Рішення

від 02.05.2024 по справі 160/6155/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Справа № 160/6155/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача представників третьої особи Люта О.В., Міссон Д.В., Рябчук О.В., Серьогіна С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Криворізької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання протиправними дій, скасування витягів та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

06.03.2024 Криворізька міська рада звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця», з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:303:0018; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:197:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:382:0058; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:119:0007; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:056:0053; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0010; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:515:0003; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:600:0008; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:579:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:005:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0144; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:361:0032; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:157:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:523:0013; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:636:0015; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:055:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:233:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:457:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0257; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:394:0016; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:001:0040; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:444:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:098:0019; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:571:0008; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:337:0005; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:130:0002; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:575:0075, коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) у розмірі 0,5 згідно Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області утриматись від застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнтів з Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147;

- скасувати витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:303:0018; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:197:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:382:0058; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:119:0007; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:056:0053; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0010; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:515:0003; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:600:0008; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:579:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:005:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0144; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:361:0032; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:157:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:523:0013; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:636:0015; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:055:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:233:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:457:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0257; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:394:0016; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:001:0040; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:444:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:098:0019; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:571:0008; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:337:0005; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:130:0002; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:575:0075, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати нові витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1211000000:03:303:0018, 1211000000:04:119:0007, 1211000000:03:515:0003, 1211000000:06:005:0001, 1211000000:08:157:0004, 1211000000:05:055:0002, 1211000000:07:379:0257, 1211000000:07:444:0001, 1211000000:03:337:0005, 1211000000:02:197:0001, 1211000000:05:056:0053, 1211000000:03:600:0008, 1211000000:06:215:0144, 1211000000:08:523:0013 1211000000:03:233:0002 1211000000:07:394:0016 1211000000:02:098:0019, 1211000000:03:130:0002, 1211000000:03:382:0058, 1211000000:03:182:0010, 1211000000:03:579:0002, 1211000000:08:361:0032, 1211000000:08:636:0015, 1211000000:03:457:0004, 1211000000:07:001:0040 1211000000:03:571:0008, 1211000000:03:575:0075, зі значенням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) 1,0.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідачем необґрунтовано застосовано в березні-квітні 2023 року у витягах з нормативної грошової оцінки двадцяти семи земельних ділянок з кадастровими номерами: 1211000000:02:098:0019, 1211000000:02:197:0001, 1211000000:03:600:0008, 1211000000:03:579:0002, 1211000000:03:382:0058, 1211000000:03:182:0010, 1211000000:04:119:0007, 1211000000:06:215:0144, 1211000000:06:005:0001, 1211000000:07:444:0001, 1211000000:07:379:0257, 1211000000:08:157:0004, 1211000000:03:515:0003, 1211000000:03:303:0018, 1211000000:03:233:0002, 1211000000:03:571:0008, 1211000000:03:337:0005, 1211000000:03:130:0002, 1211000000:03:575:0075, 1211000000:03:457:0004, 1211000000:05:056:0053, 1211000000:05:055:0002, 1211000000:07:394:0016, 1211000000:07:001:0040, 1211000000:08:523:0013, 1211000000:08:636:0015, 1211000000:08:361:0032 наданих у постійне землекористування Акціонерному товариству «Українська залізниця», коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) з нерелевантним значенням «0,5» із Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження земельних ділянок». Замість вірного «1,0», наведеного в технічній документації, затвердженій рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, що в кінцевому результаті необґрунтовано занизило базу для оподаткування земельним податком, а звідси і податкові зобов`язання АТ «Укрзалізниця» та надходження до міського бюджету. Загальний розмір таких втрат до бюджету Криворізької міської територіальної громади у 2023 році склав 69 314 021,52 млн грн., що фактично є незаконним втручанням відповідача у процес виконання місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2024.

09.04.2024 представником третьої особи надано до суду пояснення, в яких зазначає, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що з 11.08.2021 діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку, який передбачає розширений перелік кодів видів цільового призначення земельних ділянок. Відповідно до положень п.3 Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, введення в дію Класифікатора припиняє чинність Класифікації видів цільового призначення земель та Українського класифікатора цільового використання землі. Додатком 8 до Методики нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою КМУ від 03.11.2021 №1147, встановлено значення коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок (Кцп), з урахуванням нового Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок. Держгеокадастр наполягає на необхідність використання додатку 8 нової Методики, так як, використання коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок, та які діяли до набрання чинності Методики призведе до неможливості визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, цільове призначення яких визначено згідно з новими видами цільового призначення земельних ділянок, встановлених у Додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Отже, з дати набрання чинності Методики визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до п.3 Методики та Додатка 8 до Методики. Задля однаково розуміння термінів Держгеокадастр окремо зазначив, що поняття «коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки» (Кф, який був передбачений старим Порядком) та «коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки» (Кцп, який передбачений Методикою) є тотожними і залежать виключно від відомостей Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки на дату формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

10.04.2024 у зв`язку з неявкою представника відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 24.04.2024.

24.04.2024 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що спірні у справі витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок були сформовані з застосуванням коефіцієнту цільового призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та видані за зверненням АТ «Українська залізниця». Станом на 30.03.2023 (дата формування спірних витягів) наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України від 25.11.2016 №489 (Порядок №489) діяв і був скасований наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 04.04.2023 №716, у зв`язку із необхідністю приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики тнормативної грошової оцінки земельних ділянок». За змістом Методики №1147 ідентичним коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп). Тож, у зв`язку із набранням чинності Методики №1147, коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення (Кф) змінився на коефіцієнт, який враховує цільове призначення (Кцп). Застосування у спірних витягах коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельних ділянок у розмірі 0,5 здійснено відповідно відомостей додатку №8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, яка набула чинності з 10.11.2021.

24.04.2024 у зв`язку з необхідністю надання часу для ознайомлення з відзивом, підготовче судове засідання відкладено на 30.04.2024.

29.04.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що пунктом 4 Постанови №1147 чітко урегульовано, що: «затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Пункт 4 Постанови №1147 по суті є відправною та фундаментальною нормою, з якої починається розуміння правильного застосування Методики. Конкретно для спірного випадку це означає, що технічна документація, затверджена рішенням Криворізької міської ради рішенням від 26.05.2021 №523, зберігає свою чинність з усіма наведеними в ній коефіцієнтами, а відтак саме ці коефіцієнти без жодних виключень є обов`язковими до автоматичного застосування у витягах з технічної документації з НГО.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 30.04.2024 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/6155/24 та призначено розгляд справи по суті на 02.05.2024.

У судове засідання 02.05.2024 прибули представник позивача, представник відповідача та представники третьої особи.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Представники третьої особи проти задоволення позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке набрало чинності з 01.01.2022 та яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу розроблялась у 2020 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДНІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» у відповідності із договором від 21.05.2020 №5 укладеного з Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради №4995 від 26.08.2020.

Представлені на експертизу матеріали з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту були розроблені на основі існуючого законодавчої та нормативно-методичної бази проведення робіт з грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу середня (базова) вартість 1м2 земель міста Кривий Ріг складає 608,90 грн/м2, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 3,82 та 0,37.

За результатами експертизи було складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2020 №6698-20.

Актом приймання-передачі №2 від 01.12.2021 технічна документація з нормативно-грошової оцінки м. Кривого Рогу, 2020 рік, передана Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради до відділу №l управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою об`єктивної оцінки та оперативного реагування на процес формування місцевого бюджету надало інформацію Виконкому Криворізької міської ради, стосовно визначення податкових зобов`язань по земельному податку АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (код ЄДРПОУ 40075815) та відповідно перспектив сплати податку підприємством у 2023 році.

Проінформовано, що у визначені законодавством терміни АТ «УКРЗАЛЗНИЦЯ» (далі - товариство) подано податкову звітність по земельному податку, податкові зобов`язання якої сформовано з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу". За показниками звітності земельний податок за земельні ділянки за кодом «12.01» - «для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту» розраховувався згідно витягів про нормативну грошову оцінку цих земельних ділянок, які платником отримані у лютому та червні 2022 року.

Загальна сума податкових зобов`язань АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на 2023 рік по земельному податку по місту склала 138722011,40 гривень.

Товариством 14.04.2023 та 25.04.2023 подано уточнюючі податкові декларації по земельному податку на 2023 рік, за даними яких податкові зобов`язання зменшено на суму 69314021,52 гривень.

Також зазначено, що за оперативними поясненнями відповідальних осіб АТ«УКРЗАЛЗНИЦЯ» у березні 2023 року товариством отримано витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, розраховану відповідно Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147. Згідно зазначеної Методики, значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, для земельних ділянок для розміщення та експлуатаці будівель і споруд залізничного транспорту становить 0,5 замість 1,0.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на лист Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 27.04.2023 №6/18/2596 повідомлено, що: «…На виконання листа-доручення Держгеокадастру від 29.03.2023 № 22-28-0.222-2785/2-23 спеціалістами відділу № 4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 31.03.2023, 03.04.2023 на 27 заяв від АТ «Укрзалізниця» за допомогою програмного забезпечення «Норматив +» сформовані витяти із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) у м. Кривий Piг. Під час формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовувався коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок Кф=0,5 згідно із додатком 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

23.05.2023 позивач звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із листом №3/18/3272 «Про надання роз`яснень», згідно якого просив надати лист Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23.

Листом від 07.06.2023 №18-28-0.222-5260/2-23 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надало позивачу запитуваний лист Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23, який адресований Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його лист від 15.03.2023 № 21-4-0.10-1600/2-23, відповідачу надані наступні роз`яснення: - « 10 листопада 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика), внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також визнано такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено визнати такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів». Методикою, серед іншого, змінені підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, відповідно, не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації.

До 10.11.2021 значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту становив 1.0.

Також зазначаємо, що з 11.08.2021 діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, який встановлює розширений перелік кодів цільового призначення земельних ділянок.

Отже, з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до пункту 3 Методики та додатка 8 до Методики. Крім того, у Методиці відтепер не передбачено жодних підвищених коефіцієнтів у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку.

3 огляду на вищевикладене, з 10.11.2021 відбулось зниження нормативної грошової оцінки земель, зокрема, залізничного транспорту у зв`язку з набранням чинності новою Методикою, якою змінено підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, яке відповідно до додатка 8 до Методики складає 0,5 для земельних ділянок з кодами цільового призначення « 12.01» та « 12.06», а для земельних ділянок енергетики з кодом цільового призначення « 14.02» відбулась зміна значень з 0,65 до 0,5.

Наголошуємо, що з 10.11.2021 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 8 до Методики.

Щодо формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

3 метою забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, виключено можливість автоматичного розрахунку вказаної оцінки для земельних ділянок з наступним кодами цільового призначення земельних ділянок:

12.01 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного

транспорту»;

12.06 «Для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту»;

14.02 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії».

Зазначене обумовлено тим, що відповідно до пункту 8 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства . України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (на час його актуальності), передбачено, що середня (базова) вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для: смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі; смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі; смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі. Разом з тим, на відповідних земельних ділянках із зазначеними кодами цільового призначення не у всіх випадках розташовані об`єкти, що підпадають під дію пункту 8 Порядку.

Тому щодо земельних ділянок, які зайняті смугами відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі, для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту необхідне значення 1 кв.м. середньої (базової вартості) земель населеного пункту, яке уточнено на кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (в залежності від дати проведення такої оцінки), та застосований коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 3 до Методики.

Далі для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зайнята смугою відводу магістральної залізниці, зазначені три показника множаться на площу земельної ділянки.

Вказані розрахунки необхідно проводити без застосування спеціального програмного забезпечення.

Для сформованих спеціальним програмним забезпеченням витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які зайняті вокзалами та привокзальними площами, визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до додатка 8 до Методики, також можливо проводити в «ручному» режимі з огляду на таке.

До сформованих спеціальним програмним забезпеченням значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок врахування коефіцієнта цільового призначення також можливо в одну математичну дію для земельних ділянок з цільовим призначенням з кодами « 12.01» та « 12.06» (помножити отримане значення нормативної грошової оцінки на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5), та дві математичні дії для земельних ділянок з кодом « 14.02» (поділити отримане значення нормативної грошової оцінки на попереднє значення цього коефіцієнта на рівні 0,65 (який застосовувався відповідно до Порядку) та помножити на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5 відповідно до додатку 8 до Методики).».

Вважаючи такі дії відповідача втручанням у процес виконання місцевого бюджету, що спричинили втрати до бюджету на суму 69 314 021,52 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Статтею 1 Закону №1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтями 15, 18 Закону №1378-IV визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Приписами частинам 1, 2 статті 20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 статті 23 Закону №1378-IV передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489).

Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку №489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Відповідно до наказу Державного комітету України з земельних ресурсів від 23.07.2020 №548, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, згідно якої землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту визначено за кодом «12.01».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 №821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» Порядок ведення Державного земельного кадастру доповнено додатками 58, 59, 60, 61. Так, Додатком №58 Порядку Державного земельного кадастру передбачено Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування, а додатком №59 передбачений новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до Класифікатору в редакції постанови №821, землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту також визначено за кодом «12.01».

Згідно Додатку №1 до Порядку №489 «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)», для земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту визначено коефіцієнт, який характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні 1.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».

Згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу середня (базова) вартість 1м2 земель міста Кривий Ріг складає 608,90 грн/м2, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 3,82 та 0,37.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктом 48 пункту 4 Положення про Держгеокадастр визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Пунктом 3 Порядку №489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Станом на 31.03.2023 (дата формування спірних витягів) наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України від 25.11.2016 №489 (Порядок №489) діяв і був скасований наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 04.04.2023 №716, у зв`язку із необхідністю приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

03.11.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1147, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика №1147).

На підставі цієї постанови, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Пунктом 1 Методики №1147 визначено, що ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель.

Відповідно до пунктів 2-11 Методики №1147, об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Межі території територіальної громади, а також межі населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу територій територіальних громад, використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру, а у разі, коли відомості про такі межі не внесені до Державного земельного кадастру, - на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст відомостями про такі межі, а також межі території територіальної громади (сільської, селищної, міської) ради вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними на індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст, районів згідно з відомостями Державного земельного кадастру, а межами територіальної громади вважаються дані згідно із зовнішніми межами юрисдикції ради територіальної громади (населених пунктів), що увійшли до її складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,

де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.

Норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі (Нрд) приймається відповідно до категорії земельної ділянки за основним цільовим призначенням.

Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, приймається відповідно до додатка 1.

Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду приймається відповідно до додатка 2.

Коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), приймається відповідно до додатка 3 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Для територіальних громад, що розташовані поза зонами впливу великих міст, а також для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), приймається для територій окремих населених пунктів відповідно до додатка 4 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду, населених пунктів, що не зазначені у додатку 4, а також земельних ділянок за межами населених пунктів коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), приймається відповідно до додатка 5 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Території сільських, селищних, міських рад (у тому числі тих, де припинена діяльність місцевих рад) або територіальних громад, що належать до зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення, зони гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для територій територіальних громад, що не входять до зон радіаційного забруднення, та земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за оціночними районами.

Вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності).

Оціночні райони виділяються як замкнені полігони, межі яких не перетинаються. Межі оціночних районів не можуть перетинати межі сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад. Підлягають виділенню в окремі оціночні райони:

смуги відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ);

землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами;

смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;

смуги відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище.

Площа оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів:

неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;

доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;

рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об`єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення);

рівень розвитку сфери обслуговування населення (доступність основних закладів соціальної інфраструктури (школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, інші об`єкти соціальної інфраструктури);

екологічна якість території (рівень забруднення повітря, ґрунтів, акустичне та електромагнітне забруднення, площа санітарно-захисних зон, а також площа зелених насаджень загального користування, водних акваторій і місць відпочинку);

складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо);

привабливість середовища (різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо).

Для кожної групи факторів оцінки встановлюється ваговий коефіцієнт, значення якого залежить від географічних та містобудівних особливостей території сільської, селищної, міської ради або території територіальної громади як об`єкта проведення оцінки. Сума вагових коефіцієнтів групи факторів оцінки дорівнює 1.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), визначається за результатами геоінформаційного моделювання. Для сільських, селищних, міських рад та територіальних громад із чисельністю населення менше 50 тис. осіб коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), може визначатися для кожного оціночного району за результатами бальної оцінки за критеріями економічної цінності, що наведені у додатку 6. Значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для оціночного району розраховується як відношення суми бальних оцінок цього оціночного району до середньої суми бальних оцінок оціночних районів територіальної громади.

Для оціночних районів, що сформовані в межах смуг відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ), смуг відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, смуг відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище, коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), приймається таким, що дорівнює 1.

У разі коли розрахункове значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для оціночного району перевищує граничні максимальні значення, наведені у додатку 7, приймається відповідне граничне максимальне значення.

Розрахункове значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), округлюється до третього знака після коми.

Для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп), приймається відповідно до додатка 8.

Згідно додатку 8 цієї методики №1147, коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з кодом «12.01» встановлений на рівні 0,5.

За змістом Методики №1147 ідентичним коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп). Тож, у зв`язку із набранням чинності Методики №1147, коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення (Кф) змінився на коефіцієнт, який враховує цільове призначення (Кцп).

Однак, як станом на початок податкового періоду 2023 рік (01.01.2023), так і станом на час формування спірних витягів 31.03.2023, 03.04.2023 Порядком №489 та Методикою №1147 було унормовано різні коефіцієнти цільового призначення для земельних ділянок з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (1 та 0,5 відповідно), при цьому з одним і тим же кодом цільового призначення - «12.01».

Суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж правовідносини призвело до колізії норм права.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №158-0-2-08-19 наведені роз`яснення щодо практики застосування норм права у випадку колізії, відповідно до яких, разі регулювання спірних правовідносин різними нормативними актами, при вирішенні спору повинні застосовуватися закони України, якими регулюються вказані правовідносини, як такі, що мають вищу юридичну силу порівняно з підзаконними актами (наказами, інструкціями).

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, якою затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а не наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, з огляду на ієрархічність органів які прийняли ці документи, та те, що Методика №1147 прийнята пізніше.

Як вже зазначалось, пунктом 11 Методики №1147 визначено, що коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) при проведенні нормативної грошової оцінці земельної ділянки визначається згідно Додатком 8 цієї Методики, тобто, в даному випадку на рівні 0,5.

Верховним Судом у постанові від 14.06.2023 у справі № 160/14039/22 зазначено, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.

Тобто, при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки (або коефіцієнт, який враховую цільове використання земельної ділянки) має визначатись на підставі нормативно правового акту, який визначає розмір такого коефіцієнту станом на час формування витягу.

Відповідачем не заперечується, що при формуванні спірних витягів з технічної документації нормативної грошової оцінки від 31.03.2023, 03.04.2023 було застосовано коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5.

Тож, з урахуванням положень пункту 11 Методики №1147, та з огляду, на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 160/14039/22, суд зазначає про правомірність дій відповідача щодо застосування у спірних витягах коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5.

При цьому, судом не приймаються, доводи позивача про те, що при формуванні витягів відповідачем повинно бути застосовано норми Порядку №489 в частині застосування коефіцієнту, який характеризує цільове призначення земельної ділянки, тобто на рівні 1, які обумовлені пунктом 4 постанови КМУ №1147 від 03.11.2021, якою затверджена Методика.

Відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 03.11.2021 №1147, затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Тобто, аналізуючи ці норми та з урахуванням фактичних обставин даної справи, суд зазначає, що середня базова вартість одного квадратного метру земельних ділянок міста Кривого Рогу залишається незмінною та враховується при обчисленні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки (в даному випадку, земель на праві постійного користування АТ «Українська залізниця») до початку застосування наступного рішення Криворізької міської ради про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Кривого Рогу, незважаючи на те, що при розрахунку середньої базової вартості одного квадратного метру земельних ділянок міста Кривого Рогу застосовувались коефіцієнти, згідно Порядку №489, в тому числі коефіцієнт, який характеризує цільове призначення земельної ділянки, який дорівнював 1.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 є безпідставними, у зв`язку з чим, суд відмовляє в їх задоволенні.

Щодо доводів позивача, що формування витягів здійснювалось не у автоматичному режимі, суд зазначає наступне.

Статтею 193 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно підпункту 10 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60.

Пунктом 121-1 Порядку №1051 передбачено, що внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо її цільового призначення здійснюється згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, наведеними у додатках 58-60.

Як вже зазначалось, у зв`язку із введенням в дію нового Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок в Державному земельному кадастрі не відбулось зміни цифрового показника коду цільового призначення земель, які знаходяться у постійному користуванні АТ «Українська залізниця» (земель для розміщення будівель та споруд залізничного транспорту) «12.01», тобто відомості про спірні земельні ділянки в Державному земельному кадастрі не зазнали змін, а тому, у користувача цих земельних ділянок (АТ «Українська залізниця») не виникло обов`язку щодо подання до державного кадастрового реєстратора відповідної заяви про зміну відомостей в частині коду цільового призначення земельних ділянок.

Однак, станом на час формування та видачу спірних витягів, у зв`язку із введенням в дію Методики №1147, зазнав змін розмір коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 20 Методики №1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це адміністративна послуга, яку надає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області через центр надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

Тобто, як встановлено судом раніше, при формуванні витягів відповідач повинен був застосовувати коефіцієнт Кцп на рівні 0,5, однак, у зв`язку із введенням в дію нової Методики №1147, яка змінила підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, станом на час формування витягів, у відповідача була відсутня об`єктивна можливість сформувати витяги із застосуванням програмного забезпечення, оскільки коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки застосовується станом на час формування витягу та не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації.

Як встановлено судом, причиною видачі витягів не у автоматичному режимі є забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, у зв`язку із введенням в дію нової Методики №1147.

Верховним Судом у постанові від 12.07.2021 у справі №640/9862/20 сформовано висновок, відповідно до якого видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.

Також відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.09.2023 у справі № 520/9277/20, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів.

Спірні витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовані у відповідності до норм чинного законодавства, отже формування їх не у автоматичному режимі, не є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Також суд зазначає, що посилання позивача на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 160/12709/19 відхиляються, оскільки викладена правова позиція Верховного Суду, не є релевантною до обставин цієї справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101; ІК в ЄДРПОУ 33874388) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вул. Філософська, буд. 39-А, м. Дніпро, 49006; ІК в ЄДРПОУ 39835428), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ІК в ЄДРПОУ 40075815) про визнання протиправними дій, скасування витягів та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 травня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков