ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/6155/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року
у адміністративній справі № 160/6155/24 за позовом Криворізької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання протиправними дій, скасування витягів та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Криворізької міської ради про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на 27 земельні ділянки з кадастровими номерами: Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Криворізької міської ради про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на 27 земельні ділянки з кадастровими номерами: 1211000000:03:303:0018;1211000000:02:197:0001;1211000000:03:382:0058;1211000000:04:119:0007;1211000000:05:056:0053;1211000000:03:182:0010;1211000000:03:515:0003;1211000000:03:600:0008;1211000000:03:579:0002;1211000000:06:005:0001;1211000000:06:215:0144;1211000000:08:361:0032;1211000000:08:157:0004;1211000000:08:523:0013;1211000000:08:636:0015;211211000000:05:055:0002;1211000000:03:233:0002;1211000000:03:457:0004;1211000000:07:379:0257;1211000000:07:394:0016;1211000000:07:001:0040;1211000000:07:444:0001;1211000000:02:098:0019;1211000000:03:571:0008;1211000000:03:337:0005;1211000000:03:130:0002;1211000000:03:575:0075, коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) 0,5 згідно Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147; а також про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області утриматись від застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнтів з Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147; та про скасування виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на земельні ділянки з переліченими кадастровим номерами 1211000000:03:303:0018;211000000:02:197:0001;1211000000:03:382:0058;1211000000:04:119:0007;1211000000:05:056:0053;1211000000:03:182:0010;1211000000:03:515:0003;1211000000:03:600:0008;1211000000:03:579:0002;1211000000:06:005:0001;1211000000:06:215:0144;1211000000:08:361:0032;1211000000:08:157:0004;1211000000:08:523:0013;1211000000:08:636:0015;1211000000:05:055:0002;1211000000:03:233:0002;1211000000:03:457:0004;1211000000:07:379:0257;1211000000:07:394:0016;1211000000:07:001:0040;1211000000:07:444:0001;1211000000:02:098:0019;1211000000:03:571:0008;1211000000:03:337:0005;1211000000:03:130:0002;1211000000:03:575:0075, і про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати нові витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на земельні ділянки із зазначеними вище кадастровими номерами: 1211000000:03:303:0018,1211000000:04:119:0007,1211000000:03:515:0003,1211000000:06:005:0001,1211000000:08:157:0004,1211000000:05:0055:0002,1211000000:07:379:0257,1211000000:07:444:0001,1211000000:03:337:0005,1211000000:02:197:0001,1211000000:05:056:0053,1211000000:03:600:0008,1211000000:06:215:0144,1211000000:08:523:00131211000000:03:233:00021211000000:07:394:0016,1211000000:02:098:0019,1211000000:03:130:0002,1211000000:03:382:0058,1211000000:03:182:0010,1211000000:03:579:0002,1211000000:08:361:0032,1211000000:08:636:0015,1211000000:03:457:0004,1211000000:07:001:0040,1211000000:03:571:0008,1211000000:03:575:0075, зі значенням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) 1,0.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем з підстав невідповідності оскаржуваного у цій справі рішення вимогам статті 242 та пунктів 5-7 ч.4 ст.246 КАС України, просить його скасувати з підстав неповного з`ясування судом обставин та невідповідності висновків суду, та неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Криворізької міської ради в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що відмовляючи у задоволені вимог позивача суд першої інстанції помилково виходив з правомірності дій відповідача щодо застосування у спірних витягах коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5 з урахуванням положень п.11 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 (далі - Методика №1147), та з ідентичності коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) і коефіцієнту, який враховує цільове призначення (Кцп), без дій відповідача на їх відповідність визначеними законами України меж повноважень, підстав та способу їх вчинення, як того вимагає п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а також з огляду на правовий висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 14.06.2023 по справі №160/14039/22, хоча наразі жодна норма закону не уповноважує органи Держгеокадастру на власноручне застосування п.11 Методики №1147 (який відсилає до додатку 8 до Методики №1147), і на це неодноразово позивачем зверталася увага суду.
За твердженням позивача, суд першої інстанції ухвалюючи у цій справі рішення не вмотивував у будь-який спосіб чому саме відповідача визнано причетним до виконання п.11 Методики №1147, зміст і правова конструкція якого є безвідносними до органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі Держгеокадастр), а відтак право/обов`язок відповідача на виконання п.11 є неочевидним та підлягає доказуванню відповідачем, що відповідачем згідно ч.2 ст.77 КАС України не було зроблено, а судом не забезпечено виконання цього обов`язку, внаслідок цього правомочність відповідача на пряме і власноручне застосування пункту 11 залишається у цій справі недоведеною та не може тлумачитись на його користь, а положення ст.19 Конституцій України не надавало суду законних підстав тлумачити невизначену норму на користь відповідача, вважаючи пункт 11 Методики №1147 застосовним у діяльності відповідача.
В апеляційній скарзі позивач також наголошує, що формальне ставлення суду до виконання вимог процесуального закону (перевірки, вмотивування, забезпечення здійснення учасниками судового процесу виконання ними їхніх процесуальних обов`язків) призвело до безпідставного і голослівного висновку суду щодо правомірності дій відповідача по застосуванню п.11 Методики №1147 та до неправильного вирішення справи по суті, і така суддівська помилка на переконання позивача зумовлює невиправдані майнові втрати до бюджету Криворізької міської територіальної громади у особливо великих розмірах, чим неминуче порушує його баланс.
Вказуючи на відсутність у відповідача правомочності на пряме застосування пункту 11 Методики №1147 в силу відсутності нормативного регулювання, яке скеровує органи ДЕРЖГЕОКАСТРУ діяти точно у такий спосіб та на неприпустимість вільного і гнучкого тлумачення судом правових норм у визначенні повноважень державних органів та їх посадових осіб наголошує, позивач наголошує, що суд першої інстанції у даному випадку припустився неправильного застосування до спірних правовідносин пункту 11 Методики №1147 та незастосування релевантних пунктів 1, 20 цієї ж Методики №1147, які у системному зв`язку зі статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» давали розуміння, на кого поширюється дія пункту 11, без урахування змісту пункту 1 Методики №1147, якою визначено, що ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель», а порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок регламентовано ст.18 Закону України «Про оцінку земель», частиною третьою якої визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». При цьому, як зазначається в листі роз`ясненнях Держгеокадастру «Щодо окремих питань застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147» за вих. №22-28-0.222-16554/2-21 від 31.12.2021, які додавались до позову, але не були враховані судом першої інстанції, норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» мають застосовуватися до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що складена розробником такої документації із зазначенням дати оцінки 10 листопада 2021 року і пізніше, тобто, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земель (земельних ділянок), що складена розробниками 10 листопада 2021 року і пізніше, запроваджується лише з 1 січня 2022 року (підпункт 2 пункту 1 Змін, що вносяться до Порядку ведення Державного земельного кадастру).
У даному спірному випадку на переконання позивача, органи Держгеокадастру не мають проводити нормативно грошову оцінку земельних ділянок в розумінні вищезгаданого пункту 1 Методики №1147 також як і не мають складати технічну документацію з НГО, а отже і положення пункту 11 Методики не поширюються на ці органи, в тому числі і на відповідача, незалежно від дати складення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. При цьому, позивач наголошує, що до повноважень відповідача п.20 Методики №1147 вичерпно відносить видачу витягів із наявної технічної документації з НГО за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, що повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про оцінку земель» та затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15 Положення про Держгеокадастр, норми яких не відсилають до необхідності застосування відповідачем п.11 Методики №1147, тому позивач і порушує у цій апеляційній скарзі (як і в позовній заяві, відповіді на відзив) питання правомірності застосування судом і відповідачем п.11, а звідси і Додатку 8 до Методики №1147.
Вважає, що у даному випадку має застосовуватися саме затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу, яка була складена до 10.11.2021 Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, тобто, до набрання чинності Методикою №1147, а відтак пункт 11 Методики №1147 не є застосовними до діючої технічної документації і не повинна була самостійно застосована відповідачем під час складання та видачі спірних у цій справі довідок.
Вказаним доводиться правомірність вимог Криворізької міської ради щодо визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та доводи про те, що технічна документація з наведеними в ній коефіцієнтами, зберігають свою актуальність і застосовність навіть після набрання чинності Методикою №1147 (а не додаток 8 до Методики №1147).
Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та третьою особою, якою не заявляються самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» було подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, виконкомом Криворізької міської ради отримано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію стосовно визначення податкових зобов`язань по земельному податку АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (код ЄДРПОУ 40075815) та відповідно перспектив сплати податку підприємством у 2023 році, за змістом якої АТ «УКРЗАЛЗНИЦЯ» у визначені законодавством терміни подано податкову звітність по земельному податку, податкові зобов`язання якої сформовано з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке набрало чинності з 01.01.2022 та яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
За показниками вказаної звітності АТ «УКРЗАЛЗНИЦЯ», земельний податок за земельні ділянки за кодом « 12.01» «для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту» розраховувався згідно витягів про нормативну грошову оцінку цих земельних ділянок, які платником отримані у лютому та червні 2022 року, загальна сума податкових зобов`язань АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на 2023 рік по земельному податку по місту склала 138722011,40 грн. (а.с.18-19 т.1), що повністю відповідає технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка розроблялась у 2020 році Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДНІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя» у відповідності до укладеного з Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради договором від 21.05.2020 №5, згідно якої (технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу) середня (базова) вартість 1м2 земель міста Кривий Ріг складає 608,90 грн/м2, граничні значення зонального коефіцієнту Км2 становлять 3,82 та 0,37.
Судом також встановлено, що за результатом експертизи з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу було підтверджено їх розробку на основі існуючого законодавчої та нормативно-методичної бази проведення робіт з грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2020 №6698-20, а сама вказана технічна документація з нормативно-грошової оцінки м. Кривого Актом приймання-передачі №2 від 01.12.2021 була передана Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради до відділу №l управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Разом з тим, 14.04.2023 та 25.04.2023 АТ «УКРЗАЛЗНИЦЯ» подано уточнюючі податкові декларації по земельному податку на 2023 рік, за даними яких податкові зобов`язання зменшено на суму 69314021,52 грн., і за поясненнями відповідальних осіб АТ«УКРЗАЛЗНИЦЯ» з`ясовано, що у березні 2023 року товариством отримано витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, розраховану відповідно Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147, згідно якої значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту становить 0,5 замість 1,0.
Як встановлено за матеріалами справи позивачем по справі та його виконавчим комітетом до подання позову до суду у цій справі, здійснювалася переписка задля з`ясування підстав видачі, зазначених АТ «УКРЗАЛЗНИЦЯ» витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, зокрема:
У відповідь на лист виконавчого комітету Криворізької міської ради від 27.04.2023 №6/18/2596, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом № 18-4-0.10-2891/2-23 від 18.05.2023 (а.с.20) повідомлено, що: «…На виконання листа-доручення Держгеокадастру від 29.03.2023 № 22-28-0.222-2785/2-23 спеціалістами відділу № 4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 31.03.2023, 03.04.2023 на 27 заяв від АТ «Укрзалізниця» за допомогою програмного забезпечення «Норматив +» сформовані витяти із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) у м. Кривий Piг. Під час формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовувався коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок Кф=0,5 згідно із додатком 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».
У відповідь на лист Криворізької міської ради від 23.05.2023 №3/18/3272 «Про надання роз`яснень» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.21 т.1), останній листом від 07.06.2023 №18-28-0.222-5260/2-23 повідомив про набрання чинності з 06.07.2022 року постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», та не спростовуючи автоматизовану видачу витягів з технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктах, у той же час зазначив, що функціонал до автоматичного формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів дозволяє розраховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок населених пунктів з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру за умови внесення до Державного земельного кадастру відомостей про оцінку таких населених пунктів, окремо зазначивши, що виявлені систематичні значні розбіжності у значеннях нормативної грошової оцінки земельних ділянок, отриманих в результаті автоматичного розрахунку та значень, розрахованих працівниками вказаного Головного управління, що спричинені допущеними помилками у електронному документі з відомостями про нормативну грошову оцінку земель міста Кривий Ріг, які були внесені до Державного земельного кадастру 17.02.2023, Держгеокадастром було вжито заходів щодо відключення з 27.03.2023 року відомостей про землі м.Кривий Ріг від функціоналу програмного забезпечення Державного земельного кадастру щодо автоматичного розрахунку нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок до моменту виправлення помилок у вказаних відомостях, і таким чином, видані у період з 17.02.2023 по 27.03.2023 витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не містять актуальну інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Також у цьому листі окремо зазначено, що з метою подальшого забезпечення розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в автоматичному режимі програмним забезпеченням Державного земельного кадастру необхідно здійснити доопрацювання електронного документа з відомостями про нормативну грошову оцінку земель м.Кривий Ріг, створеного на замовлення Криворізької міської ради розробником відповідної технічної документації. (а.с.22-23 т.1).
Одночасно, у додаток до листа від 07.06.2023 №18-28-0.222-5260/2-23, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру було надіслано на адресу позивача запитуваний лист Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23 «Про формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (а.с.24-25 т.1), який свого часу був адресований Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповідь на лист від 15.03.2023 № 21-4-0.10-1600/2-23, та за змістом якого надано роз`яснення про те, що « 10 листопада 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика), внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також визнано такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету Міністрів України. І пунктом третім зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено визнати такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів». Методикою, серед іншого, змінені підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта».
Також вказаним листом Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23 «Про формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» роз`яснювалося, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, відповідно, не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації. До 10.11.2021 значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту становив 1.0, а з 11.08.2021 діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, який встановлює розширений перелік кодів цільового призначення земельних ділянок.
Також, у листі Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23 наголошено, що з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до пункту 3 Методики та додатка 8 до Методики. Крім того, у Методиці відтепер не передбачено жодних підвищених коефіцієнтів у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку. З огляду на вищевикладене, оскільки з 10.11.2021 відбулось зниження нормативної грошової оцінки земель, зокрема, залізничного транспорту у зв`язку з набранням чинності новою Методикою, якою змінено підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, яке відповідно до додатка 8 до Методики складає 0,5 для земельних ділянок з кодами цільового призначення « 12.01» та « 12.06», а для земельних ділянок енергетики з кодом цільового призначення « 14.02» відбулась зміна значень з 0,65 до 0,5, то з 10.11.2021 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 8 до Методики.
Щодо формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у листі Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2758/2-23 зазначалося, що з метою забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, виключено можливість автоматичного розрахунку вказаної оцінки для земельних ділянок з наступним кодами цільового призначення земельних ділянок: 12.01 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту»; 12.06 «Для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту»; 14.02 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії». І зазначене обумовлено тим, що відповідно до пункту 8 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (на час його актуальності), передбачено, що середня (базова) вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для: смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі; смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі; смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі. Разом з тим, на відповідних земельних ділянках із зазначеними кодами цільового призначення не у всіх випадках розташовані об`єкти, що підпадають під дію пункту 8 Порядку. Тому щодо земельних ділянок, які зайняті смугами відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі, для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту необхідне значення 1 кв.м. середньої (базової вартості) земель населеного пункту, яке уточнено на кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (в залежності від дати проведення такої оцінки), та застосований коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 3 до Методики. Далі для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зайнята смугою відводу магістральної залізниці, зазначені три показника множаться на площу земельної ділянки. Вказані розрахунки необхідно проводити без застосування спеціального програмного забезпечення. Для сформованих спеціальним програмним забезпеченням витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які зайняті вокзалами та привокзальними площами, визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до додатка 8 до Методики, також можливо проводити в «ручному» режимі з огляду на таке. До сформованих спеціальним програмним забезпеченням значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок врахування коефіцієнта цільового призначення також можливо в одну математичну дію для земельних ділянок з цільовим призначенням з кодами « 12.01» та « 12.06» (помножити отримане значення нормативної грошової оцінки на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5), та дві математичні дії для земельних ділянок з кодом « 14.02» (поділити отримане значення нормативної грошової оцінки на попереднє значення цього коефіцієнта на рівні 0,65 (який застосовувався відповідно до Порядку) та помножити на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5 відповідно до додатку 8 до Методики)».
Криворізька міська рада вважаючи описані вище дії відповідача по цій справі втручанням у процес виконання місцевого бюджету, що спричинили втрати до бюджету на суму 69 314 021,52 грн., звернулася до суду з цим позовом, який суд першої інстанції вирішуючи по суті хоча і правильно виходив з положень: Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), яким визначаються правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, зокрема, приписів ст.ст.1, 5, 15, 18, частин 1, 2 ст.20, ч.3 ст.23 Закону №1378-IV; затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з Додатками (далі - Порядок №489); затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок № 1051) у тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» та відповідних Додатків до Порядку; затвердженої наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 23.07.2020 №548 Класифікації видів цільового призначення земель.
Разом з тим, підкресливши, що землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту також визначено за кодом « 12.01» (що не є спірним у цій справі питанням), для яких Додатком №1 до Порядку №489 визначено коефіцієнт, який характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні 1, а також те, що рішенням Криворізької міської ради №523 від 26.05.2021 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» відповідно визначено середню (базову) вартість 1м2 земель міста Кривий Ріг -608,90 грн/м2, а граничні значення зонального коефіцієнту Км2 встановлено 3,82 та 0,37, а також спираючись на п.1, пп.48 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15 (далі - Положення про Держгеокадастр), та з огляду на скасування наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 04.04.2023 №716 наказу Міністерства аграрної політики і продовольства України від 25.11.2016 №489 (Порядок №489) - суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, якою затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика №1147), а не наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, з огляду на ієрархічність органів які прийняли ці документи та те, що Методика №1147 прийнята пізніше.
Наведені у попередньому абзаці висновки суду першої інстанції обґрунтовані процитованими у рішенні положеннями пунктів 1, 2-11 Методики №1147 з урахуванням Додатку 8 цієї Методики де коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з кодом « 12.01» встановлений на рівні 0,5.
Оскільки станом на початок податкового періоду 2023 рік (01.01.2023) та на час формування спірних у цій справі витягів Порядком №489 та Методикою №1147 було унормовано різні коефіцієнти цільового призначення (1 та 0,5 відповідно) для земельних ділянок з цільовим призначенням за кодом « 12.01» «для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту», і суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні й ті ж правовідносини призвела до колізії норм права суд першої інстанції послався на положення ст.8 Конституції України та на наведені у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №158-0-2-08-19 роз`яснення щодо практики застосування норм права у випадку колізії, що на переконання суду першої інстанції з огляду на приписи п.11 Методики №1147 свідчить про правильність визначення коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) при проведенні нормативної грошової оцінці земельної ділянки згідно Додатком 8 цієї Методики, тобто, в даному випадку на рівні 0,5.
Також на підтвердження своєї позиції у цій справі, суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.06.2023 по справі № 160/14039/22 та на те, що при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки (або коефіцієнт, який враховую цільове використання земельної ділянки) має визначатись на підставі нормативно правового акту, який визначає розмір такого коефіцієнту станом на час формування витягу, що у сукупності з вищевикладеним стало підставою для висновків суду першої інстанції про правомірність дій відповідача у цій справі щодо застосування у спірних витягах коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції у цій справі виходячи перш за все з того, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради, о узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.06.2022 року по справі №160/3248/20, а відповідач по справі при формуванні спірних витягів мав керуватись саме затвердженою технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка діяла до прийняття Методики № 1147, тобто, Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка була затвердженою рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» та набрала чинності з 01.01.2022, і саме якою визначено коефіцієнт, що характеризує функціональне призначення земель для розміщення та експлуатації будівель і спору залізничного транспорту (12.01) що дорівнює 1.0.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з того, ініційований у цій справі Криворізькою міською радою спір за позовом до територіального органу Держгеокадастру Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, які у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб`єктами владних повноважень, і відповідно, зобов`язаних діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, а також з огляду на особливість судового розгляду такого спору, який фактично має ознаки компетенційного спору, оскільки його виникнення пов`язується з межами реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень колегія суддів вважає, що при вирішенні спору між Криворізькою міською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області головними питаннями є: чи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України діяв відповідач; чи належним чином реалізована компетенція відповідача; та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
Перевіряючи оскаржувані у цій справі дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на 27 земельні ділянки коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) 0,5 згідно затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147 Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, адміністративний суд зобов`язаний перш за все виходити з положень ч.2 ст.2 КАС України, якою закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн, та які суб`єкти владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії та проявляючи бездіяльність повинні враховувати, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься цими критеріями-принципами у разі оскарження зацікавленими особами у судовому порядку відповідних рішень, дій чи бездіяльності.
Обговорюючи питання відповідності дій/рішень суб`єкта владних повноважень закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, тобто, чи були вони: прийняті/вчиненні на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення/дія, що саме і надає можливість сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які фізична чи юридична особа мають право очікувати від суб`єкта владних повноважень, а адміністративний суд має можливість здійснити оцінку рішень/дій відповідача на предмет їх прийняття/вчинення, колегія суддів бере за основу нормативноправові акти, якими врегульовано питання проведення нормативної грошової оцінки землі та якими є Закони України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-ІV (надалі - Закон №1378-ІV), «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (надалі Закон № 3613-VI), «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (надалі Закон № 858-IV).
Зокрема, ст.1 Закону №1378-ІV чітко визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розуміється як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами, а відповідно до ч.5 ст.5 цього Закону встановлено, що саме нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
У ч.1 ст.12 Закону №1378-ІV наголошується, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання, а абз.3 ч.1 ст.13 цього Закону встановлена обов`язковість проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1378-ІV підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є саме рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а згідно ст.18 цього Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок усіх категорій та форм власності земель проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону № 858-IV, що визначено ст. 26 цього Закону.
Зокрема, ч.1 ст.26 Закону № 858-IV визначено, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи, а у ч.2 цієї статті чітко визначено особи, які можуть бути розробниками документації, якими за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до ст.20 Закону №1378-ІV складається технічна документація, яка згідно ст.23 Закону №1378-IV затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, у відповідності до вимог законодавства вносяться розробником технічної документації до Державного земельного кадастру.
Отже, правові засади виконання оцінки земель, забезпечення виконання оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування земель чітко визначено Законом №1378-IV, нормами якого зрозуміло прописано, що підставою виконання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі й обов`язкової для визначення розміру земельного податку або розміру орендної плати ділянки державної та комунальної власності (ст.13 Закону) - є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону), яке набирає чинності (щодо технічної документації з нормативної оцінки ділянки) у строки, встановленi вiдповiдно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України. При цьому, згідно ст.1 Закону №1378-IV визначено, що дата оцінки земельної ділянки для нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, вказана в технічній документації.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що єдиним повноважним органом, який має повноваження забезпечувати процедуру нормативно грошової оцінки земельних ділянок (ст.12 Закону №1378-IV) є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, і у даному спірному випадку це є Криворізька міська рада, рішення якої є обов`язковим до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, в тому числі й відповідачем по справі.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що до повноважень відповідача по справі, як територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, жодним нормативним актом (чинним на час вчинення оскаржуваних у цій справі дій відповідача, у тому числі затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2015 № 15 Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру - центрального органу) та затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області - не віднесено право самостійно визначати коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, та діяти всупереч затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, тобто, застосовувати коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки на рівні 0,5 під час формування та видачі витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань та повноважень має видавати витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки керуючись саме затвердженою технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка була затвердженою рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» та набрала чинності з 01.01.2022, і саме якою визначено коефіцієнт, що характеризує функціональне призначення земель для розміщення та експлуатації будівель і спору залізничного транспорту (12.01) що дорівнює 1.0.
За матеріалами даної справи є беззаперечно встановленим факт того, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 (далі Технічна документація), яка була складена Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя у 2020 році, тобто до 10.11.2021, що є датою набрання чинності Методикою №1147. Відтак ні пункт 11, ані Кцп з Методики №1147 не є застосовними до діючої технічної документації, чим в свою чергу підтверджується обгрунтованність доводів позивача про те, що технічна документація з наведеними в ній коефіцієнтами, зберігають свою актуальність і застосовність навіть після набрання чинності Методикою №1147 (а не додаток 8 до Методики №1147), а також доводиться правомірність вимог Криворізької міської ради у цій справі щодо визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області внаслідок самостійного визначення та застосування коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки на рівні 0,5 під час формування та видачі Акціонерному товариству «Українська залізниця» 31.03.2023 витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами:1211000000:03:303:0018;1211000000:02:197:0001;1211000000:03:382:0058;1211000000:04:119:0007;1211000000:05:056:0053;1211000000:03:182:0010;1211000000:03:515:0003;1211000000:03:600:0008;1211000000:03:579:0002;1211000000:06:005:0001;1211000000:06:215:0144;211000000:08:361:0032;1211000000:08:157:0004;1211000000:08:523:0013;1211000000:08:636:0015;211000000:05:055:0002;1211000000:03:233:0002;1211000000:03:457:0004;1211000000:07:379:0257;1211000000:07:394:0016;1211000000:07:001:0040;1211000000:07:444:0001;1211000000:02:098:0019;1211000000:03:571:0008;1211000000:03:337:0005;1211000000:03:130:0002;1211000000:03:575:0075.
Чинним законодавством чітко встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляються та видаються автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру (за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок), і лише у разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» визначено, що видача витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки належить до переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Держгеокадастру через центри надання адміністративних послуг або за допомогою електронного сервісу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на безоплатній основі.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області як суб`єкт владних повноважень класифікується за ознаками приналежності до органів влади та управління і у відповідності до посадових функцій спрямованих на виконання владних повноважень, він має довести у адміністративному процесі законність своїх дій у цій справі, та обґрунтувати своє втручання у може бути виправданим, якщо воно «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом».
Виходячи з того, що завдання адміністративного судочинства у таких справах досягається шляхом усунення загрози необґрунтованого втручання одного суб`єкта владних повноважень у повноваження іншого суб`єкта владних повноважень, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом верховенства права та загальним принципом юридичної визначеності, з урахуванням того, що обмежуючим фактором для дій та рішень представників суб`єкта владних повноважень згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон, адже носій дискреційних повноважень, вчиняючи певні дії та приймаючи рішення може не дотриматися відповідного нормативно-правового акту і порушити закон, внаслідок чого будуть вчиненні дії поза меж його повноважень чи прийняте протиправне рішення. У даному випадку, насамперед йдеться про компетенційну складову, тобто відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень не може виходити за межі своїх повноважень, які чітко визначені для нього відповідним Законом, і саме вказане питання є головним при вирішенні спору у цій справі.
Дійсно, беззаперечним є той факт, що 10.11.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика № 1147), якою серед іншого, змінені підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта. Відповідно, з дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до додатка 8 до Методики.
Разом з тим, звертає на себе увагу те, що 06.07.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. При цьому, надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки віднесено до Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центри надання адміністративних послуг, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг», а наразі жодна норма закону не уповноважує органи Держгеокадастру на власноручне застосування пункту 11 Методики №1147 (який відсилає до додатку 8 до Методики №1147), тобто, законної можливості у відповідача діяти точно у такий спосіб відсутня.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що на час формування Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області спірних у цій справі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023, відповідач по справі зобов`язаний був виходити з чинного на той час рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», відповідно до зазначеної у розділі 6 «грошова оцінка земель різного функціонального використання» таблиці Технічної документації з нормативної грошової оцінки м.Кривого Рогу, до якої не вносилося будь-яких змін стосовно коефіцента функціонального використання (Кф) 1,0 по земельним ділянкам з кодом КВЦПЗ « 12.01» «для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту» (а.с.77-86 т.1).
При обговоренні доводів відповідача та третьої особи по справі стосовно необхідності застосування у спірному випадку положень Методики №1147, колегія суддів звертає увагу на висновки щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, що були викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, та якими акцентовано увагу на незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме, на тому, що: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, а також враховуючи приписи ч.5 ст.61, ч.2 ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» якими встановлено, що не допускається втручання державних органів у процес виконання місцевих бюджетів, законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, та того, що органи Держгеокадастру за обсягом своїх повноважень не проводять нормативну грошову
оцінку земельних ділянок в розумінні пункту 1 Методики №1147 та не складають технічну документацію з НГО колегія суддів наголошує, що положення пункту 11 Методики №1147
не поширюються ні на органи Держгеокадастру ні на відповідача, навіть незалежно від дати складення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, оскільки до повноважень відповідача пунктом 20 Методики №1147 вичерпно відноситься лише видача витягів із наявної технічної документації з НГО за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, а названа норма корелюється з положеннями ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» та пп.48 п.4 Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, і жодна з цих норм не відсилає до необхідності застосування відповідачем пункту 11 Методики №1147, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у даному випадку безпідставно визнав правомірним застосування до спірних правовідносин пункту 11 Методики №1147 і Додатку 8 до Методики №1147.
Колегія суддів вважає також безпідставним неврахування судом першої інстанції у даному випадку положень пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок та внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051, яким чітко встановлено, що «затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.»
Отже, оскільки відповідно до ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яка в свою чергу, затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, як то передбачено ст.23 Закону України «Про оцінку земель», і рішення відповідної ради є обов`язковим до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, в тому числі й відповідачем, колегія суддів вважає, що формуючи 31.03.2023 витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами: 1211000000:03:303:0018;1211000000:02:197:0001;1211000000:03:382:0058;1211000000:04:119:0007;1211000000:05:056:0053;1211000000:03:182:0010;1211000000:03:515:0003;1211000000:03:600:0008;1211000000:03:579:0002;1211000000:06:005:0001;1211000000:06:215:0144;211000000:08:361:0032;1211000000:08:157:0004;1211000000:08:523:0013;1211000000:08:636:0015;211000000:05:055:0002;1211000000:03:233:0002;1211000000:03:457:0004;1211000000:07:379:0257;1211000000:07:394:0016;1211000000:07:001:0040;1211000000:07:444:0001;1211000000:02:098:0019;1211000000:03:571:0008;1211000000:03:337:0005;1211000000:03:130:0002;1211000000:03:575:0075 відповідач зобов`язаний був керуватися саме затвердженою рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу, та відповідно, мав би застосовувати визначені у технічній документації показники (коефіцієнти), і іншого варіанту дій у відповідача в даному випадку не було.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на складенні витягу з технічної документації про грошову оцінку землі саме на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради, зокрема, у постанові від 20.01.2021 року по справі №160/2185/20, у постанові від 21.06.2022 року по справі №160/3248/20, що в свою чергу також спростовує доводи відповідача і третьої особи, та висновки суду першої інстанції в частині, які стосуються визнання безпідставними вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5.
Помилковими на переконання колегії суддів також є висновки суду першої інстанції про те, що відповідач при формуванні витягів повинен був застосовувати коефіцієнт Кцп на рівні 0,5 у зв`язку із введенням в дію Методики №1147 внаслідок чого зазнав змін розмір коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки. Вказана позиція суду першої інстанції суперечить як пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 та змісту Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок, так і повноваженням, якими законодавець наділив відповідача по цій справі.
Посилання суду першої інстанції на формування відповідачем 31.03.2023 та видачі ним Акціонерному товариству «Українська залізниця» витягів не у автоматичному режимі саме з метою забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, у зв`язку із введенням в дію нової Методики №1147 колегія суддів не може визнати достатньою та обґрунтованою підставою для визнання правомірними дій відповідача у даному спірному випадку, оскільки у описаний судом першої інстанції спосіб, навіть з метою «забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок», такі дії відповідача не тільки суперечать чинному законодавству, а і є перевищенням відповідачем своїх повноважень, що відповідно до визначених пунктами 1, 2 ч.2 ст.2 КАС України критерій є беззаперечним підтвердженням протиправності дій з підстав їх вчинення не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; а також з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надано. Відповідно, введення в дію нової Методики №1147, яка змінила підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта та відсутність у відповідача об`єктивної можливості сформувати витяги із застосуванням програмного забезпечення, оскільки коефіцієнт який розраховується у відповідній технічній документації не є коефіцієнтом, який враховує цільове призначення земельної ділянки застосовується на час формування витягу не виправдовує дії відповідача всупереч закону, не у встановлений законом спосіб та поза межами своїх повноважень, а сформульовані Верховним Судом у постанові від 12.07.2021 у справі №640/9862/20 та у постанові від 05.09.2023 у справі № 520/9277/20 висновки не є застосовними до спірного у цій справі випадку.
Посилання суду першої інстанції на положення ст.193 Земельного кодексу України, пунктів 4, 5 та пп.10 пункту 24 і пункту 121-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 і Закону України «Про Державний земельний кадастр» - також не можуть слугувати виправленням самостійних всупереч повноважень дій відповідача по справі лише з тих підстав, що «відомості про спірні земельні ділянки в Державному земельному кадастрі не зазнали змін, а тому, у користувача цих земельних ділянок (АТ «Українська залізниця») не виникло обов`язку щодо подання до державного кадастрового реєстратора відповідної заяви про зміну відомостей в частині коду цільового призначення земельних ділянок», оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і профільними для відповідача у цій справі, не передбачено можливість для Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вибирати на власний розсуд один з декількох варіантів, також як і визначено право діяти у вчинений ним спосіб, тобто, самостійно застосувати пункт 11 Методика №1147 та обрати коефіцієнт, який на погляд відповідача враховує призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного кадастру (Кцп) згідно із додатком 8 до цієї Методики.
На спростування висновків суду першої інстанції у вищенаведеній частині, колегія суддів зазначає, що для відповідача по справі навіть після введення в дію нової Методики №1147, релевантними залишаються повноваження, що описанні у: абз.7 ч.2 ст.7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (ведення поземельних книг та надання витягів Державного земельного кадастру про земельні ділянки); підпункті 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з геодезії, картографії та кадастру (ведення поземельних книг та видача витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
При цьому, звертає на себе увагу, що згідно ч. 7 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки, а виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється згідно ч.4, ч.6 статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» після внесення змін до такої документації, з наданням власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок Інформація у письмовій формі про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення.
Інших, ніж описано у попередньому абзаці підстав для внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно визначених та затверджених рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради у технічній документації показників, у тому числі і коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) чинним законодавством не передбачено.
Отже, оскільки відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про Державний земельний кадастр», якого задекларовано обов`язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти, а також об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у Державному земельному кадастрі, а АТ «Українська залізниця» в свою чергу не звертався у визначеному законом порядку з вимогою про внесення змін до документації із землеустрою та оцінки земель (як у випадку по справі № 340/10747/23 на яку посилається представник АТ «Українська залізниця»), що могло стати підставою для внесення відомостей і змін до них і до Державного земельного кадастру, а затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу є чинною та не змінилася, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що спірні у цій справі витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовані у відповідності до норм чинного законодавства, а їх формування у автоматичному режимі, не є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
Підсумовуючи вищевикладені по тексту постанови обставини та правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, на що суд першої інстанції відмовляючи у позові Криворізької міської ради безпідставно не звернув уваги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідач при формуванні спірних витягів мав керуватись затвердженою рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу, яка була складена до 10.11.2021 Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, яка діяла до прийняття Методики № 1147, та яка в свою чергу визначала, коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення земель для розміщення та експлуатації будівель і спору залізничного транспорту (12.01) та становить 1.0, що в свою чергу свідчить про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області при формуванні та видачі 31.03.2023 витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим номерами 1211000000:03:303:0018;211000000:02:197:0001; 1211000000:03:382:0058;1211000000:04:119:0007;1211000000:05:056:0053;1211000000:03:182:0010;1211000000:03:515:0003;1211000000:03:600:0008;1211000000:03:579:0002;1211000000:06:005:0001;1211000000:06:215:0144;1211000000:08:361:0032;1211000000:08:157:0004;1211000000:08:523:0013;1211000000:08:636:0015;1211000000:05:055:0002;1211000000:03:233:0002;1211000000:03:457:0004;1211000000:07:379:0257;1211000000:07:394:0016;1211000000:07:001:0040;1211000000:07:444:0001;1211000000:02:098:0019;1211000000:03:571:0008;1211000000:03:337:0005;1211000000:03:130:0002;1211000000:03:575:0075 із зазначенням у вказаних витягах коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) 0,5 згідно Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147, а відповідно, усі перелічені витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є протиправними, тому у зазначеній частині вимоги позивача у цій справі підлягають задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в частині, яка стосується зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати нові витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із кадастровими номерами:1211000000:03:303:0018,1211000000:04:119:0007,1211000000:03:515:0003,1211000000:06:005:0001,1211000000:08:157:0004, 1211000000:05:0055:0002, 1211000000:07:379:0257, 1211000000:07:444:0001,1211000000:03:337:0005,1211000000:02:197:0001,1211000000:05:056:0053,1211000000:03:600:0008,1211000000:06:215:0144,1211000000:08:523:00131211000000:03:233:00021211000000:07:394:0016,1211000000:02:098:0019,1211000000:03:130:0002,1211000000:03:382:0058, 1211000000:03:182:0010, 1211000000:03:579:0002, 1211000000:08:361:0032, 1211000000:08:636:0015,1211000000:03:457:0004,1211000000:07:001:0040,1211000000:03:571:0008, 1211000000:03:575:0075, зі значенням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) 1,0, оскільки у разі встановлення судом протиправності дій, бездіяльності чи рішень суб`єкта владних повноважень, зобов`язання судом такого суб`єкта владних повноважень діяти на підставі норм закону та в межах наданих йому повноважень, які зрозуміло та чітко визначені та прописані законодавцем є зайвим та недоречним виходячи з положень ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів вважає, що у даному спірному випадку задля ефективного захисту прав та інтересів позивача по справі у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області достатнім способом захисту прав є визнання протиправними дій відповідача по формуванню та видачі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із зазначенням у вказаних витягах коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) 0,5 згідно Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147, і відповідно, визнання таких витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок протиправно виданими, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову частково.
На підставі аналізу змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України колегія судів вважає, що понесені позивачем витрати на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення позову як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року скасувати.
Адміністративний позов Криворізької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправними дій, скасування витягів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок: від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:303:0018; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:197:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:382:0058; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:119:0007; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:056:0053; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0010; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:515:0003; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:600:0008; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:579:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:005:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0144; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:361:0032; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:157:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:523:0013; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:636:0015; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:055:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:233:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:457:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0257; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:394:0016; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:001:0040; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:444:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:098:0019; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:571:0008; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:337:0005; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:130:0002; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:575:0075 - коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі (Кф) 0,5 згідно Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 03.11.2021 №1147.
Скасувати витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:303:0018; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:197:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:382:0058; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:119:0007; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:056:0053; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0010; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:515:0003; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:600:0008; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:579:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:005:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0144; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:361:0032; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:157:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:523:0013; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:636:0015; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:05:055:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:233:0002; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:457:0004; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:379:0257; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:394:0016; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:001:0040; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:07:444:0001; від 31.03.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:098:0019; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:571:0008; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:337:0005; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:130:0002; від 03.04.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:575:0075, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
В іншій частині адміністративного позову Криворізької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддяС.В. Сафронова
суддяА.О. Коршун
суддяД.В. Чепурнов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124335191 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні