Постанова

від 17.07.2024 по справі 280/1070/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1070/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/1070/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив суд:

- визнати рішення відповідача, яке зазначене у листі від 26.01.2024 за вихідним номером 1699-720/В-02/8-0800/24, стосовно відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, протиправними та скасувати його;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років 24 роки 08 місяців 01 день.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до наказу про звільнення, його вислуга років становила у календарному обчисленні - 19 років 04 місяць 26 днів; у пільговому обчисленні - 24 роки 08 місяців 01 день. В зв`язку з чим позивач вважає, що має право на призначення пенсії за вислугу років, на підставі п. «а» ст.12 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії (документи було повернуто без розгляду). Позивач вказує на те, що таке рішення відповідача порушує його конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Просить суд задовольнити позов.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років 24 роки 08 місяців 01 день.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що за приписами ст.17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років так, як вважає позивач, тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу спірні періоди в пільговому обчисленні до календарної вислуги років. Таким чином, вважає, що оскільки вислуга років позивача станом на час звільнення становила менше встановлених законодавством - 22 років, у відповідача були відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до вимог пункту «а» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач не скористався правом подання відзиву.

На підставі приписів статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ГУ МВС в Запорізькій області від 05.11.2015 за №436 о/с, майора міліції ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» Закону України «Про Національну поліцію» (через скорочення штатів).

Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 19 років 04 місяці 26 днів, у пільговому обчисленні та для призначення пенсії 24 роки 08 місяців 01 день.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №280/1412/23, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, зобов`язано Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області передбачені діючим законодавством документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №280/1412/23 Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 03.12.2023 №98034/49-25453-2023 документи, передбачені діючим законодавством для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 були направлені до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

ГУ ПФУ в Запорізькій області, листом від 11.01.2024 №0800-0308-5/2731 повернуло МВС України документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років на доопрацювання.

Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 27.01.2024 №2401/49-2024 повторно направив до ГУ ПФУ в Запорізькій області документи позивача про призначення пенсії для розгляду, прийняття відповідного рішення та його повідомлення згідно із вимогами законодавства.

Зазначені документи були також повернуті до МВС України, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.01.2024.

На звернення позивача, ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 26.01.2024 за №1699-720/В-02/8-0800/24, повідомлено ОСОБА_1 , що під час опрацювання отриманих документів було встановлено, що календарна вислуга позивача на день звільнення, а саме 06.11.2015, складає 19 років 04 місяці 26 днів.

Пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають, вислугу 22 календарних роки і більше.

У зв`язку з тим, що в наданих матеріалах вислуга років позивача у календарному обчисленні не відповідає вищезазначеним вимогам статті 12 Закону, то правові підстави для призначення позивачу пенсії відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що на час звільнення зі служби, діяла редакція Порядку №393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становила 24 роки 08 місяців 01 днів.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Приписами статті 1 Закону № 2262-XII визначено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж, з статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Статтею 171 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу для призначення пенсії є Закон №2262-XII.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Постанова № 393, яка прийнята на виконання положень статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та регулює порядок призначення пенсій за вислугу років особам, визначеним в Законі № 2262-ХІІ, а також обчислення розміру призначених пенсій види служби, що зараховуються до вислуги років в календарному обчисленні та на пільгових умовах.

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і за наявності вислуги років на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2023 Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №280/1412/23 були направлені до відповідача документи, передбачені діючим законодавством для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

ГУ ПФУ в Запорізькій області, листом від 11.01.2024 №0800-0308-5/2731 повернуло МВС України документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років на доопрацювання.

Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 27.01.2024 №2401/49-2024 повторно направив до ГУ ПФУ в Запорізькій області документи позивача про призначення пенсії для розгляду, прийняття відповідного рішення та його повідомлення згідно із вимогами законодавства.

Зазначені документи були також повернуті до МВС України, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.01.2024 у зв`язку з тим, що в наданих матеріалах вислуга років позивача у календарному обчисленні не відповідає вищезазначеним вимогам статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 21-4 Постанови № 393 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що для призначення пенсії враховується виключно календарна вислуга років, а для визначення розміру пенсії вислуга років враховується і на пільгових умовах.

З огляду на наведені вище положення пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та пункту 21-4 Постанови №393, пільгова вислуга позивача має вплив виключно на визначення розміру пенсії, а не на її призначення за нормами Закону № 2262-ХІІ.

Доказів того, що позивач порушив питання призначення пенсії до внесення змін до норм законодавства, матеріали справи не містять.

Оскільки, як встановлено апеляційним судом, позивач не має календарної вислуги років, достатньої для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (22 календарних років і більше), його вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ виходячи з вислуги років 24 роки 08 місяців 01 день є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, оскільки станом на дату первинного та повторного направлення Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області необхідних документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ діяла нова редакція пункту 3 Порядку № 393, колегія суддів вважає, що у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу часу проходження служби, до вислуги років для призначення пенсій через те, що такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.

З тих же підстав апеляційний суд вважає помилковим покликання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі №500/2030/20, від 07 вересня 2023 року у справі №560/9478/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №300/5663/21, від 13 листопада 2023 року у справі №140/1151/23, від 15 квітня 2024 року у справі №140/11144/23 оскільки вони не є релевантними для застосування у даній справі.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року в адміністративній справі №280/1070/24 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник