Постанова

від 07.05.2024 по справі 908/3023/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3023/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дармін М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційні скарги

Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації

та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р.

(суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 08.12.2023р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40)

до відповідача: Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації

(69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

про стягнення суми 232 400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, про стягнення суми основного боргу, у розмірі 231 685,35 грн. та 3% річних, у розмірі 714,65 грн..

Позовні вимоги мотивовані, тим, що Відповідачем невиконано зобов`язання щодо оплати послуг, наданих Позивачем в рамках договору на надання послуг № 5 від 03.03.2023 зі змінами, внесеними додатковими угодами до цього договору. На виконання вимог п. 7.4 договору позивачем було передано Відповідачу підписані зі свого боку акти виконаних робіт від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн., без ПДВ (за заявкою відповідача від 29.05.2023р.) та від 20.07.2023р., на суму 95 027,40 грн., без ПДВ (за заявкою відповідача від 28.06.2023р.). Згідно з п. 4.8 договору Відповідач повинен був направити підписаний та скріплений печаткою акт приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р. або обґрунтовану відмову від прийняття наданих послуг у строк до 17.07.2023р., включно, підписаний та скріплений печаткою акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р. або обґрунтовану відмову від прийняття наданих послуг у строк до 25.07.2023р., включно. Однак Відповідач ані підписані акти, ані відмови від їх підписання Позивачу не направив. 14.07.2023р. Позивачем отримано лист Відповідача про контроль надання виконавцем послуг. У листі відповіді від 17.07.2023р. вих. №17/07/23-1 Позивач повідомив про неможливість забезпечення та організації присутності представників Департаменту під час проведення процесу утилізації ламп розжарювання, а також огляду таких побутових ламп розжарювання, що зберігається та очікують процесу утилізації, внаслідок їх повної утилізації ТОВ НДІ Укрекопроект. У відповіді (лист від 25.07.2023р. вих. № 25/97/23-1) на повторний лист Відповідача від 24.07.2023р. про контроль надання виконавцем послуг, Позивач повідомив про можливість здійснення таких заходів контролю лише після передання нової партії ламп розжарювання для відповідної утилізації. У зв`язку із неотримання підписаних Відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р. та від 20.07.2023р. або обґрунтованої відмови від прийняття наданих за цими актами послуг, Позивач з урахуванням положень ч. 4 ст. 882 ЦК України підписав їх у односторонньому порядку 17.07.2023р. та 25.07.2023р., відповідно. Посилаючись на умови п. 3.1 договору Позивач зазначив, що Відповідач повинен був оплатити надані послуги за актом від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн. до 16.08.2023р., включно, за актом від 20.07.2023р., на суму 95 027,40 грн. до 24.08.2023р., включно, проте оплату не здійснив. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання, Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував на суми заборгованості за кожним вказаним актом та заявив до стягнення з Відповідача 3% річних, а саме: суми 460,52 грн. та 254,13 грн. відсотків річних, відповідно. На підставі викладеного, умов договору, ст.ст. 526, 625, 858, 882, 901, 903 ЦК України Позивач просив позов задовольнити.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект суму 136 657 грн. 95 коп. основного боргу та суму 460 грн. 52 коп. 3% річних. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект суму 2056 грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області у частині стягнення з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністраціїна користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект суму 136 657 грн., 95 коп. основного боргу та суму 460 грн., 52 коп. 3 % річних. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації посилається на те, що Позивачем не було передано Скаржнику підтверджуючих документів, що надають Скаржнику можливість переконатися, що Позивачем дійсно дотримано усі умови договору та інших нормативних актів зі збирання, перевезення та утилізації ламп розжарювання.

Скаржник зазначає на тому, що Позивач не надав можливість Скаржнику пересвідчитися і виконати своє право, щодо перевірки наданих послуг, чим порушив п. 4.4; п. 4.8 договору, пп. 5.2.1 п. 5.2- щодо права Замовника за договором контролювати надання Виконавцем за договором послуг, щодо збирання, перевезення та утилізацію ламп розжарювання. Твердження про те, що начебто послуга була надано у повному обсязі, на думку Скаржника, не відповідає дійсності.

Скаржник вважає, що Позивач повинен довести, шляхом надання на вимогу Замовника за умовами договору можливість контролю виконання робіт/послуг та/або вжити інші заходи, що документально підтверджують виконані роботи/послуги. Надання Замовнику за договором актів прийому-передачі робіт, не підтверджують надання таких послуг без проведення перевірки, відповідно п. 4.8 Договору. Також, на думку Скаржника, на підтвердження надання послуг, Позивач крім документального підтвердження міг скористатися можливістю і надати у встановлений строк відеофіксацію, протоколи, акти та/або інші офіційні документи, які чітко підтверджували би, що дійсно послуги наданні, а окремі компоненти (скло, метал, ізоляційний матеріали) дійсно передані іншим суб`єктам господарювання та/або власними засобами Позивача утилізовані. Однак, жодного підтверджуючого факту про виконання Позивачем всіх умов договору, зокрема факту надавання послуги зі збирання, перевезення та утилізацію ламп розжарювання не надано.

Скаржник зауважує, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи». Таким чином, на думку Скаржника, не підписання Замовником за договором актів прийому-передачі виконання робіт - є цілком правильним і відповідають вимогам договору і чинного законодавства.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. по справі №908/3023/23, в частині відмови у задоволенні позову, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

7. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект посилається на те, що судом невірно застосовані положення п. 4.8 Договору та положення ч.2 ст. 882 ЦК України та не застосовані належним чином положення ч.1 ст. 79 ГПК України Вірогідність доказів.

Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що відповідно до положень п. 4.8 Договору, замовник (відповідач), протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання від виконавця (Позивача) актів проводить перевірку наданих послуг та зобов`язаний направити виконавцю підписаний та скріплений печаткою акт або обгрунтовану відмову від приймання наданих послуг.

Скаржник вважає, що у відповідача відсутні обґрунтовані підстави/мотиви відмови від підписання акту приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р. Відповідач взагалі не зазначив мотиви відмови від підписання актів та проігнорував вимоги пункту 4.8 договору. .

Скаржник зауважує на тому, що відмова від підписання акту повинна бути обгрунтованою та у письмовій формі (не є можливим надати обгрунтовану відмову від підписання акту не виклавши її у письмовій формі із зазначенням обґрунтування такої відмови). Відповідно до положень аб. 2 ч.4 ст. 882 ЦК України - акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Скаржник вказує на те, що Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що послуги за актом від 20.07.2023р. не були надані позивачем, тому не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором.

8. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

9. Рух справи в суді апеляційної інстанції

09.01.2024р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі №908/3023/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3023/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

10.01.2024р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут « Укрекопроект» на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі №908/3023/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3023/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

22.01.2024р. матеріали справи № 908/3023/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 повернуто заявникові.

19.02.2024р. до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою повторно звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2024р. поновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" з апеляційною скаргою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

10. Встановлені судом обставини справи

03.03.3023р. між Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект (Виконавець) укладено договір надання послуг № 5 (Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався належними йому на праві власності або тим, що використовуються на законних підставах, транспортними засобами та обладнанням, надати Замовнику послуги послуги зі збирання, перевезення та утилізації ламп розжарювання (Послуги) з об`єкту Замовника, включаючи навантаження та вивантаження ламп розжарювання у місці утилізації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Послуги у строки та на умовах, встановлених цим Договором (п.1.1).

Сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 17.03.2023р. та додаткова угода № 2 від 05.05.2023р. до вказаного Договору.

За змістом п. 3.1 Договору визначено, що розрахунки за даним Договором проводяться шляхом оплати Замовником наданої послуги після підписання сторонами акту наданої послуги. Замовник здійснює оплату в межах отриманого бюджетного фінансування. Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту та на підставі підписаного сторонами Акта здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.03.2023р. до Договору) сторони узгодили, що Виконавець приступає до надання Послуги з дня отримання Заявки, за формою, яка є невід`ємним Додатком №2 до цього Договору. Строк виконання Послуги визначається кожною заявкою окремо та не може перевищувати 45 календарних днів.

В п.п. 4.5-4.7 Договору визначено, що передача Замовнику виконаних та належним чином оформлених послуг здійснюється згідно акту приймання-передачі наданих послуг за формою, що є Додатком № 4 до цього Договору, в якому зазначається обсяг і вартість наданих послуг, що передається Замовнику. У процесі передання-прийняття послуг сторони перевіряють відповідність наданих послуг умовам Договору. Акт приймання-передачі наданих послуг готує та подає Замовнику Виконавець.

Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця актів проводить перевірку наданих послуг та зобов`язаний направити Виконавцю підписаний та скріплений печаткою акт або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг (п. 4.8 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Початок надання послуг з моменту підписання цього Договору. Закінчення надання послуг 15.12.2023р. (п. п. 9.1, 9.2 Договору).

В рамках Договору сторонами було підписано без заперечень три акти приймання-передачі наданих послуг, і які були оплачені відповідачем, що підтверджується копіями наступних документів: Актом приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2023р., на суму 341 250,00 грн. без ПДВ, платіжною інструкцією №25/05/2023№135 від 26.05.2023р., на суму 341 250 грн.; Актом приймання-передачі наданих послуг від 23.05.2023р., на суму 122 089,50 грн., без ПДВ, платіжною інструкцією №25/05/2023№136 від 26.05.2023р., на суму 122 089,50грн.; Актом приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2023р., на суму 196 950,00 грн., без ПДВ, платіжною інструкцією №27/06/2023№185 від 28.06.2023р., на суму 196 950,00 грн..

В подальшому Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до ТОВ НДІ Укрекопроект ще з двома окремими заявками від 29.05.2023р. та від 28.06.2023р. на навантаження, вивезення та утилізацію відходів (ламп розжарювання), в кількості 70 081 одиниць відходів, із вартістю послуги 136 657,95 грн. (заявка від 29.05.2023р.) та в кількості 48792 одиниць відходів, із вартістю послуги 95 027,40 грн. (заявка від 28.06.2023р.).

Згідно з підписаним сторонами актами приймання-передачі відходів від 30.05.2023р. та від 03.07.2023р. відповідач передав, а позивач прийняв відходи (лампи розжарювання) у відповідній кількості, за адресою їх місцезнаходження: пр. Соборний, 6Б, зазначеною у вищевказаних заявках.

На підтвердження послуг з перевезення ламп розжарювання у кількості 70081 од. та 48792 од. з пункту навантаження до пункту розвантаження за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 27, позивачем надано в матеріали справи копії товарно-транспортних накладних №0000000090 від 30.05.2023р. та №0000000090 від 03.07.2023р..

Із супровідним листом вих. №10/07 від 10.07.2023р. позивач надав відповідачу рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023 з навантаження, перевезення та утилізації ламп розжарювання згідно заявки від 29.05.2023р., в кількості 70081 шт. на суму 136 657,95 грн., без ПДВ. Згідно з відміткою на вказаному супровідному листі зазначені документи були прийняті/отримані Департаментом захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації 11.07.2023р..

Із супровідним листом вих. №20/07 від 20.07.2023 позивач надав відповідачу рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р. з навантаження, перевезення та утилізації ламп розжарювання згідно заявки від 28.06.2023р., в кількості 48792 шт. на суму 95027,40 грн., без ПДВ. Згідно з відміткою на супровідному листі вказані документи були прийняті/отримані Департаментом захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації 20.07.2023р..

Відповідач вказані акти приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р. та від 20.07.2023р., підписані зі свого боку, у строк, визначений в п.4.8 договору (протягом 5 календарних днів з моменту отримання акту) позивачу не направив. Обґрунтованої відмови від приймання наданих послуг у цей строк відповідач також не надав.

Департамент захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації направив ТОВ НДІ Укрекопроект лист від 14.07.2023р. вих. №02.1-15/05-3/420 Про контроль надання виконавцем послуг, в якому з посиланням на п. 5.2.1 Договору, просив позивача у період з 17.07. по 21.07.2023 р.: забезпечити та організувати безпечну присутність представників департаменту під проведення процесу утилізації побутових ламп розжарювання, з можливістю фото та відео фіксації; забезпечити доступ до ресурсоцінних компонентів вилучених під час утилізації побутових ламп розжарювання; забезпечити можливість огляду та фото фіксацію побутових ламп розжарювання, що зберігаються та очікують процесу утилізації.

У відповідь на вказаний лист відповідача позивач в листі від 17.07.2023р. вих.№17/07/23-1 зазначив про неможливість виконання вищевказаних вимог Департаменту у зв`язку із повною утилізацією ТОВ НДІ Укрекопроект останньої партії ламп розжарювання, які були передані в межах договору.

Відповідачем направлено позивачу повторний лист вих.№02.1-15/01/436 від 24.07.2023р. Про контроль надання виконавцем послуг, зміст якого був аналогічним до змісту попереднього листа від 14.07.2023р. вих. № 02.1-15/05-3/420. Додатково звернуто увагу на те, що у разі невиконання вимог Департаменту, останній має право застосувати п.5.2.2. Договору.

В листі вих. № 25/07/23-1 від 25.07.2023р. у відповідь на повторний лист відповідача, позивачем, крім зазначеного раніше у відповіді на попередній лист, вказано, що заходи, про які просить Департамент можливо здійснити лише після передачі нової партії ламп розжарювання для відповідної утилізації.

Також матеріали справи свідчать, що 26.07.2023р. було здійснено виїзд комісії Департаменту до місця розташування технологічного обладнання підприємства позивача, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, для проведення контролю процесу утилізації ламп розжарювання та поводження з окремими компонентами, вилученими під час утилізації побутових ламп розжарювання, що оформлено проколом №1 від 26.07.2023р..

У протоколі, зокрема, відображено, що Комісією у присутності представників ТОВ НДІ Укрекопроект оглянуто виробничий майданчик, де відбувається процес дроблення ламп розжарювання та сепарація окремих їх частин з метою вилучення ресурсоцінних компонентів; виявлено відсутність вторинних компонентів, зокрема, скла, металевих частин, ізоляційного матеріалу, які, як вказано у протоколі, за інформацією представника позивача, були передані в рамках підписаних договорів на полігон твердих відходів (скло), а також до суб`єктів господарювання, що займаються металобрухтом.

В протоколі вказано, що для підтвердження виконання робіт згідно з договором №5 від 03.03.2023, укладеного між Департаментом та ТОВ НДІ Укрекопроект, останньому доручено передати Департаменту належним чином завірені договори та акти прийому-передачі в термін до 27.07.2023р..

В листі Запорізької обласної військової адміністрації від 09.08.2023р. № 08-39/2334, адресованому ТОВ НДІ Укрекопроект, зазначено, що відповідні підтверджуючі документи підприємством надані не були, та вказано, що для здійснення подальших розрахунків за виконані послуги з утилізації ламп розжарювання, необхідним є надання документів, що підтверджують повне виконання надання послуг зі збирання, перевезення та утилізації ламп розжарювання, а саме: завірені належним чином договору та акти приймання-передачі іншим суб`єктам господарювання для подальшого поводження з ркесурсоціннми компонентами та відходами, що були вилучені під час утилізації ламп розжарювання.

Позивач направ відповідь за вих. № 14/08-23 від 14.08.2023р. на вищевказаний лист, зазначивши, що умовами договору № 5 надання послуг від 03.03.2023р. не передбачено обов`язку виконавця послуг надавати будь-які додаткові документи аніж ті, які зазначені у самому договорі.

Невиконання Департаментом зобов`язання щодо оплати послуг згідно з наданими відповідачу актами приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн. та від 20.07.2023р., на суму 95 027,40 грн., які не були підписані з боку Замовника стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у цій справі.

11. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації слід відмовити, а апеляціна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми 136 657,95 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, про правомірність нарахування Позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України 3% річних, за період прострочення з 17.08.2023р. по 26.09.2023р., включно, в розмірі 460,52 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення суми заборгованості у розмірі 95 027,40 грн., за надані послуги з утилізації відходів (ламп розжарювання у кількості 48732 одиниць) згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, який датовано 20.07.2023р. суд першої інстанції дійшов до висновку, що Відповідач обґрунтовано скористався своїм правом на відмову від приймання наданих послуг за актом приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р., на суму 95027,40 грн., як то визначено пп. 5.2.2 договору, оскільки, зважаючи на встановлені вище обставини, такі послуги не відповідають умовам договору. При цьому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача 254,13 грн. 3% річних, нарахованих на суму 95 027,40 грн..

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних мотивів.

Судове рішення оскаржується Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу, у розмірі 136 657, 95 грн. та 460,52 грн. 3% річних.

Проаналізувавши доводи апеляційнї скарги Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, з урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі №355/385/17).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства.

Так, п.п. 3, 6 частини 1 ст. 3 ЦК України, визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин ( п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі № 910/16579/20).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно зазначив суд першої інстанції - укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст. 11 ЦК України, для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Як зазначалося раніше між сторонами укладено договір надання послуг, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект(Виконавець) зобов`язалося належними йому на праві власності або тим, що використовуються на законних підставах, транспортними засобами та обладнанням, надати Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) послуги із збирання, перевезення та утилізації ламп розжарювання з об`єкту Замовника, включаючи навантаження та вивантаження ламп розжарювання у місці утилізації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Послуги у строки та на умовах, встановлених цим Договором (п.1.1).

Сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 17.03.2023р. та додаткова угода № 2 від 05.05.2023р. до вказаного Договору.

За змістом п. 3.1 Договору визначено, що розрахунки за даним Договором проводяться шляхом оплати Замовником наданої послуги після підписання сторонами акту наданої послуги. Замовник здійснює оплату в межах отриманого бюджетного фінансування. Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту та на підставі підписаного сторонами Акта здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.03.2023р. до Договору) сторони узгодили, що Виконавець приступає до надання Послуги з дня отримання Заявки, за формою, яка є невід`ємним Додатком №2 до цього Договору. Строк виконання Послуги визначається кожною заявкою окремо та не може перевищувати 45 календарних днів.

Як зазначає Позивач у позові, в рамках Договору, Відповідачем було надано Позивача 5(п`ять) заявок на вивезення та утилізацію відходів, які були належним чином виконані Позивачем.

В п.п. 4.5-4.7 Договору визначено, що передача Замовнику виконаних та належним чином оформлених послуг здійснюється згідно акту приймання-передачі наданих послуг за формою, що є Додатком № 4 до цього Договору, в якому зазначається обсяг і вартість наданих послуг, що передається Замовнику. У процесі передання-прийняття послуг сторони перевіряють відповідність наданих послуг умовам Договору. Акт приймання-передачі наданих послуг готує та подає Замовнику Виконавець.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов договору на надання послуг № 5 від 03.03.2023р. надано Відповідачу для підписання акт приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн. (отриманий відповідачем 11.07.2023р.).

В п. 4.8 Договору визначено, що Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання від виконавця атів проводить перевірку наданих послуг та зобов`язаний направити Виконавцю підписаний та скріплений печаткою акт або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг.

Відтак, підписаний акт приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р. або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг Скаржник повинен був надати у строк до 17.07.2023р., включно.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ НДІ Укрекопроект у відповідності до положень ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 882 ЦК України акт приймання-передачі від 10.07.2023р. підписав одноособово 17.07.2023р..

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Суд першої інстанції доречно зазначив на те, що Верховним Судом у постанові від 18.08.2021р. у справі № 910/18384/20 зроблені висновки, що аналіз ст. 882 ЦК України свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021р. у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021р. у справі № 905/411/17, від 17.03.2021р. у справі № 910/11592/19).

Водночас, в п.п. 45-47 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023р. по справі №906/386/21 зазначено наступне:

45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019р. у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

46. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

47. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023р. у справі №914/2355/21 дотрималася таких же висновків.

Отже нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт/наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт/наданих послуг за відсутності надання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття.

При цьому, суд першої інстанції вірно врахував те, що згідно з пп. 5.1.1, 5.1.2 п. 5.1 договору надання послуг № 5 від 03.03.2023р. встановлено, що замовник зобов`язаний: прийняти виконані згідно з умовами цього договору послуги за умови належного їх виконання; в строки та на умовах, визначених цим Договором, здійснювати оплату послуг наданих за цим Договором, в порядку, передбаченому розділом 3 даного Договору.

Також умовами укладеного сторонами передбачено, що для забезпечення контролю за відповідністю наданих послуг, Замовник має право здійснювати контроль за порядком надання послуг (п.4.4. договору).

Згідно з пп. 5.3.4 п. 5.3 договору, виконавець зобов`язується забезпечити виконання всіх вимог законодавства України в питаннях поводження з відходами та вжити всіх заходів для запобігання третім особам та навколишньому середовищу відходами, в процесі надання послуг відповідно до умов цього договору.

В технічному завданні (Додаток №1 до Договору) визначено перелік нормативно-правових актів, якими регулюються відносини у сфері охорони навколишнього середовища та поводження із небезпечними відходами та їх утилізації, та яких повинен дотримуватись Виконавець при надання послуг за Договором.

Відповідно змісту Технічного завдання встановлено умови щодо необхідності забезпечення можливості організації процесу приймання/передачі відходів у присутності представників усіх сторін, контролю Замовником фактичного вивезення та утилізації відходів виключно на об`єктах з утилізації відходів та унеможливлення створення Виконавцем стихійних сміттєзвалищ.

Також у Технічному завданні визначено, що утилізація побутових ламп розжарювання повинна відбуватись шляхом поділу її на деталі, які потім сортуються в залежності від матеріалу (скло, металеві деталі, ізоляційних матеріал) та переробляються. Виконавець повинен здійснювати утилізацію ламп розжарювання за місцем знаходження матеріально-технічної бази. За потреби забезпечити контроль Замовником виконання робіт (можливість присутності співробітника Замовника при утилізації відходів, фото та відео фіксації).

У пп. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 Договору передбачено, що Замовник має право: контролювати надання Виконавцем послуг у порядку та в строки, встановлені цим договором; відмовитись від приймання послуг, якщо вони не відповідають технічному завданню та умовам цього договору (у тому числі виконані не у відповідності до вимог законодавства України, державних стандартів, норм і правил, регіональних (місцевих) правил забудови).

Суд першої інстанції вірно зазначив те, що договір не містить конкретних умов, які встановлюють порядок і обов`язковість забезпечення виконавцем присутності представників замовника щоразу під час процесу з утилізації відходів за кожною заявкою, прийнятою від замовника, з фото та відео фіксацією. Так само в договорі не встановлено обов`язку виконавця з надання замовнику підтверджуючих документів (копій договорів, актів приймання-передачі тощо), які стосуються подальшого поводження з ресурсоціннми компонентами та відходами, які вилучаються під час утилізації ламп розжарювання.

Отже, входячи зі змісту вищенаведених умов договору, замовник може скористатись своїм відповідним правом контролювати надання виконавцем послуг, однак, за відсутності при цьому у договорі відповідних умов, які безпосередньо чітко регулюють процедуру контролю замовником процесу надання послуг з утилізації та подальшого поводження з відходами/ресурсоціннми компонентами, волевиявлення з наміром здійснення контролю повинно бути попередньо виражено та зафіксовано відповідним чином. Наприклад, про це може бути зазначено у заявці на надання послуг, у завчасному письмовому повідомленні тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та про що свідчать матеріали справи, Скаржник, отримавши 11.07.2023р. акт приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн., в листі від 14.07.2023р. вих. №02.1-15/05-3/420 Про контроль надання виконавцем послуг, в якому з посиланням на п. 5.2.1 Договору, просив Позивача, у період з 17.07 по 21.07.2023 р. забезпечити та організувати безпечну присутність представників департаменту під час проведення процесу утилізації побутових ламп розжарювання, з можливістю фото та відео фіксації, забезпечити доступ до ресурсоцінних компонентів вилучених під час утилізації побутових ламп розжарювання та можливість огляду та фото фіксацію побутових ламп розжарювання, що зберігаються та очікують процесу утилізації.

Однак, зважаючи на дату листа (14.07.2023р.) виконання зазначених вимог замовника було об`єктивно неможливим, оскільки очевидним є те, що станом на цю дату позивач вже фактично здійснив утилізацію ламп розжарювання за актом приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., про що Позивачем було зазначено в листі від 17.07.2023р. з вих. № 17/07/23-1.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів на підтвердження належного попереднього повідомлення Відповідачем Позивача про намір здійснення представниками Департаменту контролю за наданням послуг в процесі утилізації відходів (ламп розжарювання у кількості 70081 одиниць) за заявкою від 29.05.2023р., з вартістю послуг 136 657,95 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності правомірної підстави для не підписання Відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., на суму 136 657,95 грн. та нездійснення оплати за фактично надані послуги.

Оскільки у порядку, визначеному п. 4.7 договору, а саме: протягом п`яти календарних днів з моменту отримання вказаного акту (11.07.2023р.), тобто до 17.07.2023р. (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України) замовник обґрунтованої відмови від його підписання не надав, Позивач правомірно підписав зазначений акт в односторонньому порядку 17.07.2023р..

З урахуванням умов п. 3.1 договору, кінцевим терміном оплати наданих послуг за актом приймання-передачі наданих послуг від 10.07.2023р., на суму 136657,95 грн., є 16.08.2023р..

Доказів оплати Скаржником наданих Позивачем послуг на вказану суму матеріали справи не містять, отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині, а протилежні доводи Скаржника спростовуються викладеним.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення виконання Відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг на суму 136 657,95 грн. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних, за період прострочення з 17.08.2023р. по 26.09.2023р., включно в розмірі 460,52 грн., нарахування якого суд першої інстанції правомірно визнав обгрунтованим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що місцевий господарський суд у межах наданих йому повноважень та вимог чинного ГПК України обґрунтовано зазначив про наявність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект суму 136 657 грн. 95 коп. основного боргу та суму 460 грн 52 коп. 3% річних. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект суму 2056 грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору.

Із змісту апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект вбачається, що рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні з Відповідача суми заборгованості, у розмірі 95 027,40 грн., за надані послуги з утилізації відходів (ламп розжарювання у кількості 48732 одиниць), згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, який датовано 20.07.2023р.

На думку Скаржника, судом першої інстанції невірно застосовані положення п. 4.8 Договору та положення ч.2 ст. 882 ЦК України та не застосовані належним чином положення ч.1 ст. 79 ГПК України Вірогідність доказів.

Як вище встановлено судом, матеріалами справи підтверджується, що Скаржником, на виконання умов договору на надання послуг № 5 від 03.03.2023р. надано Відповідачу для підписання акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р., на суму 95027,40 грн (отриманий відповідачем 20.07.2023р.).

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.03.2023р. до Договору) сторони узгодили, що Виконавець приступає до надання Послуги з дня отримання Заявки, за формою, яка є невід`ємним Додатком №2 до цього Договору. Строк виконання Послуги визначається кожною заявкою окремо та не може перевищувати 45 календарних днів.

Як встановлено судом з письмових доказів, залучених до матеріалів справи, в рамках Договору сторонами було підписано без заперечень три акти приймання-передачі наданих послуг, і які були повністю оплачені Відповідачем, що підтверджується копіями наступних документів: Акт приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2023р., на суму 341 250,00 грн., без ПДВ, платіжна інструкція №25/05/2023№135 від 26.05.2023р., на суму 341 250 грн; Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.05.2023 на суму 122 089,50 грн без ПДВ, платіжна інструкція №25/05/2023№136 від 26.05.2023р., на суму 122 089,50 грн.; Акт приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2023 на суму 196 950,00 грн без ПДВ, платіжна інструкція №27/06/2023№185 від 28.06.2023р., на суму 196 950,00 грн.

В подальшому Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до ТОВ НДІ Укрекопроект ще з двома окремими заявками від 29.05.2023р. та від 28.06.2023р. на навантаження, вивезення та утилізацію відходів (ламп розжарювання) в кількості 70 081 одиниць відходів, із вартістю послуги 136 657,95 грн. (заявка від 29.05.2023р.) та в кількості 48792 одиниць відходів, із вартістю послуги 95 027,40 грн. (заявка від 28.06.2023р.).

Відповідно до п. 4.2. договору, Виконавець складає товаро-транспортну накладну на підтвердження перевезення ламп розжарювання та надає її Замовнику.

На підтвердження надання послуг з перевезення ламп розжарювання, у кількості 48792 одиниць з пункту навантаження до пункту розвантаження за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 27, позивачем надано в матеріали справи копію товарно-транспортної накладної №0000000090 від 03.07.2023р..

Із супровідним листом вих.№20/07 від 20.07.2023р. Позивач надав Відповідачу рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р. з навантаження, перевезення та утилізації ламп розжарювання згідно заявки від 28.06.2023р. в кількості 48792 шт. на суму 95 027,40 грн., без ПДВ. Згідно з відміткою на супровідному листі вказані документи були прийняті/отримані Департаментом захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації 20.07.2023р..

Відповідно до п. 4.4 договору, для забезпечення контролю за відповідністю наданих послуг, Замовник має право здійснювати контроль за порядком надання послуг.

В пунктах 4.5-4.7 Договору визначено, що передача Замовнику виконаних та належним чином оформлених послуг здійснюється згідно акту приймання-передачі наданих послуг за формою, що є Додатком № 4 до цього Договору, в якому зазначається обсяг і вартість наданих послуг, що передається Замовнику. У процесі передання-прийняття послуг сторони перевіряють відповідність наданих послуг умовам Договору. Акт приймання-передачі наданих послуг готує та подає Замовнику Виконавець.

В п. 4.8 Договору визначено, що Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання від виконавця актів проводить перевірку наданих послуг та зобов`язаний направити Виконавцю підписаний та скріплений печаткою акт або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг.

Отже підписаний акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р. або обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг Відповідач повинен був надати у строк до 25.07.2023р., включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач вказаний акт приймання-передачі наданих послуг від 20.07.2023р., у строк, визначений в п.4.8 договору Позивачу не направив. Обґрунтованої відмови від приймання наданих послуг у цей строк Відповідач також не надав.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ НДІ Укрекопроект у відповідності до положень ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 882 ЦК України акт приймання-передачі від 20.07.2023р. підписав одноособово 25.07.2023р..

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Аналіз ст. 882 ЦК України свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021р. у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021р. у справі №910/11592/19, від 29.11.2021р. у справі №910/11215/20).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (Генпідрядника).

Подібний правовий висновок щодо застосування вказаних норм права, якими унормовуються спірні правовідносини в цій справі, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2018р. у справі № 910/2184/18 та від 16.09.2019р. у справі № 921/254/18, від 12.06.2019р. у справі № 910/6002/18, правовідносини в яких є подібними з правовідносинами у цій справі.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акта наданих послуг не може бути підставою для несплати вартості фактично наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалось вище, Відповідачем не було підписано наданий Позивачем акт приймання-передачі наданих послуг, а також не надано мотивовану відмову від прийняття наданих послуг.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором.

Наведене суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку, про відмову у стягненні з Відповідача вартості наданих послуг, у розмірі 95 027,40 грн., у зв`язку з чим апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення виконання Відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг на суму 95 027,40 грн. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних, за період прострочення з 25.08.2023р. по 26.09.2023р., включно, у розмірі 254,13 грн..

Враховуючи наявність підстав для стягнення суми основного боргу, колегія суддів знаходить достатньо підстав для задововлення позовних вимог Позивача, пов`язаних зі стягненням суми 3% річних у заявленому розмірі.

Підсумовуючи вищезазначене, викладені у апеляційній скарзі аргументи Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

Разом з тим, викладені у апеляційній скарзі аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" судова колегія вважає обгрунтованими, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

12. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін. Апеляціна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" підлягає заоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову про стягнення з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" 95 027,40 грн. основного боргу та 3% річних, у розмірі 254,13 грн..

13. Судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. «б», «в», п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на Скаржника.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника - Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут "Укрекопроект" задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023р. у справі № 908/3023/23 в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект 231 685 грн. 35 коп. основного боргу, 714 грн. 65 коп. 3% річних, 3 486 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору, про що виати наказ."

Стягнути з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект 4026 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарськом суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В.Чус

СуддяМ.О.Дармін