Рішення

від 06.05.2024 по справі 918/375/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/375/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання А. Рижої, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укрзалізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ- Буд»

про стягнення 90 757,79 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ- Буд" (відповідач) про стягнення 90 757,79 грн штрафу за договором № Л/П-23850/НЮ від 25.10.2023.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів № UA -2023-09-27-013118-а в електронній системі закупівель «Prozorro» 25.10.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір про закупівлю № Л/П-23850/НЮ (договір), за умовами якого відповідач зобов`язався виконати поточний ремонт залізничного переїзду Костопіль - Моквин 35 км ПК 3 до 17.12.2023, відповідно до дефектного акту зведеного кошторису (облаштування асфальтобетонного покриття). Однак відповідач станом на 29.12.2023 (дата закінчення встановленого п. 14.1. строку дії договору) роботи не виконав та не розпочав їх виконання. За недотримання відповідачем умов договору та порушення строків виконання робіт позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 90 757,79 грн штрафу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 610, 612 ЦК України та ст. 193, 199, 216, 218, 230 -232 ГК України.

01.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує позовні вимоги та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на таке. Згідно з умовами договору підрядник зобов`язаний виконати роботи протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки від замовника. Підрядник зобов`язаний виконати визначені договором роботи у встановлений строк. Роботи мають виконуватися у суху погоду за температури повітря не нижче +5°С. 17.11.2023 відповідач отримав на електронну адресу заявку № Н-40/1950 з проханням виконати умови договору №Л/П-23850/НЮ, на момент отримання якої і протягом 30 календарних днів після її отримання, середня температура повітря трималася нижче +5°С, постійно йшов дощ та мокрий сніг і дув сильний вітер, що підтверджується довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 17-01-15/66 від 26.02.2024. Влаштування ТШП із сумішей асфальтобетонних гарячих та щебенево-мастикових у дощову погоду і по вологому покриттю заборонено. Отже, відповідач діяв відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, а відтак вина відповідача відсутня.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/375/24 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 06.05.2024.

06.05.2024 від позивача надійшло клопотання про розгляду справи без участі його представника.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

25.10.2023 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір про закупівлю № Л/П-23850/НЮ (договір), за п. 1.1. замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати поточний ремонт залізничного переїзду перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3 відповідно до дефектного акту (Додаток 1) та зведеного кошторису (Додаток 3), які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи і оплатити підряднику їх вартість відповідно до умов цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до 29.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 14.1. договору).

За п. 3.1. договору загальна сума цього договору визначається договірною ціною і становить 453 788, 94 грн, в т. ч. ПДВ - 75 631,49 грн (сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять одна гривня 49 копійок), 378 157,45 грн без ПДВ відповідно до Додатку 2 до договору.

Строк виконання робіт узгоджено сторонами у розділі 4 договору. Підрядник виконує роботи протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки замовника. Виконання робіт проводиться на підставі наданої заявки замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання робіт. Зі сторони замовника заявка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома уповноваженими особами: виконавчим директором регіональної філії «Львівська-залізниця», першим заступником виконавчого директора регіональної філії «Львівська залізниця», заступником виконавчого директора регіональної філії «Львівська залізниця», головним інженером регіональної філії «Львівська залізниця» (або особами, що виконують їхні обов`язки). Заявка замовником за цим договором направляється з електронної адреси замовника (регіональної філії) p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу підрядника tov.rv.bud@gmail.com. за двома електронними підписами уповноважених осіб, визначених в п. 4.2. цього договору. Заявка вважається отриманою підрядником з дати її направлення замовником на електронну адресу підрядника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення замовника. Замовник не несе відповідальності та обов`язку оплати за виконані роботи за заявкою, що підписана іншими особами, ніж тими, що визначені у п. 4.2. цього договору. Підрядник може виконати роботи достроково, з дотриманням технології виконання робіт, а замовник зобов`язується їх прийняти і оплатити.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, 17.11.2023 позивач надіслав відповідачу заявку № Н-40/1950 з проханням виконати поточний ремонт залізничного переїзду перегону Костопіль-Моквин 35 км З ПК за умовами договору №Л/П-23850/НЮ від 25.10.2023 на суму 453 788,94 грн. Заявка направлялась у порядку, встановленому умовами договору, у передбачений договором спосіб: з електронної адреси замовника p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу підрядника tov.rv.bud@gmail.com, що підтверджується витягом (скріншот) з електронної адреси позивача. Під час відправлення, на заявку були накладені кваліфіковані електронні підписи двох уповноважених осіб позивача: головного інженера регіональної філії Зіновія Заньківа та заступника виконавчого директора регіональної філії з інфраструктури Анатолія Кочана.

Пунктом 6.1. договору погоджено, що підрядник виконує роботи відповідно до будівельних норм і правил.

Згідно з п. 6.2. договору виконані роботи приймаються замовником з обов`язковим складанням відповідного Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ -2 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Місце проведення робіт - залізничний переїзд перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3 (п. 7.1. договору).

За п. 8.3. договору матеріали, які будуть використовуватись під час виконання робіт повинні відповідати ДСТУ 8959:2019 «Асфальтобетонні суміші та асфальтобетон дорожні на основі бітумів, модифікованих полімерами. Технічні умови», ДСТУ 9133:2021 «Бітум та бітумні в`яжучі. Бітуми дорожні, модифіковані комплексами добавок. Технічні умови».

Умовами п. 9.3.- 9.4. договору погоджено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи, про наявність інших, не залежних від підрядника обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи. Якщо при прийнятті роботи замовником виявлені допущені у роботі відступи від договору або інші недоліки, він має заявити про них підряднику. Строки для пред`явлення претензій про виявлені недоліки в роботі встановлюються чинним законодавством.

Відповідно до підп. 10.1.1. п. 10 договору підрядник зобов`язаний виконати визначені договором роботи у встановлений строк відповідно до вимог кошторисної документації та нормативно-технічної документації, а також підрядник виконує роботи у суху погоду за температури повітря не нижче 5°С (технологія робіт).

За невиконання підрядником своїх зобов`язань за договором, передбачених п. 1.1. договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від загальної суми договору (п. 11.10 договору).

Як зазначалося, 17.11.2023 - дата подання позивачем заявки на виконання робіт. За умовами договору підрядник зобов`язаний був їх виконати до 17.12.2023. Однак станом на 29.12.2023 (дата закінчення встановленого п.14.1. договору) підрядник роботи не тільки не виконав, а навіть не розпочав їх виконання.

За невиконання підрядником своїх зобов`язань позивач нарахував 20% штрафу від ціни договору в розмірі 90 757,79 грн (453 788, 94 грн х 20%).

Згідно з п. 12.1, 12.2. договору усі спори і розбіжності вирішуються шляхом переговорів на підставі чинного законодавства. При неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони вирішуються у претензійно - позовному порядку відповідно до чинного законодавства України.

У п. 13.2. договору зазначено, що сторона, яка зазнала впливу обставин непереборної сили, звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов`язань. Наявність обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові плати відповідно до ст. 14, 141 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката.

03.01.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію щодо сплати штрафу, у відповідь на яку 23.01.2024 відповідач повідомив про невиконання умов договору через несприятливі погодні умови та дію воєнного стану.

Згодом, 26.02.2024 відповідачем направлено повторно відповідь на претензію, у якій продубльовано відповідь щодо підстав невиконання договору, а також надано довідку Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 17-01-15/66 від 26.02.2024 з інформацією щодо максимальної та мінімальної температури повітря та кількості опадів у Рівненському районі у період з 15.11.2023 по 25.12.2023.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням відповідачем умов договору підряду та відповідальністю за таке порушення, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1-3 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Статтею 875 ЦК України врегульовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України унормовано, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як установлено судом, 17.11.2023 - дата подання позивачем заявки на виконання робіт, які останній, за умовами договору, мав виконати у строк до 17.12.2023, однак станом ні на вказану дату, ні дату закінчення строку дії договору (29.12.2023), в межах якого за вимогами ч. 1 ст. 631 ЦК України сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, підрядник роботи не тільки не виконав, а навіть не розпочав їх виконання.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України врегульовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ч. 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України ).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ч. 2 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У свою чергу, суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (ч. 2 ст. 22 ГК України).

Згідно з усталеною практикою господарських судів, застосування до боржника, що порушив господарське зобов`язання, санкцій у вигляді пені та штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливе при сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоч би одна сторона є суб`єктом господарювання, що відноситься до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (постачанням) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і розраховується в процентному відношенні розмір штрафу.

Стосовно заперечень відповідача, що розмір штрафу обмежений приписами абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, то, по-перше, як зазначалося, вказаний розмір застосовується у випадку, коли умовами договору не передбачений інший розмір, що кореспондується з принципом свободи договору, по-друге, розмір штрафу, визначений абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, погоджений сторонами у п. 11.5. договору, тоді як позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 20% від загальної суми договору на підставі п. 11.10. договору за невиконання підрядником своїх зобов`язань, передбачених п. 1.1. договору, тобто за невиконання поточного ремонту залізничного переїзду перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3.

При цьому штраф, визначений у п. 11.10. договору, за своїм змістом є ширшим (загальним), ніж штраф, передбачений п. 11.5. договору, другий охоплюється першим. При цьому, на думку суду, позивач вправі обирати розмір неустойки, обумовлений сторонами в договорі, на власний розсуд, що не суперечить вимогам чинного законодавства, натомість позбавлений можливості стягнення зазначених штрафів одночасно, оскільки це може призвести до подвійної відповідальності відповідача.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що відповідач не виконав зобов`язань з поточного ремонту залізничного переїзду перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3, у позивача виникло право на нарахування 20% штрафу в розмірі 90 757,79 грн.

Щодо посилання відповідача на відсутність його вини з огляду на погодні умови, що унеможливили виконання підрядних робіт, то суд зазначає таке.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1-2 ст. 614 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стосовно довідки Рівненського обласного центру з гідрометеорології, наданої для підтвердженням наявності об`єктивних обставин, що унеможливлювали, за твердженням відповідача, своєчасно виконати умови договору, то суд погоджується з доводами позивача про те, що інформація щодо погодних умов, яка зазначена у довідці, не несе за собою індивідуального характеру та не містить у собі даних щодо погодних умов на конкретній місцевості, а відображає лише загальні відомості, які не відносяться до певної метеорологічної погодної ситуації, яка склалася на певному відрізку дороги під час виконання умов договору. Тобто метеорологічна станція не може відображати достовірні відомості щодо температури повітря та кількості опадів на конкретному об`єкті інфраструктури, а розкриває загальну статистичну інформацію щодо погодних умов в певному регіоні.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що відповідач, діючи добросовісно у спірних правовідносинах, зважаючи на несприятливі, як він стверджує, погодні умови, повідомляв позивача про неможливості виконання робіт, обумовлених договором, у встановлений строк, про необхідність у зв`язку із існуванням вказаних обставин у пролонгації договірних відносин тощо, з метою інформування про це позивача, аби той розумів ситуацію, що склалася, та вжив необхідних заходів задля мінімізації власних господарських ризиків.

Заразом, як установлено судом, позивач змушений був двічі звертатися до відповідача з претензіями, у відповідь на які останній посилався як на несприятливі погодні умови, так і на воєнний стан. При цьому, знову ж таки, відповідач жодних пропозицій, пов`язаних із виконанням обумовлених договором підрядних робіт, спрямованих на належне виконання умов договору, не надав.

Окремо суд звертає увагу, що строк дії договору, укладеного між сторонами, становив період з 25.10.2023 по 29.12.2023.

Вказаний період є осінньо-зимовим, відповідач, приймаючи на себе зобов`язання з проведення поточного ремонту залізничного переїзду перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3, не міг не усвідомлювати об`єктивні погодні умови, характерні для вказаного періоду, і, як наслідок, ризики щодо виконання взятих за договором зобов`язань, зважаючи на вимоги до вказаного виду робіт, обумовлені як договором, так і ВБН В.2.3.-218-532:2007, ДСТУ Б В.2.7.-119:2011, на які посилається сам відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, відповідач, укладаючи 25.10.2023 договір, строк дії якого закінчився 29.12.2023, свідомо взяв на себе ризики, пов`язані з його виконанням.

Так само судом не приймаються посилання відповідача про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань через введення воєнного стану, наведені у відповіді на претензію позивача.

Зокрема, форс-мажорними визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Ще однією важливою законодавчою нормою є ст. 617 ЦК України, яка підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань також визначає обставини непереборної сили. Аналогічне правило міститься в ст. 218 ГК України, яка покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до усталеної судової практики елементами форс-мажорних обставин є: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Отже, форс-мажор є обставиною, запобігти якій зобов`язана сторона не може. Відповідно, неналежне виконання зобов`язань не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, якщо інше не передбачено договором або законом.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21).

Тобто існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Компетентними органами для підтвердження існування форс-мажорних обставин виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва, які видають сертифікати про обставини непереборної сили протягом семи днів з дня звернення відповідного суб`єкта. Однак це є можливим, лише в разі реального існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

При цьому виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Заразом відповідачем не доведено, що введення воєнного стану вплинуло на виконання ним зобов`язань з проведення поточного ремонту залізничного переїзду перегону Костопіль - Моквин 35 км ПК 3, ураховуючи, що місцем виконання робіт є Рівненська область.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 90 757,79 грн.

Окремо суд зазначає, що відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки не заявлялося, доказів, необхідних для розгляду такого клопотання, не подавалося, відтак вказане питання судом не вирішується.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ- Буд» про стягнення 90 757,79 грн штрафу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ- Буд" (35302, Рівненська область, Рівненський район, с. Великий Олексин, вул. Залізнична, 24, ідентифікаційний код 42431599) на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) 90 757,79 грн штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ- Буд" (35302, Рівненська область, Рівненський район, с. Великий Олексин, вул. Залізнична, 24, ідентифікаційний код 42431599) на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) 2 422,40 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РВ- Буд" (35302, Рівненська область, Рівненський район, с. Великий Олексин, вул. Залізнична, 24, ідентифікаційний код 42431599).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 07.05.2024.

Суддя О.Андрійчук