Рішення

від 06.05.2024 по справі 908/129/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 травня 2024 року Справа № 908/129/22 (908/1333/22) провадження № ЗП/280/68/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (вул. Святого Миколая, 7, м. Запоріжжя, 69063) до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 31.01.2022 у справі № 908/129/22 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство боржника Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрика(код ЄДРПОУ 00382094).

Постановою від 11.05.2023 у справі № 908/129/22 суд визнав боржника - Приватне акціонерне товариствоЗапорізька кондитерська фабрикабанкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначив арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1553 від 17.07.2013).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2023 по справі №908/129/22 скасовано Постанову Господарського суду Запорізької області від 11.05.2023 у справі №908/129/22. Справу № 908/129/22 передано для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 по справі №908/129/22 припинено процедуру розпорядження майном боржника. Припинено повноваження розпорядника майна Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрикаарбітражного керуючого Саланської І.Л. Затверджено план санаціїПриватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрика(69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094), погодженийзборами кредиторів 10 квітня 2023 року та комітетом кредиторів 15 лютого 2024 року. Введено процедуру санації Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрика(69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094). Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1553 від 17.07.2013; адреса: 69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10-а, офіс 2).

08.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява боржника ПрАТЗапорізька кондитерська фабрикадо відповідача Державної податкової служби України (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя) (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 №№ 0100930703, 0100940703, 0100950703, 0100960703, 0101050717, 0101060717, 0101030717, прийнятих на підставі акта перевірки від 24.06.2021№ 5470/08-01-07-03/00382094.

Постановою від 01.11.2023 Велика Палата Верховного Судузадовольнила частково касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - Управління), скасувала рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22), а провадження у справі закрила з роз`ясненням Приватному акціонерному товариствуЗапорізька кондитерська фабрика, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Ухвалою від 27.11.2023 Велика Палата Верховного Судузаяву ліквідатора Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрикаСаланської Ілони Любомирівни про передання справи № 908/129/22 (908/1333/22) за встановленою юрисдикцієюдо Запорізького окружного адміністративного суду задоволено. Справу № 908/129/22 (908/1333/22) за позовом Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрикадо Державної податкової служби України (м. Київ) в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень передано до Запорізького окружного адміністративного суду.

18.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа № 908/129/22 (908/1333/22).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №908/129/22 (908/1332/22), провадження № ЗП/280/34/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 18 січня 2024рокуоб11:00 год.

Ухвалою суду від 18 січня 2024 року підготовче засідання відкладено на 04 березня 2024 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2024 року об 10:00 год.

У судовому засіданні 04 березня 2024 року представники сторін подали суду клопотання про розгляд справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що оскільки документальна планова виїзна перевірка Позивача за період діяльності з 01.01.2017 по 31.03.2021 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2017 по 31.03.2021 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була проведена Відповідачем незаконно, то висновки акту перевірки від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094 не можуть бути покладені в основу жодного правомірного рішення контролюючого органу, в тому числі спірних податкових повідомлень-рішень. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2021 року № 0100930703, № 0100940703, № 0100950703, № 0100960703, № 0101050717, № 0101060717, № 0101030717, прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області є протиправними та підлягають скасуванню. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив із підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що висновки, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ЗКФ» від 24.06.2021 №5470/08-01-07-03/00382094, та податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами даного акту, є правильними та відповідають вимогам чинного законодавства. Додатково повідомив, що по результатах адміністративного оскарження, рішенням ДПС України від 05.11.2021 №25083/6/99-00-06-01-01-06 (вх. ГУ 05.11.2021 №4883/8) винесені податкові повідомлення-рішення від 23.07.2021 №0100930703, №0100940703, №0100950703, №0100960703, №0101050717, №0101060717, №0101030717, №0100980703 залишені без змін, а скарга ПрАТ «ЗКФ» (код за ЄДРПОУ 00382094) без задоволення. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в період з 05.05.2021 по 02.06.2021 включно та з продовженням терміну на 10 днів починаючи з 03.06.2021, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1. п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України, п.2 ч.1ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»та відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, з урахуваннямПостанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», згідно наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2021 №1091-п, проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «ЗКФ» за період діяльності з 01.01.2017 по 31.03.2021, з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2017 по 31.03.2021 зпитання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної планової виїзної перевіркиподаткового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від 24.06.2021 №5470/08-01-07-03/00382094 (даліАкт перевірки).

Позивач надав заперечення на Акт перевірки (вих.№ 653 від 12.07.2021) та на підставі пп.78.1.5п.78.1, п.78.2 ст.78, пп.86.7.4п.86.7ст.87 Податкового кодексу Українинаполягав на проведенні документальної позапланової перевірки з метою повного перегляду результатів документальної планової виїзної перевірки дотримання ПрАТ «ЗКФ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2021.

Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків Головного управління ДПС у Запорізькій області заперечення Позивача на Акт перевірки залишені без задоволення, а висновки Актубез змін, про що ПрАТ «ЗКФ»повідомлено листом вих. № 44270/6/08-01-07-03-08 від 21.07.2021.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0100930703, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 812 082,25 гривень, в тому числі 719 579,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 92 503,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми «Р» № 0100940703, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 319 601,25 гривень, в тому числі 255 681,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 63 920,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

- форми «В4» № 0100950703, яким ПрАТ «ЗКФ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4 315 гривень за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 909084210, дата реєстрації в контролюючому органі 19.04.2021, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - березень 2021;

- форми «В1» № 0100960703, яким ПрАТ «ЗКФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 121 845 гривень за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 9307741136, дата реєстрації в контролюючому органі 18.01.2019, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - грудень 2018 та за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 9185843154, дата реєстрації в контролюючому органі 19.08.2019, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - липень 2019, та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 461,25 гривень;

- форми «Д» № 0101050717, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 67 646,25 гривень, в тому числі 43 272,75 гривень за податковими зобов`язаннями, 10 818,19 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, 13 555,31 гривень пені;

- форми «Д» № 0101060717, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 6 956,46 гривень, в тому числі 3 606,06 гривень за податковими зобов`язаннями, 2 220,78 гривень за штрафними(фінансовими)санкціями, 1 129,61 гривень пені;

- форми «ПС» № 0101030717, яким до ПрАТ «ЗКФ» застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 020,00 гривень.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Відповідача в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги 05.11.2021 №25083/6/99-00-06-01-01-06зазначені податкові повідомлення-рішеннязалишені без змін, а скарга в цій частинібез задоволення.

Стверджуючи про незаконність проведення Відповідачем перевірки Позивач вказував, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211з подальшими змінами «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на усій території України було установлено карантин. Термін тривання карантину шляхом внесення змін неодноразово продовжувався.

В подальшому Кабінет Міністрів України установив на території України карантин, прийнявшиПостанову «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236, продовживши дію карантину, встановленого згідно зПостановою КМУ від 11.03.2020 № 211із змінами.

ЗгідноПостанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», карантин та запроваджені обмежувальні заходи тривали до 30 червня 2023 року.

Наслідком введеного карантину стало прийняттяЗакону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19)», яким внесені зміни в тому числі доПодаткового кодексу України.

Також був прийнятийЗакон України від 17.03.2020 № 533-ІХ«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби(COVID-19)».

Шляхом зміни редакції пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу Українибуло установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, за виключенням деякихвидів податкових перевірок.

До пункту 52-2підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу Українивносилися й наступні зміни, згідно з редакцією на часпризначення на проведення спірної податкової перевірки було установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

В той же час, Кабінет Міністрів України прийнявПостанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», у відповідності до якої скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення ряду видів перевірок юридичних осіб, зокремадокументальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту77.4 статті 77цьогоКодексу.

Статтею 77 Податкового кодексу Україниунормований порядок проведення документальних планових перевірок. Абз.1 п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу Українипередбачає, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. За приписами абз.2 п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За правилами п.42.2 ст.42 Податкового кодексу Українидокументи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, копію наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2021 №1091-п щодо призначення перевірки було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 23.04.2021 платнику податків - ПрАТ «ЗКФ» засобами поштового зв`язку, поштове відправлення отримано посадовими особами ПрАТ «ЗКФ» 26.04.2021; ПрАТ «ЗКФ» проінформоване про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 23.04.2021 №29/4/08-01-07-13-10, яке надіслано платнику податків 23.04.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано посадовими особами ПрАТ «ЗКФ» 26.04.2021; з направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 05.05.2021, 18.05.2021, 01.06.2021, 10.06.2021 головного бухгалтера ПрАТ «ЗКФ» ОСОБА_1 ; перевірку проведено з відома та в присутності директора ПрАТ «ЗКФ» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_1 ; в журналі реєстрації перевірок платника податків вчинено запис 05.05.2021 під №68.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, які стосуються подібних, як у даній справі, правовідносин щодо призначення, проведення та оскарження податкових перевірок, в тому числіпроведених згідно зПостановою КМУ від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Матеріалами справи підтверджується, що на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки Позивач не ставив питання про необґрунтованість її призначення та проведення, не приймав рішення про недопуск Відповідача до перевірки, не оскаржував наказ щодо призначення перевірки, однак наразі заперечує правомірність проведення перевірки, зазначаючи, що Постанова Кабінету Міністрів від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», згідно з якою призначено та проведено перевірку,щодо скорочення строків дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок суперечить нормам п.2.1 ст.2, та п.52-2 розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

В постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відзначив, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Положеннястатті 19 Конституції Українивстановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

В цій же постанові судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Узв`язку із цим є помилковими твердження відповідача про те, що оскільки заперечень стосовно підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ЗКФ» (код ЄДРПОУ 00382094) надано не було, то перевірка проведена правомірно, на законних підставах і підстави для скасування винесених за результатом її проведення ППРвідсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, а саме проведенню податковим органом перевірки згідно зПостановою КМУ від 03.02.2021 № 89суд спирається на сталу судову практику Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що відображена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 та від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, у яких викладені наступні висновки:

- мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексуУкраїни(в редакції на момент спірних відносин у даній справі) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась;

- відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу;

- зміна приписівПодаткового кодексу Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України;

- відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу;

- за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьоюстатті 7 КАС України, у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України;

- відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого бокузастосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України.

Нормами ч.3 ст.7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Приймаючи до уваги сформовані висновки Верховного Судута з огляду на те, що норми пункту522підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XXПерехідних положень Податкового кодексу Україниє нормою вищої юридичної сили, ніжПостанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89, то, звідси,підлягають застосуванню саме нормиПодаткового кодексу України.

Наведене спростовує доводи Відповідача про наявність у Кабінету Міністрів України повноважень скорочувати строк дії обмежень, заборон, встановлених положеннями п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК України.

Також суд наголошує на тому, що Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 виснував, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений нормами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК; норма цього пункту щодо обмежень на проведення планових перевірок є чинною, її дія не зупинена. Виходячи зі змісту норми пункту2.1 статті 2 ПК, зміни до ПКздійснюються виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін доПК. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правових положень щодо дії мораторію на проведення перевірок у ПКі в постанові Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2022 №89, застосуванню підлягають положенняПК.

У постанові від 27.04.2022 у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про незастосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2022 №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК.

У постановах від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 23.02.2023 у справі №600/1402/22-а, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, констатував, що проведення податкової перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України №89 (в умовах чинності норми пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

При цьому Верховний Суд (зокрема, в постановах від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21) враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання норм ПКщодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку, що така перевірка не породжує правових наслідків, та про визнання протиправними рішень, прийнятих за її результатами.

Крім того, у висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому в зазначеній у постанові, не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі (постанови Верховного Судувід 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21).

В цих же постановах Верховний Суд дійшов висновку, що у подібних правовідносинах застосовними є висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийПодатковим кодексом України, та не допускати згідно зістаттею 21 ПКпорушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Отже, у розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 підтримала усталену позицію Верховного Суду, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституціїта законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Також суд приймає до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89є предметом судового оскарження у справі № 640/18314/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав» до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, про визнання протиправною та нечинною постанови.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що норми чинного законодавства не наділяють Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 522підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цьогоКодексу(ст. 2 ПК України).

Шостий апеляційний адміністративний суд, за результатами апеляційного перегляду зазначеного рішення, прийняв постанову від 05.07.2022 у справі № 640/18314/21, якою це рішення залишив без змін. У постанові суду апеляційної інстанції викладені наступні висновки:

- Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 522підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цьогоКодексу(ст. 2 ПК України).

- Закон України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на який послався апелянт, не містить внесення змін до ПК України, а саме у вказаний пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а надає лише право Кабінету Міністрів України щодо скорочування строку дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України.

- Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідно до положення пункту 1 частини другоїстатті 92 Основного Закону Українитарішень Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, 23 червня 2009 року N 15-рп/2009, на який послався суд першої інстанції, не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

- Зокрема, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Відповідач після прийняттяПостанови КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 № 89, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки Позивача з дотриманням положеньпункту77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Протиправність проведення такої перевірки остаточно підкріплена в судовому порядку із визнанням протиправною та нечинноюПостанови КМУ від 03.02.2021 № 89.

Встановлені судом обставини свідчать про неправомірність проведення Відповідачем перевірки Позивача, та відповідно мають наслідком протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки на підставі Акту перевірки від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094, що є достатньою самостійною підставою для задоволення позову ПрАТ «ЗКФ» про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2021 №№ 0100930703, 0100940703, 0100950703, 0100960703, 0101050717, 0101060717, 0101030717.

При цьому підстави для перевірки судом підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства на такий випадок є відсутніми, що узгоджується з вищевикладеними по тексту рішення висновками Верховного Суду.

В той же час, не заперечуючи вказану позицію, суд зазначає з приводу обставин виявлених порушень, що такі фактично ґрунтуються на порушенні правил ведення податкового обліку, допущених контрагентами позивача, зокрема, ТОВ «Тамбет» (код ЄДРПОУ 35673047). Слід зазначити, що якщо інша особа внесла до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися в тому, чи були достовірними відомості, внесені до первинного документа його контрагентом. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022у справі № 160/3364/19.

Контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документа для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі № 826/11083/18 (адміністративне провадження № К/9901/7034/19).

В свою чергу, 25.11.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/22832/15, адміністративне провадження №К/9901/27363/18 досліджував питання щодо принципу індивідуальної відповідальності платника податків та дійшов наступних висновків: «Норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема усправах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

У даній справі № 908/129/22 (908/1333/22) відсутні докази зловмисної узгодженості дій ПрАТ «ЗКФ» із своїми контрагентами, спрямованої на досягнення протиправної метибезпідставне отримання податкових преференцій, вигод, як і його обізнаності щодо такої поведінки певних контрагентів та допущені ними порушення правил оподаткування.

При цьому надані на перевірку первинні документи та долучені до матеріалів справи їх засвідчені копії є належними доказами, які підтверджують проведення ПрАТ «ЗКФ» реальних господарських операцій, які чи належне оформлення яких заперечується Відповідачем.

Так само по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 , матеріали справи свідчать про те, що під час перевірки Позивач надав Відповідачу всі первинні документи, оформленні на виконання умов договору перевезення, які містять всі необхідні обов`язкові реквізити (перелік документів, наведено в таблицях на аркушах 27 33 акту перевірки, додатку № 18 до акту перевірки). У ГУ ДПС у Запорізькій області були відсутні правові підстави не враховувати ці документи як докази дійсності укладення та реального виконання господарського договору перевезення з суб`єктом підприємницької діяльності. Матеріалами перевірки встановлено, що ОСОБА_3 є зареєстрованим суб`єктом підприємницької діяльності: фізичною особою-підприємцем (дата запису: 05.07.2018, номер запису: 210300000000097517), основним видом господарської діяльності якого є діяльність вантажного автомобільного транспорту (код за КВЕД 49.41). Як вбачається з акту перевірки, правовідносини між ПрАТ «ЗКФ» та ОСОБА_3 як фізичною особою підприємцем оформлені укладеним договором перевезення вантажу автомобільним транспортом від 16.01.2019 № 4.

Також у ході судового розгляду на знайшли підтвердження висновки контролюючого органу про допущені ПрАТ «ЗКФ» порушення податкового законодавства у частині заниження податкових різниць, які виникають відповідно до ПКУ, на суму 30 відсотків вартості товарів реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях) включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ; порушення в частині нарахування та віднесення до рядку 1.2.1 АМ РІ до декларації з податку на прибуток амортизації вартості основних засобів з урахуванням їх дооцінки та заниження різниць, що виникають відповідно до ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Отже, позовні вимоги ПрАТ «ЗКФ» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення від 23.07.2021 № 0100930703, № 0100940703, №0100950703, № 0100960703, № 0101050717, № 0101060717, № 0101030717, прийняті Відповідачем на підставі Акту перевірки від 24.06.2021 року №5470/08-01-07-03/ НОМЕР_1 за результатами протиправно проведеної перевірки Позивача, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному осязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (вул. Святого Миколая, 7, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 00382094) до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 рокуформи «Р» № 0100930703, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 812 082,25 гривень, в тому числі 719 579,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 92 503,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 року форми «Р» № 0100940703, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 319 601,25 гривень, в тому числі 255 681,00 гривень за податковими зобов`язаннями та 63 920,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 рокуформи «В4» № 0100950703, яким ПрАТ «ЗКФ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4 315 гривень за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 909084210, дата реєстрації в контролюючому органі 19.04.2021, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - березень 2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 року форми «В1» № 0100960703, яким ПрАТ «ЗКФ» зменшено суму бюджетного відшкодування зподатку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 121 845 гривень за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 9307741136, дата реєстрації в контролюючому органі 18.01.2019, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - грудень 2018 та за декларацією № реєстрації в контролюючому органі 9185843154, дата реєстрації в контролюючому органі 19.08.2019, звітний (податковий) період, за який подано декларацію - липень 2019, та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30 461,25 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 року форми «Д» № 0101050717, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 67 646,25 гривень, в тому числі 43 272,75 гривень за податковими зобов`язаннями, 10 818,19 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, 13 555,31 гривень пені.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 року форми «Д» № 0101060717, яким ПрАТ «ЗКФ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 6 956,46 гривень, в тому числі 3 606,06 гривень за податковими зобов`язаннями, 2 220,78 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, 1 129,61 гривень пені.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій областівід 23 липня 2021 року форми «ПС» № 0101030717, яким до ПрАТ «ЗКФ» застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 020,00 гривень.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товаристваЗапорізька кондитерська фабрика(69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 20459,00 грн. (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06.05.2024.

Суддя А.В. Сіпака