Ухвала

від 10.09.2024 по справі 156/401/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/401/24

Провадження № 1-кп/156/63/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі кримінальне провадження № 12024035520000077від 28.03.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ Володимирського району Волинської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працевлаштованого, мешканця: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 на підставі членського квитка має в користуванні земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0721182400:02:000:0049, цільове призначення якої: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, котра, згідно витягу з ДЗК належить на праві комунальної власності Литовезькій сільській раді, Володимирського району, Волинської області, порушивши вимоги статі 91 Земельного кодексу України, згідно котрої власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, статті 168 Земельного кодексу України, відповідно до котрої власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою та статті 35 Закону України «Про охорону земель», відповідно до котрої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням, ОСОБА_4 діючи умисно та проявляючи безгосподарність при використанні вказаної земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_2 , вирішив використати її без зміни цільового призначення, а саме без переведення в землі водного фонду та не отримавши спеціальний дозвіл, облаштував на частині вищевказаної земельної ділянки штучну водойму.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, всупереч вищевказаним нормам законодавства, що виразилось у господарському використанні земель, на належній йому земельній ділянці площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0721182400:02:000:0049, цільове призначення якої: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, не маючи в наявності затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, 04 травня 2022 року, за допомогою спеціальної техніки, провів роботи пов`язані із виїмкою (зняттям) ґрунтового покриву родючого шару ґрунту (гумусу), внаслідок чого незаконно побудував (облаштував) штучну водойму (ставок), загальною площею 0,0101 гектара, яку незаконно утримував.

Внаслідок самовільного будівництва штучної водойми (ставка) без зміни цільового призначення земельної ділянки, ОСОБА_4 було знято ґрунтовий покрив - родючий шар ґрунту (гумусу) на частині вищевказаної земельної ділянки площею 0,0101 гектара, внаслідок чого було порушено структуру ґрунту та вказана частина земельної ділянки була виведена із сільськогосподарського обороту.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 254 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям на підставіст. 45 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав в повному обсязі, покаявся, підтримав клопотання та пояснив, що він вину визнає у повному обсязі, правопорушення вчинив вперше, кається у скоєному, висловив жаль з приводу вчиненого, критично оцінює свою протиправну поведінку, добровільно допомагав слідству та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину, заподіяну майнову шкоду відшкодував у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання, оскільки вважає, що наявні всі підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, так як на теперішній час не вбачає перешкод для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого та захисника підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до вимог ст.ст. 285, 286 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається зі змісту пункту 3 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності" при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен дослідити чи дійсно діяння, яке постановлено особі за провину, мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення. Зокрема, поряд з доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення мають зазначатись умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 визнав свою причетність до вчинення інкримінованого діяння за ч. 1 ст. 254 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ч.2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення вперше, вчинений ним кримінальний проступок не є корупційним, добровільно допомагав слідству, повністю визнав свою вину та правдиво розповів про всі відомі йому обставини вчиненого злочину, у скоєному щиро покаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує таку, бажає виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, окрім того відшкодував заподіяну шкоду, шляхом сплати матеріальної шкоди у розмірі 588,93 гривень.

Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст. 45 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям, враховуючи, що за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов`язком, суд вважає, що клопотання обвинуваченого та захисника підлягає до задоволення та дійшов висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України у зв`язку із дійовим каяттям.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 45 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 288, 369 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 254 КК України на підставі ст. 45 КК у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035520000077 від 28.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1