Рішення

від 16.04.2024 по справі 911/3837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р.

м. Київ

Справа № 911/3837/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов керівника Фастівської окружної прокуратури (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 3, код 02909996">0290999628">02909996">0290999628)

в інтересах держави в особі Київської обласної ради (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, код ЄДРПОУ 24572267)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59, код ЄДРПОУ 34933742)

та Комунального закладу Київської обласної ради «Фастівський Обласний Ліцей» (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Великоснітинська, будинок 63, код ЄДРПОУ 22200952)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів),

за участю представників:

прокурора: Ясир Євгенія Миколаївна,

позивача: не з`явились,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: не з`явились,

в с т а н о в и в :

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» та Комунального закладу Київської обласної ради «Фастівський Обласний Ліцей» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано клопотання від 12.01.2024 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Господарський суд ухвалою від 19.01.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 05.02.2024 на 15:00. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судове засідання 05.02.2024 представники сторін не з`явились, попри те, що були належним чином повідомлені.

Від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено. Від Київської обласної ради надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника, яку судом прийнято до матеріалів справи. У суду відсутні відомості щодо отримання відповідачами ухвали про дату, час та місце судового засідання.

У зв`язку з клопотанням Київської обласної прокуратури про відкладення розгляду справи та з метою забезпечення доступу відповідачам до правосуддя, суд відклав розгляд справи на 26.02.2024 на 14:30.

У судове засідання 26.02.2024 з`явився прокурор, інші представники сторін не з`явились, належним чином повідомлені.

Суд повідомляє, що конверти з судовою кореспонденцією, що направлялися відповідачам поверталися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. У суду відсутні відомості щодо отримання відповідачами ухвали про дату, час та місце судового засідання.

З огляду на відсутність у відповідачів електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами та задля забезпечення відповідачам доступу до правосуддя, суд відклав розгляд справи на 11.03.2024 на 14:30. При цьому суд зобов`язав відповідачів зареєструвати особисті кабінети користувача у системі "Електронний суд".

У судове засідання 11.03.2024 з`явився прокурор, інші представники сторін не з`явились. Суд вкотре встановив, що конверти з судовою кореспонденцією, що направлялися відповідачам поверталися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. Засіданні у справі відкладено на 01.04.2024 на 14:15 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У судовому засіданні 01.04.2024 була присутня прокурор, інші учасники справи не з`явились. До суду надійшли додаткові пояснення від прокурора, які судом долучені до матеріалів справи.

Суд констатував, що ухвала суду від 26.02.2024 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» та Комунального закладу Київської обласної ради «Фастівський Обласний Ліцей» зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» відповідачами не виконана. Відзиву до суду не надходило.

Суд з`ясував, що конверт з ухвалою від 26.02.2024, що направлявся Комунальному закладу Київської обласної ради «Фастівський Обласний Ліцей» повернувся з відміткою «вручено особисто», а Товариству з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» повернувся до суду без вручення за закінченням терміну зберігання. Суд вичерпав всі можливі способи повідомлення відповідачів про дату, час та місце слухання справи.

При цьому відповідачі не вказували на обставини, що перешкодили їм подати відзив у встановлений судом строк, а тому, суд вважав за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 16.04.2024 на 14:00.

У судовому засіданні 16.04.2024, що відбувалося за участю прокурора судом прийнято рішення.

Зміст та підстави позовних вимог

Звертаючись з позовом до суду прокурор просив:

визнати недійсними додаткові угоди за № 1 від 16.04.2021, №2 від 19.04.2021, №3 від 24.05.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 02.06.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 07.07.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 10.08.2021, №11 від 25.08.2021, №12 від 10.09.2021, №13 від 13.09.2021, №14 від 17.09.2021, №15 від 20.09.2021 та №17 від 04.10.2021, до договору за № 40 від 16.04.2021, укладені між КЗ КОР «Фастівський ліцей інтернат» (код ЄДРПОУ 22200952) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12») код ЄДРПОУ: 34933742;

стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (код ЄДРПОУ: 34933742) на користь Київської обласної ради (код ЄДРПОУ 24572267, банк Державна казначейська служба України м. Київ) кошти в сумі 33280,58 гривень, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору за № 40 від 16.04.2021.

В першу чергу прокурор повідомляв суд, що у лютому 2021 року КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат», як замовником, на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2021-01-27-001334-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09123000-7 природний газ в кількості 140000 метрів кубічних та очікуваною вартістю 980 000,00 грн.

У відкритих торгах взяли участь два постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут» з остаточною пропозицією 951150,00 грн та ТОВ «Екотехноінвест» з остаточною пропозицією 951 160,00 грн. Рішенням тендерного комітету замовника оформленим протоколом від 29.03.2021 визначено ТОВ «Екотехноінвест» переможцем закупівлі, з яким прийнято рішення укласти договір закупівлі природного газу.

Прокуратура звертала увагу суду на те, що 16.04.2021 між КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат» та ТОВ «Екотехноінвест» укладено договір поставки Природного газу № 40. Посилаючись на пункти 1.1, 1.5, 2.1, 2.2 договору, копію якого долучено до позову, прокурор зазначив, що предметом договору визначено природній газ (код ДК021:2015: 09123000-7) в кількості 140000,0 кубічних метрів на загальну суму 951160,00 грн, тобто ціна за 1000 кубічних метрів газу на момент укладення договору, з урахуванням вартості плати за потужність з ПДВ становила 6794,00 грн.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.5.1, 3.1 договору, постачальник зобов`язувався поставити споживачу у 2021 році товар «Природній газ для забезпечення власних потреб споживача за адресою: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 63, а споживач оплачує постачальнику вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Вбачається, що в подальшому, між сторонами договору укладено ряд додаткових угод, відповідно до яких узгоджено наступне:

16.04.2021 укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 7472,72 грн.

19.04.2021 укладено додаткову угоду № 2, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 8219,24 грн.

24.05.2021 укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 9040,32 грн.

28.05.2021 укладено додаткову угоду № 4, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 9943,44 грн.

02.06.2021 укладено додаткову угоду № 5, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 10936,74 грн.

17.06.2021 укладено додаткову угоду № 7, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 12486,65 грн.

07.07.2021 укладено додаткову угоду № 8, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 13734,06 грн.

14.07.2021 укладено додаткову угоду № 9, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 15106,08 грн.

10.08.2021 укладено додаткову угоду № 10, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 16615,14 грн.

25.08.2021 укладено додаткову угоду № 11, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 18193,56 грн.

10.09.2021 укладено додаткову угоду № 12, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 19907,34 грн.

13.09.2021 укладено додаткову угоду № 13, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 21792,54 грн.

17.09.2021 укладено додаткову угоду № 14, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 23753,82 грн.

20.09.2021 укладено додаткову угоду № 15, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 26126,82 грн.

04.10.2021 укладено додаткову угоду № 16, якою збільшено вартість природного газу з врахуванням ПДВ до 31607,64 грн.

11.10.2021 укладено додаткову угоду № 18, якою сторони розірвали Договір №40 від 16.04.2021.

Підставою для укладення сторонами додаткових угод, якими внесено зміни істотних умов договору, зазначено вимоги ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас за переконанням прокурора, додаткові угоди за № 1 від 16.04.2021, №2 від 19.04.2021, №3 від 24.05.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 02.06.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 07.07.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 10.08.2021, №11 від 25.08.2021, №12 від 10.09.2021, №13 від 13.09.2021, №14 від 17.09.2021, №15 від 20.09.2021 та №17 від 04.10.2021 якими внесено зміни до істотних умов основного договору № 40 від 16.04.2021, укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними.

Наведеними вище додатковими угодами, якими внесено зміни до істотних умов основного договору № 40 від 16.04,2021, з урахуванням пункту 2.6 договору сторонами обрано п. 3 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. Прокуратура вважає, що відсоткове співвідношення збільшення ціни, яке здійснено в кінці жовтня 2021 року, необхідно рахувати від базової ціни, передбаченої умовами основного договору № 40 від 16.04.2021 (з моменту попереднього розрахункового періоду). Тобто ціну за одиницю товару фактично збільшено з 6794,00 грн за 1000 метрів кубічних природного газу до 31607,64 грн за 1000 метрів кубічних природного газу (на 365 %).

За переконаннями прокуратури ТОВ «Екотехноінвест», спонукаючи замовника до укладення додаткових угод, мало на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідний для себе відсоток (365%), а не на реальний відсоток коливання. При цьому продавець зобов`язаний був не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Окрім того, у всіх висновках торгово-промислової палати, наданих самим постачальником, як підстава для внесення змін до договору, міститься інформація про середньоринкові ціни на природній газ станом на квітень-жовтень 2021 року, а також окремі декади вказаних місяців, що свідчить про неможливість їх використання, як документального обгрунтування для внесення змін до істотних умов договору.

Зазначене в свою чергу порушує основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Зокрема, згідно листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2023 №4691/16.2.2/7-23 середньозважена ціна природного газу на роздрібному ринку для бюджетних установ та організацій (без урахування тарифів на послуги транспортування та розподілу природнього газу та ПДВ) складає у квітні 2021 року 6887 грн., травні 2021 року 7528 грн., червні 2021 року 8742 грн, липні 2021 року 9708 грн., серпні 2021 року 11597 грн., вересні 2021 року - 15501 грн, жовтні 2021 року 23158 грн.

Таким чином, сторонами, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» (чинного на момент укладення договору та здійснення правовідносин) та положень укладеного Договору, укладено додаткові угоди, згідно яких суттєво зменшено обсяги поставки природнього газу, що планується закупити на 139010,43 кубічних, та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації на 365%.

З цих підстав прокуратура і просила суд скасувати перелічені додаткові угоди. При цьому заявлено також похідну вимогу про стягнення грошових коштів.

Згідно актів приймання-передачі природного газу, які долучені до матеріалів позовної заяви, у КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат» поставлено 989,57 м. куб. природного газу за який перераховано ТОВ «Екотехноінвест» 40003,71 грн з врахуванням компенсації добових небалансів.

Однак, упродовж 2021 року за умовами даного договору ТОВ «Екотехноінвест» за поставлений природній газ повинно було отримати грошові кошти лише в сумі 6723,13 грн. (989,57 м. куб х 6,794 грн. за 1 м.куб. = 6723,13 грн).

Отже, відповідно до умов договору № 40 від 16.04.2021 та додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов договору. Споживачем безпідставно надміру сплачено, а ТОВ «Екотехноінвест» безпідставно збережено кошти на загальну суму 33280,58 грн. (40003,71 грн. - 6723,13 грн. = 33280,58 грн).

Визнання недійсними додаткових угод за № 1, № 2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17 до Договору (якщо таке буде встановлено судом) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними. Саме тому отримана Відповідачем оплата у сумі 33280,58 грн. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК.

Щодо належного позивача, яким є Київська обласна рада прокурор звертав увагу на Постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі 924/1283/21 від 09.08.2023 при ухвалені якої суд касаційної інстанції керувався висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.09.2022 у справі № 126/2157/19, згідно з якими у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228).

Так, абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців села, селища міста, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

У даному випадку позовна заява прокурором спрямовується в інтересах держави в особі Київської обласної ради, так як управління майном згідно з п.З. Статуту Комунального закладу Київської обласної ради «Фастівський ліцей-інтернат» здійснює Київська обласна рада.

Оскільки ані КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат», ані Київською обласною радою не вживалися заходи по відновленню порушеного права прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави. Також прокурор вказав, що відповідно до листа Київської обласної ради № 828/08-03 від 03.05.2023, рада не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягненню надмірно сплачених коштів.

Обґрунтовуючи підсудність позову прокурор послався на частину 5 ст. 29 ГПК України відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред`являтись також за місцем виконання цих договорів.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах держави в особі Київської обласної ради суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Інтереси держави у сфері державних закупівель полягають у дотриманні цілей процедур бюджетних закупівель, забезпеченні рівноправного доступу дощо участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів з метою ефективного використання бюджетних коштів.

Крім того, фінансово-економічний механізм державних закупівель є складовою фінансового механізму держави та відіграє одне із ключових завдань у реалізації бюджетної політики.

Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/19 зазначено, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є їх порушення, що виражається у недодержанні вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод до Договору, що призвело до надмірного використання бюджетних коштів.

Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави та територіальної громади, порушують порядок проведення публічних закупівель, зокрема їх конкурентну складову у зв`язку з незаконним збільшенням суми договору закупівлі, що призводить до порушення інтересів держави у вказаній сфері суспільних відносин.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

У даному випадку уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері публічних закупівель є Київська обласна рада, яка є розпорядником коштів обласного бюджету, з огляду на те, що стороною спірних правочинів є Комунальний заклад обласної ради. У даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів.

Підставність здійснення представництва інтересів держави прокурором визначене в позові судом визнано обґрунтованим та таким, що цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави та відповідає приписам ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом частин першої-третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат» (споживач) та ТОВ Екотехноінвест (постачальник) укладено договір про постачання природного газу № 40 від 16.04.2021 на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі.

Розділом 2 договору визначено наступне. Загальна вартість договору складає 951160,00 грн з ПДВ (пункт 2.1). Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ становить 5661,67 грн, ПДВ 20% 1132,33 грн, а разом 6794,00 грн (пункт 2.2). Місячний вартість газу визначається в актах приймання передачі на відповідний місяць (пункт 2.4), а загальна вартість договору визначається, як добуток місячних вартостей газу, що визначені у пункті 2.2 (пункт 2.5).

Вбачається, що метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 41 названого Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Судом встановлено, що в день укладання договору про постачання природного газу № 40, тобто вже 16.04.2021, між постачальником та споживачем одразу було укладено додаткову угоду № 1, з посиланням на п. 3 ч. 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до зазначеного пункту істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як вбачається з цієї додаткової угоди № 1 сума договору про закупівлю не змінилася, в той же час змінилася ціна, оскільки до пункту 2.2 внесено зміни, згідно яких ціна газу за 1000,0 куб. метрів без ПДВ становить 6227,27 грн.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак зазначена норма статті 41 встановлює імператив, згідно з яким зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме згідно пункту 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання ціни товару на ринку (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків).

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом з`ясовано, що при укладанні додаткової угоди № 1 сторони формально не вийшли за встановлені пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі обмеження щодо збільшення ціни, оскільки таке збільшення не перевищило 10 відсотків від початкової вартості (110% в даному випадку еквівалентно 6227,84 грн).

Водночас, суд з`ясував, що наданий на обгрунтування висновок ТТП не є належним доказом наявності підстав для збільшення ціни, в той же день в який було укладено і основний договір. Крім того, суд акцентує увагу на тому, що додаткова угода не містить жодних посилань на підстави збільшення ціни, як того вимагає чинне законодавство. Окрім іншого сторони погодили те, що умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини сторін, що виникли з 15.04.2021, тобто за день до фактичного укладання договору.

Додатковою угодою № 2, що підписана 19.04.2021 ціну за 1000,0 куб. м газу збільшено до 6849,37 грн, що перевищує допустиме збільшення ціни від початкової вартості на 10 % (6227,84 грн). Тож суд розцінює укладення наведених і подальших додаткових угод, які прокуратура просить визнати недійсними, що підписувалися у період з квітня по жовтень 2021 року, як формальне, але навмисне й планомірне збільшення ціни.

При цьому суд вважає за необхідне навести висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у пункті 90 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23), де вказано, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Суд констатує, що ціна товару (природного газу) відповідно до договору становила 5661,67 грн без ПДВ за 1000,0 куб. м газу. Після підписання ряду додаткових угод ціна була остаточно збільшена додатковою угодою № 17 від 04.10.2021 до 26339,70 грн без ПДВ, що більше ніж в чотири рази перевищує початкову вартість та непропорційно виходить за межі визначені Законом України Про публічні закупівлі, значно порушує його положення та йде всупереч його основним засадам.

Також суд вважає за необхідне вказати додатково, що відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах Верховного Суду України від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 визначено необхідність документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, при внесенні змін до договору закупівлі в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Відтак, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, у випадку збільшення ціни, шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Відтак, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Водночас, суд наголошує на тому, що відповідно до позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що формулювання тексту оспорюваних додаткових угод не містить зазначень про збільшення ціни, натомість вказано "змінити плановий обсяг постачання природного газу, без збільшення суми договору". Таке формулювання ігнорує обставину збільшення ціни та розцінюється судом, як намагання навмисно уникнути згадок про збільшення ціни за одиницю товару. При цьому у самих додаткових угодах не наведено посилань на причину збільшення ціни, не наводиться документального підтвердження потреби у збільшенні вартості товару.

Однак до справи долучені копії документів, які можуть бути розцінені, як такі що містять відомості про зміну вартості природного газу. У справі наявна цінова довідка № 815/21 від 02.04.2021 Харківської торгово-промислової палати. У зазначеній довідці наведені показники вартості природного газу на європейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України Німецький хаб NCO, Німецький хаб GASPOOL, Нідерландський хаб TTF станом на 01.03.2021 та на 01.04.2021 з зазначенням коливання цін.

Також у справі містяться експертні висновки, що датовані 08.04.2021, 16.04.2021, 11.05.2021, 14.05.2021, 10.06.2021, 23.06.2021, 02.07.2021, 29.07.2021, 13.08.2021, 31.08.2021, 07.09.2021, 13.09.2021, 15.09.2021, 21.09.2021, 30.09.2021, Харківської торгово-промислової палати, які сформовані на замовлення ТОВ Екотехноінвест та містять експертний висновок про приведену вартість природного газу на європейських хабах з зазначенням коливання цін (відсоткового показника зростання цін між датами).

Досліджуючи наведені документи, суд вказує, що вони не мають жодного відношення до українського ринку природного газу, а стосуються виключно цін на європейському ринку у Німеччині та Нідерландах, а наведена в них формула розрахунку включає в себе крім ціни на хабі також і усереднену вартість транспортування магістральними газопроводами Європи, коофіцієнт перерахунку MWh в м.куб (10,62), курс EUR/USD НБУ на дату розрахунку. Тож суд критично оцінює наведені документи і вказує, що вони не можуть свідчити про доцільність збільшення ціни товару за договором про закупівлю № 40 від 16.04.2021, оскільки не мають прив`язки до українського ринку природного газу.

Таким чином жодна з додаткових угод про збільшення вартості товару не є документально обгрунтованою та не містить жодного посилання на правову та документальну підставу такого збільшення.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу про визнання недійсними додаткових угод.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За цим договором ТОВ Екотехноінвест протягом квітня-жовтня 2021 року постачало природній газ КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат». Сторонами було підписано ряд додаткових угод, якими змінювалася вартість природного газу. Відповідно до цих додаткових угод формувалися акти про постачання природного газу.

Водночас, як вказано вище додаткові угоди визнані судом недійсними, а відтак не створюють правових наслідків. Відповідно, правовідносини між сторонами щодо ціни товару були врегульовані виключно самим договором, відповідно до якого ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ становить 5661,67 грн, ПДВ 20% 1132,33 грн, а разом 6794,00 грн, що зафіксовано у пункті 2.2.

Згідно актів приймання передачі природного газу, споживачу за договором поставлено 989,57 грн куб. м природного газу. Відтак, постачальник впродовж всього строку дії договору повинен був отримати грошові кошти в сумі 6723,13 грн, натомість споживачем сплачено за договором 40003,71 грн.

Таким чином грошові кошти в сумі 33280,28 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ Екотехноінвест, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, як розпоряднику бюджетних коштів, що відповідає приписам статей 216 та 1212 ЦК України.

При цьому судом враховано обставину зміни найменування постачальника та зміни його офіційної юридичної адреси на ТОВ «Квінтіс Пром 12» (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59), що вбачається з відомостей, що відображені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34933742.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди за № 1 від 16.04.2021, №2 від 19.04.2021, №3 від 24.05.2021, №4 від 28.05.2021, №5 від 02.06.2021, №7 від 17.06.2021, №8 від 07.07.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 10.08.2021, №11 від 25.08.2021, №12 від 10.09.2021, №13 від 13.09.2021, №14 від 17.09.2021, №15 від 20.09.2021 та №17 від 04.10.2021, до договору за № 40 від 16.04.2021, укладені між КЗ КОР «Фастівський ліцей інтернат» (код ЄДРПОУ 22200952) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехноінвест» (ТОВ «Квінтіс Пром 12», код ЄДРПОУ 34933742).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Київської обласної ради (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, код ЄДРПОУ 24572267, банк Державна казначейська служба України м. Київ) кошти в сумі 33280,58 гривень, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору за № 40 від 16.04.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (49031, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 59, код ЄДРПОУ 34933742) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви, у сумі 5368 грн. на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996">02909996) за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз