тощо). Внесення будь-яких змін до законодавчих актів є поступовим процесом, який потребує певного часу, та пов`язано з необхідністю врегулювання певних відносин, які не були врегульовані, при зміні суспільних відносин, при зміні обставин, суспільної думки та сприйняття тощо.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд не може залишити поза увагою, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Слов`янська міська територіальна громада Донецької області, де здійснював свою діяльність відповідач, включена до переліку територій можливих бойових дій, дата початку бойових дій 24.02.2022. Воєнний стан в України триває досі та є продовженим до 13 травня 2024 року.

З наданих матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ТОВ "Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів" №26 від 28.02.2022 припинено діяльність ТОВ "ВО СЗВІ" з 01.03.2022 на термін дії воєнного стану в Україні та, зокрема, вирішено провести консервацію технологічного обладнання, випалювальних печей та сушильних агрегатів. З 22.12.2021 припинено газопостачання відповідачу, що підтверджується актом про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування та пломбування вхідної засувної арматури від 22.12.2021.

Відповідачем подано до ДПС заяву про неможливість подання податкової звітності під час воєнного стану. Тобто, виходячи із зазначеного, відповідачем зупинено господарську діяльність.

Загальновідомим фактом є те, що м. Слов`янськ з перших днів повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України піддається постійним ракетним обстрілам, в тому числі і системами залпового вогню.

Відповідач до матеріалів справи надав копію заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що в період з 27.06.2022 по 04.08.2022 внаслідок масованого артилерійського обстрілу відбувалось щоденне влучання артилерійських снарядів та ракет у цеха та адміністративні будівлі заводу, що спричинило суттєву руйнацію та значні чисельні пошкодження будівель та виробничого обладнання заводу. Крім того, 29.03.2023 відповідачем до правоохоронних органів була подана заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а саме про влучання ворожих снарядів та ракет в цеха та адміністративні будівлі заводу 10.03.2023.

Відповідачем до матеріалів справи додано витяг з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12022052420000085, яке зареєстровано 10.03.2022. З наданого витягу вбачається про наявність запису від 27.06.2022 про можливе кримінальне правопорушення з такими обставинами : в період з 26.06.2022 по 03.07.2022 було здійснено артобстріли з боку окупаційних військ РФ в результаті якого були пошкодження в тому числі за адресою м. Слов`янськ, вул. Краматорська, 79 (ТОВ «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів»).

Щодо наявних пошкоджень приміщень відповідач надав роздруковані фото. Суд зазначає, що надані роздруківки фото не містять достовірних відомостей що на них зображені саме приміщення відповідача, а також відсутня дата таких знімків, але з урахуванням загальновідомих обставин та підтверджених фактів обстрілу будівель заводу, суд приходить до висновку, що вірогідним є те, що на наданих роздруківках містяться зображення саме приміщень відповідача та зроблені такі фото після введення воєнного стану в країні.

Крім того, відповідач додав до матеріалів справи копію договору № 146/2023 від 07.03.2023, за умовами якого відповідач надав третім особам можливість на спільне безоплатне користування нерухомими майном, що знаходиться в його власності. Сторони погодили, що договір поширює свою дію на відносини сторін з 01.04.2022, договір діє до закінчення військового стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування

Сторонами вказаного договору складений акт приймання-передачі приміщень, який датований 01.04.2022.

Незважаючи на те, що за умовами Договору № 146/2023 від 07.03.2023 майно відповідачем передано третім особам з можливістю спільного користування, суд вважає, що користування відповідачем своїм майном, а саме виробничими потужностями одночасно з такими третіми особами є технічно неможливим.

Суди зазначають, що загальновідомим є той факт, що територія Донецької області з початку воєнної агресії Російської Федерації та по теперішній час залишається територією особливо небезпечною та територією, яка зазнає значних руйнувань та наслідків незаконного вторгнення. Суд чітко розуміє стан суспільства в перші місяці озброєної агресії, коли виконання трудових, договірних обов`язків відійшло на інший план. Головним стало збереження життя, евакуація та допомога в здійсненні відсічі агресора.

Надані документи та пояснення сторін підтверджують відсутність газопостачання та відключення відповідача від газопостачальної системи, що в свою чергу виключає факт розподілу природного газу до межі балансової належності відповідача та взагалі можливість надання послуги розподілу в частині безпосередньо переміщення належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. Наявною у матеріалах справи сукупністю належних та допустимих доказів підтверджено, що у спірних правовідносинах у спірний період взагалі була відсутність можливість (навіть гіпотетична) доступу відповідача до газорозподільної системи позивача в межах приєднаної потужності, оскільки у зв`язку з агресією Російської Федерації проти України відповідачем була зупинена господарська діяльність, всі приміщення передані в користування іншим особам для державних потреб.

При цьому, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи за відсутності підключення до системи та переміщення природного газу та фактично не маючи доступу до такої послуги внаслідок ведення бойових дій, що в свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємства, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності.

Приймаючи до уваги особливий статус позивача як суб`єкта ринку природного газу, наділеного повноваженнями, які дають йому можливість бути обізнаним про фактичне споживання своїх послуг, про факти та обсяги санкціонованого або несанкціонованого споживання природного газу, а також обізнаність з фактом відключення відповідача від системи, в умовах активної фази війни та, по суті, пасивної поведінки позивача за договором розподілу природного газу, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що прийняте б на користь позивача рішення суперечило принципам справедливості, добросовісності та розумності.

До того, ж в матеріалах справи наявний лист Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ Оператор газотранспортної системи, в якому зазначено, що станом на 23.05.2022 газопостачання споживачів від ГРС Краматорського ЛВУМГ ТОВ Оператор газотранспортної системи розташованих у Донецькій та Луганській областях неможливе, внаслідок численних пошкоджень магістральних проводів, спричинених військовою агресією рф. При цьому, вказаний лист не містить інформації щодо дати початку неможливості такого газопостачання з вказаних підстав, що ставить під сумнів можливість забезпечення позивачем цілодобового доступу до газорозподільної системи повний місяць - травень 2022 та, як наслідок, правомірність нарахування послуги розподілу відповідачу за вказаний період.

Судова колегія зазначає, що до 24.02.2022 відповідачем повністю були виконані свої зобов`язання перед позивачем.

Колегія суддів на підставі викладеного констатує, що заявлені вимоги про стягнення плати за послуги розподілу природного газу за спірний період задоволенню не підлягає.

Оскільки вимоги щодо стягнення 494 657,78 грн пені, 40 834,67 грн 3% річних та 133 487,44 грн інфляційних втрат є похідними вимогами, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо того, що незалежно від припинення газопостачання послуга розподілу підлягає оплаті з огляду на забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, в обґрунтування яких останній послався на положення п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ за змістом яких, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків припинення або обмеження розподілу природного газу за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, розірвання договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача, та зазначає, що забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого припинено, що свідчить про відсутність необхідності в отриманні зазначеної частини послуги в умовах відсутності переміщення та доставки природного газу, а вартість послуги розподілу нараховується виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та відповідно включає в себе як вартість забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта так і розподіл належного Споживачу природного газу, і при цьому нарахування вартості за надання послуги розподілу природного газу, включаючи забезпечення цілодобового доступу за відсутності самого розподілу за однією ціною не можна вважати співрозмірною справедливою ціною особливо в умовах воєнного стану. Оскільки основна мета послуги розподілу є саме фізична доставка природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача, розрахунок вказаної послуги без врахування обставин припинення газопостачання, наслідком якого є його розподіл та доставка до об`єкта споживача, зупинення господарської діяльності відповідача, фактичне відключення від мереж позивача, викликане такими об`єктивними обставинами як війна не відповідає засадами цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому колегія суддів враховує, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, місто Слов`янськ, де здійснював свою діяльність відповідач, віднесено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 починаючи з 27 квітня 2022 року.

Також, згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 визначено з 24.02.2022 по 31.12.2022 територією можливих бойових дій, що підтверджується переліком.

В апеляційній скарзі позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах КГС ВС від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, від 15.11.2023 у справі №918/756/22 та від 17.01.2024 у справі №911/1528/22.

Проте, вищезазначені постанови КГС ВС є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки в них заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з відповідачів, які мали можливість продовжувати господарську діяльність, не блокували власний ЕІС-код в інформаційній платформі Оператора ГТС та не стикались з незалежними від них перешкодами зовнішнього характеру, які унеможливлювали відновлення господарської діяльності та фактичне споживання відповідного обсягу газу й отримання послуг з його розподілу.

Так, у справі №914/3254/21 заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (м. Дрогобич Львівської області) (товариства, яке вимушено не зупиняло господарську діяльності через військові дії) за період з квітня 2021 по березень 2022 (тобто за період до введення в Україні воєнного стану).

У справі №918/756/22 заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліська енергосервісна компанія» (смт. Оржів Рівненської області) (товариства, яке вимушено не зупиняло господарську діяльності через військові дії) за період січень-серпень 2022 за обставин демонтажу у відповідача приладів обліку (лічильника газу та коректора газу).

У справі №911/1528/22 заборгованість за послуги з розподілу природного газу стягувалась з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (с. Княжичі Броварського району Київської області) (товариства, яке повністю не зупиняло господарську діяльності через військові дії) за період січень-липень 2022 за обставин відсутності у відповідача потреб у газоспоживанні у 2022 році.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу з огляду на безпідставність.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 08.02.2024 у справі №905/1465/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 07.05.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко