Постанова

від 23.04.2024 по справі 334/2966/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.04.2024 Справа № 334/2966/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 334/2966/23 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.

№ 22-ц/807/665/24 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЄРІУМ» в особі адвоката Філіпського Олександра Сергійовича на рішенняЛенінського районногосуду м.Запоріжжявід 30жовтня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Товариствоз обмеженоювідповідальністю «ІМПЄРІУМ» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ

В квітні 2023року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ІМПЄРІУМ» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначав, що 02.08.2018 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_2 на підставі довіреності № 6091 від 02.08.2018 року в якості Позикодавця з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» в особі ОСОБА_3 в якості Позичальника був укладений договір позики.

Згідно з п. 1 Договору, позикодавець, в особі представника, передав позичальнику, а позичальник отримав від позикодавця, в особі представника, грошові кошти в сумі 1 088 000,00 гривень, що є еквівалентом 40 000,00 доларів США згідно комерційного курсу, встановленому на день підписання цього договору, шо становить 27,2 гривень за 1 долар США та зобов`язується повернути позику до 02 серпня 2019 року, дотримуючись вимог чинного законодавства України.

Сторони встановили, що розрахунок буде здійснюватися щомісячно починаючи з наступного не пізніше 02 (другого) числа кожного місяця у розмірі не менш ніж 27,200 гривень, що є еквівалентом 1 000 доларів США, згідно комерційному курсу, встановленому на день підписання цього договору. Останній розрахунок здійснюється позичальником не пізніше 1 серпня 2019 року.

Факт одержання грошей підтверджується підписанням цього договору.

Відповідно до п. 4 Договору, при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 02 серпня 2019 року) або порушенні Позичальником термінів сплати щомісячних платежів, позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку передбачені чинним законодавством України (у тому числі звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису), та вимагати при ньому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою з урахуванням Індексу інфляції за весь час прострочення а також сплати семи відсотків неустойки від простроченої суми за кожний день прострочки. При цьому у разі звернення стягнення у випадку порушення Позичальником терміну сплати щомісячних платежів, пеня нараховуватиметься з частини позики, ще залишилась несплаченою.

У пункті 8 Договору, Сторони за цим Договором домовились про зміну тривалост позовної давності шляхом її збільшення до 7 (семи) років для захисту Позикодавцем свогс цивільного права або інтересу як за основною вимогою, так і за додатковою вимогою гірс стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач свої обов`язки за договором позики виконав у повному обсязі. Проте, відповідач свого обов`язку за договорами позики не виконав, позику не повернув.

У забезпечення виконання вищевказаного договору позики, 09.08.2018 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_2 на підставі довіреності № 6091 від 02.08.2018 року в якості Іпотекодержателя з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» в особі ОСОБА_3 в якості Іпотекодавця був укладений іпотечні договір посвідчений Вовк 1.1, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріально округу Запорізької області, зареєстрований в реєстрі № 6117.

Відповідно до п. 1 Договору, цим договором забезпечується виконані зобов`язання що виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЄРІУМ» на підставі договору позики, укладеного в простій письмовій форі сторонами, надалі основний договір, укладеного на суму 1 088 000,00 гривень, з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу до 02 серпня 2019 року. У пункті 2 договору сторони погодили, що предмет іпотеки складає: нежитлове приміщення, офісно-складське приміщення, площею 148,5 кв.м., яі розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (шістнадцять приміщення 178 (сто сімдесят вісім).

Відповідно до п. 3 Договору, вказане нежитлове приміщення належит іпокедодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПЄРІУМ» на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Куропятніково Т.М. приватним ноніусом Запорізького міського нотаріального округу, 30.11.2017 року, № 4267. Право власності на приміщення зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 919771123101.

Пунктом 20 договору, сторони домовились про змін тривалості позовної давності шляхом її збільшені» до 7 (семи) років для захист Іпотекодержателем свого цивільного права або інтересу як за основною вимогою так і т додатковою вимогою про стягнення, неустойки (штрафу, пені).

31.03.2023 року, позивачем боржнику направлена письмова вимога про усунення порушень. Також, позивач неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спор; шляхом усних звернень до відповідач, але з його боку, так виконання умов договору і повному обсязі зроблено не було.

Встановивши обставини того, що позичальник порушив взяті на себе за договором позики зобов`язання, за для задоволення грошових вимог позивача у розмірі неповернутої боржником позики з урахуванням неустойки і фінансових санкцій позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Посилаючись на вищезазначене просив суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» (код в ЄДРПОУ 40485511), за договором позики від 02.08.2018 року в сумі 102488628,29 грн., яка складається: з суми основного боргу в розмірі 1 088 000.00 гри., суми трьох процентів річних 119 560,76 грн., неустойка (пеня) в розмірі 101 825 920,00 грн., інфляційні втрати 543 147,53 грн. - на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 1ПН3222307953) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення, офісно-складське приміщення, площею 148,5 кв.м.. яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (сто сімдесят вісім), що належить товариства з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» (код в ЄДРПОУ 40485511), на підставі купівлі-продажу, посвідченого Куропятніковою Т.М. приватним ноніусом Запорізького міського нотаріального округу, 30.11.2017 року за № 4267, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 919771123101, шляхом застосування процедури продажу, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення електронного аукціону, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. А також стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2023 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Імпєріум», за договором позики від 02.08.2018 року в сумі 102488628,29 грн., яка складається: з суми основного боргу в розмірі 1 088 000.00 гри., суми трьох процентів річних 119 560,76 грн., неустойка (пеня) в розмірі 101 825 920,00 грн., інфляційні втрати 543 147,53 грн. - на користь ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки. а саме: нежитлове приміщення, офісно-складське приміщення, площею 148,5 кв.м.. яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що належить товариства з обмеженою відповідальністю «Імпєріум», на підставі купівлі-продажу, посвідченого Куропятніковою Т.М. приватним ноніусом Запорізького міського нотаріального округу, 30.11.2017 року за № 4267, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 919771123101, шляхом застосування процедури продажу, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення електронного аукціону, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» на користь ОСОБА_1 13 420 гривень судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ІМПЄРІУМ» в особі адвоката Філіпського О.С. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення змінити шляхом зменшення загальної суми заборгованості за договором позики від 02.08.2018 року з 102 488628,29 грн. до 1 365732,79 грн., в тому числі: зменшення суми трьох процентів річних з 119560,76 грн. до 83612,05 грн.; зменшення суми неустойки (пені) з 101 825920,00 грн. до 194120,74 грн.; зменшення інфляційних витрат з 543147,53 грн. до 0 грн.; а також зменшення суми судового збору, що підлягає стягненню з 13420,00 грн. до 178,83 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.2018 року між ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_2 на підставі довіреності № 6091 від 02.08.2018 року в якості Позикодавця з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпєріум» в особі ОСОБА_3 в якості Позичальника був укладений договір позики.

Згідно з п. 1 договору, позикодавець, в особі представника, передав позичальнику, а позичальник отримав від позикодавця, в особі представника, грошові кошти в сумі 1 088 000,00 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) гривень, що є еквівалентом 40 000,00 (сорок тисяч доларів СІНА 00 центів) доларів США згідно комерційного курсу, встановленому на день підписання цього договору, шо становить 27,2 гривень за 1 долар США і зобов`язується повернути позику до 02 серпня 2019 року, дотримуючись вимог чинного законодавства України.

Сторони встановили, що розрахунок буде здійснюватися щомісячно починаючи з наступного не пізніше 02 числа кожного місяця у розмірі не менш ніж 27200 гривень, що є еквівалентом 1 000 доларів США, згідно комерційного курсу, встановленому на день підписання цього договору. Останній розрахунок здійснюється позичальником не пізніше 1 серпня 2019 року. Факт одержання грошей підтверджується підписанням цього договору.

Відповідно до п. 4 Договору, при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 02 серпня 2019 року) або порушенні позичальником термінів сплати щомісячних платежів позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку передбачених чинним законодавством України (у тому числі звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису), та вимагати при ньому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою з урахуванням Індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати семи відсотків неустойки від простроченої суми за кожний день прострочим. При цьому у разі звернення стягнення у випадку порушення Позичальником терміну сплати щомісячних платежів, пеня нараховуватиметься з частини позики, ще залишилась несплаченою.

У пункті 8 Договору, Сторони за цим Договором домовились про зміну тривалості позовної давності шляхом її збільшення до 7 (семи) років для захисту Позикодавцем свого цивільного права або інтересу як за основною вимогою, так і за додатковою вимогою про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язаній або одностороння зміна його умов не допускаться, якщо інше не встановлено договороіе або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умої договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутност таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, ще звичайно ставляться.

Статтею 629 цього Кодексу передбачено, що договір є обов`язковим для виконанні сторонами.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справ №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК Україні закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчиненні правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підстав рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодні здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позик частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частин позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, щ залишилася (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Позивач свої обов`язки за договором позики виконав у повному обсязі.

Проте, відповідач свого обов`язку за договорами позики не виконав, позику не повернув.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є йог невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язань (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржнь повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина пери статті 549 Цивільного кодексу України). Штрафом є неустойка, що обчислюється відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаною грошової зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга га третя цієї статті).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 Цивільного кодексу України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Такий правовий висновок викладено у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), 04 липня 2018 року (справа№ 310/1 1534/13-ц, провадження № 14-154цс18).

Сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. З ст. 6 ЦК України) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 червня 2017 р. у справі № 910/2031/16).

Отже враховуючи те, що порушення боржником зобов`язання є умовою нарахування неустойки, яка є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, суд першої інстанції зробив висновок, що порушення позичальником умов договору щодо своєчасної сплати суми позики тягне за собою обов`язок позичальника сплатити позивачу пеню.

Крім того, як зазначив суд першої інстанції,

у частині першій статті 1050 ЦК України, визначено, що позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов`язаний сплати грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом першої інстанції наведено розрахунок відповідних санкцій.

У розумінні статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сум першої інстанції не було враховано, що з урахуванням чинного законодавства та фактичних обставин, визначена позивачем сума заборгованості, яка має бути зазначена при вирішенні питання про звернення стягнення на іпотечне майно, підлягає коригуванню.

Так, згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцяти денний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем чи позикодавцем, позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Судом першої інстанції не було враховано зазначену обставину, а відтак посилання в апеляційній скарзі на неправильне визначення розміру боргу щодо включення за певний період пені, є слушним.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211було установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Строк карантину неодноразово продовжувався і тривав до 30 червня 2023 року. 30- денний строк після дня завершення дії цього карантину закінчився 30 липня 2023 року.

Верховний Суд відмовив у задоволенні позову про стягнення пені у зв`язку з тим, що пеня нарахована у період дії карантину.

Відтак для застосування положень п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має бути врахована не датанастання простроченняза договором позики, а період,за який нарахована пеня позивачем.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з розрахунком, викладеним у апеляційній скарзі, який свідчить про необхідність виключення з резолютивної частини рішення суду пені, безпідставно нарахованої позивачем за період з 12.03.2020 по 31.03.2023.

За період з 03.08.2019 по 11.03.2020 минуло 222 календарних дні.Тому розмір пені за період з 03.08.2019 по 11.03.2020 становить: 1 088 000,00 грн. X 7 % X 222 = 16 907 520 грн., а не 101 825 920,00 грн., як було зазначено судом першої інстанції.

За частиною ч. З ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У апеляційній скарзі апелянт просив про зменшення розміру пені, який обчислений за правильний період (з 03.08.2019 по 11.03.2020), але все одно перевищує суму боргу в понад 15 разів.

Судова колегія погоджується з зазначеними оводами, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Такого висновку дійшли: Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.

Отже, висновок суду першої інстанції у цій справі про включення до розміру боргу пені у розмірі, що у багато разів перевищує суму простроченого зобов`язання, не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства справедливому розгляду і вирішенню справи. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №727/9352/17).

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.

Нарахована позивачем і задоволена судом першої інстанції сума неустойки є несправедливо непомірним тягарем для відповідача і замість засобу стимулювання відповідача виконувати грошове зобов`язання перетворюватиметься на джерело отримання невиправданих прибутків позивачем.

Судова колегія погоджується також з розрахунком апелянта у цій частині, зокрема : у період, коли закон дозволяв нарахування пені (з 03.08.2019 по 11.03.2020) подвійна облікова ставка НБУ становила:

-34 % річних (03.08.2019 - 05.09.2019, 34 дні). Пеня: 1 088 000,00 грн. X 34 % / 365 X 34 = 34 458,30 грн.;

-33 % річних (06.09.2019 - 24.10.2019, 49 днів). Пеня: 1 088 000,00 грн. X 33 % / 365 X 49 = 48 199,89 грн.;

-31 % річних (25.10.2019 - 12.12.2019, 49 днів). Пеня: 1 088 000.00 грн. X 31 % / 365 X 49 - 45 278,69 грн.;

-27 % річних (13.12.2019 - 31.12.2019, 19 днів). Пеня: 1 088 000,00 грн. X 27 % / 365 X 19 = 15 291,62 грн.;

-27 % річних (01.01.2020 - 30.01.2020, 30 днів). Пеня: 1 088 000.00 грн. X 27 % / 366 X 30 = 24 078,69 грн.;

-22 % річних (31.01.2020 - 11.03.2020, 41 день). Пеня: 1 088 000,00 грн. X 22 %/ 366 X 41 =26 813,55 грн.,

що всього становить: 34 458,30 + 48 199,89 + 45 278,69 + 15 291,62 + 24 078,69 + 26813,55 = 194 120,74 грн.

Відтак судова колегія вважає можливим зменшити визначений судом розмір заборгованості до 194 120,74 грн.

Одночасно суд першої інстанції обчислив три проценти річних за формулою: 1 088 000,00 X 0,008219 % (3 % : 365 днів) X 1337 днів.

Тобто для обчислення трьох процентів річних судом також взято за основу період з 03.08.2019 по 31.03.2023.

Обчислюючи інфляційні втрати, суд першої інстанції взяв за основу індекси інфляції з серпня 2019 року по лютий 2023 року.

Разом з тим, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України йдеться про нерозповсюдження на зазначений період «відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, тобто нарахування трьох процентів річних та і інфляційних втрат.

Тож судова колегія вважає можливим виключити з оскаржуваного судового рішення зазначення про включення до розміру заборгованості трьох процентів річних, нарахованих позивачем за період з 24.02.2020 по 31.03.2023.

Тож розмір трьох процентів річних становитиме:

-за період з 03.08.2019 по 31.12.2019 (151 день): 1 088 000,00 грн. X 3 % / 365 X 151 = 13 503,12 грн.;

-за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (366 днів): 1 088 000,00 грн. X 3 % = 32 640,00 грн.;

-за період з 01.01.2021 по 23.02.2022 (419 днів): 1 088 000,00 грн. X 3 % / 365 X 419 - 37 468,93 грн.,

що всього дорівнюватиме: 13 503,12 + 32 640,00+ 37 468,93 = 83 612,05 грн..

Не підлягають стягненню і інфляційні втрати, як такі що нараховані у період воєнного стану.

Суд першої інстанції також стягнув з відповідача на користь держави 13 420,00 грн. судових витрат. Однак, з урахуванням зміни суми боргу підлягає зменшенню у відповідності до ст. 141 ЦПК і сума судового забору до розміру 178,83 грн., пропорційно до звдоволеної частини позовних вимог.

Витрати апелянта щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу не підлягають стягненню, позаяк судовим рішенням задоволено позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а уточнення розміру заборгованості не впливає на висновок про звернення стягнення на предмет іпотеки та в цій частині судове рішення не оскаржене.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЄРІУМ» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2023 року у цій справі у оскаржуваній частині змінити.

Зменшити розмір визначеної судом заборгованості за договором позики від 02.08.2018 року з 102 488 628,29 грн. до 1 365 732,79 грн., ( один мільйон дев`ятнадцять тисяч 5ятсот шістдесят п`ять , 79 гр.), яка складається з суми трьох процентів річних - 83 612,05 грн. та суми неустойки (пені) у розмірі 194 120,74 грн.

Зменшити стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1 до 178,83 грн.( ст. семи десяти восьми , 83 гр.)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 7 травня 2024 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З Поляков