Рішення

від 07.05.2024 по справі 280/1070/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року Справа № 280/1070/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати рішення відповідача, яке зазначене у листі від 26.01.2024 за вихідним номером 1699-720/В-02/8-0800/24, стосовно відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, протиправними та скасувати його;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 24 роки 08 місяців 01 день.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу про звільнення, його вислуга років становила у календарному обчисленні - 19 років 04 місяць 26 днів; у пільговому обчисленні - 24 роки 08 місяців 01 день. В зв`язку з чим позивач вважає, що має право на призначення пенсії за вислугу років, на підставі п.«а» ст.12 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії (документи було повернуто без розгляду). Позивач вказує на те, що таке рішення відповідача порушує його конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою від 05.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.02.2024 засобами системи «Електронний суд» від Міністерства внутрішніх справ України надійшли пояснення в яких зазначено, що вони двічі направляли до ГУ ПФУ в Запорізькій області документи позивача про призначення пенсії для розгляду, прийняття відповідного рішення та його повідомлення згідно із вимогами законодавства. Таким чином, МВС України у спірних правовідносинах діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушувало прав та законних інтересів позивача в сфері публічно-правових відносин.

27.02.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що оскільки нормою Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено як обов`язкову умову для призначення пенсії особам, звільненим з 01.10.2015 року по 30.09.2016 (позивача звільнено 06.11.2015), вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше, а позивач має вислугу 19 років 04 місяця 26 днів. Виходячи з вищенаведеного позивач має право на призначення пенсії відповідно п. «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до вказаного пункту право на отримання пенсії, призначеної відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутнє. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу ГУ МВС в Запорізькій області від 05.11.2015 за №436 о/с, майора міліції ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» Закону України «Про Національну поліцію»(через скорочення штатів).

Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 19 років 04 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні та для призначення пенсії - 24 роки 08 місяців 01 день.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №280/1412/23, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, зобов`язано Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області передбачені діючим законодавством документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №280/1412/23 Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 03.12.2023 №98034/49-25453-2023 документи, передбачені діючим законодавством, для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 були направлені до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

ГУ ПФУ в Запорізькій області, листом від 11.01.2024 №0800-0308-5/2731 повернуло МВС України документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років на доопрацювання.

Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 27.01.2024 №2401/49-2024 повторно направив до ГУ ПФУ в Запорізькій області документи позивача про призначення пенсії для розгляду, прийняття відповідного рішення та його повідомлення згідно із вимогами законодавства.

Зазначені документи були також повернуті до МВС України, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.01.2024.

На звернення позивача, ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 26.01.2024 за №1699-720/В-02/8-0800/24, повідомлено ОСОБА_1 , що під час опрацювання отриманих документів було встановлено, що календарна вислуга позивача на день звільнення, а саме 06.11.2015, складає 19 років 04 місяці 26 днів.

Пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають, вислугу 22 календарних роки і більше.

У зв`язку з тим, що в наданих матеріалах вислуга років позивача у календарному обчисленні не відповідає вищезазначеним вимогам статті 12 Закону, то правові підстави для призначення позивачу пенсії відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу, зокрема в органах внутрішніх справ, Національній поліції є, зокрема Закон України №2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІ (в редакції, яка діяла на час звернення позивача) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Отже, положеннями статті 12 Закону №2262-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявність необхідної вислуги років.

Відмовляючи у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач виходив з того, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача за час роботи його в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України становила 19 років 4 місяці 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Разом з тим суд вважає такі висновки помилковими, оскільки статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок №393).

Пунктом 3 Порядку №393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

г) один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (абз. 4 пп. «г» п. 3 Порядку №393);

в) один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (абз. 27 пп. «в» п. 3 Порядку №393 виключений постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780).

Суд наголошує на тому, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови №393».

Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», і стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22, у якій, серед іншого Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі №500/2030/20, від 07 вересня 2023 року у справі №560/9478/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №300/5663/21, від 13 листопада 2023 року у справі №140/1151/23, від 15 квітня 2024 року у справі №140/11144/23 та інших.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення зі служби, діяла редакція Порядку №393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років.

Таким чином, позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становила 24 роки 08 місяців 01 днів.

Разом з тим суд зазначає, що у даному випадку протиправними є саме дії відповідача щодо відмови у призначення пенсії за вислугу років, а не рішення. Лист-відповідь ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.01.2024 за №1699-720/В-02/8-0800/24 не є рішенням Пенсійного органу.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 24 роки 08 місяців 01 день.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «07» травня 2024 року.

Суддя Р.В. Кисіль