Рішення

від 03.05.2024 по справі 910/19136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2024Справа № 910/19136/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" (Київська область, місто Миронівка)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" (місто Київ)

про стягнення 301 328,00 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "МХП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" про стягнення 301 328,00 грн штрафу за порушення строків виконання робіт за договором підряду в капітальному будівництві № БА15 від 09.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

26.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності, та заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Відповідач у відзиві також виклав клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області, оскільки спір у справі стосується нерухомого майна.

З цього приводу судом встановлено, що частиною 3 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Предметом позову в цій позовній заяві є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків виконання робіт з будівництва залізобетонних доріг і площадок розвороту) на об`єкті: "Нове будівництво дільниці з виробництва органічних добрив на землях Тульчинської міської ради (за межами населеного пункту), Вінницької області".

При цьому відповідачем не подано жодного доказу наявності об`єкта нерухомого майна (відомостей про його державну реєстрацію як об`єкта нерухомості), з приводу якого виник спір у даній справі, а наявними в матеріалах справи доказами такі обставини не підтверджуються.

З огляду на вищевикладене суд відмовив у задоволенні означеного клопотання відповідача.

04.01.2024 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

04.01.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог.

26.03.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

01.04.2024 від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 між позивачем (МХП) та відповідачем (Контрагент) було укладено договір підряду в капітальному будівництві № БА 15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов`язався у встановлені строки за завданням МХП виконати будівельно-монтажні роботи (в подальшому - Роботи), зазначені в Додатках до Договору, а МХП - прийняти та оплатити зазначені Роботи.

Невід`ємними частинами Договору, які визначають зобов`язання Сторін та регулюють його окремі положення, є:

Додаток № 1 - "Умови, застосовні до договорів, укладених між МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані Контрагентом зобов`язання (далі - "Умови") в редакції від 01.06.2020 року" і які обов`язкові до виконання Сторонами Договору. Дані Умови опубліковані у газеті "Урядовий кур`єр", розміщені на сторінці офіційного сайту МХП https://www.mhp.com.ua/uk/partners/yurydychna-informatsiya та діють у відповідності до вказаних у них Положень;

Додаток № 2 - Найменування робіт, граничний термін виконання робіт, строки та порядок оплати робіт, інші умови.

Додаток № 3 - Договірна ціна з локальним кошторисом (та відомостями ресурсів) або сукупність договірних цін з локальними кошторисами (та відомостями ресурсів), надалі по тексту відповідно Договірна ціна та Локальний кошторис, в т.ч.. у сукупність документів даного Додатку включаються форми документів, які стосуються виконання даного Договору, якщо погоджені сторонами.

Додаток № 4 - Графік виконання робіт.

Додаток № 5 - Правила дотримання виробничих санітарних вимог, охорони праці, навколишнього природного середовища та безпеки на території МХП.

Додаток № 6 - Акт приймання-передачі проектної документації.

Додаток № 7 - Технічне завдання.

Додаток №8 - Форма лімітно-забірної відомості.

Додаток №9 - Акт приймання-передачі будівельної готовності.

Відповідно до п. 1 Додатку 2 до Договору його предметом є виконання робіт з будівництва залізобетонних доріг і площадок розвороту) на об`єкті: "Нове будівництво дільниці з виробництва органічних добрив на землях Тульчинської міської ради (за межами населеного пункту), Вінницької області".

Відповідно до Додатку 3 до Договору договірна ціна на будівництво "Влаштування залізобетонних доріг та площадок (під`їзної та внутрішньо-майданчикових залізобетонних доріг і площадок розвороту) на об`єкті "Нове будівництво дільниці з виробництва органічних добрив на землях Тульчинської міської ради (за межами населеного пункту) Вінницької області" що здійснюється у 2021 році склала 10 320 000,00 (десять мільйонів триста двадцять тисяч) гривень, дана ціна Договору також стверджується Сторонами відповідно п. 5 Додатку 2 до Договору: Загальна вартість (ціна) Договору не перевищує 10 320 000,00 (десять мільйонів триста двадцять тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ 1 720 000,00 грн. На момент укладення Договору вартість замовлених робіт складає 10 320 000,00 (десять мільйонів триста двадцять тисяч гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ.

У Додатку 4 до Договору сторони погодили графік виконання робіт, а саме: Календарні дні (30 днів) з дати підписання акт приймання-передачі проекту (технічної документації), акту приймання-передачі будівельного майданчика та сплати авансового платежу.

Пунктом 4 Додатку 2 Договору визначено, що відповідно до умов Договору МХП здійснює оплату робіт шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Контрагента у наступному порядку: авансового платежу в розмірі 30% від вартості замовлених робіт протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору (в т.ч. додатків до нього).

На виконання вищевказаних умов Договору 10.09.2021 позивач перерахував авансовий платіж у розмірі 3 096 000,00 грн платіжним дорученням №2734590001 від 10.09.2021.

09.09.2021 позивач передав відповідно до Акту приймання-передачі проект (технічну документацію), а також будівельний майданчик, що підтверджується підписаним обома Сторонами додатками 6, 9 до Договору.

Пунктом 9.2. Додатку №1 встановлено, що Договір, додаткова угода починає діяти з моменту (дати) його підписання сторонами або їх представниками, скріплені печатками (за наявності) і діє до припинення Договору за ініціативою сторін або однієї із сторін згідно умов Договору та додатків до нього, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. Сторони на підставі ст. 631 ЦКУ можуть вказати у договорі, що умови такого договору застосовуються до відносин, які виникли з визначеної сторонами дати.

Пунктом 9.3. Додатку №1 передбачено, що дата набрання чинності договору, додаткових угод до нього, визначається як дата його підписання сторонами. Якщо хата підписання вказана під підписами Сторін та у колонтитулі договору поруч з номером, то дата набрання чинності договором відповідає більш пізній даті, якщо не вказана під підписами Сторін - відповідає даті договору, що вказана в колонтитулі договору поруч з номером. Дата набрання чинності додатком відповідає даті набрання чинності Договором або додатковою угодою, до якої він складений.

23.06.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору підряду в капітальному будівництві №БА 15 від 09.09.2021 року, щодо зміни частини (залишку) договірної ціни шляхом викладення Додатку №3 до договору договірна ціна на будівництво "Влаштування залізобетонних доріг та площадок (Лот №4 під`їзної та внутрішньо- майданчикових залізобетонних доріг і площадок розвороту) на об`єкті "Нове будівництво дільниці з виробництва органічних добрив на землях Тульчинської міської ради (за межами населеного пункту) Вінницької області" у редакції відповідно до додатку до даної угоди складає 6 026 550,16 (шість мільйонів двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 16 коп. в т.ч. ПДВ і встановлено обмеження загальної вартості Договору у розмірі 11 838 094,40 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №4 від 27.06.2022 сторони виклали Додаток 4 (Графік виконання робіт) у новій редакції, відповідно до якої встановили строк 40 днів з моменту підписання додаткової угоди №4.

Отже, кінцевим строком виконання Договору було 06.08.2022.

Додатковою угодою №5 від 14.07.2022 до Договору сторони змінили п. 1 Додатку №2 та визначили, що предметом Договору є виконання робіт з будівництва залізобетонних доріг та площадок (під`їзної та внутрішньо-майданчикових залізобетонних доріг і площадок розвороту) на об`єкті "Нове будівництво майданчика для зберігання суміші органічної від утримання курчат-бройлерів на землях Тульчинської міської ради (за межами населеного пункту с. Ульянівки) Вінницької області", а також внесено зміни в пунктів 2, 4 Додатку №2 до Договору та узгоджено інший порядку здійснення оплати робіт.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5,0% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказане зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, Контрагент зобов`язаний спалити штраф у розмірі 5,0% від загальної вартості додатку до договору , в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином та з 11 календарного дня МХП має право відмовитися від Договору, що не звільняє Контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

Як вказує позивач, відповідачем всі роботи, визначені відповідно додатком 3 до Договору, виконані не були. Частково виконані роботи були прийняті позивачем відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 23.12.2021 з початку будівництва по звітний місяць включно на суму 7 816 139,04 грн.

24.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 до щодо невиконання робіт за договором підряду в капітальному будівництві №БА 15 та додаткової угоди №1 з вимогою про сплату неустойки на суму 301 327,51 грн за Договором.

У зв`язку із порушеннями строків виконання зобов`язань по іншим договорам підряду у капітальному будівництві із ТОВ "Промагробуд-Р", ПрАТ "МХП" було направлено відповідні претензії про сплату неустойки в загальному розмірі 1 043 267,81 грн.

У відповідь на претензію №79 ВБ щодо невиконання робіт за Договором відповідач листом №14/11/22 визнав факт порушення ним строків виконання робіт та просив зменшити розмір штрафу до 300 000,00 грн.

05.12.2022 сторони підписали фінальні акти виконаних робіт, з яких слідує, що відповідачем прострочено строки виконання робіт за Додатковою угодою №4 від 27.06.2022 до Договору на 120 днів.

У зв`язку з цим позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача штраф на підставі п. 6.2. Договору в загальному розмірі 301 328,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що порушення строків виконання фінальних робіт та здача їх лише 05.12.2022 зумовлена неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань зі сплати коштів за Договором.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов`язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов`язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. У разі руйнування або пошкодження об`єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об`єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов`язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов`язані з консервацією.

Статтею 882 ЦК України унормовано, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно зі ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 849 ЦК України встановлює, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору (ст. 580 ЦК України).

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Статтею 851 ЦК України встановлено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Доказів наявності обставин, визначених у ст. ст. 850, 851 ЦК України, до матеріалів справи сторонами не надано.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем на надано жодних доказів звернення до позивача із будь-якими повідомленнями про наявність підстав для несвоєчасного виконання робіт або притримання результатів виконаних робіт у зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань за Договором.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє такі доводи відповідача як необґрунтовані та безпідставні.

Судом при цьому встановлено відсутність у матеріалах справи і доказів наявності об`єктивних обставин, що не залежали від сторін, які вплинули на строк виконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині строків виконання робіт.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, Контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5,0% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказане зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, Контрагент зобов`язаний спалити штраф у розмірі 5,0% від загальної вартості додатку до договору , в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином та з 11 календарного дня МХП має право відмовитися від Договору, що не звільняє Контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд встановив його арифметичну вірність та відповідність умовам п. 6.2. Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд встановив наступне.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У той же час пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України в редакції згідно із Законом України № 540-IX від 30.03.2020 встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на території України встановлено карантин. Також Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Суд звертає увагу відповідача на те, що зазначені норми ЦК України передбачають не можливість поновлення пропущених строків позовної давності, а зупиняють їх перебіг у відповідних випадках.

Частиною 3 ст. 263 ЦК України унормовано, що від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

З урахуванням наведеного, позивачем подано даний позов у межах встановлених законом строків позовної давності.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" (01010, місто Київ, провулок Бутишев, будинок 10, офіс 10; ідентифікаційний код 41113882) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, Київська область, місто Миронівка, вул. Елеваторна, 1; ідентифікаційний код 25412361) 301 328 (триста одну тисячу триста двадцять вісім) грн 00 коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко