Рішення

від 07.05.2024 по справі 908/129/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2024 року Справа № 908/129/22(908/1332/22) ЗП/280/34/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7)

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 31.01.2022 у справі № 908/129/22 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (код ЄДРПОУ 00382094).

Постановою від 11.05.2023 у справі № 908/129/22 суд визнав боржника - Приватне акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначив арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1553 від 17.07.2013).

08.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (в межах справи № 908/129/22, провадження № 908/1332/22) Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 форми «ПН» № 0100980703, яким позивача попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно з абз. 4 п.120-1.2 ст. 120-1, п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та застосовано штраф у сумі 510558,79 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «ЗКФ» посилається на те, що відповідач, за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки, прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 форми «ПН» № 0100980703, якими застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 510558,79 грн. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням з огляду на наступні обставини. Так, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» позивач вважає такою, що не підлягає застосуванню, оскільки вона суперечить нормам п. 2.1 ст.2, п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Отже, оскільки документальна планова виїзна перевірка позивача проведена ГУ ДПС у Запорізькій області протиправно, то висновки акту перевірки від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094 не можуть бути покладені в основу жодного правомірного рішення контролюючого органу. Також, позивач не погоджується із висновками податкової щодо наявності порушень податкового законодавства. Зазначає, що на думку ГУ ДПС у Запорізькій області ПрАТ «ЗКФ» в день оформлення митної декларації на експорт, що підтверджує реалізацію товару покупцям, не складено та не зареєстровано податкові накладні на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, в акті перевірки відповідачем не зазначаються відомості щодо дат завершення процедури митного оформлення експортних операцій ПрАТ «ЗКФ», що унеможливлює визначення дат, необхідних для складення податкових накладних та, відповідно, неможливо зробити висновок про порушення позивачем граничних строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, позивач вважає протиправним застосування ГУ ДПС у Запорізькій області до податкових (звітних) періодів з квітня 2017 року по січень 2020 року приписів абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, які набрали чинності 23.05.2020. З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у цій справі апеляційну скаргу ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми «ПН» №0100980703 про застосування штрафу у сумі 510 558,79 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постановою Верховного Суду від 18.07.2023 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 у справі № 908/129/22 (908/1332/22) скасовано; провадження у справі 908/129/22 (908/1332/22) за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми «ПН» № 0100980703 - закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» арбітражного керуючого Саланської І.Л. про передачу справи до суду першої інстанції відповідної юрисдикції задоволено. Ухвалено справу № 908/129/22 (908/1332/22) за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми "ПН" №0100980703 передати до Запорізького окружного адміністративного суду.

14.09.2023 матеріали справи № 908/129/22 (908/1332/22) надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 19.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.

Ухвалою суду від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №908/129/22 (908/1332/22), провадження № ЗП/280/34/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві послався на те, що документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «ЗКФ» проведена відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Зазначив, що перевіркою ПрАТ «ЗКФ», у тому числі, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо обсягів експортних операцій, які підтверджуються первинними документами, наданими позивачем до перевірки, а саме митними деклараціями, що підтверджують реалізацію товару на експорт. Звернув увагу, що проведеною перевіркою встановлено існування фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків ПрАТ «ЗКФ» через те, що він мав можливість дотримуватись правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте не вжив заходів до їх дотримання. Позивачем на запит контролюючого органу станом на день завершення перевірки та на день підписання акта перевірки не надано пояснень з наведенням обставин, що виключають вину ПрАТ «ЗКФ» у вчиненні правопорушень, пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку. За таких обставин вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 форми «ПН» № 0100980703 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 27.10.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №908/129/22 (908/1332/22), провадження № ЗП/280/34/23 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», згідно наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2021 № 1091-п та направлень від 05.05.2021 № 1855, № 1856, № 1863, № 1865, від 10.06.2021 № 2617 відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «ЗКФ» за період діяльності з 01.01.2017 по 31.03.2021 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2017 по 31.03.2021 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094 (далі акт перевірки). Перевірку проведено у період з 05.05.2021 по 02.06.2021; термін її проведення продовжувався на 10 робочих днів, починаючи з 03.06.2021, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 28.05.2021 № 1501-п.

Перевіркою встановлено, крім іншого, порушення позивачем п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного терміну.

Висновки податкової ґрунтуються на аналізі даних Єдиного реєстру податкових накладних, згідно якого не встановлено складання та реєстрацію позивачем податкових накладних на обсяги експортних операцій за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, у день оформлення митної декларації на експорт. В той же час, встановлено реєстрацію податкових накладних за цими операціями, які складені безпідставно (щодо дати їх виписки).

Позивач подав відповідачу заперечення до Акту перевірки (вих. від 12.07.2021 № 653), на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78, пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України наполягав на проведенні документальної позапланової перевірки з метою повного перегляду результатів документальної планової виїзної перевірки дотримання ПрАТ «ЗКФ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2021.

Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків Головного управління ДПС у Запорізькій області заперечення позивача на акт перевірки залишені без задоволення, а висновки акту без змін, про що відповідач повідомив позивача листом від 21.07.2021 № 44270/6/08-01-07-03-08.

ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094 прийняте, крім іншого, податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0100980703 (форма «ПН»), яким позивача попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений п. 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України та згідно з абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 510 558,79 грн.

Позивач подав скаргу (вих. від 03.09.2021 № 744) на низку податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, в тому числі на податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0100980703, до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги 05.11.2021 № 25083/6/99-00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0100980703 залишено без змін, а скарга в цій частині залишена без задоволення.

Незгода ПрАТ «ЗКФ» з вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Абзацом першим пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України установлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 карантин установлено з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 карантин установлено з 1 серпня 2020 року по 19 грудня 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (із змінами) карантин установлено з 19 грудня 2020 року по 31 серпня 2021 року. Постановами Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 та від 22.09.2021 №981 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, якими карантин продовжено до 01 жовтня 2021 року та до 31 грудня 2021 року відповідно. В подальшому, дія карантину також неодноразово продовжувалася; його відмінено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Тобто, під час проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ЗКФ» запроваджений з 12.03.2020 карантин тривав, що є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України.

Під дію мораторію, передбаченого вищевказаною нормою Податкового кодексу України, підпадають документальні планові перевірки.

В обґрунтування правомірності призначення документальної планової виїзної перевірки позивача контролюючий орган посилається на введення в дію постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 № 89, якою податковій дозволено здійснювати документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України.

Проте, норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині обмежень на проведення документальних перевірок на момент виникнення спірних правовідносин була чинною, і жодних змін до неї законодавцем не вносилось.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 5.2. ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 і суперечить останній, тому, у відповідності до п. 5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Змінити норми, встановлені Податковим кодексом України, в тому числі і щодо зміни строків та компетенції проведення документальної планової виїзної перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, як це передбачено п. 2.1 ст. 2 ПК України.

Отже, за наявності чинної на момент виникнення спірних правовідносин норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ЗКФ» у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового або іншого законодавства, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту в контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податкових правопорушень. Для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Верховний Суд у постановах від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, у яких суд касаційної інстанції застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі постанови № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу, що позиція Верховного Суду з питання застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 є сформованою і усталеною.

Також, у постанові від 28.12.2022 у справі №420/22374/21 Верховний Суд, аналізуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, зазначив, що у них не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

У цій постанові Верховний Суд також зазначив, що застосовними є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, і у розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторій на проведення перевірки імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, Верховний Суд вважає, що суди дійшли правильного висновку, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, оскільки встановлений на час виникнення спірних правовідносин у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторій на проведення перевірки імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 форми «ПН» № 0100980703, прийнятого за результатами такої перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 форми «ПН» № 0100980703.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7 658 (сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7; код ЄДРПОУ 00382094) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 07.05.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко