Постанова

від 01.05.2024 по справі 910/8539/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 року м.Дніпро Справа № 910/8539/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гусельников Мирослав Олександрович (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат;

від відповідача: Бацула Олександр Михайлович (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 (повний текст рішення складено 31.05.2023, суддя Зінченко Н.Г.) у справі №910/8539/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» (69035, м.Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 32; адреса для листування: 69002, м.Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 94/3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К», (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-К)

про стягнення 355 256,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА», м. Запоріжжя, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К», м. Київ, про стягнення 355256,00 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 матеріали позовної заяви від 25.08.2022 (вх. № 8539/22) Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 09.11.2020 № 1187/ЦВЗ у розмірі 355256,00 грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди №1187/ЦВЗ від 09.11.2020 зі сплати орендної плати за період з квітня по липень 2022 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 284204,80 грн, а також в порушення умов договору відповідач не сплатив передоплату за серпень 2022 року в сумі 71051,20 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у даній справі в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА», м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К», м. Київ про стягнення 355256,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 відмовлено повністю.

Суд першої інстанції встановив, що у спірних правовідносинах наявні підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати у спірний період відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України.

Враховуючи, що факт військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, є загальновідомим, а також перебування нежитлового приміщення, що є предметом оренди за Договором оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 в м. Енергодар Запорізької області, яке з 04.03.2022 по теперішній час перебуває в тимчасовій окупації, господарський суд погодився з доводами відповідача, що використання орендованого приміщення як за його цільовим призначенням, так і будь-яке інше фактичне використання цього майна підприємством яке знаходиться на підконтрольній Україні території та веде господарську діяльність відповідно до законодавства України є неможливим фізично.

Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що ситуація з орендою майна приватної власності за відповідними договорами оренди щодо об`єктів, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, за своєю суттю є аналогічною за обставинами, які складися в м.Енергодар Запорізької області по відношенню до оренди державного і комунального майна, що дає підстави стверджувати про наявність правових підстав для застосування аналогії закону в порядку ч. 1 ст. 8 ЦК України, що передбачено ч. 10 ст. 11 ГПК України.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення по даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що наявні визначені ст. 277 ГПК України підстави для скасування судового рішення у справі і ухвалення нового рішення про задоволення позову, оскільки:

- обставини унеможливлення використання орендованого приміщення фактично не були доведені, хоча суд першої інстанції визнав встановленим факт неможливості повного використання предмету оренди;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

- порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, у частині обов`язковості для відповідача умов договору оренди, відсутності підстав для відстрочення/зміни/звільнення від обов`язку виконання власних зобов`язань по договору, а також по доказуванню обставин, на які відповідач посилався на підтвердження власних заперечень.

На переконання апелянта, Господарський суд Запорізької області дійшов помилкового висновку, що у взаємовідносинах сторін наявні підстави для звільнення відповідача в якості наймача від оплати орендної плати, оскільки не доведена неможливість використання приміщення. Ті негативні фактори, на які посилалися відповідач у заявах по суті спору, а також суд у мотивувальній частині рішення, надавали право наймачу застосувати ч.4 ст.762 та ст. 652 Цивільного кодексу України, однак, останній відповідними правомочностями не скористався, в тому числі орендоване приміщення на пропозицію позивача останньому не повернув.

Також позивач вважає, що суд не врахував наступне:

1) використання приміщення в рамках орендних взаємовідносин (з урахуванням реєстрації відповідача і позивача на вільній від окупації території України) дозволено і узгоджується з положеннями ч.2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Положення цього та інших нормативно-правових актів не містять норм, які перешкоджають ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" займати Об`єкт;

2) жодними належними і допустимими доказами відповідач не довів одну або декілька із наступних обставин у відношенні того, що: приміщення зазнало ушкоджень або руйнувань; об`єкт захоплено окупаційними військами або іншими особами; об`єкт звільнено від майна орендаря; об`єкт повернено/передано відповідачу (навпаки, сторони в ході судового розгляду не заперечували, що договір оренди є чинним (в тому числі і на зараз), він не розривався і не зупинявся сторонами чи судом); об`єкт перестав використовуватися в рамках господарської діяльності відповідача; відповідач втратив доступ до приміщення внаслідок його блокування чи інших обставин.

Скаржник стверджує, що наявність такої істотної зміни обставин (яку сторони не могли передбачити укладаючи договір оренди), як потрапляння об`єкта оренди на територію, яка вважається тимчасово окупованою, не може бути підставою для односторонньої відмови від виконання договірних зобов`язань або для одностороннього припинення таких зобов`язань.

При цьому, на думку апелянта, господарський суд залишив без уваги такі обставини: ключі до приміщення не повернені позивачу; Орендар не повідомляв Орендодавця про обставини недопущення його до приміщення; приміщення не є захопленим окупантами чи іншими особами, доступ до приміщення відповідачу або іншим відвідувачам не обмежено у жодний спосіб.

Позивач звернув увагу, що у будівлі за адресою: м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46 продовжують знаходитися інші орендарі і власники (у суміжних приміщеннях). Зокрема, у матеріалах справи наявний Договір оренди приміщення №16.0 від 01.02.2022 між ТОВ «НЕДВІЖИМКА» та ТОВ «ІВП «КЕЛЬВІН». Відповідач не був позбавлений можливості звернутись з позовом до суду про розірвання договору після відмови позивача в припиненні договірних правовідносин між сторонами внаслідок зміни істотних умов господарювання. Призупинення роботи Об`єкту в якості центру видачі замовлень на чому наголошує відповідач - не підтверджено жодним документом долученим до матеріалів справи.

Як доводить позивач, у цій справі доречно використовувати правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 922/854/21, де, між іншим, вказано на те, що не є достатнім формальне посилання на лист ТПП, оскільки суд має досліджувати докази в сукупності та від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21, де визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат. Отже, єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат. В матеріалах справи відсутні докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань за договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Фактично єдиний лист, який відповідач з власної ініціативи начебто спрямував позивачу з 24.02.2022 по теперішній момент (не враховуючи відповіді на претензію) є лист № б/н від 11.03.2022. Однак, позивач в ході судового розгляду оспорював одержання відповідного листа. На аркуші 6-му (передостанній абзац) відповіді на відзив міститься вказівка, що позивач не одержував згаданого листа відповідача. Названа судом роздруківка (названа скріншотом) не відображає першоджерела інформації - листа який начебто направлявся у незмінному стані. Суд оглянув у текстовому форматі якийсь невідомий лист відправлений Анна Антоненко адресату Александр Бацуца. Відповідних осіб ніколи не працювало і не працює на ТОВ «Недвіжимка», і жодна поштова скринька належна позивачу під таким ім`ям/псевдонімом не використовувалася. Відображена на роздруківці-«скріншоті» інформація не пов`язує email будь-яким чином із ТОВ «Недвіжимка» чи його посадовими особами, або ж договором №1187/ЦВЗ від 09.11.2020. ТОВ «Недвіжимка» не використовує і не використовувало поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1

Окрім цього, скаржник в апеляційній скарзі наголошує, що умов для застосування аналогії закону відповідно до правових висновків Верховного Суду від 04.02.2021 по справі №910/4474/20, від 08.06.2022 по справі №2-591/11 не було, оскільки характер спірних взаємовідносин не потребував додаткового цивільно-правового регулювання, а відносини сторін регулювалися загальними нормами права договірних взаємовідносин, і відносин найму.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., ОСОБА_1.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/8539/22. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №910/8539/22.

10.07.2023 матеріали справи №910/8539/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі № 910/8539/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.10.2023 о 10 год. 40 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 у даній справі у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

12.10.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М., про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі № 910/8539/22 призначено у судовому засіданні на 13.12.2023 о 10:20 год.

13.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М.

У зв`язку з усуненням зазначених обставин, ухвалою апеляційного суду від 18.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі № 910/8539/22 призначено у судовому засіданні на 07.02.2024 о 11:00 год.

В судовому засіданні 07.02.2024, оголошено перерву до 13.03.2024 на 12:00 год.

Судове засідання, призначене на 13.03.2024, не відбулося у зв`язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі судді Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі № 910/8539/22 призначено в судове засідання на 01.05.2024 о 10:20 год.

В судовому засіданні 01.05.2024 позивач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

01.05.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОЕКТ ІНВЕСТ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ далі за текстом - Договір), за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування об`єкт оренди згідно Плану-схеми (додаток № 1), що розташований за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46. Опис об`єкту: нежитлове приміщення. Загальна площа об`єкту оренди становить 322,96 кв.м. (п. 11.1 розділ І Договору).

Об`єкт оренди передається Орендарю для наступного цільового використання: для розміщення господарської одиниці Орендаря - Центру видачі замовлень (ЦВЗ), а також для здійснення продажу продовольчими та непродовольчими товарами. (п. 11.3 Розділу І Договору).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору факт передачі об`єкта оренди підтверджується Актом прийому-передачі об`єкта оренди, який підписується протягом 3 календарних днів, після підписання даного Договору сторонами.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення за Договором оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 підтверджується Актом прийому-передачі об`єкту оренди від 09.11.2020, який підписано і скріплено печатками Орендодавця і Орендаря.

Розділом ІІІ «Орендна плата та порядок розрахунків» Договору сторони домовилися про наступне: щомісячна орендна плата за весь об`єкт оренди становить 64592,00 грн. без ПДВ з розрахунку 200,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. Сторони домовилися, що орендна плата починає нараховуватися Орендодавцем з моменту закінчення ремонтних канікул, вказаних в п. 3.2 Договору. (п. 3.1) Сторони погодили, що орендна плата у період з 09 листопада 2020 року до 31 грудня 2020 року (включно) буде нарахована Орендодавцем у розмірі 1 гривні у зв`язку зі здійсненням орендарем ремонту та/або перепланування та/або реконструкції та/або реставрації приміщення, надалі - ремонтні канікули. (п. 3.2) Сторони домовилися, що оплата за січень 2021 року становитиме 79177,29 грн. Оплата оренди починаючи з другого місяця після наданих ремонтних канікул становитиме суму, що вказана в пункті 3.1. Орендар зобов`язаний здійснити плату за січень 2021 року в строк до 11 січня 2021 року. (п. 3.3) Сторони домовилися, що протягом перших дванадцяти місяців оренди розмір орендної плати є фіксованим та не підлягає зміні. В подальшому. Починаючи з першого числа 13 місяця оренди розмір орендної плати може бути змінено Орендодавцем один раз на рік у розмірі не більше 10 % від місячної орендної плати за умови письмового попередження Орендаря за один календарний місяць до застосування нового розміру орендної плати. Новий розмір орендної плати вважається узгодженим на 32 день після відправлення відповідного повідомлення Орендодавцем за умови відсутності письмових заперечень Орендаря. (п. 3.5) З моменту закінчення строку ремонтних канікул, що вказані в п. 3.2 , але не пізніше 11 січня 2021 роу, Орендар перераховує Орендодавцю платіж в якості забезпечення виконання зобов`язань в розмірі місячної орендної плати за останній місяці оренди п. 3.1, який є орендним платежем за останній місяць дії цього Договору у разі належного виконання Орендарем умов цього Договору. (п. 3.6) Платежі, передбачені п. 3.1 цього Договору, сплачується Орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця у вигляді 100 % попередньої оплати не пізніше 25 числа поточного місяці за наступний місяць. (п. 3.7).

Згідно з п. 9.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.09.2023 (включно), а в частині виконання грошового зобов`язання - до його повного виконання.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

04.03.2021 відповідачем (Сторона 3), ТОВ «МЕГАПРОЕКТ ІНВЕСТ» (Сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» (Сторона 3, позивач у справі) укладено Угоду про заміну сторони в договорі оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020, відповідно до якої Сторона 2 передає, а Сторона 3 приймає усі права та обов`язки, покладені за Договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020, загальною площею об`єкта оренди 322,96 кв.м., приміщення що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46, на Сторону 2, а Сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти переходу прав і обов`язків від Сторони 2 до Сторони 3, що розуміється як згода Сторони 1. Передача прав і обов`язків на підставі даної Угоди не тягне для сторін будь-яких змін та/або доповнень до умов Договору оренди. (п., п. 1.1, 1.2 Угоди)

У відповідності до п. 2.1 Угоди перехід прав і обов`язків, що є предметом даної Угоди, здійснюється шляхом заміни сторони в Договорі оренди. Заміна сторони в Договорі оренди з усіма, виходячи з цього, правовими наслідками, здійснюється з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками всіх сторін даної Угоди.

Пунктом 3.1 Угоди погоджено, що Угода набирає сили з дати її підписання всіма Сторонами та скріплення печатками сторін.

Право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 789,7 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46, приміщення 74 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 247415185 від 09.03.2021)

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 3.5 Договору оренди позивач направив відповідачу лист від 15.12.2021№ 8/21 «Щодо зміни розміру орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020», в якому повідомив, що з 01.02.2022 збільшує розмір орендної плати за об`єкт оренди на 10 %, який буде становити 71051,20 грн без ПДВ з розрахунку 220,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м. У зв`язку із чим, відповідачу пропонувалося підписати Додаткову угоду від 15.12.2021 до Договору оренди.

У 2022 році позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату за оренди нежитлового приміщення, зокрема: № 5 від 17.01.2022 за лютий 2022 року, № 13 від 15.02.2022 за березень 2022 року, № 21 від 14.03.2022 за квітень 2022 року, № 52 від 01.05.2022 за травень 2022 року, № 53 від 01.06.2022 за червень 2022 року, № 54 від 01.07.2022 за липень 2022 року та № 55 від 20.07.2022 за серпень 2022 року.

Також протягом лютого - травня 2022 року позивачем виставлялися відповідачу рахунки на компенсацію спожитих послуг за електроенергію, гаряче та холодне водопостачання, водовідведення і теплопостачання за цей період.

Фактичні обставини справи свідчать та позивачем не заперечується, що відповідачем сплачена орендна плата згідно Договору оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 за січень - березень 2022 року, а також на виконання п. 3.4 Договору сплачені платежі за компенсацію комунальних послуг за січень - травень 2022 року, що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками.

17.03.2022 у зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації на територію України та окупацією м. Енергодар, ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» листом від 11.03.2022 № б/н повідомило позивача про настання форс-мажорних обставин у зв`язку із початком 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації проти України. У своєму лисі від 11.03.2022 № б/н відповідач посилався на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Лист від 11.03.2022 № б/н направлявся на електронну пошту ТОВ «НЕДВІЖИМКА» ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується роздруківкою скріншоту.

08.07.2022 позивач направив відповідачу Претензію вих. № 05/22 від 07.07.2022 з вимогою щодо сплати орендної плати за Договором оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 за квітень - липень 2022 року в сумі 284204,80 грн. та сплату 6445,70 грн. компенсації комунальних послуг за березень - травень 2022 року.

Листом від 31.08.2022 № 756-1/43 відповідач повідомив позивача про неможливість використовувати орендоване приміщення з цільовим призначенням через відсутність фізичного доступу до нього з моменту окупації м. Енергодар, а також повторно послався на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. У зв`язку із цим відповідач запропонував розірвати Договір оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 шляхом підписання угоди про розірвання договору та акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Листом від 27.09.2022 № 09/22 у відповідь на лист ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» від 31.08.2022 № 756-1/43 позивач запропонував погасити заборгованість з орендних платежів по вересень 2022 року включно, 30.09.2022 о 10:00 годині прибути уповноваженим представникам сторін до об`єкту оренди після чого відбудеться прийом-передачі приміщення, складання акту і передання ключів доступу до об`єкта та підписання додаткової угоди про розірвання Договору за взаємною згодою сторін з 30.09.2022.

Оскільки в досудовому порядку врегулювати спірні питання сторонам не вдалося, в вересні 2022 року ТОВ «НЕДВІЖИМКА» звернулося до суду з позовом у даній справі про стягнення з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» заборгованості з орендної плати за квітень - липень 2022 року в розмірі 284204,80 грн. та передоплати за серпень 2022 року в сумі 71051,20 грн., а всього 355256,00 грн. заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 09.11.2020 № 1187/ЦВЗ.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К», м. Київ про стягнення 355256,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли відносини з договору найму (оренди), врегульовані главою 58 ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося раніше - 09.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОЕКТ ІНВЕСТ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ далі за текстом - Договір), за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування об`єкт оренди згідно Плану-схеми (додаток № 1), що розташований за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46. Опис об`єкту: нежитлове приміщення. Загальна площа об`єкту оренди становить 322,96 кв.м. (п. 11.1 розділ І Договору).

04.03.2021 відповідачем (Сторона 3), ТОВ «МЕГАПРОЕКТ ІНВЕСТ» (Сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» (Сторона 3, позивач у справі) укладено Угоду про заміну сторони в договорі оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020, відповідно до якої Сторона 2 передає, а Сторона 3 приймає усі права та обов`язки, покладені за Договором оренди нежитлового приміщення № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020, загальною площею об`єкта оренди 322,96 кв.м., приміщення що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46, на Сторону 2, а Сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти переходу прав і обов`язків від Сторони 2 до Сторони 3, що розуміється як згода Сторони 1. Передача прав і обов`язків на підставі даної Угоди не тягне для сторін будь-яких змін та/або доповнень до умов Договору оренди. (п., п. 1.1, 1.2 Угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати орендних платежів.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Предметом спору є вимоги позивача до відповідача про стягнення орендної плати за період за квітень - липень 2022 року в розмірі 284204,80 грн. та передоплати за серпень 2022 року в сумі 71051,20 грн. за користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 46

Орендар, заперечуючи проти вимог Орендодавця, вказує на те, що втратив можливість використання приміщення, через повномасштабне вторгнення військами російської федерації на територію України. Внаслідок чого з 04.03.2022 територія Енергодарської міської територіальної громади, включаючи м. Енергодар, потрапила в тимчасову окупацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який не одноразово було продовжено і триває станом на час ухвалення судом рішення у цій справі по суті спору.

Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 р.», Енергодарську міську територіальну громаду включено до вказаного Переліку.

До вказаного наказу неодноразово вносились зміни. Проте, Енергодарську міську територіальну громаду із зазначеного Переліку виключено не було.

Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в розділі ІІ. Тимчасово окуповані російською федерацією території України значиться, зокрема, територія Запорізької області Енергодарська міська територіальна громада. Так, зокрема, в п. 4 (Запорізька область) за кодом UA23040110000019947 вказано, що дата початку тимчасової окупації Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області 04.03.2022 р..

Отже, об`єкт оренди розташований на території, яка тимчасово окупована російською федерацією, що свідчить про неможливість його використання Орендарем.

В п. 11.1. Договору оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 сторони обумовили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи затримку у виконання будь-якого зобов`язання за цим Договором у разі настання форс-мажору (обставин непереборної сили).

Відповідно до цього Договору обставинами непереборної сили (форс-мажором) вважаються повені, епідемії, пандемії, епізоотії, землетруси й інші природні і штучні (техногенні) катастрофи і стихійні лиха, повстання, ембарго, війна або військові дії будь-якого виду, окупація, порушення громадського порядку, страйки, незаконні дії органів влади або будь-які інші обставини, що перебувають поза контролем і волею сторін, які відбулися після укладення цього Договору та які не дають стороні (сторонам) можливості належним чином виконувати свої договірні зобов`язання (п. 11.3). У разі настання форс-мажору строк виконання зобов`язань за цим Договором подовжується на строк дії форс-мажору за умови, якщо сторонами не буде погоджено інше (п. 11.4).

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції, що з огляду на те, що факт військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, є загальновідомим, а також перебування нежитлового приміщення, що є предметом оренди за Договором оренди № 1187/ЦВЗ від 09.11.2020 в м. Енергодар Запорізької області, яке з 04.03.2022 по теперішній час перебуває в тимчасовій окупації, тому використання орендованого приміщення як за його цільовим призначенням, так і будь-яке інше фактичне використання цього майна підприємством, яке знаходиться на підконтрольній Україні території та веде господарську діяльність відповідно до законодавства України є неможливим фізично.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА» на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі №910/8539/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 31.05.2023 у справі №910/8539/22 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕДВІЖИМКА».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 07.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін