Рішення

від 16.04.2024 по справі 643/17121/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 16.04.2024Справа № 643/17121/21 Провадження № 2/554/4971/2023

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Материнко О.М.,

за участю секретаря: Литвин А.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Полтаві заяву представника позивача адвоката Гіля Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08.11.2023 позовну ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено.

Від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Відповідно до заяви представник позивача просив суд ухвалити додаткове судове рішення про розподіл судових витрат за яким стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. та витрати на надсилання поштової кореспонденції у розмірі 43,00 грн.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4, 5 цієї статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

13 листопада 2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави була надіслана заява від представника позивача ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат. В заяві представник зазначив, що загальна сума фактично понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи складає 1043,00 грн, 1000 грн витрати за надання правничої допомоги та 43 грн за надсилання поштової кореспонденції сторонам, що підлягають стягненню із відповідачів.

Суд вважає, що заява ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності у випадку заперечень проти їх розміру іншої сторони.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх вимог заявником надано копію договору №23/18 про надання правничої допомоги від 01.09.2023, копію додатку до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023 №23/18, копію акта до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023 №23/18.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Стосовно витрат на відправку поштової кореспонденції апеляційний суд зазначає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до положень частини першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, витрати, здійснені відповідачем на пересилання поштової кореспонденції, є витратами, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Відповідачем підтверджено належними доказами понесення витрат пов`язаних з розглядом справи, на послуги АТ "Укрпошта", адже матеріали справи містять докази, що кореспонденція, яка надсилалась, стосувалась розгляду даної справи. А тому заява в частині стягнення з відповідача витрат за надсилання кореспонденції також підлягає задоволенню в повному обсязі.

З роз`яснень які містяться в Постанові ПленумуВерховногоСудуУкраїни від18.12.2009 N 14 Про судове рішення у цивільній справі в п. 20 зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (1618-15); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

Керуючись статтями270, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача, адвоката Гіля Євгена Вікторовича, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття квартири.

Стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 333,33 грн (триста тридцять три гривні33 копійки) та витрати на надсилання поштової кореспонденції у розмірі 14,33 грн (чотирнадцять гривень 33 копійки).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 333,33 грн (триста тридцять три гривні33 копійки) та витрати на надсилання поштової кореспонденції у розмірі 14,33 грн (чотирнадцять гривень 33 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 333,34 грн (триста тридцять три гривні34 копійки) та витрати на надсилання поштової кореспонденції у розмірі 14,34 грн (чотирнадцять гривень 34 копійки).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП

---

, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_8 , РНОКПП

---

, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_9 , РНОКПП

---

, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Адвокат Гіль Євген Вікторович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: 24000, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, м. Могилів-Подільський, а/с 21.

Суддя М.О. Материнко