Ухвала

від 06.05.2024 по справі 640/28468/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06 травня 2024 року м.Київ Справа № 640/28468/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в підготовчому засідання в порядку письмового провадження питання щодо залишенння позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи Міністерство розвитку громад та територій України, Київська обласна державна адміністрація та Вишгородська міська рада визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи Міністерство розвитку громад та територій України, Київська обласна державна адміністрація та Вишгородська міська рада, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

визнати протиправним та скасувати Перспективний план формування територій громад Київської області, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 600-р в частині формування Вишгородської територіальної громади Київської області - Код населеного пункту - адміністративного центру територіальної, громади згідно з КОАТУУ 3221810100/Назва населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади - м. Вишгород/Назви територіальних громад, що входять до складу спроможної територіальної громади - Вишгородська, Хотянівська/Назва району чи міста обласного значення, до якого входить адміністративний центр територіальної громади - Вишгородський район;

визнати протиправним та скасувати додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р в частині визначення адміністративного центру Вишгородської територіальної громади Київської області Код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ 3221810100/Назва населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади - м. Вишгород/Назви територіальних громад, що входять до складу спроможної територіальної громади - Вишгородська, Хотянівська/Назва району чи міста обласного значення, до якого входить адміністративний центр територіальної громади - Вишгородський район.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 дану справу було прийнято до розгляду на призгачено підготовче засідання на 09.02.2024.

Ухвалу суду щодо прийняття даної справи до провадження та повістки про виклик до суду на 09.02.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 0600084493624), 08.03.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 0600086832728) та 19.04.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 0600098926353) направлялись судом засобами поштового зв"язку на офіційну та вказану у ЄДРПОУ адресу, а саме: 07363, Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, 2, однак до суду повернулись конверти "за закінченням терміну зберігання".

До суду позивач або його представник жодного разу не з"явився, будь - яких клопотань, заяв до суду не направляв.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль, без поважних причин, не прибув у підготовчі засідання.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, у першу чергу, має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд звертає увагу, що для унеможливлення залишення позовної заяви без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи, позивач має обґрунтувати поважність причин неявки або подати заяву про розгляд справи за його відсутності з додержанням принципу гласності судового процесу відповідно до ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 10 КАС України, практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Podbielski and PPU Polpure v. Poland", рішення у справі "Мельхоус проти Чеської республіки", рішення у справі "Ріпан проти Австрії").

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд в постанові від 05.03.2021 у справі № 682/210/17 зазначив, що серед підстав для застосування передбаченого статтями 205 та 240 КАС України наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Загальнообов`язкові процесуальні правила ст. 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання ч. 5 "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, представник відповідача на розгляді справи без позивача не наполягав та просив суд позов залишити без розгляду.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський Суд) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому суд погоджується із дотриманою ЄСПЛ позицією, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України").

В постанові від 05.03.2021 у справі № 682/210/17 Верховний Суд зазначив, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою уникнення затягування судового розгляду, можливості в повній мірі з`ясувати обставини справи, а також дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі залишення позову без розгляду є правомірним.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач жодного разу не прибув у підготовчі засідання у справі без поважних причин, заяв про розгляд справи за відсутності позивача суду не подавав, а неявка позивача в підготовчі засідання перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 205, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи Міністерство розвитку громад та територій України, Київська обласна державна адміністрація та Вишгородська міська рада визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Головенко О.Д.