Ухвала

від 07.05.2024 по справі 156/401/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/401/24

Провадження № 1-кп/156/57/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12024035520000077 від 28.03.2024) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нововолинську Волинської області, є громадянином України, має неповну вищу освіту, не є працевлаштованим, є одруженим, утримує малолітню дитину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Іваничівського районного суду Волинської області надійшов від прокурора Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12024035520000077 від 28.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Вказаний обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, укладеною 29.03.2024 між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 (з однієї сторони) та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 (з іншої сторони) за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Згідно з цією угодою сторони дійшли згоди щодо визнання неправомірності вчиненого, ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у скоєнні правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 254 КК України, на досудовому розслідуванні та зобов`язався беззастережно визнати таку свою винуватість на стадії судового провадження; сторони дійшли згоди щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст. 254 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в грошовому вираженні - 17000,00 грн..

У підготовчому судовому засіданні 07.05.2024 прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження процесуального керівника в кримінальному провадженні № за ЄРДР 12024035520000077 від 28.03.2024, вважав за можливе затвердити добровільно укладену між прокурором та підозрюваним угоду про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення визнав повністю; підтвердив, що він розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, ст. 476 КПК України; просив затвердити угоду про визнання винуватості, котру було укладено добровільно.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 висловив думку щодо можливості затвердження судом добровільно укладеної між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області з однієї сторони та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 з іншої сторони угоди про визнання винуватості та призначення останньому покарання, узгодженого сторонами угоди.

Судом обвинуваченому ОСОБА_4 з достатньою повнотою роз`яснені наслідки укладення такої угоди у кримінальному провадженні.

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч.4 ст. 469 КПК України).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, яке згідно із встановленою нормами ст. 12 КК України класифікацією належить до категорії кримінальних проступків.

В обвинувальному акті, котрий надійшов на розгляд до суду, зазначено, що «потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні…, кримінальним проступком майнова шкода не завдана…» (а.с.3).

Водночас згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 «…на підставі членського квитка має в користуванні земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0721182400:02:000:0049, цільове призначення якої: землі запасу…, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення…» (а. с. 2, зворот). Органом досудового розслідування встановлено, що внаслідок самовільного спорудження ОСОБА_4 штучної водойми (ставка) без зміни цільового призначення земельної ділянки було знято ґрунтовий покрив - родючий шар ґрунту (гумусу) на частині вказаної ділянки площею 0,0081 га, було порушено структуру ґрунту та вказана частина земельної ділянки була виведена із сільськогосподарського обороту.

Отже, наслідками протиправного діяння, інкримінованого ОСОБА_4 (безгосподарського використання землі), стали виведення землі з сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту.

З відкритих даних земельного кадастру України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0721182400:02:000:0049 площею 23,8758 га (частиною якої є ділянка площею 0,06 га, котра використовувалась ОСОБА_4 ) належить до комунальної власності, суб`єктом права власності на цю ділянку з 01.12.2020 є Литовезька сільська рада Волинської області.

При цьому органом досудового розслідування не було встановлено потерпілої особи у кримінальному провадженні; обвинувальний акт і угода про визнання винуватості містять внутрішні суперечності в частині констатованого факту виведення землі з сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту та відсутності матеріальної шкоди.

Згідно з ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні № ЄРДР 12024035520000077 від 28.03.2024 вбачається, що дізнавачем чи прокурором не було призначено експертизу для з`ясування розміру шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно із ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, приведення сільськогосподарських угідь у непридатний для використання стан.

Пленум Верховного Суду України у п.4,15 постанови від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» звернув увагу на те, що «…при розгляді кримінальних справ про злочини проти довкілля судам належить встановлювати всі обставини, котрі підлягають доказуванню…, з`ясовуючи обставини вчиненого протиправного діяння, необхідно особливо ретельно перевіряти, чи є причинний зв`язок між ним і фактом заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу…, при обчисленні розміру відшкодування шкоди, заподіяної знищенням або пошкодженням природних ресурсів, потрібно також додержувати вимог тих нормативних актів, якими встановлено відповідні правила…».

Наведене свідчить про закріплення у чинному природоохоронному законодавстві України принципів невідворотного настання відповідальності, відшкодування збитків, завданих довкіллю протиправними діяннями.

Нормами ст. 474 КПК України визначено загальний порядок судового провадження на підставі угоди. Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону та відмовляє у затвердженні угоди, якщо, зокрема, умови угоди суперечать вимогам КПК та/або закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Згідно з вимогами ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

В розглядуваній угоді про визнання винуватості від 29.03.2024, укладеній між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) за участі захисника, наведено перелік дій, не пов`язаних із відшкодуванням збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, проте не наведені умови звільнення підозрюваного (обвинуваченого) від цивільної відповідальності.

Таким чином, суд констатує суперечність умов угоди про визнання винуватості вимогам закону (ст. 472 КПК України) та невідповідність умов угоди інтересам суспільства і вважає за необхідне відмовити в затвердженні такої угоди.

За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд має право відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК (п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13).

Ухвала про відмову у затвердженні угоди оскарженню не підлягає (п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13).

Керуючись ст. 314, 474 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 29.03.2024 між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 (з однієї сторони) та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 (з іншої сторони) за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12024035520000077 від 28.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Кримінальне провадження повернути прокурору для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України.

Ухвала про відмову у затвердженні угоди оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1